Челе-кула, Вежа з черепів (серб. Ћеле Кула) — вежа, що значною мірою збудована з людських черепів, розташована в місті Ниш, Сербія. Упродовж 1809 [en], що проходила в рамках Першого сербського повстання, сербські революціонери на чолі з були атаковані турецьким військом на пагорбі , поблизу міста Ниш. Аніж здатись туркам та бути посадженими на палю, Сінджеліч вистрелив по пороховому складу, чим призвів до загибелі себе, всіх сербських повстанців та турецьких солдат довкола. По цьому, турецький візир Ниша , наказав зробити вежу з черепів загиблих сербських революціонерів. Вежа сягає 3 м висотою та початково містила 952 вставлених в неї з чотирьох сторін чотирнадцятьма рядами черепів.
Челе-кула (Вежа з черепів) серб. Ћеле Кула | |
---|---|
Деталь зі стіни вежі | |
43.3122° пн. ш. 21.9238° сх. д. / 43.3122° пн. ш. 21.9238° сх. д.Координати: 43.3122° пн. ш. 21.9238° сх. д. / 43.3122° пн. ш. 21.9238° сх. д. | |
Країна | Сербія |
Місто | Ниш |
Тип | пам'ятник і вежа |
Тип будівлі | Вежа |
Стиль | Османська архітектура |
Дата заснування | 1809 і 1892 |
Початок будівництва | 1809 |
Побудовано | 1809 |
Челе-кула (Вежа з черепів) Челе-кула (Вежа з черепів) (Сербія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Після відступу турків з Нишу 1878 року, над вежею було збудовано дах, а 1892 року навколо неї було збудовано каплицю. 1937 року каплицю було відремонтовано. У наступні роки також було поставлено бюст Сінджеліча. 1948 року Вежу з черепів та каплицю, що її оточує, було визнано й взято під охорону Соціалістичною Республікою Сербія. Наступний ремонт каплиці відбувся 1989 року. Станом на 2013 рік, у вежі залишаються 54 черепи; череп, що вважається Сінджелічевим огорнено скляною ємністю. Вежа, яку серби розглядають як символ незалежності, згадується в записах французького поета епохи романтизму Альфонса де Ламартіна, а також англійського письменника-мандрівника [en]. За два століття, що минули з часу спорудження, вежа стала популярним місцем серед туристів, що відвідується від 30 до 50 тис. осіб щорічно.
Історія
Передумови
За часів Османської імперії, турецькі війська були відомими створенням веж з черепів своїх ворогів, для створення відчуття жаху серед противників. Перше сербське повстання проти османського панування вибухнуло 1804 року, на чолі з Карагеоргієм. 19 травня 1809 року 3000 сербських революціонерів, що велись воєводою (серб. вoјвода) були атаковані великим турецьким військом на пагорбі , що розташований поблизу міста Ниш. Через брак координації серед сербських командирів, революціонери не змогли отримати жодної підтримки від інших загонів сербських повстанців. Турки, що чисельно переважали, втратили тисячі солдат в чисельних атаках проти сербів, але врешті решт змогли зламали сербські лінії. Знаючи, що він та вояки під його командуванням ризикують бути посадженими на палю в разі полону, Сінджеліч взяв свою кременеву рушницю й вистрелив по пороховому льоху свого окопу. Вибух, що стався, вбив його, усіх сербських революціонерів, а також всіх турецьких солдат довкола.
Спорудження
Після бою турецький візир Ниша, , наказав стягнути шкіру з голів Сінджеліча та його вояків, зробити з них опудала та надіслати до османського султана Махмуда II. По тому, черепи було повернуто до Ниша, де турки збудували Вежу з черепів як застереження для майбутніх поколінь проти намірів повстати проти Османської імперії. Вежа сягає 3 м висотою, та початково містила 952 черепи, що були вставлені в неї з чотирьох сторін у чотирнадцять рядів. У наступні роки, багато черепів повипадали зі стін вежі, деякі було забрано для поховання близькими, що вважали, що можуть визначити котрі з черепів належать їх загиблим членам родин, а деякі було забрано мисливцями за сувенірами. Коли османи відступили з Нишу 1878 року, вежу було покрито дахом, для захисту її від впливу стихій. 1892 року за проектом архітектора [en] на кошти зібрані з пожертв з усієї Сербії над вежею було збудовано каплицю. На меморіальній табличці встановленій поруч з каплицею 1904 року написано: «Першим освободителям Сербії після Косово.» Каплицю було відремонтовано 1937 року, а наступного року було поставлено бюст Сінджеліча. 1948 року Вежу з черепів та каплицю, що її оточує, було проголошено й взято під охорону Соціалістичною Республікою Сербія. Подальший ремонт каплиці було проведено 1989 року. Станом на 2014, у вежі залишаються 54 черепи, череп, що вважається Сінджелічевим зберігається в скляній ємності.
Важливість та зображення в балканській культурі
За століття, що минули з часу спорудження вежі, вона стала символом сербської незалежності та місцем паломництва для сербів. Вона вважається одним з найвідвідуваніших місць Сербії, яке щорічно відвідують від 30 до 50 тис. осіб.. На початку 1830-х французький поет-романтист Альфонс де Ламартін написав про вежу після відвідування Ниша, що тоді ще перебувало в складі Османської імперії::
Я побачив велику вежу, що видавалась посеред рівнини як пароський мармур… [П]ідіймаючи свої очі на монумент, я виявив, що стіни, які я вважав збудованими з мармуру чи білого каменю, складались з правильних рядів людських черепів; ці черепи, вибілені дощем та сонцем, скріплені невеликою кількістю піску та вапняку, повністю формували тріумфальну арку, яка зараз прихищала мене від жару сонця. У деяких місцях, ділянки волосся досі звисали та розвивались, як лишайник чи мох, з кожним подихом вітру. Гірський бриз, що тоді свіжо дув, проникав незлічені порожнини черепів і звучав як скорботні й жалібні зітхання. Мої очі й моє серце привітались з останками цих мужніх чоловіків, чиї відрізані голови стали наріжним каменем незалежності їх батьківщини. Хай серби пам'ятають цей пам'ятник! Він завжди навчатиме їх дітей цінності незалежності людей, показуючи їм справжню ціну, що їх батьки мали заплатити за неї.
1849 року британський мандрівник описав Вежу з черепів як будівлю, що захопила його найбільше в усій Османській Сербії, кажучи, що він був враженим «простою величчю задуму архітектора» й що він був охоплений «вишуканою красою ліпнини». У Військовому музеї в Белграді виставляється реплікація вежі. До розпаду Югославії десятки тисяч школярів з усієї республіки відвідували оригінал в Ниші.
Див. також
Примітки
- Quigley, 2001, с. 172.
- Judah, 2000, с. 51.
- Morrison, 1942, с. xxii.
- Judah, 2000, с. 279.
- Merrill, 2001, с. 178.
- Stoklund та Niedermuller, 2001, с. 134.
- Judah, 2000, с. 280.
- Miltojević та 29 травня 2009.
- Babović та 14 липня 2009.
- Vankovska та Wiberg, 2003, с. 228.
- Longinović, 2011, с. 38—39.
Джерела
Книги
- (англ.) (2000). The Serbs: History, Myth and the Destruction of Yugoslavia. New Haven, Connecticut: Yale University Press. ISBN .
- (англ.) Longinović, Tomislav Z. (2011). Vampire Nation: Violence as Cultural Imaginary. Durham, North Carolina: Duke University Press. ISBN .
- (англ.) (2001). . Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield Publishers. ISBN . Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2016.
- (англ.) Morrison, Walter Angus (1942). . Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 26 березня 2016.
- (англ.) Quigley, Christine (2001). Skulls and Skeletons: Human Bone Collections and Accumulations. Jefferson, North Carolina: McFarland. ISBN .
- (англ.) Vankovska, Biljana; Wiberg, Haken (2003). Between Past and Future: Civil-Military Relations in Post-Communist Balkan States. London: I.B.Tauris. ISBN .
Наукові журнали
- (англ.) Stoklund, Bjarne; Niedermuller, Peter (2001). Ethnologia Europaea. Copenhagen, Denmark: Museum Tusculanum Press. 31. ISSN 1604-3030.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
()
Вебсайти
- (серб.) Babović, S. (14 July 2009). [Skull Tower as World Heritage]. Večernje novosti (Serbian) . Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 26 березня 2016.
- (серб.) Miltojević, Branislav (29 May 2009). [A Tower of Skulls]. Večernje novosti (Serbian) . Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 26 березня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Челе-кула |
- (серб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chele kula Vezha z cherepiv serb Ћele Kula vezha sho znachnoyu miroyu zbudovana z lyudskih cherepiv roztashovana v misti Nish Serbiya Uprodovzh 1809 en sho prohodila v ramkah Pershogo serbskogo povstannya serbski revolyucioneri na choli z buli atakovani tureckim vijskom na pagorbi poblizu mista Nish Anizh zdatis turkam ta buti posadzhenimi na palyu Sindzhelich vistreliv po porohovomu skladu chim prizviv do zagibeli sebe vsih serbskih povstanciv ta tureckih soldat dovkola Po comu tureckij vizir Nisha nakazav zrobiti vezhu z cherepiv zagiblih serbskih revolyucioneriv Vezha syagaye 3 m visotoyu ta pochatkovo mistila 952 vstavlenih v neyi z chotiroh storin chotirnadcyatma ryadami cherepiv lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min skasovanij CoordScale lon min Chele kula Vezha z cherepiv serb Ћele KulaDetal zi stini vezhi Detal zi stini vezhi43 3122 pn sh 21 9238 sh d 43 3122 pn sh 21 9238 sh d 43 3122 21 9238 Koordinati 43 3122 pn sh 21 9238 sh d 43 3122 pn sh 21 9238 sh d 43 3122 21 9238Krayina SerbiyaMistoNishTippam yatnik i vezhaTip budivliVezhaStilOsmanska arhitekturaData zasnuvannya1809 i 1892Pochatok budivnictva1809Pobudovano1809Chele kula Vezha z cherepiv Chele kula Vezha z cherepiv Serbiya Mediafajli u Vikishovishi Pislya vidstupu turkiv z Nishu 1878 roku nad vezheyu bulo zbudovano dah a 1892 roku navkolo neyi bulo zbudovano kaplicyu 1937 roku kaplicyu bulo vidremontovano U nastupni roki takozh bulo postavleno byust Sindzhelicha 1948 roku Vezhu z cherepiv ta kaplicyu sho yiyi otochuye bulo viznano j vzyato pid ohoronu Socialistichnoyu Respublikoyu Serbiya Nastupnij remont kaplici vidbuvsya 1989 roku Stanom na 2013 rik u vezhi zalishayutsya 54 cherepi cherep sho vvazhayetsya Sindzhelichevim ogorneno sklyanoyu yemnistyu Vezha yaku serbi rozglyadayut yak simvol nezalezhnosti zgaduyetsya v zapisah francuzkogo poeta epohi romantizmu Alfonsa de Lamartina a takozh anglijskogo pismennika mandrivnika en Za dva stolittya sho minuli z chasu sporudzhennya vezha stala populyarnim miscem sered turistiv sho vidviduyetsya vid 30 do 50 tis osib shorichno IstoriyaPeredumovi Za chasiv Osmanskoyi imperiyi turecki vijska buli vidomimi stvorennyam vezh z cherepiv svoyih vorogiv dlya stvorennya vidchuttya zhahu sered protivnikiv Pershe serbske povstannya proti osmanskogo panuvannya vibuhnulo 1804 roku na choli z Karageorgiyem 19 travnya 1809 roku 3000 serbskih revolyucioneriv sho velis voyevodoyu serb voјvoda buli atakovani velikim tureckim vijskom na pagorbi sho roztashovanij poblizu mista Nish Cherez brak koordinaciyi sered serbskih komandiriv revolyucioneri ne zmogli otrimati zhodnoyi pidtrimki vid inshih zagoniv serbskih povstanciv Turki sho chiselno perevazhali vtratili tisyachi soldat v chiselnih atakah proti serbiv ale vreshti resht zmogli zlamali serbski liniyi Znayuchi sho vin ta voyaki pid jogo komanduvannyam rizikuyut buti posadzhenimi na palyu v razi polonu Sindzhelich vzyav svoyu kremenevu rushnicyu j vistreliv po porohovomu lohu svogo okopu Vibuh sho stavsya vbiv jogo usih serbskih revolyucioneriv a takozh vsih tureckih soldat dovkola Sporudzhennya Kaplicya Useredini Pislya boyu tureckij vizir Nisha nakazav styagnuti shkiru z goliv Sindzhelicha ta jogo voyakiv zrobiti z nih opudala ta nadislati do osmanskogo sultana Mahmuda II Po tomu cherepi bulo povernuto do Nisha de turki zbuduvali Vezhu z cherepiv yak zasterezhennya dlya majbutnih pokolin proti namiriv povstati proti Osmanskoyi imperiyi Vezha syagaye 3 m visotoyu ta pochatkovo mistila 952 cherepi sho buli vstavleni v neyi z chotiroh storin u chotirnadcyat ryadiv U nastupni roki bagato cherepiv povipadali zi stin vezhi deyaki bulo zabrano dlya pohovannya blizkimi sho vvazhali sho mozhut viznachiti kotri z cherepiv nalezhat yih zagiblim chlenam rodin a deyaki bulo zabrano mislivcyami za suvenirami Koli osmani vidstupili z Nishu 1878 roku vezhu bulo pokrito dahom dlya zahistu yiyi vid vplivu stihij 1892 roku za proektom arhitektora en na koshti zibrani z pozhertv z usiyeyi Serbiyi nad vezheyu bulo zbudovano kaplicyu Na memorialnij tablichci vstanovlenij poruch z kapliceyu 1904 roku napisano Pershim osvoboditelyam Serbiyi pislya Kosovo Kaplicyu bulo vidremontovano 1937 roku a nastupnogo roku bulo postavleno byust Sindzhelicha 1948 roku Vezhu z cherepiv ta kaplicyu sho yiyi otochuye bulo progolosheno j vzyato pid ohoronu Socialistichnoyu Respublikoyu Serbiya Podalshij remont kaplici bulo provedeno 1989 roku Stanom na 2014 u vezhi zalishayutsya 54 cherepi cherep sho vvazhayetsya Sindzhelichevim zberigayetsya v sklyanij yemnosti Vazhlivist ta zobrazhennya v balkanskij kulturi Za stolittya sho minuli z chasu sporudzhennya vezhi vona stala simvolom serbskoyi nezalezhnosti ta miscem palomnictva dlya serbiv Vona vvazhayetsya odnim z najvidviduvanishih misc Serbiyi yake shorichno vidviduyut vid 30 do 50 tis osib Na pochatku 1830 h francuzkij poet romantist Alfons de Lamartin napisav pro vezhu pislya vidviduvannya Nisha sho todi she perebuvalo v skladi Osmanskoyi imperiyi Ya pobachiv veliku vezhu sho vidavalas posered rivnini yak paroskij marmur P idijmayuchi svoyi ochi na monument ya viyaviv sho stini yaki ya vvazhav zbudovanimi z marmuru chi bilogo kamenyu skladalis z pravilnih ryadiv lyudskih cherepiv ci cherepi vibileni doshem ta soncem skripleni nevelikoyu kilkistyu pisku ta vapnyaku povnistyu formuvali triumfalnu arku yaka zaraz prihishala mene vid zharu soncya U deyakih miscyah dilyanki volossya dosi zvisali ta rozvivalis yak lishajnik chi moh z kozhnim podihom vitru Girskij briz sho todi svizho duv pronikav nezlicheni porozhnini cherepiv i zvuchav yak skorbotni j zhalibni zithannya Moyi ochi j moye serce privitalis z ostankami cih muzhnih cholovikiv chiyi vidrizani golovi stali narizhnim kamenem nezalezhnosti yih batkivshini Haj serbi pam yatayut cej pam yatnik Vin zavzhdi navchatime yih ditej cinnosti nezalezhnosti lyudej pokazuyuchi yim spravzhnyu cinu sho yih batki mali zaplatiti za neyi 1849 roku britanskij mandrivnik opisav Vezhu z cherepiv yak budivlyu sho zahopila jogo najbilshe v usij Osmanskij Serbiyi kazhuchi sho vin buv vrazhenim prostoyu velichchyu zadumu arhitektora j sho vin buv ohoplenij vishukanoyu krasoyu lipnini U Vijskovomu muzeyi v Belgradi vistavlyayetsya replikaciya vezhi Do rozpadu Yugoslaviyi desyatki tisyach shkolyariv z usiyeyi respubliki vidviduvali original v Nishi Div takozhKostnica v SedlicyahPrimitkiQuigley 2001 s 172 Judah 2000 s 51 Morrison 1942 s xxii Judah 2000 s 279 Merrill 2001 s 178 Stoklund ta Niedermuller 2001 s 134 Judah 2000 s 280 Miltojevic ta 29 travnya 2009 Babovic ta 14 lipnya 2009 Vankovska ta Wiberg 2003 s 228 Longinovic 2011 s 38 39 DzherelaKnigi angl 2000 The Serbs History Myth and the Destruction of Yugoslavia New Haven Connecticut Yale University Press ISBN 978 0 300 08507 5 angl Longinovic Tomislav Z 2011 Vampire Nation Violence as Cultural Imaginary Durham North Carolina Duke University Press ISBN 978 0 8223 5039 2 angl 2001 Lanham Maryland Rowman amp Littlefield Publishers ISBN 0 7425 1686 5 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2016 angl Morrison Walter Angus 1942 Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 1 107 67606 0 Arhiv originalu za 2 bereznya 2014 Procitovano 26 bereznya 2016 angl Quigley Christine 2001 Skulls and Skeletons Human Bone Collections and Accumulations Jefferson North Carolina McFarland ISBN 978 0 7864 1068 2 angl Vankovska Biljana Wiberg Haken 2003 Between Past and Future Civil Military Relations in Post Communist Balkan States London I B Tauris ISBN 978 1 86064 624 9 Naukovi zhurnali angl Stoklund Bjarne Niedermuller Peter 2001 Ethnologia Europaea Copenhagen Denmark Museum Tusculanum Press 31 ISSN 1604 3030 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka Vebsajti serb Babovic S 14 July 2009 Skull Tower as World Heritage Vecernje novosti Serbian Arhiv originalu za 4 kvitnya 2018 Procitovano 26 bereznya 2016 serb Miltojevic Branislav 29 May 2009 A Tower of Skulls Vecernje novosti Serbian Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 26 bereznya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chele kula serb