Черв'я́ни (давньорус. Червяне) — одне зі східнослов'янських племен у союзі племен дулібів, що проживало на території Червенських городів на лівобережжі Бугу (див. «бужани», «волиняни»). Регіональна назва дулібів, аналогічна бужанам чи волинянам. Політико-економічним та культурним центром черв'ян, скоріше був Червен, від якого вони могли отримали свою назву.
Історія
У IX-Х ст. черв'яни мали чільне місце в суспільстві перед бужанами, пізніше волиняни зайняли лідерство у політично-економічному житті надавши назву Волині. Адже гегемонія дулібів поширювалася на цей регіон ще в VI ст., але після аварського завоювання дулібський племінний союз розпався, і частина його територій підпала під залежність Аварського каганату, через що відігравали пізнішу роль регіонального лідера представники окремих регіонів розселення дулібів.
Існувало гіпотетично у VIII-X століттях, але, можливо, згадане у «Баварському географі», який датується першою половиною IX століття:
[19]Zuireani, habent civitates CCCXXV [Черв'яни? мають 325 городів]
[35]Zeriuani, quod tantum est regnum ui ex eo cunctae gentes Sclauorum exortae sint et originem sicut affirmant ducant [Черв'яни?, які одні мають королівство і від яких всі племена слов'ян, як вони стверджують, походять і ведуть свій рід]
Досить цікаво, що в останній звістці черв'яни (дуліби) названі єдиним народом, що має королівство серед усіх, присутніх у «Баварському географі» — це означає, що черв'яни у першій половині IX століття були досить могутнім племенем, на що вказує також і те, що «Червенськими городами» ще у XI столітті літописець називав усю західну половину Галичини. До їх складу входив також і центр бужан — Бужеськ.
Див. також
Примітки
- Леонтий Войтович, «Восточное Прикарпатье во второй половине I тис. н. е. (История русинов)» [ 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Крип'яткевич І. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО. — К.: Наукова думка, 1984. — 176 с. [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherv ya ni davnorus Chervyane odne zi shidnoslov yanskih plemen u soyuzi plemen dulibiv sho prozhivalo na teritoriyi Chervenskih gorodiv na livoberezhzhi Bugu div buzhani volinyani Regionalna nazva dulibiv analogichna buzhanam chi volinyanam Politiko ekonomichnim ta kulturnim centrom cherv yan skorishe buv Cherven vid yakogo voni mogli otrimali svoyu nazvu Teritoriya Chervenskih gorodiv na suchasnij mapiIstoriyaU IX H st cherv yani mali chilne misce v suspilstvi pered buzhanami piznishe volinyani zajnyali liderstvo u politichno ekonomichnomu zhitti nadavshi nazvu Volini Adzhe gegemoniya dulibiv poshiryuvalasya na cej region she v VI st ale pislya avarskogo zavoyuvannya dulibskij pleminnij soyuz rozpavsya i chastina jogo teritorij pidpala pid zalezhnist Avarskogo kaganatu cherez sho vidigravali piznishu rol regionalnogo lidera predstavniki okremih regioniv rozselennya dulibiv Isnuvalo gipotetichno u VIII X stolittyah ale mozhlivo zgadane u Bavarskomu geografi yakij datuyetsya pershoyu polovinoyu IX stolittya Na shid vid Polskogo korolivstva pokazana teritoriya Chervenskih gorodiv zabarvlena chervono zelenim kolorom 19 Zuireani habent civitates CCCXXV Cherv yani mayut 325 gorodiv 35 Zeriuani quod tantum est regnum ui ex eo cunctae gentes Sclauorum exortae sint et originem sicut affirmant ducant Cherv yani yaki odni mayut korolivstvo i vid yakih vsi plemena slov yan yak voni stverdzhuyut pohodyat i vedut svij rid Dosit cikavo sho v ostannij zvistci cherv yani dulibi nazvani yedinim narodom sho maye korolivstvo sered usih prisutnih u Bavarskomu geografi ce oznachaye sho cherv yani u pershij polovini IX stolittya buli dosit mogutnim plemenem na sho vkazuye takozh i te sho Chervenskimi gorodami she u XI stolitti litopisec nazivav usyu zahidnu polovinu Galichini Do yih skladu vhodiv takozh i centr buzhan Buzhesk Div takozhDulibi Buzhani Volinyani VolinPrimitkiLeontij Vojtovich Vostochnoe Prikarpate vo vtoroj polovine I tis n e Istoriya rusinov 13 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros DzherelaKrip yatkevich I GALICKO VOLINSKE KNYaZIVSTVO K Naukova dumka 1984 176 s 30 veresnya 2007 u Wayback Machine