Чечено-Інгуська АО

Чечено-Інгуська автономна область (Чечено-Інгуська АО) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала 15 січня 1934 — 5 грудня 1936.

Нохч-ГІалгІайн AО Чечено-Ингушская AО Чечено-Інгуська автономна область
↓ 1934–1936
Столиця	Грозний
Форма правління	Автономна область СРСР
Історичний період	Інтербелум
- Об'єднання Чеченської АО та Інгуської АО	15 січня 1934
- Зміна статусу на Чечено-Інгуську АРСР	5 грудня 1936
Попередник Наступник Чеченська автономна область Інгуська автономна область Чечено-Інгуська АРСР
Сьогодні є частиною	Росія

Адміністративний центр — місто Грозний.

Історія

Чечено-Інгуська автономна область була утворена 15 січня 1934 в результаті об'єднання Чеченської АО з Інгуською АО в одну автономну область у складі Північно-Кавказького краю.

З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 Чечено-Інгуська АО перетворена у Чечено-Інгуську АРСР і виділена зі складу Орджонікідзевського краю.

Адміністративний поділ

В результаті об'єднання Чеченської та Інгуської автономних областей до складу Чечено-Інгуської АО увійшло 16 районів: Ачалуцький () (сел. ), Веденський, Галанчозький, , Гудермеський, , Надтеречний (сел. ), Назрановський, , , Пригородний (м Орджонікідзе), Сунженський (ст-ця Слепцовська), Урус-Мартановський, Шалінський, Шаро-Чеберлоївський (с. Дай), Шатоївський.

1 серпня 1934 ВЦВК ухвалив «ліквідувати , Чечено-Інгуської автономної області, утворити в Чечено-Інгуській автономній області новий Грозненський район з центром у місті Грозний»

23 січня 1935 Шаро-Чеберлоївський район розділений на Шаройський і Чеберлоївський (с. Шаро-Аргун) райони, утворені Ачхой-Мартановський, Курчалоївський, Малгобецький, , Саясанівський, .

20 квітня 1935 утворено Старо-Атагинський район.

20 червня 1936 центр Пригородного району перенесено з міста Орджонікідзе, що не входив до складу області, в с. .

Таким чином на 20 червня 1936 до складу області входило 1 місто обласного підпорядкування

• Грозний

і 24 райони:

1. Ачалуцький — с.
2. Ачхой-Мартановський — с. Ачхой-Мартан
3. Веденський — с. Ведено
4. Галанчожський — с. Галанчож
5.  — с.
6. Грозненський — м. Грозний
7. Гудермеський — с. Гудермес
8.  — с. Ітум-Кале
9. Курчалоївський — с. Курчалой
10. Малгобецький — рп. Малгобек
11. Надтеречний — с.
12. Назрановський — с. Назрань
13.  — с. Ножай-Юрт
14. Пригородний — с.
15. Пседахський — с.
16.  — с. Саясан
17.  — с. Старі Атаги
18.  — с.
19. Сунженський — ст-ця Слепцовська
20. Урус-Мартановський — с. Урус-Мартан
21. Чеберлоївський — с. Шаро-Аргун
22. Шалінський — с. Шалі
23. Шароївський — с. Шарой
24. Шатоївський — с. Шатой

Примітки

1. . Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 9 квітня 2022.
2. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 18 травня 2015.
3. . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 18 травня 2015.

Ресурси Інтернету

• Административно-территориальное деление РСФСР [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Краткая историческая справка об административно-территориальном делении Чечено-Ингушетии [ 12 квітня 2012 у Wayback Machine.]