Сергій Миколайович Чирков (народився 5 липня 1950 у с. Новолимарівка Біловодського району Ворошиловградської (нині Луганської) області — український прозаїк, поет, публіцист, перекладач. Заслужений працівник культури України (1999). Відмінник народної освіти України (1985). Фундатор літературної групи «Самотній вовк» (2010).
Сергій Миколайович Чирков | ||||
---|---|---|---|---|
Сергій Чирков у 2015 році | ||||
Народився | 5 липня 1950 (73 роки) с. Новолимарівка, Біловодський район, Луганська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | прозаїк, поет, публіцист, перекладач, журналіст, редактор | |||
Сфера роботи | d[1], поезія[1], белетристика[1], публіцистика[1] і художній переклад[1] | |||
Alma mater | Ворошиловградський державний педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка, Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | вірш, оповідання, роман | |||
Magnum opus | «Ковчег», «Дім-Дом» | |||
Членство | Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України | |||
У шлюбі з | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Сім'я
Батько Микола Семенович (1927—1999) — сільський водій, мати Надія Василівна (1925—2002) — трактористка, продавець, пташниця. Дружина Валентина Миколаївна (1951) — філолог, заступник директора приватної видавничої фірми. Син Владислав (1975) — учасник бойових дій (2014—2015) у війні з Росією, молодший науковий співробітник Державної установи «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України». Дочка Ірина (1978) — менеджер-економіст, директор з виробництва приватної фірми.
Освіта
Закінчив російське відділення філологічного факультету Ворошиловградського державного педагогічного інституту імені Т. Г. Шевченка (1968—1972 роки); навчався на заочному відділенні поезії Літературного інституту імені М. Горького у Москві (1971—1975).
Трудова діяльність
Навчався у Новолимарівській восьмирічній і Біловодській середній школах (1957—1967). Після школи працював завідувачем Новолимарівської сільської бібліотеки і кореспондентом Біловодської районної газети «Маяк комунізму». Здобувши вишу освіту (1968—1972) і відслуживши у війську (1972—1973), зосередився на журналістській роботі. Був літературним працівником і заввідділу Луганської обласної газети «Молодогвардієць» (1973—1977); інструктором сектора преси ЦК ЛКСМ України (1977—1980); заввідділу газети «Молодь України» (1980—1983); заступником головного редактора Головної редакції літературно-драматичних програм Республіканського телебачення (1983—1984); відповідальним секретарем і головним редактором журналу «Однокласник» (1984—2003). Заснував два журнали — «Лель» (1992) і «Лель-ревю» (1994), які видавав до 2003 р. 1994 року заснував і очолив видавничу фірму. У 2003—2007 роках працював відповідальним редактором газети «Вісті», у 2008—2012 — першим заступником головного редактора «Селянської правди від Івана Бокого». Відтоді — на творчій роботі. Член Національної спілки журналістів України (з 1977 року), Національної спілки письменників України (з 1994 року).
Творча діяльність
Російськомовний період
Писати вірші почав у шкільні роки, друкувавсь у районній газеті. Російська школа визначила мову писання, відтоді й повелося: вдома розмовляв українською, віршував — російською. За орієнтири мав Олексія Кольцова, Івана Нікітіна і Сергія Єсеніна, книжки яких брав у сільській бібліотеці. Практично все написане у цей період пізніше знищив. У студентські роки потрапив під вплив московських шестидесятників. Єсенін, який жив у ньому, поєднався з Вознесенським, утворивши штучний симбіоз. Усвідомивши це, молодий поет почав витруювати з себе чужинців. Тоді ж потрапив у поле зору кураторів КДБ. Приводом стала участь у рукописному альманасі «Послушайте!», випуск якого спецслужбою було класифіковано як самвидав. На щастя тодішній ректор Пічугін В. Г. не дав своєї згоди на виключення успішного студента. Після третього курсу Сергій Чирков вступив на заочне відділення Літературного інституту імені М. Горького і весь наступний рік навчавсь одночасно у двох вишах. У Москві потрапив спочатку до творчої майстерні Миколи Сидоренка, а після армійської академвідпустки — до Олександра Жарова. З автором піонерського гімну стосунки не склались, і на знак протесту проти ідеологічного тиску Чирков кинув навчання. У «луганський період» він обмежується газетними публікаціями: статті, як і раніше, йдуть українською мовою, вірші — російською. По-справжньому дебютним для Чирков можна вважати 1988 рік, коли виходять збірка поезій «Майские метели», чорнобильська поема «Как козаки беду хоронили» і переклад російською мовою повісті Оксани Іваненко «Рідні діти» (разом з Георгієм Почепцовим), які знайшли відгук у критики. Попередні публікації у колективній збірці «Я люблю тебя, жизнь» (1979) і літературному альманасі «Вітрила» (1983) лишилися практично не поміченими. Сергій Чирков відомий як організатор видавничої справи: два десятиліття очолював журнал для підлітків «Однокласник», понад десять років був засновником, видавцем і незмінним керівником журналів «Лель» і «Лель-ревю», директором видавничої фірми «Деркул». У ці роки він видає книжку поезій «Все остается на земле» (1990), друкує для дітей «Повесть о ненайденном пистолете» (2000), бере участь у колективних збірках «Декалуг» (1994), «Споріднені творчістю» (1998), збирає і випускає книжку спогадів «Винахід Петра Біливоди» (2004), упорядкує і видає фольклорну збірку «Он меня любит и любит» (1994). Багато перекладає, зокрема — історичну повість Юрія Ячейкіна «Гості з греків», поезії Павла Тичини, Максима Рильського, Миколи Руденка, Володимира Сосюри, Василя Голобородька, Ігоря Калинця, Степана Сапеляка, Петра Біливоди, Івана Малковича, Миколи Луківа, та інших. Підготував до друку унікальну шеститомну «Історію людського кохання в анекдотах», яка, на жаль, лишилася невиданою.
Україномовний період
На рідну мову перейшов після загибелі поета Петра Біливоди (1954—1997), з яким товаришував багато років. Української мови вимагав і журнал «Лель» (1992—2003), який замислювався як суто національний проект. На сторінках «Леля», зокрема, у перекладах Сергія Чиркова з'явилися проза Аркадія Аверченка, Віктора Астаф'єва, Костянтина Вагінова, Володимира Войновича, Михайла Веллера, Метью Булла, Сільвії Бурдон, Анаїс Нін, Анн-Марі Вільфранш, поезія Олександра Блока, Валерія Брюсова, Олександра Вертинського, Леоніда Вишеславського, Андрія Вознесенського. Давніх авторів Азії та Близького Сходу він перекладає з ритмізованих підрядників, серед них, зокрема, Абу-ль-Атахія, Абу-Нувас, Аль-Мааррі, Аль-Ахталь, Агафій, Антіпатр Фессалонікієць, Аш-Шарзіф та інші світові класики. Створює Сергій Чирков і власні поезії. Значна частина з них увійшла до збірки «На Місяці не ходять по землі», роботу над якою було завершено 2008 року. Друком книжка не вийшла і вважається втраченою. Останніми роками зосередився на прозі — видав двотомний роман-подорож «Ковчег. Колискова для смерті» (2012), написав повість «Дім-Дом» (2013). Під час і після Революції Гідності активно виступає з публіцистичними статтями і політичними коментарями.
Твори
Проза
- «Повість про незнайдений пістолет» (2000)
- «Історії» (2010)
- «Ковчег. Колискова для смерті» (2012)
- «Дім-Дом» (2013)
- «Герой Росії» (2014)
Поезія
- «Вітрила» (1983)
- «По белу свету» (1986)
- «Хроники хутора Крейдяного» (1987)
- «Майские метели» (1988)
- «Как казаки беду хоронили» (1988).
- «Час сплати всіх боргів» (1991)
- «Так редко говорим с друзями» (1994)
- «Скрипаль» (2018)
- «Поза позик» (2020)
- «Ходімо в рай» (2020)
Окремі вірші
- «Зліплю собі сніговика…»
- «Йде душа по Господній стерні…»
- «Каміння, хліби і ножі…»
- «Куди іде любов, коли вона іде…»
- «Не їм з ножа і не гострю вночі…»
- «Прокинувся — промінчик на плечі…»
- «Співають гноми номи…»
- «Світ засинає. Тихо і журно…»
- «У хаті оселилась німота…»
- «Ще крок. А може й три. А там — нічого…»
- «Я знову приміряю самоту…»
- «Я існую — не існую…»
- «Який холодний квітень…»
- «Захисникам Януковича — моє щире прокляття»
- «Вистояв Київ. в столиці світає!»
Публіцистика
- П'ять приводів для каяття (2004)
- Дорога додому (2004)
- З одного кореня (2010)
- Юрій Іллєнко. Відтерміноване прощання (2010)
- У пошуках праведника (2010)
- Дороги Мусія Шуліки (2010)
- Дорога у безвість (2011)
- Рожева ластівка Миколи Мірошниченка (2011)
- Камінчик у чоботі (2012)
- Від війни до любові (2012)
- Всеросійський «Sieg Heil!» (2014)
- В очікування Гітлера (2014)
- Пані знову на панелі (2014)
- У світовій енциклопедії Путіна шукатимуть на букву «Х» (2014)
- Майстри культури Росії також майстрували війну з Україною (2014)
- На Донецьк і Луганськ упала кара за біблійний гріх (2014)
- На Донбасі йде Вітчизняна війна, а не антитерористична операція (2014)
- Чому збожеволів рядовий Мальцев (2014)
- Як з Путіна ліплять кулю (2014)
- За підбитий російський танк треба доплачувати (2014)
- Солдат Росії: без честі, без доблесті, без слави (2015)
- Зброя, якою Росія вбиває українців (2015)
- Годі нам відзначати свята за російським календарем (2015)
- Гібридну війну запущено. На черзі хрестовий похід? (2015)
- Онуфрій — син Кирила. Вірнопідданий ворога України (2015)
- Путін установлює на Донбасі гібридний мир (2015)
- Я — націоналіст не тому, що ненавиджу, а тому, що люблю (2015)
- У минулому житті Путін був апостолом Павлом (2015)
- Путін вчиться у Сахарова (2015)
- Росія втратила ядерний щит, який колись викувала для неї Україна (2015)
- Путінський режим слід замінити технічним урядом, а країну — роззброїти (2015)
- Господь ніколи не колисав росіян в одній колисці з українцями (2015)
- Вона перемогла. Він — програв (2016)
- Патріарх Кирило підштовхує Росію до катастрофи (2016)
- Росія на теренах України має іменуватися Московією (2016)
- Країна виглядає втомленою і трохи зневіреною
Інтерв'ю
- Розмова Всеволода Нестайка і Сергія Чиркова: «Пионерия» становится «Одноклассником». — Москва, журнал «Детская литература» № 12, 1990. С. 16-19.
- Воспитание чувств. — Газета «Взгляд», № 20 (34) 1994.
- «Лель-ревю» — отличный журнал От других тоже. — Газета «Киевские ведомости», 26.05.1994.
- «Лель» має працювати з повним навантаженням. — Газета «Молодь України», 10.11.1994.
- А я люблю любов. — Газета «Літературна Україна», 21.12.2000.
- Сергій Чирков: «Плейбой» і «Пентхауз» у кіосках з'явилися вже після того, як зник «Лель». Газета «Друг читача». — 17.01.2013.
Акценти
«Ковчег. Колискова для смерті»
За жанром це «роман-подорож у 333 спогадах, снах і видіннях». Двотомний твір складається з сорока днів-розділів, кожен з яких у свою чергу містить сім підрозділів і одну-дві вставні новели. «Ковчег» має два сюжетні пласти. Критики відзначили певну структурну спорідненість з романом «Майстер і Маргарита». Але якщо у Булгакова в історію сьогодення вмонтовано біблійний (євангельський) сюжет, то у «Ковчегу» навпаки: історії сучасників занурено у біблійну подію. Цікавим видається й те, що предметом художнього дослідження автор зробив життя реальних людей. «Ковчег» можна вважати романом-передчуттям. Дія в ньому починається на невеликій річці Луганщини, що несподівано виходить з берегів, заливає село, всі навколишні землі й перетворюється на всесвітній потоп. За рік по завершенні твору на сході України почалася війна, яка досі загрожує перерости у світову трагедію.
– Про що ваш "Ковчег..." – про сорокаденне життя на річковій посудині чи про подорож у смерть? – Якби я був більшим нахабою, ніж є насправді, і не боявся, що мої слова почує Господь, сказав би так: у романі викладенов досвід умирання. Проте я такого не скажу, адже знаю: такий досвід неможливий у принципі. Людині ніколи не відкриється те, чого їй знати не варто.
(З інтерв’ю Сергія Чиркова)
«Дім-Дом»
Повість автор замислив як «недетектив у 225 вбивствах і 17 замахах». Його героями є дванадцять сміливців такої собі Країни, яких об'єднав внутрішній протест, небажання миритися зі злочинними діями влади. Чашу їхнього гніву переповнив "Закон про букву «Ї», ухвалений вищим законодавчим органом Країни. За дивним збігом ганебне голосування у тамтешньому Сенобрі відбулося через сім хвилин після ухвали аналогічного за змістом документу українським парламентом. Бунтівне правосуддя сміливці вершать у ніч на двадцять перше грудня 2012 року, коли всі очікували кінця світу. Повість, як і роман «Ковчег», багато в чому виявилася пророчою. Через два місяця після завершення публікації твору на сайті «Газети по-українськи» грянула Революція Гідності. Сталося те, що здавалося неможливим, коли автор сідав за свій твір.
Джерела інформації
- Блог Сергія Чиркова
- Блог Сергія Чиркова
- Сергій Чирков у Фейсбуку
- Сторінка Сергія Чиркова в Українській електронній бібліотеці Лібрук
- Сайт Луганської обласної військово-цивільної адміністрації «Видатні земляки»
- Іван Лучук. Ерос «Бандурки»
- Презентація книжки «Євромайдан. Хроніка в новелах»
- Іван Бокий. Журнал головного редактора. — «Сільські вісті», 26.09. 1992.
- Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 327.
- Письменники України: Довідник. — Київ, 2006. — С. 456.
- Хто є хто в Україні: Біографічний довідник. — Київ, «К. І.С.», 2000. С. 526.
- Інформація про С. М. Чиркова на Сервері журналістів при ВР України
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Mikolajovich Chirkov narodivsya 5 lipnya 1950 19500705 u s Novolimarivka Bilovodskogo rajonu Voroshilovgradskoyi nini Luganskoyi oblasti ukrayinskij prozayik poet publicist perekladach Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 1999 Vidminnik narodnoyi osviti Ukrayini 1985 Fundator literaturnoyi grupi Samotnij vovk 2010 Sergij Mikolajovich ChirkovSergij Chirkov u 2015 rociNarodivsya5 lipnya 1950 1950 07 05 73 roki s Novolimarivka Bilovodskij rajon Luganska oblast Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistprozayik poet publicist perekladach zhurnalist redaktorSfera robotid 1 poeziya 1 beletristika 1 publicistika 1 i hudozhnij pereklad 1 Alma materVoroshilovgradskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni T G Shevchenka Literaturnij institut imeni GorkogoMova tvorivukrayinskaZhanrvirsh opovidannya romanMagnum opus Kovcheg Dim Dom ChlenstvoNacionalna spilka zhurnalistiv Ukrayini i Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniU shlyubi zdNagorodiZasluzhenij pracivnik kulturi UkrayiniU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chirkov ZhittyepisSim ya Batko Mikola Semenovich 1927 1999 silskij vodij mati Nadiya Vasilivna 1925 2002 traktoristka prodavec ptashnicya Druzhina Valentina Mikolayivna 1951 filolog zastupnik direktora privatnoyi vidavnichoyi firmi Sin Vladislav 1975 uchasnik bojovih dij 2014 2015 u vijni z Rosiyeyu molodshij naukovij spivrobitnik Derzhavnoyi ustanovi Institut gromadskogo zdorov ya im O M Marzyeyeva Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini Dochka Irina 1978 menedzher ekonomist direktor z virobnictva privatnoyi firmi Osvita Zakinchiv rosijske viddilennya filologichnogo fakultetu Voroshilovgradskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni T G Shevchenka 1968 1972 roki navchavsya na zaochnomu viddilenni poeziyi Literaturnogo institutu imeni M Gorkogo u Moskvi 1971 1975 Trudova diyalnist Navchavsya u Novolimarivskij vosmirichnij i Bilovodskij serednij shkolah 1957 1967 Pislya shkoli pracyuvav zaviduvachem Novolimarivskoyi silskoyi biblioteki i korespondentom Bilovodskoyi rajonnoyi gazeti Mayak komunizmu Zdobuvshi vishu osvitu 1968 1972 i vidsluzhivshi u vijsku 1972 1973 zoseredivsya na zhurnalistskij roboti Buv literaturnim pracivnikom i zavviddilu Luganskoyi oblasnoyi gazeti Molodogvardiyec 1973 1977 instruktorom sektora presi CK LKSM Ukrayini 1977 1980 zavviddilu gazeti Molod Ukrayini 1980 1983 zastupnikom golovnogo redaktora Golovnoyi redakciyi literaturno dramatichnih program Respublikanskogo telebachennya 1983 1984 vidpovidalnim sekretarem i golovnim redaktorom zhurnalu Odnoklasnik 1984 2003 Zasnuvav dva zhurnali Lel 1992 i Lel revyu 1994 yaki vidavav do 2003 r 1994 roku zasnuvav i ocholiv vidavnichu firmu U 2003 2007 rokah pracyuvav vidpovidalnim redaktorom gazeti Visti u 2008 2012 pershim zastupnikom golovnogo redaktora Selyanskoyi pravdi vid Ivana Bokogo Vidtodi na tvorchij roboti Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini z 1977 roku Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1994 roku Tvorcha diyalnistRosijskomovnij period Pisati virshi pochav u shkilni roki drukuvavs u rajonnij gazeti Rosijska shkola viznachila movu pisannya vidtodi j povelosya vdoma rozmovlyav ukrayinskoyu virshuvav rosijskoyu Za oriyentiri mav Oleksiya Kolcova Ivana Nikitina i Sergiya Yesenina knizhki yakih brav u silskij biblioteci Praktichno vse napisane u cej period piznishe znishiv U studentski roki potrapiv pid vpliv moskovskih shestidesyatnikiv Yesenin yakij zhiv u nomu poyednavsya z Voznesenskim utvorivshi shtuchnij simbioz Usvidomivshi ce molodij poet pochav vitruyuvati z sebe chuzhinciv Todi zh potrapiv u pole zoru kuratoriv KDB Privodom stala uchast u rukopisnomu almanasi Poslushajte vipusk yakogo specsluzhboyu bulo klasifikovano yak samvidav Na shastya todishnij rektor Pichugin V G ne dav svoyeyi zgodi na viklyuchennya uspishnogo studenta Pislya tretogo kursu Sergij Chirkov vstupiv na zaochne viddilennya Literaturnogo institutu imeni M Gorkogo i ves nastupnij rik navchavs odnochasno u dvoh vishah U Moskvi potrapiv spochatku do tvorchoyi majsterni Mikoli Sidorenka a pislya armijskoyi akademvidpustki do Oleksandra Zharova Z avtorom pionerskogo gimnu stosunki ne sklalis i na znak protestu proti ideologichnogo tisku Chirkov kinuv navchannya U luganskij period vin obmezhuyetsya gazetnimi publikaciyami statti yak i ranishe jdut ukrayinskoyu movoyu virshi rosijskoyu Po spravzhnomu debyutnim dlya Chirkov mozhna vvazhati 1988 rik koli vihodyat zbirka poezij Majskie meteli chornobilska poema Kak kozaki bedu horonili i pereklad rosijskoyu movoyu povisti Oksani Ivanenko Ridni diti razom z Georgiyem Pochepcovim yaki znajshli vidguk u kritiki Poperedni publikaciyi u kolektivnij zbirci Ya lyublyu tebya zhizn 1979 i literaturnomu almanasi Vitrila 1983 lishilisya praktichno ne pomichenimi Sergij Chirkov vidomij yak organizator vidavnichoyi spravi dva desyatilittya ocholyuvav zhurnal dlya pidlitkiv Odnoklasnik ponad desyat rokiv buv zasnovnikom vidavcem i nezminnim kerivnikom zhurnaliv Lel i Lel revyu direktorom vidavnichoyi firmi Derkul U ci roki vin vidaye knizhku poezij Vse ostaetsya na zemle 1990 drukuye dlya ditej Povest o nenajdennom pistolete 2000 bere uchast u kolektivnih zbirkah Dekalug 1994 Sporidneni tvorchistyu 1998 zbiraye i vipuskaye knizhku spogadiv Vinahid Petra Bilivodi 2004 uporyadkuye i vidaye folklornu zbirku On menya lyubit i lyubit 1994 Bagato perekladaye zokrema istorichnu povist Yuriya Yachejkina Gosti z grekiv poeziyi Pavla Tichini Maksima Rilskogo Mikoli Rudenka Volodimira Sosyuri Vasilya Goloborodka Igorya Kalincya Stepana Sapelyaka Petra Bilivodi Ivana Malkovicha Mikoli Lukiva ta inshih Pidgotuvav do druku unikalnu shestitomnu Istoriyu lyudskogo kohannya v anekdotah yaka na zhal lishilasya nevidanoyu Ukrayinomovnij period Na ridnu movu perejshov pislya zagibeli poeta Petra Bilivodi 1954 1997 z yakim tovarishuvav bagato rokiv Ukrayinskoyi movi vimagav i zhurnal Lel 1992 2003 yakij zamislyuvavsya yak suto nacionalnij proekt Na storinkah Lelya zokrema u perekladah Sergiya Chirkova z yavilisya proza Arkadiya Averchenka Viktora Astaf yeva Kostyantina Vaginova Volodimira Vojnovicha Mihajla Vellera Metyu Bulla Silviyi Burdon Anayis Nin Ann Mari Vilfransh poeziya Oleksandra Bloka Valeriya Bryusova Oleksandra Vertinskogo Leonida Visheslavskogo Andriya Voznesenskogo Davnih avtoriv Aziyi ta Blizkogo Shodu vin perekladaye z ritmizovanih pidryadnikiv sered nih zokrema Abu l Atahiya Abu Nuvas Al Maarri Al Ahtal Agafij Antipatr Fessalonikiyec Ash Sharzif ta inshi svitovi klasiki Stvoryuye Sergij Chirkov i vlasni poeziyi Znachna chastina z nih uvijshla do zbirki Na Misyaci ne hodyat po zemli robotu nad yakoyu bulo zaversheno 2008 roku Drukom knizhka ne vijshla i vvazhayetsya vtrachenoyu Ostannimi rokami zoseredivsya na prozi vidav dvotomnij roman podorozh Kovcheg Koliskova dlya smerti 2012 napisav povist Dim Dom 2013 Pid chas i pislya Revolyuciyi Gidnosti aktivno vistupaye z publicistichnimi stattyami i politichnimi komentaryami TvoriProza Povist pro neznajdenij pistolet 2000 Istoriyi 2010 Kovcheg Koliskova dlya smerti 2012 Dim Dom 2013 Geroj Rosiyi 2014 Poeziya Vitrila 1983 Po belu svetu 1986 Hroniki hutora Krejdyanogo 1987 Majskie meteli 1988 Kak kazaki bedu horonili 1988 Chas splati vsih borgiv 1991 Tak redko govorim s druzyami 1994 Skripal 2018 Poza pozik 2020 Hodimo v raj 2020 Okremi virshi Zliplyu sobi snigovika Jde dusha po Gospodnij sterni Kaminnya hlibi i nozhi Kudi ide lyubov koli vona ide Ne yim z nozha i ne gostryu vnochi Prokinuvsya prominchik na plechi Spivayut gnomi nomi Svit zasinaye Tiho i zhurno U hati oselilas nimota She krok A mozhe j tri A tam nichogo Ya znovu primiryayu samotu Ya isnuyu ne isnuyu Yakij holodnij kviten Zahisnikam Yanukovicha moye shire proklyattya Vistoyav Kiyiv v stolici svitaye Publicistika P yat privodiv dlya kayattya 2004 Doroga dodomu 2004 Z odnogo korenya 2010 Yurij Illyenko Vidterminovane proshannya 2010 U poshukah pravednika 2010 Dorogi Musiya Shuliki 2010 Doroga u bezvist 2011 Rozheva lastivka Mikoli Miroshnichenka 2011 Kaminchik u choboti 2012 Vid vijni do lyubovi 2012 Vserosijskij Sieg Heil 2014 V ochikuvannya Gitlera 2014 Pani znovu na paneli 2014 U svitovij enciklopediyi Putina shukatimut na bukvu H 2014 Majstri kulturi Rosiyi takozh majstruvali vijnu z Ukrayinoyu 2014 Na Doneck i Lugansk upala kara za biblijnij grih 2014 Na Donbasi jde Vitchiznyana vijna a ne antiteroristichna operaciya 2014 Chomu zbozhevoliv ryadovij Malcev 2014 Yak z Putina liplyat kulyu 2014 Za pidbitij rosijskij tank treba doplachuvati 2014 Soldat Rosiyi bez chesti bez doblesti bez slavi 2015 Zbroya yakoyu Rosiya vbivaye ukrayinciv 2015 Godi nam vidznachati svyata za rosijskim kalendarem 2015 Gibridnu vijnu zapusheno Na cherzi hrestovij pohid 2015 Onufrij sin Kirila Virnopiddanij voroga Ukrayini 2015 Putin ustanovlyuye na Donbasi gibridnij mir 2015 Ya nacionalist ne tomu sho nenavidzhu a tomu sho lyublyu 2015 U minulomu zhitti Putin buv apostolom Pavlom 2015 Putin vchitsya u Saharova 2015 Rosiya vtratila yadernij shit yakij kolis vikuvala dlya neyi Ukrayina 2015 Putinskij rezhim slid zaminiti tehnichnim uryadom a krayinu rozzbroyiti 2015 Gospod nikoli ne kolisav rosiyan v odnij kolisci z ukrayincyami 2015 Vona peremogla Vin prograv 2016 Patriarh Kirilo pidshtovhuye Rosiyu do katastrofi 2016 Rosiya na terenah Ukrayini maye imenuvatisya Moskoviyeyu 2016 Krayina viglyadaye vtomlenoyu i trohi znevirenoyuInterv yu Rozmova Vsevoloda Nestajka i Sergiya Chirkova Pioneriya stanovitsya Odnoklassnikom Moskva zhurnal Detskaya literatura 12 1990 S 16 19 Vospitanie chuvstv Gazeta Vzglyad 20 34 1994 Lel revyu otlichnyj zhurnal Ot drugih tozhe Gazeta Kievskie vedomosti 26 05 1994 Lel maye pracyuvati z povnim navantazhennyam Gazeta Molod Ukrayini 10 11 1994 A ya lyublyu lyubov Gazeta Literaturna Ukrayina 21 12 2000 Sergij Chirkov Plejboj i Penthauz u kioskah z yavilisya vzhe pislya togo yak znik Lel Gazeta Drug chitacha 17 01 2013 Akcenti Kovcheg Koliskova dlya smerti Obkladinka pershogo tomu Kovcheg Koliskova dlya smerti Obkladinka drugogo tomu Kovcheg Koliskova dlya smerti Za zhanrom ce roman podorozh u 333 spogadah snah i vidinnyah Dvotomnij tvir skladayetsya z soroka dniv rozdiliv kozhen z yakih u svoyu chergu mistit sim pidrozdiliv i odnu dvi vstavni noveli Kovcheg maye dva syuzhetni plasti Kritiki vidznachili pevnu strukturnu sporidnenist z romanom Majster i Margarita Ale yaksho u Bulgakova v istoriyu sogodennya vmontovano biblijnij yevangelskij syuzhet to u Kovchegu navpaki istoriyi suchasnikiv zanureno u biblijnu podiyu Cikavim vidayetsya j te sho predmetom hudozhnogo doslidzhennya avtor zrobiv zhittya realnih lyudej Kovcheg mozhna vvazhati romanom peredchuttyam Diya v nomu pochinayetsya na nevelikij richci Luganshini sho nespodivano vihodit z beregiv zalivaye selo vsi navkolishni zemli j peretvoryuyetsya na vsesvitnij potop Za rik po zavershenni tvoru na shodi Ukrayini pochalasya vijna yaka dosi zagrozhuye pererosti u svitovu tragediyu Pro sho vash Kovcheg pro sorokadenne zhittya na richkovij posudini chi pro podorozh u smert Yakbi ya buv bilshim nahaboyu nizh ye naspravdi i ne boyavsya sho moyi slova pochuye Gospod skazav bi tak u romani vikladenov dosvid umirannya Prote ya takogo ne skazhu adzhe znayu takij dosvid nemozhlivij u principi Lyudini nikoli ne vidkriyetsya te chogo yij znati ne varto Z interv yu Sergiya Chirkova Dim Dom Povist avtor zamisliv yak nedetektiv u 225 vbivstvah i 17 zamahah Jogo geroyami ye dvanadcyat smilivciv takoyi sobi Krayini yakih ob yednav vnutrishnij protest nebazhannya miritisya zi zlochinnimi diyami vladi Chashu yihnogo gnivu perepovniv Zakon pro bukvu Yi uhvalenij vishim zakonodavchim organom Krayini Za divnim zbigom ganebne golosuvannya u tamteshnomu Senobri vidbulosya cherez sim hvilin pislya uhvali analogichnogo za zmistom dokumentu ukrayinskim parlamentom Buntivne pravosuddya smilivci vershat u nich na dvadcyat pershe grudnya 2012 roku koli vsi ochikuvali kincya svitu Povist yak i roman Kovcheg bagato v chomu viyavilasya prorochoyu Cherez dva misyacya pislya zavershennya publikaciyi tvoru na sajti Gazeti po ukrayinski gryanula Revolyuciya Gidnosti Stalosya te sho zdavalosya nemozhlivim koli avtor sidav za svij tvir Dzherela informaciyiBlog Sergiya Chirkova Blog Sergiya Chirkova Sergij Chirkov u Fejsbuku Storinka Sergiya Chirkova v Ukrayinskij elektronnij biblioteci Libruk Sajt Luganskoyi oblasnoyi vijskovo civilnoyi administraciyi Vidatni zemlyaki Ivan Luchuk Eros Bandurki Prezentaciya knizhki Yevromajdan Hronika v novelah Ivan Bokij Zhurnal golovnogo redaktora Silski visti 26 09 1992 Pismenniki Ukrayini Dovidnik Dnipropetrovsk 1996 S 327 Pismenniki Ukrayini Dovidnik Kiyiv 2006 S 456 Hto ye hto v Ukrayini Biografichnij dovidnik Kiyiv K I S 2000 S 526 Informaciya pro S M Chirkova na Serveri zhurnalistiv pri VR UkrayiniCzech National Authority Database d Track Q13550863