Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ча кавське наріччя ча кавський діале кт також ча кавиця одне з трьох головних наріч хорватської мови поряд з кайкавським

Чакавиця

Чакавиця

Ча́кавське наріччя, ча́кавський діале́кт також ча́кавиця — одне з трьох головних наріч хорватської мови, поряд з кайкавським та штокавським.

чакавське наріччя
Čakavsko narječje (čakavica, čakavština)
image
Хорватські діалекти в Хорватії та Боснії і Герцеговині
Поширена вХорватія, Австрія
РегіонПівденно-Східна Європа
Носії5,5 млн
Писемністьлатинка (гаєвиця)
КласифікаціяІндо-Європейська
Балтослов'янська
Слов'янська
Південно-слов'янська
Офіційний статус
Офіційнаimage Хорватія
Регіональнаimage Австрія
Коди мови
ISO 639-3ckm

Назва

Назва наріччя походить від вимови займенника «що» («ča» — «ча»), на відміну від кайкавського «кай» («kaj») та штокавського «што» («što», «šta»).

Поширеність

Чакавське наріччя поширене в Далмації та Істрії: область чакавиці простяглася вузькою смугою вздовж Адріатичного узбережжя від південних островів Корчули й Ластово до півострова Істрія. Існує шерег чакавських анклавів у континентальній Хорватії, у , Гірському Котарі і Жумбераку. Крім того, чакавською говіркою розмовляє хорватська діаспора у Бургенланді (Австрія), де цей діалект відомий як градищансько-хорватська мова.

Історія

Витоки утворення чакавиці сягають ХІІ–ХІІІ століття.

Чакавським наріччя писав свої твори хорватський національний поет Марко Марулич. Ганібал Луцич був одним з перших авторів, які писали на південному чакавському діалекті хорватської мови.

Значний внесок у дослідження чакавського наріччя вніс визначний польський мовознавець [pl].

Кількість носіїв

Загалом чакавським наріччям розмовляють близько 12 % хорватів.

Література

  • Juljusz Benešić. Gramatyka języka chorwackiego czyli serbskiego. Warszawa. 1937 s. 233–278. (пол.)/(хор.)
  • Milan Kranjčević. Ričnik gacke čakavšćine. Katedra Čakavskog Sabora Pokrajine Gacke, Otočac, 2003. — XXII, 1190 str.
  • Wiesław Boryś. Studia nad dialektem czakawskim Juraja Križanicia. Akcentuacja rzeczowników, Ossolineum, 1986 (Prace Slawistyczne nr 58 ), s. 128. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Budowa słowotwórcza rzeczowników w tekstach czakawskich XV i XVI w., Ossolineum, 1969 (Monografie Slawistyczne nr 18 ), s. 290. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Czakawskie studia leksykalne. Dziedzictwo prasłowiańskie w słownictwie czakawskim, Warszawa 1999, Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy, s. 185. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Przyrostek -ac i pochodne w dialekcie czakawskim, Rocznik Slawistyczny XXVII, 1967, s. 41–59. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Ze studiów nad czakawsko-słoweńskimi związkami leksykalnymi, Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej XII, 1972, s. 131–140. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Czakawskie brńuse, Rocznik Slawistyczny XXXVIII, 1977, s. 93–95. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Stare czakawskie odlek ‘potomstwo, potomek, spadkobierca’, Slawistyczne studia językoznawcze, Ossolineum, 1987, s. 69–73. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Z archaizmów w leksyce czakawskiej: j–uš it se ‘irytować się, niepokoić się’, «Tgolíchole Męstró». Gedankschrift für R. Olesch, Böhlau, Köln-Wien 1990, s. 237–241. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Ze studiów nad serbsko-chorwackim słownictwem topograficznym: dial. czakaw. prisme, Onomastica XXXIX, 1994 [1995], s. 113–116 (пол.)
  • Wiesław Boryś. Czakawskie ridati, ridnuti i homonimia prasłowiańskiego *rin˛oti, Studia slawistyczne, red. J. Kornhauser i H. Mieczkowska, Universitas, Kraków 1998, s. 9–14. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Zróżnicowanie geograficzne archaicznej warstwy leksyki czakawskiej pochodzenia prasłowiańskiego, In memoriam Alfredi Zaręba et Josephi Reczek (Prace Komisji Słowianoznawstwa 51), Wydawnictwo Oddziału PAN, Kraków 1999 [2000], s. 99–107. (пол.)
  • Wiesław Boryś. «Veyska zayk» – osobliwa archaiczna gwara czakawska w południowo-wschodniej części wyspy Krk, Studia linguistica in honorem Stanislai Stachowski, pod red. E. Mańczak-Wohlfeld, Kraków 2000, s. 27–43. (пол.)
  • Wiesław Boryś. Czakawski pručiti : pručati ‘tracić, trwonić, marnotrawić’ i słowiańskie wyrazy pokrewne, Săkrovište sloves’noje. Studia slawistyczne ofiarowane Profesorowi Jerzemu Ruskowi na 70. urodziny, pod red. W. Stępniak-Minczewej i W. Borysia, Kraków 2000, Wydawnictwo UJ, s. 41–44. (пол.)
  • Александар Белић. Правопис српскохрватског књижевног језика. Београд: Изд. књижарница Геце Кона, 1923, 304 с. (серб.)
  • Stjepan Babić. Hrvatski jezik u političkom vrtlogu. Zagreb, 1990. (хор.)

Примітки

  1. Людмила Васильєва. Слово про хорватську мову (генеза, історія, сучасний стан). Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2018. Випуск 69.
  2. Іван Лучук. «Батько хорватської літератури». «Буквоїд»
  3. Людмила Васильєва.Становлення і розвиток літературних мов штокавської діасистеми. НАН України, Інститут української мови. — Київ, 2003. — 35 с.
  4. Людмила Васильєва. Мовна ситуація в Хорватії на тлі мовної політики в країні (ХХ–початок XXI ст.) Мова і суспільство. 2018. Випуск 9. С. 33–45
  5. Тяпко Г. Г. Хорватское «триязычье» в начале XXI в. - М. : Ин-т славяноведения РАН, Наука, 2006. (рос.)
  6. Василь Лучик. Вступ до слов'янської філології.. Київ: Видавничий центр «Академія», 2008.— 344 с.
  7. Веслав Борись. Мовознавство, 2022, № 1
  8. Олександр Гаврош. Двадцять слов’янських мікромов

Посилання

  • Людмила Васильєва. Слово про хорватську мову (генеза, історія, сучасний стан). Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2018. Випуск 69.
  • Istarski rječnik [ 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • , or early-Croatian sagas of Antiquity and Middle age (in English)
  • Wiesław Boryś. Etymologie słowiańskie i polskie : wybór studiów z okazji 45-lecia pracy naukowej. Warszawa : Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy przy Instytucie Slawistyki PAN. 2007. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cha kavske narichchya cha kavskij diale kt takozh cha kavicya odne z troh golovnih narich horvatskoyi movi poryad z kajkavskim ta shtokavskim chakavske narichchyaCakavsko narjecje cakavica cakavstina Horvatski dialekti v Horvatiyi ta Bosniyi i GercegoviniPoshirena vHorvatiya AvstriyaRegionPivdenno Shidna YevropaNosiyi5 5 mlnPisemnistlatinka gayevicya KlasifikaciyaIndo Yevropejska Baltoslov yanskaSlov yanskaPivdenno slov yanska dd dd Oficijnij statusOficijna HorvatiyaRegionalna AvstriyaKodi moviISO 639 3ckmNazvaNazva narichchya pohodit vid vimovi zajmennika sho ca cha na vidminu vid kajkavskogo kaj kaj ta shtokavskogo shto sto sta PoshirenistChakavske narichchya poshirene v Dalmaciyi ta Istriyi oblast chakavici prostyaglasya vuzkoyu smugoyu vzdovzh Adriatichnogo uzberezhzhya vid pivdennih ostroviv Korchuli j Lastovo do pivostrova Istriya Isnuye shereg chakavskih anklaviv u kontinentalnij Horvatiyi u Girskomu Kotari i Zhumberaku Krim togo chakavskoyu govirkoyu rozmovlyaye horvatska diaspora u Burgenlandi Avstriya de cej dialekt vidomij yak gradishansko horvatska mova IstoriyaVitoki utvorennya chakavici syagayut HII HIII stolittya Chakavskim narichchya pisav svoyi tvori horvatskij nacionalnij poet Marko Marulich Ganibal Lucich buv odnim z pershih avtoriv yaki pisali na pivdennomu chakavskomu dialekti horvatskoyi movi Znachnij vnesok u doslidzhennya chakavskogo narichchya vnis viznachnij polskij movoznavec pl Kilkist nosiyivZagalom chakavskim narichchyam rozmovlyayut blizko 12 horvativ LiteraturaJuljusz Benesic Gramatyka jezyka chorwackiego czyli serbskiego Warszawa 1937 s 233 278 pol hor Milan Kranjcevic Ricnik gacke cakavscine Katedra Cakavskog Sabora Pokrajine Gacke Otocac 2003 XXII 1190 str Wieslaw Borys Studia nad dialektem czakawskim Juraja Krizanicia Akcentuacja rzeczownikow Ossolineum 1986 Prace Slawistyczne nr 58 s 128 pol Wieslaw Borys Budowa slowotworcza rzeczownikow w tekstach czakawskich XV i XVI w Ossolineum 1969 Monografie Slawistyczne nr 18 s 290 pol Wieslaw Borys Czakawskie studia leksykalne Dziedzictwo praslowianskie w slownictwie czakawskim Warszawa 1999 Slawistyczny Osrodek Wydawniczy s 185 pol Wieslaw Borys Przyrostek ac i pochodne w dialekcie czakawskim Rocznik Slawistyczny XXVII 1967 s 41 59 pol Wieslaw Borys Ze studiow nad czakawsko slowenskimi zwiazkami leksykalnymi Studia z Filologii Polskiej i Slowianskiej XII 1972 s 131 140 pol Wieslaw Borys Czakawskie brnuse Rocznik Slawistyczny XXXVIII 1977 s 93 95 pol Wieslaw Borys Stare czakawskie odlek potomstwo potomek spadkobierca Slawistyczne studia jezykoznawcze Ossolineum 1987 s 69 73 pol Wieslaw Borys Z archaizmow w leksyce czakawskiej j us it se irytowac sie niepokoic sie Tgolichole Mestro Gedankschrift fur R Olesch Bohlau Koln Wien 1990 s 237 241 pol Wieslaw Borys Ze studiow nad serbsko chorwackim slownictwem topograficznym dial czakaw prisme Onomastica XXXIX 1994 1995 s 113 116 pol Wieslaw Borys Czakawskie ridati ridnuti i homonimia praslowianskiego rin oti Studia slawistyczne red J Kornhauser i H Mieczkowska Universitas Krakow 1998 s 9 14 pol Wieslaw Borys Zroznicowanie geograficzne archaicznej warstwy leksyki czakawskiej pochodzenia praslowianskiego In memoriam Alfredi Zareba et Josephi Reczek Prace Komisji Slowianoznawstwa 51 Wydawnictwo Oddzialu PAN Krakow 1999 2000 s 99 107 pol Wieslaw Borys Veyska zayk osobliwa archaiczna gwara czakawska w poludniowo wschodniej czesci wyspy Krk Studia linguistica in honorem Stanislai Stachowski pod red E Manczak Wohlfeld Krakow 2000 s 27 43 pol Wieslaw Borys Czakawski pruciti prucati tracic trwonic marnotrawic i slowianskie wyrazy pokrewne Săkroviste sloves noje Studia slawistyczne ofiarowane Profesorowi Jerzemu Ruskowi na 70 urodziny pod red W Stepniak Minczewej i W Borysia Krakow 2000 Wydawnictwo UJ s 41 44 pol Aleksandar Beliћ Pravopis srpskohrvatskog kњizhevnog јezika Beograd Izd kњizharnica Gece Kona 1923 304 s serb Stjepan Babic Hrvatski jezik u politickom vrtlogu Zagreb 1990 hor PrimitkiLyudmila Vasilyeva Slovo pro horvatsku movu geneza istoriya suchasnij stan Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filologichna 2018 Vipusk 69 Ivan Luchuk Batko horvatskoyi literaturi Bukvoyid Lyudmila Vasilyeva Stanovlennya i rozvitok literaturnih mov shtokavskoyi diasistemi NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi Kiyiv 2003 35 s Lyudmila Vasilyeva Movna situaciya v Horvatiyi na tli movnoyi politiki v krayini HH pochatok XXI st Mova i suspilstvo 2018 Vipusk 9 S 33 45 Tyapko G G Horvatskoe triyazyche v nachale XXI v M In t slavyanovedeniya RAN Nauka 2006 ros Vasil Luchik Vstup do slov yanskoyi filologiyi Kiyiv Vidavnichij centr Akademiya 2008 344 s Veslav Boris Movoznavstvo 2022 1 Oleksandr Gavrosh Dvadcyat slov yanskih mikromovPosilannyaLyudmila Vasilyeva Slovo pro horvatsku movu geneza istoriya suchasnij stan Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filologichna 2018 Vipusk 69 Istarski rjecnik 22 zhovtnya 2019 u Wayback Machine or early Croatian sagas of Antiquity and Middle age in English Wieslaw Borys Etymologie slowianskie i polskie wybor studiow z okazji 45 lecia pracy naukowej Warszawa Slawistyczny Osrodek Wydawniczy przy Instytucie Slawistyki PAN 2007 ISBN 978 83 89191 59 5 pol

Дата публікації:
Топ