Місто Чапліна Вид на місто Čapljina/Чапљина
Координати H G O
Чапліна у Вікісховищі |
Чапліна (босн. і хорв. Čapljina, серб. Чапљина) — місто на півдні Боснії і Герцеговини, на території Герцеговинсько-Неретванського кантону Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади. Лежить на кордоні з Хорватією, за 20 кілометрів від Адріатичного моря, у долині річки Неретва, на важливому перехресті доріг із півночі на південь.
На території громади Чапліна міститься знаменитий орнітологічний заповідник Хутово-Блато.
Історія
Поселення заснували римляни у V ст. до н. е., проте давньогрецькі, а потім і давньоримські карти чітко показують, що цю територію населяли кілька іллірійських племен, які й були першими корінними жителями цієї місцевості. Назва наймогутнішого з них — ардіеїв і лягла в основу назви міста, оскільки латинська назва цього племені «ардіеї» (лат. Ardiaei) перегукується з латинським словом «ардея» (лат. ardea), що буквально означає «чапля». За давньоримської влади Чапліна стала торговельним і транспортним центром.
Пізніше тут оселилося слов'янське плем'я вишичів (626 р.). У ранньому середньовіччі цим краєм володіла Венеційська республіка, згодом ця місцевість належала боснійській державі, доки не опинилася під владою Османської імперії (1483—1878).
У роки Другої світової війни місто потрапило до складу Незалежної Держави Хорватії, ставши адміністративним центром котарської області, яка до 5 липня 1944 входила до великої жупи Дубрава, а опісля — до великої жупи Хум.
Від часів Другої світової війни Чапліна є основним автотранспортним і залізничним пунктом, що сполучає решту Боснії та Герцеговини з хорватським портом Плоче. Під час війни в Боснії та Герцеговині 1992-1995 років владу у місті перебрала на себе Хорватська рада оборони, яка вигнала нехорватське населення і створила концтабір для босняків у селі Габела.
Після підписання Дейтонської угоди громада Чапліна в цілості увійшла до складу Федерації Боснії і Герцеговини.
Населення
Чапліна | ||||||
рік перепису | 2013 | 1991 | 1981 | 1971 | ||
хорвати | невідомо | 3 067 (41,11%) | 2 542 (41,06%) | 1 854 (39,90%) | ||
босняки | невідомо | 2 191 (29,37%) | 1 661 (26,83%) | 1 605 (34,54%) | ||
серби | невідомо | 1 267 (16,98%) | 896 (14,47%) | 945 (20,34%) | ||
югослави | невідомо | 707 (9,476%) | 955 (15,43%) | 125 (2,690%) | ||
албанці | невідомо | невідомо | 35 (0,565%) | 20 (0,430%) | ||
македонці | невідомо | невідомо | 16 (0,258%) | 11 (0,237%) | ||
словенці | невідомо | невідомо | 9 (0,145%) | 11 (0,237%) | ||
чорногорці | невідомо | невідомо | 31 (0,501%) | 36 (0,775%) | ||
інші | невідомо | 229 (3,069%) | 46 (0,743%) | 40 (0,861%) | ||
усього | 6 340 (100,0%) | 7 461 (100,0%) | 6 191 (100,0%) | 4 647 (100,0%) |
Пам'ятки
- Пам'ятник королю Томиславу на Томиславовій площі
- Пам'ятник хорватській свободі
- Пам'ятник чаплі
- Пам'ятник хорватському живописцю Іво Дульчичу
- Villa rustica castrum Mogorjelo — археологічна пам'ятка давньоримської доби (за 5 км на південь від міста)
Відомі уродженці
- Желимир Теркеш — боснійський футболіст
- Іво Міро Йович — боснійський політик
- Никица Єлавич — хорватський футболіст
- Ніно Буле — хорватський футболіст
- Слободан Праляк — хорватський генерал, політичний діяч боснійських хорватів
Примітки
- . nasbih.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 31. 8. 2015.
- . izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 27. 11. 2016.
- (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
- ARHiNET - Velika župa Dubrava [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.], процитовано 3 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 3 грудня 2017.
- . nasbih.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 21. 10. 2015.
- (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
- (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Misto zobrazhennya pidpis kategoriya v Commons Chaplina Capljina Chapљina Vid na misto Prapor Gerb Koordinati 43 06 42 pn sh 17 42 19 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Federaciya Bosniya i GercegovinaKanton Gercegovinsko NeretvanskijGromada ChaplinaMer Smilyan Vidich HDS BiG Plosha 9 36 km Vodojma NeretvaNaselennya 6 340 2013 Gustota naselennya 677 35 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 036Poshtovij indeks 88 300Statistichnij nomer naselenogo punktu 110442GeoNames 3261342OSM 2528176 R Chaplina Oficijnij sajt capljina baChaplinaChaplina Bosniya i Gercegovina Chaplina u VikishovishiSeredmistya Chaplina bosn i horv Capljina serb Chapљina misto na pivdni Bosniyi i Gercegovini na teritoriyi Gercegovinsko Neretvanskogo kantonu Federaciyi Bosniyi i Gercegovini centr odnojmennoyi gromadi Lezhit na kordoni z Horvatiyeyu za 20 kilometriv vid Adriatichnogo morya u dolini richki Neretva na vazhlivomu perehresti dorig iz pivnochi na pivden Na teritoriyi gromadi Chaplina mistitsya znamenitij ornitologichnij zapovidnik Hutovo Blato IstoriyaZaliznichna stanciya ChaplinaSerbska pravoslavna cerkva v Chaplini Poselennya zasnuvali rimlyani u V st do n e prote davnogrecki a potim i davnorimski karti chitko pokazuyut sho cyu teritoriyu naselyali kilka illirijskih plemen yaki j buli pershimi korinnimi zhitelyami ciyeyi miscevosti Nazva najmogutnishogo z nih ardieyiv i lyagla v osnovu nazvi mista oskilki latinska nazva cogo plemeni ardieyi lat Ardiaei peregukuyetsya z latinskim slovom ardeya lat ardea sho bukvalno oznachaye chaplya Za davnorimskoyi vladi Chaplina stala torgovelnim i transportnim centrom Piznishe tut oselilosya slov yanske plem ya vishichiv 626 r U rannomu serednovichchi cim krayem volodila Venecijska respublika zgodom cya miscevist nalezhala bosnijskij derzhavi doki ne opinilasya pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi 1483 1878 U roki Drugoyi svitovoyi vijni misto potrapilo do skladu Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi stavshi administrativnim centrom kotarskoyi oblasti yaka do 5 lipnya 1944 vhodila do velikoyi zhupi Dubrava a opislya do velikoyi zhupi Hum Vid chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Chaplina ye osnovnim avtotransportnim i zaliznichnim punktom sho spoluchaye reshtu Bosniyi ta Gercegovini z horvatskim portom Ploche Pid chas vijni v Bosniyi ta Gercegovini 1992 1995 rokiv vladu u misti perebrala na sebe Horvatska rada oboroni yaka vignala nehorvatske naselennya i stvorila konctabir dlya bosnyakiv u seli Gabela Pislya pidpisannya Dejtonskoyi ugodi gromada Chaplina v cilosti uvijshla do skladu Federaciyi Bosniyi i Gercegovini NaselennyaChaplinarik perepisu 2013 1991 1981 1971horvati nevidomo 3 067 41 11 2 542 41 06 1 854 39 90 bosnyaki nevidomo 2 191 29 37 1 661 26 83 1 605 34 54 serbi nevidomo 1 267 16 98 896 14 47 945 20 34 yugoslavi nevidomo 707 9 476 955 15 43 125 2 690 albanci nevidomo nevidomo 35 0 565 20 0 430 makedonci nevidomo nevidomo 16 0 258 11 0 237 slovenci nevidomo nevidomo 9 0 145 11 0 237 chornogorci nevidomo nevidomo 31 0 501 36 0 775 inshi nevidomo 229 3 069 46 0 743 40 0 861 usogo 6 340 100 0 7 461 100 0 6 191 100 0 4 647 100 0 Pam yatkiPam yatnik korolyu Tomislavu na Tomislavovij ploshi Pam yatnik horvatskij svobodi Pam yatnik chapli Pam yatnik horvatskomu zhivopiscyu Ivo Dulchichu Villa rustica castrum Mogorjelo arheologichna pam yatka davnorimskoyi dobi za 5 km na pivden vid mista Vidomi urodzhenciZhelimir Terkesh bosnijskij futbolist Ivo Miro Jovich bosnijskij politik Nikica Yelavich horvatskij futbolist Nino Bule horvatskij futbolist Slobodan Pralyak horvatskij general politichnij diyach bosnijskih horvativPrimitki nasbih com Arhiv originalu za 5 grudnya 2017 Procitovano 31 8 2015 izbori ba Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 27 11 2016 PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2016 Procitovano 21 10 2015 ARHiNET Velika zupa Dubrava 7 listopada 2017 u Wayback Machine procitovano 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2009 Procitovano 3 grudnya 2017 nasbih com Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Procitovano 21 10 2015 PDF stat gov rs Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 10 2015 PDF stat gov rs Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 10 2015