Бори́с Ісидо́рович Чернишо́в (27 січня 1888, Ясенська — 31 серпня 1950) — вчений-геолог, , палеонтолог. Дійсний член АН УРСР (з 1939 року).
Борис Ісидорович Чернишов | |
---|---|
Народився | 27 січня 1888 Ясенська (нині Краснодарський край) |
Помер | 31 серпня 1950 (62 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | доцент, палеонтолог, геолог |
Alma mater | Катеринославський гірничий інститут |
Галузь | палеонтологія |
Заклад | Інститут геологічних наук АН УРСР |
Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] |
Науковий керівник | Танатар Йосип Ісаакович |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Біографія
Народився 27 січня 1888 року в станиці Ясенській (нині Єйського району Краснодарського краю). Початкову освіту дав йому батько, середню отримав у Єйському реальному училищі, яке закінчив 1906 року. Вищу освіту здобув у двох вищих навчальних закладах — , де навчався з 1906 по 1910 рік, і у Катеринославському гірничому інституті, який закінчив у 1916 році, отримавши спеціальність гірничого інженера першого розряду.
До 1925 року Б.І. Чернишов займався педагогічною діяльністю, обіймаючи посади асистента, старшого асистента, доцента в Гірничому інституті і на кафедрі геології і палеонтології Дніпропетровського університету. У 1925 році був затверджений професором на кафедрі геології Дніпропетровського гірничого інституту. В цьому ж році його обрали науковим співробітником, а пізніше і старшим геологом Геологічного комітету в Ленінграді. Переїхавши у 1926 році до Ленінграда, Борис Чернишов продовжив педагогічну діяльність у Ленінградському гірничому інституті та університеті, де читав курси загальної та історичної геології. У березні 1937 року Вища атестаційна комісія присвоїла йому учений ступінь доктора геологічних наук без захисту дисертації.
У 1939 році Борис Ісидорович переїжджає працювати в Україну. З 1939 року, а потім — у повоєнний час, очолював кафедру палеонтології у Київському університеті. В 1939 році його обирають дійсним членом АН УРСР, віце-президентом АН УРСР і призначають директором Інституту геологічних наук АН УРСР. На цих посадах він перебував до 1946 року. У 1946 році склав повноваження директора і очолив сектор загальної геології і палеонтології.
У період тимчасової окупації України колектив ІГН, очолюваний академіком Б.І. Чернишовим, перебував в Уфі. В цей період вчений працював над прогнозною картою кам'яного вугілля СРСР, інструкцією з комплексної геологічної зйомки Донбасу, вивчав палеозойські відклади Південного Уралу і Казахстану. За плідну організаційну, наукову і виробничу діяльність у воєнний період Б.І. Чернишов був відзначений високими урядовими нагородами.
Помер 31 серпня 1950 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі.
Наукова діяльність
Б.І. Чернишов був одним із найавторитетніших знавців фауни безхребетних палеозойських відкладів усіх регіонів колишнього СРСР. Він вивчав двостулкових молюсків, корали, , , трилобіти, брахіоподи, комахи тощо. Безпосередньо брав участь у написанні розділів «Ракуваті» і «Меростомата» у найпоширенішому підручнику палеонтології «Основы палеонтологи. Ч. 1. Беспозвоночные» (1934). Палеонтологічні описи окремих класів, загонів, родин і родів безхребетних палеозою за авторством вченого можна знайти у 1-му, 2-му, 4-му, 5-му, 6-му і 8-му томах відомого «Атласу викопних фаун СРСР» (1934–1947).
Багато зроблено Б.І. Чернишовим для вивчення карбону Донбасу. Він вперше розчленував на яруси продуктивну товщу карбону від світи С22 до світи С72. Вперше започаткував дослідження літофацій, провадив геологічну зйомку у середній частині Донбасу. В районі села Штерівки за його даними було закладено шахту, яка працювала до початку війни. Дослідник установив наявність кам'яновугільних відкладів у Дніпровсько-Донецькій западині і Львівській мульді. Велику увагу приділяв вивченню сапропелітового вугілля, з якого можна видобувати рідке паливо для двигунів внутрішнього згорання. В результаті проведених експериментів було одержано вихід бензину, який сягав 30%. Проте ці дослідження, доведені до напівпромислового виробництва, були перервані війною.
Борис Ісидорович — один із засновників і голова Товариства охорони природи в Україні. У приміщенні ІГН у його кабінеті неодноразово відбувалися збори зоологів, ентомологів, ботаніків, лісників, агрономів.
У науковому доробку академіка Б.І. Чернишова понад 80 наукових праць із палеонтології, стратиграфії, геологічної зйомки і корисних копалин Мінусинського, Кузнецького, Донецького і Львівсько-Волинського кам'яновугільних басейнів, а також Уралу, Казахстану, Забайкалля, Поділля. Автор праць:
- «Попередній звіт про роботу у Кузнецькому кам'яновугільному басейні» (1931);
- «Детальна геологічна карта Донецького кам'яновугільного басейну» (1932);
- «Нижній палеозой північно-західного Казахстану. Геологія СРСР. Казахстан» (1941);
- «До стратиграфії кам'яновугільних відкладів північно-західного сектора Великого Донбасу» (1947).
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Сайт НАН України[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Isido rovich Chernisho v 27 sichnya 1888 Yasenska 31 serpnya 1950 vchenij geolog paleontolog Dijsnij chlen AN URSR z 1939 roku Boris Isidorovich ChernishovNarodivsya27 sichnya 1888 1888 01 27 Yasenska nini Krasnodarskij kraj Pomer31 serpnya 1950 1950 08 31 62 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistdocent paleontolog geologAlma materKaterinoslavskij girnichij institutGaluzpaleontologiyaZakladInstitut geologichnih nauk AN URSRNaukovij stupindoktor geologo mineralogichnih nauk d Naukovij kerivnikTanatar Josip IsaakovichChlenstvoNAN UkrayiniNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chernishov BiografiyaNarodivsya 27 sichnya 1888 roku v stanici Yasenskij nini Yejskogo rajonu Krasnodarskogo krayu Pochatkovu osvitu dav jomu batko serednyu otrimav u Yejskomu realnomu uchilishi yake zakinchiv 1906 roku Vishu osvitu zdobuv u dvoh vishih navchalnih zakladah de navchavsya z 1906 po 1910 rik i u Katerinoslavskomu girnichomu instituti yakij zakinchiv u 1916 roci otrimavshi specialnist girnichogo inzhenera pershogo rozryadu Do 1925 roku B I Chernishov zajmavsya pedagogichnoyu diyalnistyu obijmayuchi posadi asistenta starshogo asistenta docenta v Girnichomu instituti i na kafedri geologiyi i paleontologiyi Dnipropetrovskogo universitetu U 1925 roci buv zatverdzhenij profesorom na kafedri geologiyi Dnipropetrovskogo girnichogo institutu V comu zh roci jogo obrali naukovim spivrobitnikom a piznishe i starshim geologom Geologichnogo komitetu v Leningradi Pereyihavshi u 1926 roci do Leningrada Boris Chernishov prodovzhiv pedagogichnu diyalnist u Leningradskomu girnichomu instituti ta universiteti de chitav kursi zagalnoyi ta istorichnoyi geologiyi U berezni 1937 roku Visha atestacijna komisiya prisvoyila jomu uchenij stupin doktora geologichnih nauk bez zahistu disertaciyi U 1939 roci Boris Isidorovich pereyizhdzhaye pracyuvati v Ukrayinu Z 1939 roku a potim u povoyennij chas ocholyuvav kafedru paleontologiyi u Kiyivskomu universiteti V 1939 roci jogo obirayut dijsnim chlenom AN URSR vice prezidentom AN URSR i priznachayut direktorom Institutu geologichnih nauk AN URSR Na cih posadah vin perebuvav do 1946 roku U 1946 roci sklav povnovazhennya direktora i ocholiv sektor zagalnoyi geologiyi i paleontologiyi U period timchasovoyi okupaciyi Ukrayini kolektiv IGN ocholyuvanij akademikom B I Chernishovim perebuvav v Ufi V cej period vchenij pracyuvav nad prognoznoyu kartoyu kam yanogo vugillya SRSR instrukciyeyu z kompleksnoyi geologichnoyi zjomki Donbasu vivchav paleozojski vidkladi Pivdennogo Uralu i Kazahstanu Za plidnu organizacijnu naukovu i virobnichu diyalnist u voyennij period B I Chernishov buv vidznachenij visokimi uryadovimi nagorodami Mogila Borisa Chernishova Pomer 31 serpnya 1950 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu cvintari Naukova diyalnistB I Chernishov buv odnim iz najavtoritetnishih znavciv fauni bezhrebetnih paleozojskih vidkladiv usih regioniv kolishnogo SRSR Vin vivchav dvostulkovih molyuskiv korali trilobiti brahiopodi komahi tosho Bezposeredno brav uchast u napisanni rozdiliv Rakuvati i Merostomata u najposhirenishomu pidruchniku paleontologiyi Osnovy paleontologi Ch 1 Bespozvonochnye 1934 Paleontologichni opisi okremih klasiv zagoniv rodin i rodiv bezhrebetnih paleozoyu za avtorstvom vchenogo mozhna znajti u 1 mu 2 mu 4 mu 5 mu 6 mu i 8 mu tomah vidomogo Atlasu vikopnih faun SRSR 1934 1947 Bagato zrobleno B I Chernishovim dlya vivchennya karbonu Donbasu Vin vpershe rozchlenuvav na yarusi produktivnu tovshu karbonu vid sviti S22 do sviti S72 Vpershe zapochatkuvav doslidzhennya litofacij provadiv geologichnu zjomku u serednij chastini Donbasu V rajoni sela Shterivki za jogo danimi bulo zakladeno shahtu yaka pracyuvala do pochatku vijni Doslidnik ustanoviv nayavnist kam yanovugilnih vidkladiv u Dniprovsko Doneckij zapadini i Lvivskij muldi Veliku uvagu pridilyav vivchennyu sapropelitovogo vugillya z yakogo mozhna vidobuvati ridke palivo dlya dviguniv vnutrishnogo zgorannya V rezultati provedenih eksperimentiv bulo oderzhano vihid benzinu yakij syagav 30 Prote ci doslidzhennya dovedeni do napivpromislovogo virobnictva buli perervani vijnoyu Boris Isidorovich odin iz zasnovnikiv i golova Tovaristva ohoroni prirodi v Ukrayini U primishenni IGN u jogo kabineti neodnorazovo vidbuvalisya zbori zoologiv entomologiv botanikiv lisnikiv agronomiv U naukovomu dorobku akademika B I Chernishova ponad 80 naukovih prac iz paleontologiyi stratigrafiyi geologichnoyi zjomki i korisnih kopalin Minusinskogo Kuzneckogo Doneckogo i Lvivsko Volinskogo kam yanovugilnih basejniv a takozh Uralu Kazahstanu Zabajkallya Podillya Avtor prac Poperednij zvit pro robotu u Kuzneckomu kam yanovugilnomu basejni 1931 Detalna geologichna karta Doneckogo kam yanovugilnogo basejnu 1932 Nizhnij paleozoj pivnichno zahidnogo Kazahstanu Geologiya SRSR Kazahstan 1941 Do stratigrafiyi kam yanovugilnih vidkladiv pivnichno zahidnogo sektora Velikogo Donbasu 1947 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSajt NAN Ukrayini nedostupne posilannya z serpnya 2019