Чин (чини) - це народ підгрупи , що говорить на однойменній мові тибето-бірманської гілки. Проживають в М'янмі, Індії та Бангладеш.
Чин | |
---|---|
Кількість | В М'янмі склада.nm близько 880 тис. чоловік. В Індії 400 тис. |
Ареал | М'янма Індія |
Близькі до: | фалам, тиддім, мізо, тхадо, лакхери. |
Мова | чин |
Релігія | християни |
В М'янмі чини проживають в штаті Чин. Представлені народностями (і мовами) фалам, тиддім, тощо. Населення в М'янмі становить близько 880 тисяч осіб.
В Індії чини проживають в штатах Ассам, Маніпур, Мегхалая і Мізорам і представлені народностями (і мовами) мізо, тхадо, лакхери тощо. Населення в Індії перевищує 400 тис. чоловік.
Мови
Чин говорять на великій кількості мов, що утворюють групу гілки кукі-чин-нага тибето-бірманських мов.
Мови кукі-чин вперше були описані і класифіковані Стеном Коно. Він відніс ці мови до бірманської гілки тибето-бірманської сім'ї. Для чинських мов характерна важливість займенників. Розділяють два тони іменників і займенників: прямий і непрямий .
Також поділяють неформальну усну мову і «літературну». Формальні пропозиції завжди закінчуються дієсловом з часткою, а не займенником, як це відбувається в усному мовленні.
Релігія
Чин в основному християни, серед них переважають протестанти, особливо баптисти . Окремі представники чин заявили, що вони є нащадками коліна Манасієва, і стали практикувати юдаїзм. Вони називають себе і частина їх переселилася в Ізраїль.
Побут
Побут народів чин простий. В основному вони займаються землеробством (рис, пшениця, кукурудза), ткацтвом і полюванням. Одяг чинів домотканий, нагадує свого роду плащ або накидку.
Примітки
- Henderson 1957: 323-325
- Chin Cultural Profile
- The lost and found Jews in Manipur and Mizoram
Література
- Велика Радянська Енциклопедія. М.: «Радянська енциклопедія», 1969-1978
- Чесноков Я. В. Народи Південної Азії. М.: АН СРСР, 1963
- Henderson E.J.A. Chin as a Pronominalized Language // Bulletin of the School of Oriental and African Studies, vol. 20, 1957, pp. 323-327.
Посилання
- Народи і релігії світу
- Colloquial Chin as a Pronominalized Language
- Annamese and Tibeto-Burmic
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chin chini ce narod pidgrupi sho govorit na odnojmennij movi tibeto birmanskoyi gilki Prozhivayut v M yanmi Indiyi ta Bangladesh ChinKilkistV M yanmi sklada nm blizko 880 tis cholovik V Indiyi 400 tis ArealM yanma IndiyaBlizki do falam tiddim mizo thado lakheri MovachinReligiyahristiyani V M yanmi chini prozhivayut v shtati Chin Predstavleni narodnostyami i movami falam tiddim tosho Naselennya v M yanmi stanovit blizko 880 tisyach osib V Indiyi chini prozhivayut v shtatah Assam Manipur Meghalaya i Mizoram i predstavleni narodnostyami i movami mizo thado lakheri tosho Naselennya v Indiyi perevishuye 400 tis cholovik MoviChin govoryat na velikij kilkosti mov sho utvoryuyut grupu gilki kuki chin naga tibeto birmanskih mov Movi kuki chin vpershe buli opisani i klasifikovani Stenom Kono Vin vidnis ci movi do birmanskoyi gilki tibeto birmanskoyi sim yi Dlya chinskih mov harakterna vazhlivist zajmennikiv Rozdilyayut dva toni imennikiv i zajmennikiv pryamij i nepryamij Takozh podilyayut neformalnu usnu movu i literaturnu Formalni propoziciyi zavzhdi zakinchuyutsya diyeslovom z chastkoyu a ne zajmennikom yak ce vidbuvayetsya v usnomu movlenni ReligiyaChin v osnovnomu hristiyani sered nih perevazhayut protestanti osoblivo baptisti Okremi predstavniki chin zayavili sho voni ye nashadkami kolina Manasiyeva i stali praktikuvati yudayizm Voni nazivayut sebe i chastina yih pereselilasya v Izrayil PobutPobut narodiv chin prostij V osnovnomu voni zajmayutsya zemlerobstvom ris pshenicya kukurudza tkactvom i polyuvannyam Odyag chiniv domotkanij nagaduye svogo rodu plash abo nakidku PrimitkiHenderson 1957 323 325 Chin Cultural Profile The lost and found Jews in Manipur and MizoramLiteraturaVelika Radyanska Enciklopediya M Radyanska enciklopediya 1969 1978 Chesnokov Ya V Narodi Pivdennoyi Aziyi M AN SRSR 1963 Henderson E J A Chin as a Pronominalized Language Bulletin of the School of Oriental and African Studies vol 20 1957 pp 323 327 PosilannyaNarodi i religiyi svitu Colloquial Chin as a Pronominalized Language Annamese and Tibeto Burmic Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi