Церко вна село в Україні у складі Витвицької територіальної громади Калуського району Івано Франківської області За пере

Церко́вна — село в Україні, у складі Витвицької територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області. За переписом 2001 року населення села становить 1029 осіб.

село Церковна
Церковна Івано-Франківської области на топографічній мапі Фрідріха фон Міґа, кінець XVIII ст.
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська
Район	Калуський район
Громада	Витвицька сільська громада
Облікова картка	Церковна
Основні дані
Населення	1029
Площа	15,88 км²
Густота населення	64,8 осіб/км²
Поштовий індекс	77532
Телефонний код	+380 3477
Географічні дані
Географічні координати	49°00′09″ пн. ш. 23°47′10″ сх. д. / 49.00250° пн. ш. 23.78611° сх. д. / 49.00250; 23.78611Координати: 49°00′09″ пн. ш. 23°47′10″ сх. д. / 49.00250° пн. ш. 23.78611° сх. д. / 49.00250; 23.78611
Водойми	річка Лужанка, потоки Церковянський, Сихлеватий


Місцева влада
Адреса ради	77533, Івано-Франківська обл., Долинський район, с. Витвиця, вул. З. Красівського, 63а
Карта
Церковна
Церковна
Мапа

Церковна у Вікісховищі

Назва

Місцевими жителями та у засобах масової інформації використовується назва Церківна, а також похідні від неї: Церківнянський, Церківнянська.

20 вересня 2022 року Івано-Франківська обласна рада подала звернення до Верховної ради України щодо перейменування села Церковна на Церківна.

Географія

У селі потоки Церковянський та Сихлеватий впадають у річку Лужанку.

Історія

У 1939 році в селі мешкало 1120 осіб (1090 українців, 5 поляків, 5 латинників, 20 євреїв).

Бій сотні УПА «Хорти»

Урочище «Підцапове» поблизу села Церківна, де відбувся бій сотні «Хорти»

11 грудня 1945 року сотню «Хорти», яка розквартирувалась у селі, наздогнали війська НКВС. Сотенний «Бей» (Казимир Яворський) вирішив дати бій і вдало підготував пастку для ворогів, які наступали по відкритому полю. Повстанці зайняли вигідні позиції в урочищі Цапове, яке складається із великих кам'яних брил.

«Нкведисти» були несподівано зустрінуті щільним вогнем та зазнали значних втрат. Викликані резерви зуміли оточити сотню, але із настанням темряви воякам вдалось вирватись із кільця оточення. Втрати ворога за підрахунками повстанців склали загиблими 221 чоловік, у тому числі майор та два капітани. У цьому бою загинуло також 18 упівців.

Релігія

церква святої Параскеви (1807, УГКЦ, дерев'яна),
церква Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ, кам'яна).

Відомі люди

Богдан Далилишин — український економіст, екс-міністр економіки, академік Національної академії наук України; голова Ради НБУ;
Василь Гук — підпільник ОУН, дисидент;
о. Йосафат Лесів — греко-католицький священник (ЧСВВ);
Ізидор Шараневич — відомий історик, громадський діяч;
Климентій Стасів — церковний діяч, священник УГКЦ, письменник, перекладач, есеїст.

Примітки

Інформація про Станковецьку сільську раду
. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 19 квітня 2023.
Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 20.
Kozak (20 червня 2013). Сотенний УПА «Бей», який в бою був завжди попереду. Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста (укр.). Процитовано 2 червня 2022.
Данилишин Богдан Михайлович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
Іван Драбчук (19 квітня 2017). . galychyna.if.ua. Галичина. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.
Життя і діяльність о. Йосафата Лесіва | Благодійна організація Фонд сприяння Радіо «Воскресіння». www.rr.lviv.ua. Процитовано 2 червня 2022.
Дослідник Галича Ізидор Шараневич та його родина. davniyhalych.com.ua. Процитовано 4 лютого 2023.
Elena (15 лютого 2020). Стасів Василь (отець Климентій) - Litgazeta.com.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.

Див. також

Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[громада-1] Інформація про Станковецьку сільську раду

[2] . Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 19 квітня 2023.

[3] Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 20.

[4] Kozak (20 червня 2013). Сотенний УПА «Бей», який в бою був завжди попереду. Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста (укр.). Процитовано 2 червня 2022.

[5] Данилишин Богдан Михайлович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.

[6] Іван Драбчук (19 квітня 2017). . galychyna.if.ua. Галичина. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.

[7] Життя і діяльність о. Йосафата Лесіва | Благодійна організація Фонд сприяння Радіо «Воскресіння». www.rr.lviv.ua. Процитовано 2 червня 2022.

[8] Дослідник Галича Ізидор Шараневич та його родина. davniyhalych.com.ua. Процитовано 4 лютого 2023.

[9] Elena (15 лютого 2020). Стасів Василь (отець Климентій) - Litgazeta.com.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.