Чарльз Ейвісон (англ. Charles Avison, хрещений 16 лютого 1709 – 9 або 10 травня 1770) — англійський композитор барокового і класицистичного періодів. Він служив церковним органістом при [en] у Ньюкаслі та в Церкві Св. Миколая (пізніше — [en]). Найбільш відомий своїми «12 Concerto grossi after Scarlatti» та першим у англомовній літературі твором у галузі музичної критики, який називається «Нарис музичної виразности» (англ. Essay on Musical Expression). Ейвісон творив у перехідному від бароко до класицизиму стилі.
Чарльз Ейвісон | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | лютий 1709 |
Місце народження | Ньюкасл-апон-Тайн, Нортамберленд, Англія, Королівство Велика Британія[1][2] |
Дата смерті | 10 травня 1770[3][4][…](61 рік) |
Місце смерті | Ньюкасл-апон-Тайн, Нортамберленд, Англія, Королівство Велика Британія |
Причина смерті | гіпотермія |
Громадянство | Королівство Велика Британія |
Професії | композитор, музичний критик |
Вчителі | d |
Інструменти | орган[d] |
Мова | англійська |
Файли у Вікісховищі |
Життя
Син Річарда та Енн Ейвісон, Чарльз, був охрещений 16 лютого 1709 року в Церкві Св. Івана Хрестителя в Ньюкаслі. Згідно з Музичним словником Гроува, він народився також у цьому місті. Він міг здобути освіту в одній з двох благодійних шкіл, які обслуговували парафію Св. Івана. Одні джерела стверджують, що Чарльз був п'ятим з дев'яти дітей, а інші стверджують, що він був сьомим з десяти дітей. Більшість його братів і сестер померли в молодому віці. Його батько був музикантом і, швидше за все, був першим учителем Чарльза. Коли Чарльзу було 12 років, його батько помер, залишивши дружину з принаймні одним і, можливо, двома дітьми. Підліткові та юнацькі роки Ейвісона здебільшого не залишили слідів у документах. Одне джерело говорить, що поїхав до Італії на навчання. Його освіта, можливо, включала учнівство у місцевого купця на ім'я Ральф Дженісон, який був покровителем мистецтв, а пізніше депутатом парламенту.
Після того, яка Ейвісону виповнилось двадцять, він переїхав до Лондона, щоб продовжити кар'єру музиканта. Саме в цей період він познайомився і вчився разом з [en]. Першим задокументованим музичним виступом Ейвісона став благодійний концерт в Лондоні 20 березня 1734 року. Ейвісон покинув Лондон, коли 13 жовтня 1735 року був призначений органістом в Церкву Св. Івана у Ньюкаслі. Однак це призначення набуло чинності тільки після того, як церква встановила новий орган у червні 1736 року. У жовтні 1736 року Ейвісон обійняв посаду органіста Церкви Св. Миколая, а згодом був призначений директором Музичного товариства Ньюкасла (англ. Newcastle Musical Society). Він залишався на цих двох посадах аж до смерті. Крім того, Ейвісон щотижня давав приватні уроки гри на клавесині, флейті та скрипці. Ейвісон отримував значну частину свого доходу від продажу абонементів на концерти у північно-східному регіоні Англії. Незважаючи на численні пропозиції більш престижних посад, Ейвісон ніколи не покидав Ньюкасла.
15 січня 1737 року Ейвісон одружився з Кетрін Рейнольдс (англ. Catherine Reynolds). У пари було дев'ять дітей, з яких лише троє — Джейн, Едвард та Чарльз — дожили до повноліття. Після смерті батька (травень 1770) Едвард успадкував як посаду директора Музичного товариства Ньюкасла, так і органіста Церкви Св. Миколая. Згідно з заповітом, Чарльз Ейвісон був заможною людиною, його колекція книг, музичних інструментів та акцій перейшла його дітям. У заповіті Ейвісон зазначив, що він не хоче витрачати багато грошей на поховання, але хоче лежати поруч зі своєю дружиною в [en] — там, біля північного притвору, він і був похований.
Творчість
Літературні твори
Авісон був сміливим і суперечливим автором. Він не боявся висловлювати ідеї витонченою мовою з неймовірним розумінням музики та почуттям гумору. Однією з цих ідей було те, що він віддавав перевагу Джемініані та Марчелло перед Генделем. Хоч він визнавав геній Генделя, він не боявся його критикувати. Окрім своїх опублікованих нарисів, Ейвісон писав довгі передмови до своїх музичних творів.
Найвідомішим літературним твором Ейвісона є його «Нарис музичної виразності», вперше опублікований у 1752 році. Нарис містить три частини. У першій обговорюється вплив музики на характер та емоції, а також порівняння музики з живописом. Ейвісон твердить, що «повний акорд або красива послідовність поодиноких звуків є не менш захопливим для вуха, ніж симетрія або вишукані кольори для очей». Ейвісон також не погоджується з тим, що музика зачіпає всі людські емоції, але стверджує натомість, що музика викликає позитивні емоції та пригнічує негативні.
Друга частина є критикою відомих композиторів та їхніх стилів. Зокрема, він критикує зосередженість на мелодії при нехтуванні гармонією, а разом з тим нехтування мелодією та фокус тільки на гармонії. Для кожного такого випадку Ейвісон наводить як приклад імена кількох композиторів. Саме в цьому розділі Ейвісон визначає музичну експресію як баланс між мелодією та гармонією, далі заявляючи: «Пісня та Гармонія ніколи не повинні бути залишеними на самоті заради виразності: саме в них є експресія».
Третя частина містить виклад поглядів Ейвісона на те, як певні інструменти повинні використовуватися в ансамблі, в тому числі при написанні концерту, оскільки Ейвісон часто працював у цьому жанрі. Він окреслює ролі деяких інструментів, наприклад: «Таким чином, гобой найкраще виражає стиль Cantabile і може бути використаний у всіх частинах музичного твору, а особливо в тих, які є веселими і радісними».
Цей нарис часто розглядають як суб'єктивний та суперечливий, головним чином через оцінки і критику інших композиторів. У січні 1753 року Вільям Гейс (англ. William Hayes) анонімно опублікував «Уваги до Нарису містера Ейвісона» (англ. Remarks on Mr. Avison’s Essay). Ці «Уваги» були навіть більш об’ємним, ніж рецензований Нарис. Ейвісон у свою чергу опублікував у лютому 1753 року «Відповідь автору Уваг до Нарису про музичну виразність» (англ. A Reply to the Author of Remarks on the Essay on Musical Expression).
Музичні твори
Найвідоміші композиції Ейвісона — його концерти. За стилем вони схожі на концерти Джемініані. Деякі з концертів Чарльза Ейвісона засновані на творах Доменіко Скарлатті. Ейвісон також писав камерну музику. Його тріо-сонати побудовані на бароковий лад. Його пізніші камерні твори були створені під впливом Рамо і є клавірними п'єсами у супроводі флейти, скрипки та інших інструментів. Ейвісон також створив невелику кількість церковної музики, в тому числі ораторію «Рут».
Оркестрові
- Op. 2 Six Concertos (g, Bb, e, D, Bb, D)
- Two Concertos
- Op. 3 Six Concertos — With General Rules for Playing (D, e, g, Bb, D, G)
- Op. 4 Eight Concertos (d, A, D, g, Bb, G, D, c)
- Op. 6 Twelve Concertos (g, Bb, e, D, Bb, D, G, G, D, C, D, A)
- Op. 9 Twelve Concertos: Set 1: (G, D, A, g/G, C, e), Set 2: (Eb, Bb, c, F, A, D)
- Op. 10Six Concertos (d, F, c, C, Eb, d)
Камерні
- Op. 1VI Sonatas (chromatic dorian, g, g, dorian, e, D)
- Op. 5Six Sonatas (G,C, Bb, Eb, G, A)
- Op. 7Six Sonatas (G, g, Bb, d, a, A)
- Op. 8Six Sonatas (A, C, D, Bb, g, G)
Інші
- Hast thou not forsaken us (verse anthem)
- Glory to God (Christmas Hymn/Sanctus)
- Ruth (oratorio) collab. Giardini
- Psalm LVII, chant, Cantico ecclesiastica
Вплив
Ейвісон продовжив традицію італійського стилю, яку Франческо Джемініані приписував своїй популярності в Лондоні. Зокрема, у своїх Concerti Grossi він переніс техніку Джемініані, в якій оркестрові концерти будувались за зразком сонат композиторів старшого покоління. Його «Нарис музичної виразності» критикував Генделя, який був надзвичайно популярним у тогочасній Англії.
З 1994 року в Ньюкаслі виконує музику Чарльза Ейвісона на аутентичних інструментах того часу.
Будівля Міської бібліотеки Ньюкасла, яка відкрилась 2009 року, названа на честь композитора. У бібліотеці зберігається архів Чарльза Ейвісона.
У квітні 2014 року у Гейтсхеді була поставлена п'єса про Ейвісона, написана Сью Хедворт з . Цю п'єсу називали «п'єсою з живою музикою про найбільш нашого композитора».
Примітки
- http://muse.jhu.edu/journals/music_and_letters/v087/87.4mangsen.pdf
- https://en.wikisource.org/wiki/A_Dictionary_of_Music_and_Musicians/Avison,_Charles
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Стаття «Charles Avison» - енциклопедія Britannica (англ.)
- The National Cyclopaedia of Useful Knowledge Vol II, (1847) London, Charles Knight, p.566.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Charlz Ejvison angl Charles Avison hreshenij 16 lyutogo 1709 9 abo 10 travnya 1770 anglijskij kompozitor barokovogo i klasicistichnogo periodiv Vin sluzhiv cerkovnim organistom pri en u Nyukasli ta v Cerkvi Sv Mikolaya piznishe en Najbilsh vidomij svoyimi 12 Concerto grossi after Scarlatti ta pershim u anglomovnij literaturi tvorom u galuzi muzichnoyi kritiki yakij nazivayetsya Naris muzichnoyi viraznosti angl Essay on Musical Expression Ejvison tvoriv u perehidnomu vid baroko do klasicizimu stili Charlz EjvisonOsnovna informaciyaData narodzhennyalyutij 1709Misce narodzhennyaNyukasl apon Tajn Nortamberlend Angliya Korolivstvo Velika Britaniya 1 2 Data smerti10 travnya 1770 1770 05 10 3 4 61 rik Misce smertiNyukasl apon Tajn Nortamberlend Angliya Korolivstvo Velika BritaniyaPrichina smertigipotermiyaGromadyanstvoKorolivstvo Velika BritaniyaProfesiyikompozitor muzichnij kritikVchitelidInstrumentiorgan d Movaanglijska Fajli u VikishovishiZhittyaSin Richarda ta Enn Ejvison Charlz buv ohreshenij 16 lyutogo 1709 roku v Cerkvi Sv Ivana Hrestitelya v Nyukasli Zgidno z Muzichnim slovnikom Grouva vin narodivsya takozh u comu misti Vin mig zdobuti osvitu v odnij z dvoh blagodijnih shkil yaki obslugovuvali parafiyu Sv Ivana Odni dzherela stverdzhuyut sho Charlz buv p yatim z dev yati ditej a inshi stverdzhuyut sho vin buv somim z desyati ditej Bilshist jogo brativ i sester pomerli v molodomu vici Jogo batko buv muzikantom i shvidshe za vse buv pershim uchitelem Charlza Koli Charlzu bulo 12 rokiv jogo batko pomer zalishivshi druzhinu z prinajmni odnim i mozhlivo dvoma ditmi Pidlitkovi ta yunacki roki Ejvisona zdebilshogo ne zalishili slidiv u dokumentah Odne dzherelo govorit sho poyihav do Italiyi na navchannya Jogo osvita mozhlivo vklyuchala uchnivstvo u miscevogo kupcya na im ya Ralf Dzhenison yakij buv pokrovitelem mistectv a piznishe deputatom parlamentu Pislya togo yaka Ejvisonu vipovnilos dvadcyat vin pereyihav do Londona shob prodovzhiti kar yeru muzikanta Same v cej period vin poznajomivsya i vchivsya razom z en Pershim zadokumentovanim muzichnim vistupom Ejvisona stav blagodijnij koncert v Londoni 20 bereznya 1734 roku Ejvison pokinuv London koli 13 zhovtnya 1735 roku buv priznachenij organistom v Cerkvu Sv Ivana u Nyukasli Odnak ce priznachennya nabulo chinnosti tilki pislya togo yak cerkva vstanovila novij organ u chervni 1736 roku U zhovtni 1736 roku Ejvison obijnyav posadu organista Cerkvi Sv Mikolaya a zgodom buv priznachenij direktorom Muzichnogo tovaristva Nyukasla angl Newcastle Musical Society Vin zalishavsya na cih dvoh posadah azh do smerti Krim togo Ejvison shotizhnya davav privatni uroki gri na klavesini flejti ta skripci Ejvison otrimuvav znachnu chastinu svogo dohodu vid prodazhu abonementiv na koncerti u pivnichno shidnomu regioni Angliyi Nezvazhayuchi na chislenni propoziciyi bilsh prestizhnih posad Ejvison nikoli ne pokidav Nyukasla 15 sichnya 1737 roku Ejvison odruzhivsya z Ketrin Rejnolds angl Catherine Reynolds U pari bulo dev yat ditej z yakih lishe troye Dzhejn Edvard ta Charlz dozhili do povnolittya Pislya smerti batka traven 1770 Edvard uspadkuvav yak posadu direktora Muzichnogo tovaristva Nyukasla tak i organista Cerkvi Sv Mikolaya Zgidno z zapovitom Charlz Ejvison buv zamozhnoyu lyudinoyu jogo kolekciya knig muzichnih instrumentiv ta akcij perejshla jogo dityam U zapoviti Ejvison zaznachiv sho vin ne hoche vitrachati bagato groshej na pohovannya ale hoche lezhati poruch zi svoyeyu druzhinoyu v en tam bilya pivnichnogo pritvoru vin i buv pohovanij TvorchistLiteraturni tvori Avison buv smilivim i superechlivim avtorom Vin ne boyavsya vislovlyuvati ideyi vitonchenoyu movoyu z nejmovirnim rozuminnyam muziki ta pochuttyam gumoru Odniyeyu z cih idej bulo te sho vin viddavav perevagu Dzheminiani ta Marchello pered Gendelem Hoch vin viznavav genij Gendelya vin ne boyavsya jogo kritikuvati Okrim svoyih opublikovanih narisiv Ejvison pisav dovgi peredmovi do svoyih muzichnih tvoriv Najvidomishim literaturnim tvorom Ejvisona ye jogo Naris muzichnoyi viraznosti vpershe opublikovanij u 1752 roci Naris mistit tri chastini U pershij obgovoryuyetsya vpliv muziki na harakter ta emociyi a takozh porivnyannya muziki z zhivopisom Ejvison tverdit sho povnij akord abo krasiva poslidovnist poodinokih zvukiv ye ne mensh zahoplivim dlya vuha nizh simetriya abo vishukani kolori dlya ochej Ejvison takozh ne pogodzhuyetsya z tim sho muzika zachipaye vsi lyudski emociyi ale stverdzhuye natomist sho muzika viklikaye pozitivni emociyi ta prignichuye negativni Druga chastina ye kritikoyu vidomih kompozitoriv ta yihnih stiliv Zokrema vin kritikuye zoseredzhenist na melodiyi pri nehtuvanni garmoniyeyu a razom z tim nehtuvannya melodiyeyu ta fokus tilki na garmoniyi Dlya kozhnogo takogo vipadku Ejvison navodit yak priklad imena kilkoh kompozitoriv Same v comu rozdili Ejvison viznachaye muzichnu ekspresiyu yak balans mizh melodiyeyu ta garmoniyeyu dali zayavlyayuchi Pisnya ta Garmoniya nikoli ne povinni buti zalishenimi na samoti zaradi viraznosti same v nih ye ekspresiya Tretya chastina mistit viklad poglyadiv Ejvisona na te yak pevni instrumenti povinni vikoristovuvatisya v ansambli v tomu chisli pri napisanni koncertu oskilki Ejvison chasto pracyuvav u comu zhanri Vin okreslyuye roli deyakih instrumentiv napriklad Takim chinom goboj najkrashe virazhaye stil Cantabile i mozhe buti vikoristanij u vsih chastinah muzichnogo tvoru a osoblivo v tih yaki ye veselimi i radisnimi Cej naris chasto rozglyadayut yak sub yektivnij ta superechlivij golovnim chinom cherez ocinki i kritiku inshih kompozitoriv U sichni 1753 roku Vilyam Gejs angl William Hayes anonimno opublikuvav Uvagi do Narisu mistera Ejvisona angl Remarks on Mr Avison s Essay Ci Uvagi buli navit bilsh ob yemnim nizh recenzovanij Naris Ejvison u svoyu chergu opublikuvav u lyutomu 1753 roku Vidpovid avtoru Uvag do Narisu pro muzichnu viraznist angl A Reply to the Author of Remarks on the Essay on Musical Expression Muzichni tvori Najvidomishi kompoziciyi Ejvisona jogo koncerti Za stilem voni shozhi na koncerti Dzheminiani Deyaki z koncertiv Charlza Ejvisona zasnovani na tvorah Domeniko Skarlatti Ejvison takozh pisav kamernu muziku Jogo trio sonati pobudovani na barokovij lad Jogo piznishi kamerni tvori buli stvoreni pid vplivom Ramo i ye klavirnimi p yesami u suprovodi flejti skripki ta inshih instrumentiv Ejvison takozh stvoriv neveliku kilkist cerkovnoyi muziki v tomu chisli oratoriyu Rut Orkestrovi Op 2 Six Concertos g Bb e D Bb D Two Concertos Op 3 Six Concertos With General Rules for Playing D e g Bb D G Op 4 Eight Concertos d A D g Bb G D c Op 6 Twelve Concertos g Bb e D Bb D G G D C D A Op 9 Twelve Concertos Set 1 G D A g G C e Set 2 Eb Bb c F A D Op 10Six Concertos d F c C Eb d Kamerni Op 1VI Sonatas chromatic dorian g g dorian e D Op 5Six Sonatas G C Bb Eb G A Op 7Six Sonatas G g Bb d a A Op 8Six Sonatas A C D Bb g G Inshi Hast thou not forsaken us verse anthem Glory to God Christmas Hymn Sanctus Ruth oratorio collab Giardini Psalm LVII chant Cantico ecclesiasticaVplivEjvison prodovzhiv tradiciyu italijskogo stilyu yaku Franchesko Dzheminiani pripisuvav svoyij populyarnosti v Londoni Zokrema u svoyih Concerti Grossi vin perenis tehniku Dzheminiani v yakij orkestrovi koncerti buduvalis za zrazkom sonat kompozitoriv starshogo pokolinnya Jogo Naris muzichnoyi viraznosti kritikuvav Gendelya yakij buv nadzvichajno populyarnim u togochasnij Angliyi Z 1994 roku v Nyukasli vikonuye muziku Charlza Ejvisona na autentichnih instrumentah togo chasu Budivlya Miskoyi biblioteki Nyukasla yaka vidkrilas 2009 roku nazvana na chest kompozitora U biblioteci zberigayetsya arhiv Charlza Ejvisona U kvitni 2014 roku u Gejtshedi bula postavlena p yesa pro Ejvisona napisana Syu Hedvort z Cyu p yesu nazivali p yesoyu z zhivoyu muzikoyu pro najbilsh nashogo kompozitora Primitkihttp muse jhu edu journals music and letters v087 87 4mangsen pdf https en wikisource org wiki A Dictionary of Music and Musicians Avison Charles Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Stattya Charles Avison enciklopediya Britannica angl The National Cyclopaedia of Useful Knowledge Vol II 1847 London Charles Knight p 566