Цестоди | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ціп'як бичачий Taenia saginata | ||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Підкласи/ряди | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Цестоди, або стьожкові черви (Cestoda) — клас тварин типу Плоскі черви (Platyhelminthes).
Відомо близько 3500 видів цестод. Всі вони — облігатні ендопаразити, у статевозрілій стадії паразитують у кишках, їх тіло сплющене у спино-черевному (дорсовентральному) напрямку, має форму стрічки. На передньому кінці знаходиться голівка — сколекс, далі — шийка, потім стробіла, яка складається із члеників — проглотид. Хвороби, які спричинюють цестоди, носять назву цестодози, зокрема дифілоботріоз, ехінококоз, гіменолепідоз тощо.
Морфологія
Круглястий, або сплющений, має органи фіксації, найчастіше у вигляді чотирьох мускулистих присосків або двох поздовжніх присисних щілин — . У багатьох, крім присосків, на верхівці сколексу є ще й невеликий хоботок, озброєний віночком або кількома рядами гачків. Відомі органи фіксації й іншого типу. Наявність тих чи інших органів прикріплення і їх кількість характеризують різні види цестод. Нові відчленовуються від шийки, внаслідок чого раніше утворені проглотиди поступово відсуваються назад і в міру дозрівання у них яєць відриваються.
Зовні тіло гельмінта вкрите шкірно-м'язовим мішком. Його поверхневий шар — — морфологічно подібний до такого у сисунів, а функціонально аналогічний слизовій оболонці кишок хребетних. У цестод виявлено ряд травних ферментів.
Внутрішня будова
Травна система відсутня, Цестоди живуть у кишках хазяїна, де оточені рідкими поживними речовинами, які вони всмоктують осмотично усією поверхнею тіла.
Органи, виділення — протонефридії.
Нервова система складається з переднього нервового вузла (ганглія), який розташований у сколексі, і двох головних бічних стовбурів, які тягнуться вздовж усього тіла. Органи чуттів, крім органів дотику, відсутні.
Статева система. Цестоди є гермафродитами.
Розмноження та розвиток. Життєвий цикл пов'язаний зі зміною хазяїв. Запліднення перехресне, але інколи спостерігається злиття статевих клітин, які утворюються у одному і тому ж членику або різних члениках одного і того ж черв'яка.
Пристосування до паразитизму в стьожкових червів:
- а) довге членисте тіло — розрив харчовими масами в будь-якому місці не являє собою небезпеки;
- б) на головці розташовані присоски та гачки;
- в) товстий ;
- г) оточені напівперетравленою їжею — зникає власне травна система, покриви червів мають велику кількість волоскоподібних виростів, які збільшують площу всмоктування;
- ґ) дихальна система, анаероби;
- д) велика плодючість;
- е) фіна має здатність зберігати свою життєдіяльність впродовж декількох років.
Примітки
Джерела
- Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1995). Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 1. К.: Либідь.
Це незавершена стаття з паразитології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cestodi Cip yak bichachij Taenia saginata Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Nadtip Bilateralni Bilateria Tip Ploski chervi Platyhelminthes Klas Cestodi Cestoda Pidklasi ryadi pidklas Cestodaria Amphilinidea Gyrocotylidea pidklas Eucestoda Posilannya Vikishovishe Cestoda Vikividi Cestoda EOL 2885 ITIS 57307 NCBI 6199 Cestodi abo stozhkovi chervi Cestoda klas tvarin tipu Ploski chervi Platyhelminthes Vidomo blizko 3500 vidiv cestod Vsi voni obligatni endoparaziti u statevozrilij stadiyi parazituyut u kishkah yih tilo splyushene u spino cherevnomu dorsoventralnomu napryamku maye formu strichki Na perednomu kinci znahoditsya golivka skoleks dali shijka potim strobila yaka skladayetsya iz chlenikiv proglotid Hvorobi yaki sprichinyuyut cestodi nosyat nazvu cestodozi zokrema difilobotrioz ehinokokoz gimenolepidoz tosho MorfologiyaKruglyastij abo splyushenij maye organi fiksaciyi najchastishe u viglyadi chotiroh muskulistih prisoskiv abo dvoh pozdovzhnih prisisnih shilin U bagatoh krim prisoskiv na verhivci skoleksu ye she j nevelikij hobotok ozbroyenij vinochkom abo kilkoma ryadami gachkiv Vidomi organi fiksaciyi j inshogo tipu Nayavnist tih chi inshih organiv prikriplennya i yih kilkist harakterizuyut rizni vidi cestod Novi vidchlenovuyutsya vid shijki vnaslidok chogo ranishe utvoreni proglotidi postupovo vidsuvayutsya nazad i v miru dozrivannya u nih yayec vidrivayutsya Zovni tilo gelminta vkrite shkirno m yazovim mishkom Jogo poverhnevij shar morfologichno podibnij do takogo u sisuniv a funkcionalno analogichnij slizovij obolonci kishok hrebetnih U cestod viyavleno ryad travnih fermentiv Vnutrishnya budovaTravna sistema vidsutnya Cestodi zhivut u kishkah hazyayina de otocheni ridkimi pozhivnimi rechovinami yaki voni vsmoktuyut osmotichno usiyeyu poverhneyu tila Organi vidilennya protonefridiyi Nervova sistema skladayetsya z perednogo nervovogo vuzla gangliya yakij roztashovanij u skoleksi i dvoh golovnih bichnih stovburiv yaki tyagnutsya vzdovzh usogo tila Organi chuttiv krim organiv dotiku vidsutni Stateva sistema Cestodi ye germafroditami Rozmnozhennya ta rozvitok Zhittyevij cikl pov yazanij zi zminoyu hazyayiv Zaplidnennya perehresne ale inkoli sposterigayetsya zlittya statevih klitin yaki utvoryuyutsya u odnomu i tomu zh chleniku abo riznih chlenikah odnogo i togo zh cherv yaka Pristosuvannya do parazitizmu v stozhkovih cherviv a dovge chleniste tilo rozriv harchovimi masami v bud yakomu misci ne yavlyaye soboyu nebezpeki b na golovci roztashovani prisoski ta gachki v tovstij g otocheni napivperetravlenoyu yizheyu znikaye vlasne travna sistema pokrivi cherviv mayut veliku kilkist voloskopodibnih virostiv yaki zbilshuyut ploshu vsmoktuvannya g dihalna sistema anaerobi d velika plodyuchist e fina maye zdatnist zberigati svoyu zhittyediyalnist vprodovzh dekilkoh rokiv PrimitkiSherbak Carichkova Verves 1995 ta s 240 DzherelaSherbak G J Carichkova D B Verves Yu G 1995 Zoologiya bezhrebetnih Pidruchnik u 3 kn Kn 1 K Libid Ce nezavershena stattya z parazitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi