Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква святого Миколая — чинна церква УГКЦ на вул. Митрополита Григорія Яхимовича, 68 у селі Підбірці, Львівського району, Львівської області. Громада належить до Винниківського Протопресвітеріату УГКЦ. Церква розміщується на невеликому пагорбі в центрі села, який прилягає до головної сільської вулиці, названої на честь видатного уродженця цього села, галицького митрополита — Григорія Яхимовича. На 28 серпня припадає празник села, що відзначають у свято Успіння Пречистої Діви Марії. Цей день — день великого відпусту, коли раз у рік відслонювали образ Богоматері, який чудотворним способом відновився у хаті одного бідняка, що сам помер з голоду. Цей образ перенесено до церкви з хати Шидловського при участі митрополита С. Сембратовича та вірних з усіх довколишніх сіл.
| Церква святого Миколая | |
|---|---|
 Завершення головного входу | |
| 49°50′37″ пн. ш. 24°08′59″ сх. д. / 49.84361° пн. ш. 24.14972° сх. д.Координати: 49°50′37″ пн. ш. 24°08′59″ сх. д. / 49.84361° пн. ш. 24.14972° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львівська область, Львівський район, с. Підбірці |
| Початок будівництва | 1922 |
| Кінець будівництва | 1943 |
| Стиль | історизм, українське необароко |
| Належність | Українська греко-католицька церква |
| Адреса | вул. митрополита Григорія Яхимовича, 68 |
  Церква святого Миколая (Підбірці) (Україна) | |
Історія колишнього дерев'яного храму
До 1700 року Підбірці належали до парафії в Лисиничах і тому ходили на богослужіння до сусіднього села.
У 1763—1764 роках в селі була збудована дерев'яна церква, яка вважалася монастирською та розташовувалася на місці сьогоднішньої мурованої. За іншими даними, у документах «Просвіти» 1912 року зазначено, що сільська церква збудована 1712 року. Вона була споруджена в стилі українського бароко з п'ятьма банями і з дзвіницею на трьох стовпах. Вона мала розміри 22×14 метри і в 1837 році вартувала 800 австрійських гульденів, з них 40 — лише дзвіниця.
По типу церква була тридільною одноверховою спорудою побудованою із зрубу. У плані складалася з одного квадрата в центрі (нави) та двох прямокутників з боків, вишикуваних в один ряд. Ці прямокутники (жіноча галерея та пресвітерій) були витягнутими і зазвичай врізаними з обох кінців у центральний об'єм. Пресвітерій займав лише половину восьмикутника, як у цегляних готичних церквах і розміщувався із східного боку. Центральний об'єм церкви переходив по висоті у восьмигранний об'єм, на який опирався дерев'яний купол теж восьмигранної цибулястої форми.
Влітку 1910 року львівський археолог, етнолог, мистецтвознавець Богдан Януш зробив короткий опис та ілюстрації церков в околицях Львова («Drewniane cerkwie w okolicach Lwowa»). Завдяки йому збереглася світлина старої дерев'яної церкви.
В акті візитації парафії 1740 року зазначено, що парохом церкви святого Миколая був о. Яків Яхимович, поставлений тут за згодою пана Пйотра Мьончинського 6 березня 1739 року. На той час 28 парафіяльних родин давали йому щорічно проскурне по півмацкові пшениці. Церква мала поля в трьох місцях: 2 чверті на 30 плугів оранки та сіножатей на 19 косарів. В акті люстрації села 1765 року записано, що церква має 2 чверті поля, але не має акту ерекції, тобто акту надання земель.
Станом на 31 жовтня 1819 року в селі о. Хибинський мав 528 вірних (разом з Каменополем). Священику в той час селяни мали відробити у рік 53 дні з плугами та 19 із серпами. У 1821 році в Підбірцях та Кам'янополі було 545 вірних. В 1827 році церква була в середньому стані. Дзвіниця мала три дзвони: Михайло (великий), Кирило (середній) та сигнатурка (малий дзвін). Померлих вже тоді ховали на новому цвинтарі розташованому на пагорбі при Глинянському гостинці. Старий цвинтар був розміщений біля церкви, де зараз розташовані земельні ділянки підбірчан. В самій церкві цінних речей не було: мосяжний келих, 6 фелонів, 2 далматики, скарбона для пожертв. З боків від головного вівтаря були ще два: Миколая та Трійці, а в бабинці (вхідна частина) були вівтарі Благовіщення та Покрови Богородиці.
1843 року — 446 вірних (разом з Кам'янополем). У 1856 році парафія давала 154 золотих доходу (107 від земель, 20 золотих з натуральних данин, 27 золотих за церковні треби). В 1867 році ці статті доходів не змінилися, але церковні треби зменшилися до 20,5 золотих. Мабуть що в цей період зменшилась смертність. 1870 року. — церква була відновлена. Вівтарі, іконостас, рами образів були позолочені. Робились ці роботи під керівництвом капелана Данила Крупки. у 1876 році церква мала в скорбоні 21 золотих готівки та 400 було розпозичено селянам під відсотки. Були в ній 2 позолочені чаші та 12 фелонів.
1886 року — Підбірці отримали статус парафії. На цей час в парафії було 28 родин в Кам'янополі — 16. Парох церкви вже був матеріально незалежним бо мав своє господарство.
1913 році дерев'яна церква була у незадовільному стані. Через її малі габарити громада не могла вже вміщатися у ній і тому були підготовлені ескізні плани нової цегляної церкви. На парафіяльному подвір'ї була збудована верчерна студня, яка вартувала 1000 корон. 1917 року австрійське військо забрало з церкви 2 килими та один дзвін з дзвіниці, бо бракувало кольорового металу, який йшов на обідки до гарматних стрільн. Огорожа парафіяльного господарства була розібрана на дрова, а комара для зерна під час війни була спалена.
Під час українсько-польської війни 1918—1919 років. поляки обстрілювали Підбірці з Личакова, але жодний снаряд не влучив у церкву, хоч і було видно їхнє намагання знищити церкву. Збереження церкви приписувано чудотворній іконі Богоматері, що була у церкві.
Будівництво нової церкви (1922—1943)
У 1922 році заклали фундамент вже для нової церкви. Оскільки тоді влада не хотіла надати нового місця під будівництво, то селяни зводили стіни навколо старої церкви. Відновився цього року збір коштів на будівництво церкви. У 1925 році майстер Бернатович збудував дзвіницю, але як сам зазначав що зробив її на 2,5 м нижчою від запроектованої через брак коштів на будівельний матеріал. Гроші на будівництво дзвіниці будівельний комітет позичив у страховому товаристві «Дністер», а потім пішли по селі з колядою і борг повернули. На дзвіницю о. Пилипець постарався нові дзвони за якими сам їздив до Варшави і вибрав їх аж вісім. Дзвони коштували 1188 зол., за доставку парох заплатив 100 зол. У часи другої світової війни дзвони познімали німці для своїх потреб.
У 1930 році почалося будівництво цегляних стін навколо старої церкви. На цей рік припадало на парафії 794 вірних. Вночі 13 вересня 1931 році злодії пограбували церкву і забрали: 8 м полотна, обруси, розбили дзеркало також подерли деякі документи. у 1936 — в селі Підбірці мешкало 819 греко-католиків і 586 римо-католиків. Парафія мала тоді 35 га землі. 1937 року для нового пароха о. Івана Романчукевича вимурували на парафії нову стайню та шпихлір. У наступний рік на місці дерев'яної церкви звели муровану. А 5 червня за цього пароха відбулося винесення хрестів на церкву. У 1943 році — Остаточне викінчення і посвячення церкви (за пароха о. Степана Хабурського). У 1944 році коли радянські війська тиснули німців з Підбірців, артилерійським вогнем була пошкоджена баня церкви, яку опісля направив бляхар Михалевич.
У 2008 році почався капітальний ремонт покрівлі церкви. Замінили існуючу цинкову бляху на булатну і нержавіючу, по всьому покритті даху включно з дзвіницею. У 2009 році все було завершено, а також доставлено на гребінь вівтаря і бабинця по маківці з хрестом. Над головним входом у церкву теж звели аркове накриття покрите булатом.
Архітектурний стиль
Храм збудований в стилі історизму на модерний лад XX століття і є яскравим представником галицької мурованої сакральної архітектури. Також в архітектурному стилі проглядається чітко українське необароко.
Церква мурована на кам'яному фундаменті, в основі якого лежить хрещатий рівнораменний план, що являє велику, квадратну в плані наву, завершену на четверику світловим восьмериком. До нави з півночі та півдня прилягають рівноширокі прямокутні бокові рамена, які закінчуються фронтонами. Окремими об'ємами примикають по осі бабинець та вівтар, які мають окреме шатрове завершення. До вівтаря гранчастої форми з півночі та півдня прибудовані ризниці. Вікна бічних рамен нави складаються з двох злучених арчастих вікон, у бабинці із трьох сторін вікна півкружної форми і є досить великими. Вівтар класичної тригранної форми, з сходу із круглим вікном а з діагональних боків по арчастому вікну.
Храм одноверхий і завершується великою пірамідальною банею цибулястої форми з ліхтарем і маківкою. Кути центральної, квадратної в плані нави, завершені меншими банями на восьмибічниках. Ці бані оригінальної форми плавно сполучені з безліхтарними маківками. Гребені дахів бабинця і вівтаря також вінчають ліхтарі з маківками.
Бабинець оточений з трьох сторін аркадною, заскленою галереєю, права сторона якої перекрита і служить як підсобне приміщення. З заходу через галерею в бабинець розміщується головний вхід у церкву.
Історія переліку священиків Яричівського Деканату Львівської Єпархії
Історія переліку священиків Яричівського Деканату Львівської Єпархії є досить цікава. Цей перелік у формі книжечки виготовив о. Григорій Брездень у 1929 році. У той час він був студентом Богословської академії у Львові, ректором якої був наш Блаженний Патріарх Йосип Сліпий.
Покійний о. декан. П. Пилипець доручив о. Григорію Брезденю зробити список усіх померлих священиків Яричівського деканату, на підставі церковних книг. Із тими матеріалами було багато праці, бо старі книги були писані ще кирилицею, польською, німецькою та латинською мовами.
З 1932 року зміни у цьому списку робив сам о. декан П. Пилипець. По смерті о. Пилипця у 1943 році список був у руках нового декана о. Миколи Землинського, пароха Яричова Старого, аж до часу вивозу його на Сибір 1 жовтня 1944 року.
У 1959 чи 1960 році Зенон Левицький, працював у Львові на електрифікації однієї з кам'яниць на площі Ринок. Мабуть, це була кам'яниця Любомирських на площі Ринок, 10, яка від 1895 року належала товариству «Просвіта». Тут він зауважив багато порозкиданих книжок. Одна із цих книжок лежала відчинена, нахилившись до неї, прочитав ім'я — о. Григорій Брездень. Знаючи, що це вуйко його дружини, він непомітно сховав цю книжечку у кишені. По закінченню робочого дня віддав цю книжечку матері Зеновія Брезденя. Пізніше вона переслала книжечку своєму сину Зеновію, а він, вивчивши її детально, відправив на «спочинок» у музейний архів Українського католицького університету у Римі на прохання самого патріарха Йосифа Сліпого.
Перелік священиків що служили в церкві
| Становище на парафії | ПІБ | Фото | Роки на парафії | Роки життя |
|---|---|---|---|---|
| парох | 6 березня 1739 | 1708 — †07.03.1788 | ||
| парох | 1787 | 1762 — †24.08.1814 | ||
| завідувач | 1814—1816 | |||
| завідувач | 1817 | |||
| парох | 6 березня 1739 | 1818 — †22.06.1821 | ||
| завідувач (парох Винник) | 1821—1822 | |||
| завідувач (парох Лисинич) | 1823—1828 | †1850 | ||
| завідувач | †07.08.1826 | |||
| завідувач | 1828—1841 | |||
| куратор місцевості | 06.04.1841 — †20.04.1845 | |||
| завідувач | 1845—1846 | |||
| завідувач (парох Винник) | 26.02.1846 — 1847 | |||
| парох | 1847 — 31.05.1851 | |||
| завідувач | 1851—1854 | 1804 р. н. | ||
| парох | о. Даниїл Крупка | 02.12.1854 — 1891 | 1826 — †1908 і тут похований | |
| парох | 10.04.1891 — 31.03.1922 | 1855 — †05.12.1935 | ||
| помічник о. Бернацького | 1921 — 31.03.1922 | |||
| парох — декан | о. Пилипець Петро | 01.04.1922 — 15.03.1936 | 1877 — 1943 | |
| завідувач | о. Кучабський Володимир | 11.01.1936 — 25.03.1937 | ||
| парох | 16.03.1937 — 1940 | 1890 — †01.01 1985 | ||
| завідувач | від 11.1940 | |||
| завідувач | о. Степан Хабурський | 15.12.1941 — 1944 | †06.08.1972 Торонто, Канада | |
| завідувач | 1945—1962 | 1894 — †18.02.1963 | ||
| парох |
| 02.08.1962 | ||
| парох — протоієрей | 1923 — †1980 і тут похований | |||
| 4 роки на парафії | ||||
|
| На короткий час | |||
| парох — митрат прот. | Діючий із 10.1987 року | 05.05.1960 |
Джерела
- Лаба В. Історія села Підбірці від найдавніших часів до 1939 р. — Львів, 2013. — 171 с.
- Брездень З. Підбірці моє рідне село. — част. І — Чикаго (США), 1970; част. ІІ — Детройт (США), 1994.
- о. Григорій Брездень'.' Список священиків Яричівського Деканату Львівської Архиєпархії. 1929.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva svyatogo Mikolaya chinna cerkva UGKC na vul Mitropolita Grigoriya Yahimovicha 68 u seli Pidbirci Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Gromada nalezhit do Vinnikivskogo Protopresviteriatu UGKC Cerkva rozmishuyetsya na nevelikomu pagorbi v centri sela yakij prilyagaye do golovnoyi silskoyi vulici nazvanoyi na chest vidatnogo urodzhencya cogo sela galickogo mitropolita Grigoriya Yahimovicha Na 28 serpnya pripadaye praznik sela sho vidznachayut u svyato Uspinnya Prechistoyi Divi Mariyi Cej den den velikogo vidpustu koli raz u rik vidslonyuvali obraz Bogomateri yakij chudotvornim sposobom vidnovivsya u hati odnogo bidnyaka sho sam pomer z golodu Cej obraz pereneseno do cerkvi z hati Shidlovskogo pri uchasti mitropolita S Sembratovicha ta virnih z usih dovkolishnih sil Cerkva svyatogo MikolayaZavershennya golovnogo vhodu49 50 37 pn sh 24 08 59 sh d 49 84361 pn sh 24 14972 sh d 49 84361 24 14972 Koordinati 49 50 37 pn sh 24 08 59 sh d 49 84361 pn sh 24 14972 sh d 49 84361 24 14972Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Lvivska oblast Lvivskij rajon s PidbirciPochatok budivnictva1922Kinec budivnictva1943Stilistorizm ukrayinske neobarokoNalezhnistUkrayinska greko katolicka cerkvaAdresavul mitropolita Grigoriya Yahimovicha 68Cerkva svyatogo Mikolaya Pidbirci Ukrayina Istoriya kolishnogo derev yanogo hramuDo 1700 roku Pidbirci nalezhali do parafiyi v Lisinichah i tomu hodili na bogosluzhinnya do susidnogo sela U 1763 1764 rokah v seli bula zbudovana derev yana cerkva yaka vvazhalasya monastirskoyu ta roztashovuvalasya na misci sogodnishnoyi murovanoyi Za inshimi danimi u dokumentah Prosviti 1912 roku zaznacheno sho silska cerkva zbudovana 1712 roku Vona bula sporudzhena v stili ukrayinskogo baroko z p yatma banyami i z dzviniceyu na troh stovpah Vona mala rozmiri 22 14 metri i v 1837 roci vartuvala 800 avstrijskih guldeniv z nih 40 lishe dzvinicya Po tipu cerkva bula tridilnoyu odnoverhovoyu sporudoyu pobudovanoyu iz zrubu U plani skladalasya z odnogo kvadrata v centri navi ta dvoh pryamokutnikiv z bokiv vishikuvanih v odin ryad Ci pryamokutniki zhinocha galereya ta presviterij buli vityagnutimi i zazvichaj vrizanimi z oboh kinciv u centralnij ob yem Presviterij zajmav lishe polovinu vosmikutnika yak u ceglyanih gotichnih cerkvah i rozmishuvavsya iz shidnogo boku Centralnij ob yem cerkvi perehodiv po visoti u vosmigrannij ob yem na yakij opiravsya derev yanij kupol tezh vosmigrannoyi cibulyastoyi formi Vlitku 1910 roku lvivskij arheolog etnolog mistectvoznavec Bogdan Yanush zrobiv korotkij opis ta ilyustraciyi cerkov v okolicyah Lvova Drewniane cerkwie w okolicach Lwowa Zavdyaki jomu zbereglasya svitlina staroyi derev yanoyi cerkvi V akti vizitaciyi parafiyi 1740 roku zaznacheno sho parohom cerkvi svyatogo Mikolaya buv o Yakiv Yahimovich postavlenij tut za zgodoyu pana Pjotra Monchinskogo 6 bereznya 1739 roku Na toj chas 28 parafiyalnih rodin davali jomu shorichno proskurne po pivmackovi pshenici Cerkva mala polya v troh miscyah 2 chverti na 30 plugiv oranki ta sinozhatej na 19 kosariv V akti lyustraciyi sela 1765 roku zapisano sho cerkva maye 2 chverti polya ale ne maye aktu erekciyi tobto aktu nadannya zemel Stanom na 31 zhovtnya 1819 roku v seli o Hibinskij mav 528 virnih razom z Kamenopolem Svyasheniku v toj chas selyani mali vidrobiti u rik 53 dni z plugami ta 19 iz serpami U 1821 roci v Pidbircyah ta Kam yanopoli bulo 545 virnih V 1827 roci cerkva bula v serednomu stani Dzvinicya mala tri dzvoni Mihajlo velikij Kirilo serednij ta signaturka malij dzvin Pomerlih vzhe todi hovali na novomu cvintari roztashovanomu na pagorbi pri Glinyanskomu gostinci Starij cvintar buv rozmishenij bilya cerkvi de zaraz roztashovani zemelni dilyanki pidbirchan V samij cerkvi cinnih rechej ne bulo mosyazhnij kelih 6 feloniv 2 dalmatiki skarbona dlya pozhertv Z bokiv vid golovnogo vivtarya buli she dva Mikolaya ta Trijci a v babinci vhidna chastina buli vivtari Blagovishennya ta Pokrovi Bogorodici 1843 roku 446 virnih razom z Kam yanopolem U 1856 roci parafiya davala 154 zolotih dohodu 107 vid zemel 20 zolotih z naturalnih danin 27 zolotih za cerkovni trebi V 1867 roci ci statti dohodiv ne zminilisya ale cerkovni trebi zmenshilisya do 20 5 zolotih Mabut sho v cej period zmenshilas smertnist 1870 roku cerkva bula vidnovlena Vivtari ikonostas rami obraziv buli pozolocheni Robilis ci roboti pid kerivnictvom kapelana Danila Krupki u 1876 roci cerkva mala v skorboni 21 zolotih gotivki ta 400 bulo rozpozicheno selyanam pid vidsotki Buli v nij 2 pozolocheni chashi ta 12 feloniv 1886 roku Pidbirci otrimali status parafiyi Na cej chas v parafiyi bulo 28 rodin v Kam yanopoli 16 Paroh cerkvi vzhe buv materialno nezalezhnim bo mav svoye gospodarstvo 1913 roci derev yana cerkva bula u nezadovilnomu stani Cherez yiyi mali gabariti gromada ne mogla vzhe vmishatisya u nij i tomu buli pidgotovleni eskizni plani novoyi ceglyanoyi cerkvi Na parafiyalnomu podvir yi bula zbudovana vercherna studnya yaka vartuvala 1000 koron 1917 roku avstrijske vijsko zabralo z cerkvi 2 kilimi ta odin dzvin z dzvinici bo brakuvalo kolorovogo metalu yakij jshov na obidki do garmatnih striln Ogorozha parafiyalnogo gospodarstva bula rozibrana na drova a komara dlya zerna pid chas vijni bula spalena Pid chas ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rokiv polyaki obstrilyuvali Pidbirci z Lichakova ale zhodnij snaryad ne vluchiv u cerkvu hoch i bulo vidno yihnye namagannya znishiti cerkvu Zberezhennya cerkvi pripisuvano chudotvornij ikoni Bogomateri sho bula u cerkvi Budivnictvo novoyi cerkvi 1922 1943 U 1922 roci zaklali fundament vzhe dlya novoyi cerkvi Oskilki todi vlada ne hotila nadati novogo miscya pid budivnictvo to selyani zvodili stini navkolo staroyi cerkvi Vidnovivsya cogo roku zbir koshtiv na budivnictvo cerkvi U 1925 roci majster Bernatovich zbuduvav dzvinicyu ale yak sam zaznachav sho zrobiv yiyi na 2 5 m nizhchoyu vid zaproektovanoyi cherez brak koshtiv na budivelnij material Groshi na budivnictvo dzvinici budivelnij komitet pozichiv u strahovomu tovaristvi Dnister a potim pishli po seli z kolyadoyu i borg povernuli Na dzvinicyu o Pilipec postaravsya novi dzvoni za yakimi sam yizdiv do Varshavi i vibrav yih azh visim Dzvoni koshtuvali 1188 zol za dostavku paroh zaplativ 100 zol U chasi drugoyi svitovoyi vijni dzvoni poznimali nimci dlya svoyih potreb U 1930 roci pochalosya budivnictvo ceglyanih stin navkolo staroyi cerkvi Na cej rik pripadalo na parafiyi 794 virnih Vnochi 13 veresnya 1931 roci zlodiyi pograbuvali cerkvu i zabrali 8 m polotna obrusi rozbili dzerkalo takozh poderli deyaki dokumenti u 1936 v seli Pidbirci meshkalo 819 greko katolikiv i 586 rimo katolikiv Parafiya mala todi 35 ga zemli 1937 roku dlya novogo paroha o Ivana Romanchukevicha vimuruvali na parafiyi novu stajnyu ta shpihlir U nastupnij rik na misci derev yanoyi cerkvi zveli murovanu A 5 chervnya za cogo paroha vidbulosya vinesennya hrestiv na cerkvu U 1943 roci Ostatochne vikinchennya i posvyachennya cerkvi za paroha o Stepana Haburskogo U 1944 roci koli radyanski vijska tisnuli nimciv z Pidbirciv artilerijskim vognem bula poshkodzhena banya cerkvi yaku opislya napraviv blyahar Mihalevich U 2008 roci pochavsya kapitalnij remont pokrivli cerkvi Zaminili isnuyuchu cinkovu blyahu na bulatnu i nerzhaviyuchu po vsomu pokritti dahu vklyuchno z dzviniceyu U 2009 roci vse bulo zaversheno a takozh dostavleno na grebin vivtarya i babincya po makivci z hrestom Nad golovnim vhodom u cerkvu tezh zveli arkove nakrittya pokrite bulatom Arhitekturnij stilHram zbudovanij v stili istorizmu na modernij lad XX stolittya i ye yaskravim predstavnikom galickoyi murovanoyi sakralnoyi arhitekturi Takozh v arhitekturnomu stili proglyadayetsya chitko ukrayinske neobaroko Cerkva murovana na kam yanomu fundamenti v osnovi yakogo lezhit hreshatij rivnoramennij plan sho yavlyaye veliku kvadratnu v plani navu zavershenu na chetveriku svitlovim vosmerikom Do navi z pivnochi ta pivdnya prilyagayut rivnoshiroki pryamokutni bokovi ramena yaki zakinchuyutsya frontonami Okremimi ob yemami primikayut po osi babinec ta vivtar yaki mayut okreme shatrove zavershennya Do vivtarya granchastoyi formi z pivnochi ta pivdnya pribudovani riznici Vikna bichnih ramen navi skladayutsya z dvoh zluchenih archastih vikon u babinci iz troh storin vikna pivkruzhnoyi formi i ye dosit velikimi Vivtar klasichnoyi trigrannoyi formi z shodu iz kruglim viknom a z diagonalnih bokiv po archastomu viknu Hram odnoverhij i zavershuyetsya velikoyu piramidalnoyu baneyu cibulyastoyi formi z lihtarem i makivkoyu Kuti centralnoyi kvadratnoyi v plani navi zaversheni menshimi banyami na vosmibichnikah Ci bani originalnoyi formi plavno spolucheni z bezlihtarnimi makivkami Grebeni dahiv babincya i vivtarya takozh vinchayut lihtari z makivkami Babinec otochenij z troh storin arkadnoyu zasklenoyu galereyeyu prava storona yakoyi perekrita i sluzhit yak pidsobne primishennya Z zahodu cherez galereyu v babinec rozmishuyetsya golovnij vhid u cerkvu Istoriya pereliku svyashenikiv Yarichivskogo Dekanatu Lvivskoyi YeparhiyiIstoriya pereliku svyashenikiv Yarichivskogo Dekanatu Lvivskoyi Yeparhiyi ye dosit cikava Cej perelik u formi knizhechki vigotoviv o Grigorij Brezden u 1929 roci U toj chas vin buv studentom Bogoslovskoyi akademiyi u Lvovi rektorom yakoyi buv nash Blazhennij Patriarh Josip Slipij Pokijnij o dekan P Pilipec doruchiv o Grigoriyu Brezdenyu zrobiti spisok usih pomerlih svyashenikiv Yarichivskogo dekanatu na pidstavi cerkovnih knig Iz timi materialami bulo bagato praci bo stari knigi buli pisani she kiriliceyu polskoyu nimeckoyu ta latinskoyu movami Z 1932 roku zmini u comu spisku robiv sam o dekan P Pilipec Po smerti o Pilipcya u 1943 roci spisok buv u rukah novogo dekana o Mikoli Zemlinskogo paroha Yarichova Starogo azh do chasu vivozu jogo na Sibir 1 zhovtnya 1944 roku U 1959 chi 1960 roci Zenon Levickij pracyuvav u Lvovi na elektrifikaciyi odniyeyi z kam yanic na ploshi Rinok Mabut ce bula kam yanicya Lyubomirskih na ploshi Rinok 10 yaka vid 1895 roku nalezhala tovaristvu Prosvita Tut vin zauvazhiv bagato porozkidanih knizhok Odna iz cih knizhok lezhala vidchinena nahilivshis do neyi prochitav im ya o Grigorij Brezden Znayuchi sho ce vujko jogo druzhini vin nepomitno shovav cyu knizhechku u kisheni Po zakinchennyu robochogo dnya viddav cyu knizhechku materi Zenoviya Brezdenya Piznishe vona pereslala knizhechku svoyemu sinu Zenoviyu a vin vivchivshi yiyi detalno vidpraviv na spochinok u muzejnij arhiv Ukrayinskogo katolickogo universitetu u Rimi na prohannya samogo patriarha Josifa Slipogo Perelik svyashenikiv sho sluzhili v cerkviStanovishe na parafiyi PIB Foto Roki na parafiyi Roki zhittya paroh 6 bereznya 1739 1708 07 03 1788 paroh 1787 1762 24 08 1814 zaviduvach 1814 1816 zaviduvach 1817 paroh 6 bereznya 1739 1818 22 06 1821 zaviduvach paroh Vinnik 1821 1822 zaviduvach paroh Lisinich 1823 1828 1850 zaviduvach 07 08 1826 zaviduvach 1828 1841 kurator miscevosti 06 04 1841 20 04 1845 zaviduvach 1845 1846 zaviduvach paroh Vinnik 26 02 1846 1847 paroh 1847 31 05 1851 zaviduvach 1851 1854 1804 r n paroh o Daniyil Krupka 02 12 1854 1891 1826 1908 i tut pohovanij paroh 10 04 1891 31 03 1922 1855 05 12 1935 pomichnik o Bernackogo 1921 31 03 1922 paroh dekan o Pilipec Petro 01 04 1922 15 03 1936 1877 1943 zaviduvach o Kuchabskij Volodimir 11 01 1936 25 03 1937 paroh 16 03 1937 1940 1890 01 01 1985 zaviduvach vid 11 1940 zaviduvach o Stepan Haburskij 15 12 1941 1944 06 08 1972 Toronto Kanada zaviduvach 1945 1962 1894 18 02 1963 paroh 02 08 1962 paroh protoiyerej 1923 1980 i tut pohovanij 4 roki na parafiyi Na korotkij chas paroh mitrat prot Diyuchij iz 10 1987 roku 05 05 1960DzherelaLaba V Istoriya sela Pidbirci vid najdavnishih chasiv do 1939 r Lviv 2013 171 s Brezden Z Pidbirci moye ridne selo chast I Chikago SShA 1970 chast II Detrojt SShA 1994 o Grigorij Brezden Spisok svyashenikiv Yarichivskogo Dekanatu Lvivskoyi Arhiyeparhiyi 1929