Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква Святого Миколая Це рква Свято го Микола я архієпископа Мир Л

Церква Святого Миколая (Львів)

Церква Святого Миколая (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Святого Миколая.

Це́рква Свято́го Микола́я, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця — культова споруда у Львові, чинний храм Православної церкви України, пам'ятка архітектури національного значення. Традиційно вважається найдавнішим храмом міста. Розташовується під горою Будельницею на вул. Богдана Хмельницького, 28 г (колишній Волинський тракт).

Церква Святого Миколая
image
49°50′50″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.8474000° пн. ш. 24.0289778° сх. д. / 49.8474000; 24.0289778Координати: 49°50′50″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.8474000° пн. ш. 24.0289778° сх. д. / 49.8474000; 24.0289778
Тип спорудиправославний храм
Розташуванняimage Україна, Львів
Кінець будівництваміж 1264 і 1340 роками
Будівельна системацегла
Стильеклектика (архітектура)
НалежністьПравославна церква України
Станпам'ятка архітектури національного значення України
Адресавул. Богдана Хмельницького, 28
ЕпонімМиколай Чудотворець
ПрисвяченняМиколай Чудотворець
Вебсайтmykolai.lviv.ua
image
image
Церква Святого Миколая (Львів) (Львів)
image Церква Святого Миколая у Вікісховищі

Історія

Храм із білого тесаного каменю, зведений неподалік підніжжя Княжої гори разом із першими поселеннями, є чи не найпершим у Львові. Посвята церкви святому Миколаю Мирлікійському, котрий є зокрема покровителем торговців, а також розміщення поблизу брами на старій торговиці (ринку), дають підстави вважати, що фундаторами церкви були давні львівські купці. Існує однак й історична традиція, згідно з якою церква була надвірною для галицько-волинських князів, княжою усипальницею, та осередком громадсько-політичного життя раннього Львова. Традиція ймовірно навіяна текстом княжого привілею, достовірність якого певний час не викликала сумнівів і лише ХІХ столітті була спростована.

Археологічні розкопки, проведені у 1978 році, засвідчили заснування храму у ХІІІ столітті.

Дата будівництва церкви напевно невідома і є предметом багатьох інтерпретацій то здогадок. Місце розташування храму на території однієї із найдавніших історичних дільниць, його планувальна структура та документальна традиція, що походить від датованого 1292 роком, привілею князя Лева про надання церкві земельних угідь, свідчать про те що споруда могла бути збудована в ранній період історії міста — між 1264 і 1340 роками.

Разом із тим утверджена в сучасній науці думка про неавтентичність привілею, залишає широкий горизонт для припущень щодо найранішої історії споруди. Зокрема деякі вчені припускають, що засновником храму міг бути й князь Данило. Свого часу це була головна князівська церква, розташована неподалік від замку володарів Галичини.

Сліди укріплень того часу не збереглися, але з літопису, який дійшов до наших днів, відомо, що у дворі біля церкви була князівська скарбниця. Звідти у 1340-х роках нападники вже з іншої сторони на чолі з королем сусідньої держави взяли списи та мечі проти захисників Галицького князівства, зруйнували замок і вкрали дві золоті корони, прикрашений діамантами престол, коштовні хрести, князівський плащ та інші цінності.

Ще одне припущення стосується того, що у цьому храмі була православна катедра ще до того, як поляки завоювали Львів.

Документи свідчать про те, що храм Святого Миколая був власником полів і маєтків, а король Сиґізмунд надав настоятелеві церкви юридику, тобто церква отримала право збору податків на своїх землях і навіть здійснювати суд.

Так, у 1471 році церкву було звільнено від податків, а 1543 року парохія звільняється від замкового присуду.

Із 1544 року при церкві існувало Миколаївське братство. У часи відродження православної церкви храм Святого Миколая відігравав вагому роль як осередок віри та просвіти. Щоправда, пожежа 1623 року завдала церкві пошкоджень, й упродовж усього століття вона зазнавала регулярної шкоди від набігів татар.

Від 1700 року церква належала Українській греко-католицькій церкві. Після львівського псевдособору в 1946 р. храм незаконно перейшов під юрисдикцію Московського патріархату РПЦ.

Під час відзначення храмового празника у проповіді пароха, яка була виголошена 1956 року у Львові, говорилося: “Скільки бур пронеслося над нашим містом за цей тривалий час його існування! Усе змив з лиця нашої землі потік часу. Тільки цей святий храм, перебуваючи під особливою опікою Святого Миколая, і досі залишився як свідок християнської віри наших батьків, дідів і прадідів”. Серед бурхливих подій храмові Святого Миколая вдалося вистояти понад сім століть і дочекатись права служити вірним в Українській Автокефальній Православній Церкві, за яку ще у грудні 1989 року одностайно висловилися священики і миряни у Львові.

З 2018 року храм перейшов до Православної церкви України.

Архітектура

Археологи вбачають у фундаментах храму одну з найдавніших будівель поселення, споруджену за зразком візантійського зодчества.

Пам'ятка не зберегла свого первозданного вигляду. Від первісної церкви залишилися тільки фрагменти стін. Її змінили ґрунтовні перебудови після пожеж 1623 та 1800 рр., коли згоріли криті ґонтом дахи, купол і вежа-дзвіниця над бабинцем. Будівля зведена на старому цвинтарі, а це підтверджує існування на цьому місці давнішої, можливо, дерев'яної церкви.

Церква являє собою своєрідну хрещату в плані споруду з квадратною навою, навколо якої групуються об'єми вівтаря з півкруглою апсидою зі сходу, прямокутного бабинця і бічних каплиць, також з півкруглими апсидами.

image

Нава і вівтарна частина хрестокупольного храма завершені типовими для української архітектури банями з ліхтарями. Об'ємно-планувальна композиція Миколаївської церкви зближує її з давніми храмами Київської Русі, а також має аналоги в архітектурі південних слов'ян. Від будівлі XIII ст. залишилися план, нижня частина кам'яних стін і відкриті з-під тиньку апсиди, вимурувані з тесаних блоків білого вапняку. Застосування у будівництві тесаного білого каменю було поширене в XII–XIII ст. у Галицько-Волинській Русі.

В другій половині XVII ст. церкву перебудовано й роботи закінчено у 1701 році, як про це свідчить надпис на арці головної нави. У 1776 році було прибудовано захристя.

Проте лихо не оминало храм — пожежа знищила давній іконостас 1783-го, а через пожежу 1800 року церква отримала дві нові бані та бляшаний дах. Однак після добудов і перебудов вона зберегла головні риси старовинної архітектури — план грецького рівнораменного хреста і центральний купол. Цим вона нагадує православні храми у південних країнах, поєднуючи в собі традиції балканської та вірменської архітектури.

Мікс класичного візантійсько-руського хрестовокупольного плану з романською будівельною технікою витворює новий самобутній стиль, характерний для зодчества давньої Галичини.

У 1926 році довкола церкви було збудовано кам'яний паркан із залізними ґратами, який виготовила фірма Михайла Стефанівського за проектом Олександра Лушпинського.

Упродовж 2017 — 2018 рр. тривала реставрація храму, на яку з міського бюджету Львова було використано близько 5,5 млн. грн. Під час ремонтних робіт повністю замінили дах (адже покрівля була вже знищена) над самим храмом на новий мідний. Окрім того, були замінені інженерні мережі, тобто каналізація і водовідведення. Також були зміцнені підпірна стінка та огорожа і проведено благоустрій та замощення територій натуральним каменем.

Реліквії церкви

Із старовинних пам'яток мистецтва тут збереглися ікона Федора Тіронського (XVII ст.) та ікона Богоматері, яка є цінним твором львівського малярства першої половини XVII ст., за стилем близька до школи художника Федора Сеньковича.

У церкві зберігаються мощі Святого Миколая Чудотворця, котрі подарував церкві антіохійський Патріярх Йоаким V, під час свого перебування у Львові, требник Петра Могили 1719 року, хоругва 1760 року, на одному боці якої зображення святого Миколая, на другому — Ісус Христос з пристоячими.

А ще до львівських святинь, які належать церкві, відноситься ікона Святого Миколая Чудотворця. Святий на іконі зображений у ризах візантійського взору на золоченому тлі. У храмі є також ікона Святого Теодора Тиронського з колишньої церкви Святого Теодора, яка стояла поблизу церкви Святого Миколая. Ікона Святого Теодора Тиронського є у Львові пам’яткою про знищені тут храми.

Фрески головного фасаду церкви із зображенням св. Миколая, Розп'яття, св. Івана та Богородиці були виконані у 1924 році українським митцем Петром Холодним.

Сучасний іконостас був виготовлений у псевдовізантійському стилі у 1947 — 1949 роках, стінні розписи у 1955 — 1957 роках на замовлення о. Ваньчицького, за проєктом о. Володимира Яреми, виконали художники Карло Звіринський, Станіслав Серветник, М. Ткаченко і В. Масютко. У 1990 році розписи церкви були невдало перемальовані, тому вони потребують фахової реставрації .

У 2014 році на дзвіниці церкви Святого Миколая було знайдено дерев'яні скульптури ангелів. За оцінками мистецтвознавців, це роботи, найімовірніше, видатного Йогана Ґеорґа Пінзеля (середини XVIII століття). Скульптури були відреставровані фахівцями.

З ініціативи духовенства, громади церкви Св. Миколая, Мистецького фонду імені короля Данила, науковців, що досліджують історію найдавнішої православної церкви Львова, було створено виставку «Скарби княжої церкви св. Миколая у Львові».

Світлини

  • image
    Церква Св. Миколая, (2015)
  • image
    Церква Св. Миколая, (2015)
  • image
  • image
    Фасад церкви
  • image

Примітки

  1. Центр міської історії центрально-східної Європи / Церква св. Миколая Переглянуто 15 травня, 2010
  2. Зубрицкий, Д. Критико-историческая Повесть временных лет Червонной или Галицкой Руси. От водворения христианства при князьях поколения Владимира Великого до конца XV столетия, — С. 15-18
  3. Малевская, Кос А., Рожко М., Шолохова Е. Архитектурно-археологические исследования во Львове и Львовской области // Археологические открытия 1978. — Москва, 1979. -С. 361.
  4. У Львові існує храм ПЦУ, датований кінцем XIII століття. Духовний фронт. Процитовано 22 липня 2021.
  5. Купчинський О. Акти і документи галицько-волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти, Львів: НТШ, — С.538-540
  6. П’ять львівських храмів, що збереглися від княжих часів » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 16 квітня 2020.
  7. Крип'якевич Іван, Історичні проходи по Львові
  8. Найстаріша церква у Львові відзначатиме престольний празник (укр.). Процитовано 16 квітня 2020.
  9. Маркович, Кость (2011). Церковне малярство отця Володимира Яреми // Спогади. Патріярх Димитрій (Ярема). Пастир, патріот, дослідник (українською) . Львів: Святогорець. с. 264—280. ISBN .
  10. Сучасне українське православ'я творить власну модель церкви — священики
  11. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 грудня 2016.

Джерела

  • Свідок княжого Львова. Церковця св. Миколи при Жовківській вулиці // . — 1943. — Р. ІІІ. — Ч. 22 (53, 3 січня). — С. 4.
  • . — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 52. — .
  • Туристична карта Львова. — 2007.

Посилання

  • Офіційний сайт
  • Церква Святого Миколая у Львові

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatogo Mikolaya Ce rkva Svyato go Mikola ya arhiyepiskopa Mir Likijskih chudotvorcya kultova sporuda u Lvovi chinnij hram Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Tradicijno vvazhayetsya najdavnishim hramom mista Roztashovuyetsya pid goroyu Budelniceyu na vul Bogdana Hmelnickogo 28 g kolishnij Volinskij trakt Cerkva Svyatogo Mikolaya49 50 50 pn sh 24 01 44 sh d 49 8474000 pn sh 24 0289778 sh d 49 8474000 24 0289778 Koordinati 49 50 50 pn sh 24 01 44 sh d 49 8474000 pn sh 24 0289778 sh d 49 8474000 24 0289778Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina LvivKinec budivnictvamizh 1264 i 1340 rokamiBudivelna sistemaceglaStileklektika arhitektura NalezhnistPravoslavna cerkva UkrayiniStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresavul Bogdana Hmelnickogo 28EponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecVebsajtmykolai lviv uaCerkva Svyatogo Mikolaya Lviv Lviv Cerkva Svyatogo Mikolaya u VikishovishiIstoriyaHram iz bilogo tesanogo kamenyu zvedenij nepodalik pidnizhzhya Knyazhoyi gori razom iz pershimi poselennyami ye chi ne najpershim u Lvovi Posvyata cerkvi svyatomu Mikolayu Mirlikijskomu kotrij ye zokrema pokrovitelem torgovciv a takozh rozmishennya poblizu brami na starij torgovici rinku dayut pidstavi vvazhati sho fundatorami cerkvi buli davni lvivski kupci Isnuye odnak j istorichna tradiciya zgidno z yakoyu cerkva bula nadvirnoyu dlya galicko volinskih knyaziv knyazhoyu usipalniceyu ta oseredkom gromadsko politichnogo zhittya rannogo Lvova Tradiciya jmovirno naviyana tekstom knyazhogo privileyu dostovirnist yakogo pevnij chas ne viklikala sumniviv i lishe HIH stolitti bula sprostovana Arheologichni rozkopki provedeni u 1978 roci zasvidchili zasnuvannya hramu u HIII stolitti Data budivnictva cerkvi napevno nevidoma i ye predmetom bagatoh interpretacij to zdogadok Misce roztashuvannya hramu na teritoriyi odniyeyi iz najdavnishih istorichnih dilnic jogo planuvalna struktura ta dokumentalna tradiciya sho pohodit vid datovanogo 1292 rokom privileyu knyazya Leva pro nadannya cerkvi zemelnih ugid svidchat pro te sho sporuda mogla buti zbudovana v rannij period istoriyi mista mizh 1264 i 1340 rokami Razom iz tim utverdzhena v suchasnij nauci dumka pro neavtentichnist privileyu zalishaye shirokij gorizont dlya pripushen shodo najranishoyi istoriyi sporudi Zokrema deyaki vcheni pripuskayut sho zasnovnikom hramu mig buti j knyaz Danilo Svogo chasu ce bula golovna knyazivska cerkva roztashovana nepodalik vid zamku volodariv Galichini Slidi ukriplen togo chasu ne zbereglisya ale z litopisu yakij dijshov do nashih dniv vidomo sho u dvori bilya cerkvi bula knyazivska skarbnicya Zvidti u 1340 h rokah napadniki vzhe z inshoyi storoni na choli z korolem susidnoyi derzhavi vzyali spisi ta mechi proti zahisnikiv Galickogo knyazivstva zrujnuvali zamok i vkrali dvi zoloti koroni prikrashenij diamantami prestol koshtovni hresti knyazivskij plash ta inshi cinnosti She odne pripushennya stosuyetsya togo sho u comu hrami bula pravoslavna katedra she do togo yak polyaki zavoyuvali Lviv Dokumenti svidchat pro te sho hram Svyatogo Mikolaya buv vlasnikom poliv i mayetkiv a korol Sigizmund nadav nastoyatelevi cerkvi yuridiku tobto cerkva otrimala pravo zboru podatkiv na svoyih zemlyah i navit zdijsnyuvati sud Tak u 1471 roci cerkvu bulo zvilneno vid podatkiv a 1543 roku parohiya zvilnyayetsya vid zamkovogo prisudu Iz 1544 roku pri cerkvi isnuvalo Mikolayivske bratstvo U chasi vidrodzhennya pravoslavnoyi cerkvi hram Svyatogo Mikolaya vidigravav vagomu rol yak oseredok viri ta prosviti Shopravda pozhezha 1623 roku zavdala cerkvi poshkodzhen j uprodovzh usogo stolittya vona zaznavala regulyarnoyi shkodi vid nabigiv tatar Vid 1700 roku cerkva nalezhala Ukrayinskij greko katolickij cerkvi Pislya lvivskogo psevdosoboru v 1946 r hram nezakonno perejshov pid yurisdikciyu Moskovskogo patriarhatu RPC Pid chas vidznachennya hramovogo praznika u propovidi paroha yaka bula vigoloshena 1956 roku u Lvovi govorilosya Skilki bur proneslosya nad nashim mistom za cej trivalij chas jogo isnuvannya Use zmiv z licya nashoyi zemli potik chasu Tilki cej svyatij hram perebuvayuchi pid osoblivoyu opikoyu Svyatogo Mikolaya i dosi zalishivsya yak svidok hristiyanskoyi viri nashih batkiv didiv i pradidiv Sered burhlivih podij hramovi Svyatogo Mikolaya vdalosya vistoyati ponad sim stolit i dochekatis prava sluzhiti virnim v Ukrayinskij Avtokefalnij Pravoslavnij Cerkvi za yaku she u grudni 1989 roku odnostajno vislovilisya svyasheniki i miryani u Lvovi Z 2018 roku hram perejshov do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini ArhitekturaArheologi vbachayut u fundamentah hramu odnu z najdavnishih budivel poselennya sporudzhenu za zrazkom vizantijskogo zodchestva Pam yatka ne zberegla svogo pervozdannogo viglyadu Vid pervisnoyi cerkvi zalishilisya tilki fragmenti stin Yiyi zminili gruntovni perebudovi pislya pozhezh 1623 ta 1800 rr koli zgorili kriti gontom dahi kupol i vezha dzvinicya nad babincem Budivlya zvedena na staromu cvintari a ce pidtverdzhuye isnuvannya na comu misci davnishoyi mozhlivo derev yanoyi cerkvi Cerkva yavlyaye soboyu svoyeridnu hreshatu v plani sporudu z kvadratnoyu navoyu navkolo yakoyi grupuyutsya ob yemi vivtarya z pivkrugloyu apsidoyu zi shodu pryamokutnogo babincya i bichnih kaplic takozh z pivkruglimi apsidami Nava i vivtarna chastina hrestokupolnogo hrama zaversheni tipovimi dlya ukrayinskoyi arhitekturi banyami z lihtaryami Ob yemno planuvalna kompoziciya Mikolayivskoyi cerkvi zblizhuye yiyi z davnimi hramami Kiyivskoyi Rusi a takozh maye analogi v arhitekturi pivdennih slov yan Vid budivli XIII st zalishilisya plan nizhnya chastina kam yanih stin i vidkriti z pid tinku apsidi vimuruvani z tesanih blokiv bilogo vapnyaku Zastosuvannya u budivnictvi tesanogo bilogo kamenyu bulo poshirene v XII XIII st u Galicko Volinskij Rusi V drugij polovini XVII st cerkvu perebudovano j roboti zakincheno u 1701 roci yak pro ce svidchit nadpis na arci golovnoyi navi U 1776 roci bulo pribudovano zahristya Prote liho ne ominalo hram pozhezha znishila davnij ikonostas 1783 go a cherez pozhezhu 1800 roku cerkva otrimala dvi novi bani ta blyashanij dah Odnak pislya dobudov i perebudov vona zberegla golovni risi starovinnoyi arhitekturi plan greckogo rivnoramennogo hresta i centralnij kupol Cim vona nagaduye pravoslavni hrami u pivdennih krayinah poyednuyuchi v sobi tradiciyi balkanskoyi ta virmenskoyi arhitekturi Miks klasichnogo vizantijsko ruskogo hrestovokupolnogo planu z romanskoyu budivelnoyu tehnikoyu vitvoryuye novij samobutnij stil harakternij dlya zodchestva davnoyi Galichini U 1926 roci dovkola cerkvi bulo zbudovano kam yanij parkan iz zaliznimi gratami yakij vigotovila firma Mihajla Stefanivskogo za proektom Oleksandra Lushpinskogo Uprodovzh 2017 2018 rr trivala restavraciya hramu na yaku z miskogo byudzhetu Lvova bulo vikoristano blizko 5 5 mln grn Pid chas remontnih robit povnistyu zaminili dah adzhe pokrivlya bula vzhe znishena nad samim hramom na novij midnij Okrim togo buli zamineni inzhenerni merezhi tobto kanalizaciya i vodovidvedennya Takozh buli zmicneni pidpirna stinka ta ogorozha i provedeno blagoustrij ta zamoshennya teritorij naturalnim kamenem Relikviyi cerkviIz starovinnih pam yatok mistectva tut zbereglisya ikona Fedora Tironskogo XVII st ta ikona Bogomateri yaka ye cinnim tvorom lvivskogo malyarstva pershoyi polovini XVII st za stilem blizka do shkoli hudozhnika Fedora Senkovicha U cerkvi zberigayutsya moshi Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya kotri podaruvav cerkvi antiohijskij Patriyarh Joakim V pid chas svogo perebuvannya u Lvovi trebnik Petra Mogili 1719 roku horugva 1760 roku na odnomu boci yakoyi zobrazhennya svyatogo Mikolaya na drugomu Isus Hristos z pristoyachimi A she do lvivskih svyatin yaki nalezhat cerkvi vidnositsya ikona Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Svyatij na ikoni zobrazhenij u rizah vizantijskogo vzoru na zolochenomu tli U hrami ye takozh ikona Svyatogo Teodora Tironskogo z kolishnoyi cerkvi Svyatogo Teodora yaka stoyala poblizu cerkvi Svyatogo Mikolaya Ikona Svyatogo Teodora Tironskogo ye u Lvovi pam yatkoyu pro znisheni tut hrami Freski golovnogo fasadu cerkvi iz zobrazhennyam sv Mikolaya Rozp yattya sv Ivana ta Bogorodici buli vikonani u 1924 roci ukrayinskim mitcem Petrom Holodnim Suchasnij ikonostas buv vigotovlenij u psevdovizantijskomu stili u 1947 1949 rokah stinni rozpisi u 1955 1957 rokah na zamovlennya o Vanchickogo za proyektom o Volodimira Yaremi vikonali hudozhniki Karlo Zvirinskij Stanislav Servetnik M Tkachenko i V Masyutko U 1990 roci rozpisi cerkvi buli nevdalo peremalovani tomu voni potrebuyut fahovoyi restavraciyi U 2014 roci na dzvinici cerkvi Svyatogo Mikolaya bulo znajdeno derev yani skulpturi angeliv Za ocinkami mistectvoznavciv ce roboti najimovirnishe vidatnogo Jogana Georga Pinzelya seredini XVIII stolittya Skulpturi buli vidrestavrovani fahivcyami Z iniciativi duhovenstva gromadi cerkvi Sv Mikolaya Misteckogo fondu imeni korolya Danila naukovciv sho doslidzhuyut istoriyu najdavnishoyi pravoslavnoyi cerkvi Lvova bulo stvoreno vistavku Skarbi knyazhoyi cerkvi sv Mikolaya u Lvovi SvitliniCerkva Sv Mikolaya 2015 Cerkva Sv Mikolaya 2015 Fasad cerkviPrimitkiCentr miskoyi istoriyi centralno shidnoyi Yevropi Cerkva sv Mikolaya Pereglyanuto 15 travnya 2010 Zubrickij D Kritiko istoricheskaya Povest vremennyh let Chervonnoj ili Galickoj Rusi Ot vodvoreniya hristianstva pri knyazyah pokoleniya Vladimira Velikogo do konca XV stoletiya S 15 18 Malevskaya Kos A Rozhko M Sholohova E Arhitekturno arheologicheskie issledovaniya vo Lvove i Lvovskoj oblasti Arheologicheskie otkrytiya 1978 Moskva 1979 S 361 U Lvovi isnuye hram PCU datovanij kincem XIII stolittya Duhovnij front Procitovano 22 lipnya 2021 Kupchinskij O Akti i dokumenti galicko volinskogo knyazivstva HIII pershoyi polovini XIV stolit Doslidzhennya Teksti Lviv NTSh S 538 540 P yat lvivskih hramiv sho zbereglisya vid knyazhih chasiv Religiya v Ukrayini Vera i religiya Filosofiya i religiya v Ukraine www religion in ua Procitovano 16 kvitnya 2020 Krip yakevich Ivan Istorichni prohodi po Lvovi Najstarisha cerkva u Lvovi vidznachatime prestolnij praznik ukr Procitovano 16 kvitnya 2020 Markovich Kost 2011 Cerkovne malyarstvo otcya Volodimira Yaremi Spogadi Patriyarh Dimitrij Yarema Pastir patriot doslidnik ukrayinskoyu Lviv Svyatogorec s 264 280 ISBN 978 966 1576 04 8 Suchasne ukrayinske pravoslav ya tvorit vlasnu model cerkvi svyasheniki Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 29 grudnya 2016 DzherelaSvidok knyazhogo Lvova Cerkovcya sv Mikoli pri Zhovkivskij vulici 1943 R III Ch 22 53 3 sichnya S 4 Lviv Centr Yevropi 2008 S 52 ISBN 978 966 7022 77 8 Turistichna karta Lvova 2007 PosilannyaOficijnij sajt Cerkva Svyatogo Mikolaya u Lvovi

Дата публікації:
Топ