Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Це́рква Свя́того А́ндрія Пе́рвозваного — чинна церква у Шевченківському районі м. Львова, збудована як костел Святої Родини ордену францисканців-реформатів. Внесена до Реєстру пам'яток України місцевого значення м. Львова під охоронним № 1685.
| Церква Святого Андрія Первозваного | |
|---|---|
 Церква Святого Андрія Первозваного ПЦУ | |
| 49°50′42″ пн. ш. 24°00′45″ сх. д. / 49.84500° пн. ш. 24.01250° сх. д.Координати: 49°50′42″ пн. ш. 24°00′45″ сх. д. / 49.84500° пн. ш. 24.01250° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львів |
| Архітектор | Михайло Ковальчук |
| Художник | Тадеуш Попель |
| Засновник | францисканці-реформати |
| Початок будівництва | 1896 |
| Кінець будівництва | 1901 |
| Зруйновано | після 1946 |
| Відбудовано | 1993—1998 |
| Вартість | 245.392 крон |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | необароко |
| Належність | ПЦУ |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | Львів, вул. Шевченка, 66 |
| Епонім | Андрій Первозванний |
  Церква святого Андрія Первозваного (Львів) (Україна) | |
 Церква святого Андрія Первозваного у Вікісховищі | |
Історія
Ченці-реформати з'явилися у Львові 1630, заклавши костел святого Казимира. Їхні маєтності були конфісковані 1783 року новою австрійською адміністрацією міста відповідно до секуляризаційної реформи імператора Йосифа ІІ, а ченців у 1789 році змусили покинути місто. Повернення реформатів до міста відбулось наприкінці XIX століття.
Згідно апостольської конституції Лева XIII Felicitate quadam було відмінено 1897 відмінності поміж чотирма гілками чину францисканців. До того у листопаді 1894 року у Величці на засіданні проводу польської провінції реформатів було вирішено закласти монастир у Львові. Вже 9 січня 1895 року придбади будинок з городом у Карла Сєдмиграя, що знаходився на тодішній вулиці Янівській, 58 (нині вулиця Шевченка). Незабаром подарував ченцям сусідню пустуючу парцелю. Ченці виїхали до Львова 9 серпня та оселилися навпроти парцелі у винайнятому помешканні Станіслава Шенка. У подарованому будинку облаштували тимчасову каплицю, яку відвідав 21 серпня львівський архієпископ Северин Моравський, надавши дозвіл на освячення і проведення богослужінь. 9 вересня було схвалено відкриття монастиря реформатів у Львові.
Львівський архітектор Міхал Ковальчук розробив проект костелу і монастиря, затверджених магістратом 10 квітня 1896 року. Вже 14 липня того ж року архієпископ Северин Моравський освятив наріжний камінь. Швидке закладення і будівництво відбулось завдяки провінціалу реформатів о. Вільчинському, який зумів залучити крім коштів реформаторів кошти фундаторів — магістрат міста, краківських черниць норбертанок, пробощі Соколівки о. Вінцент Божентович і Бжозової Ян Гловач, архітектор Іван Левинський, з цегельні якого поставляли дахівку. За будовою наглядали Міхал Ковальчук та Йоган Крах, а мурували костел мулярі з Радомишля з майстром Еразмом Віктором, монастир майстер Франциск Дроздович. Фігури для фасаду виконав Іван Трач з Перемишля, а кам'яний декор каменярі Антон Дуда, Іван Загорський, Едмунд Плішевський. Іван Козловський з Клепарова і Йоган Гесснер виконали костельні двері, лави, сповідальня. Ковані ґрати, залізні двері, сходи виготовив Шимон Петрович.
Богослужіння розпочали проводити у завершеному 7 листопада 1897 року пресбітерії і освяченому наступного дня. Тоді ж завершили частину будівлі монастиря, куди поселились ченці. До того 31 травня посвятили закуплені у віденьській фабриці Петера Гільзера дзвони «Св. Франциск» і «Св. Антоній», привезли з Мюнхену вітражі пресбітерія з святими-францисканцями Св. Франциск, Св. Людовік, Св. Єлизавета, Св. Петро, Св. Клара, Св. Антоній, з Парижу фігуру Найсвятіше Серце Ісуса. З Парижу у червні 1898 року привезли скульптуру Найсвятіше Серце Ісуса. Восени наступного року завершили зведення мурів монастиря, а 15 серпня 1899 року освятили нові віденські дзвони. Було встановлено головний вівтар роботи Фердинанда Маєра з Перемишля з фігурою Розп'яття та образом Святої Родини фундації монастиря у Величці, Іван Левинський забезпечив кам'яну підлогу з Чехії. У листопаді 1900 року привезли вітражі для вікон нефів з польськими святими, виготовлені віденською фабрикою Карла Ґайлінга. Їх встановили до кінця року. У 1901 почали встановлювати вівтарі перемишльської фабрики Маєра — Найсвятішого Серця Ісусового, Матері Божої з Люрду, Св. Франциска, Св. Антонія Падуанського, Св. Казимира, Св. Людовіка. Для чотирьох останніх образи виконав художник Станіслав Батовський-Качор. До кінця 1901 року костел Святої Родини освятили, хоча урочиста консекрація архієпископом Юзефом Більчевським настала 2 жовтня 1910 року, коли їм передали клепарівську парафію.
Після освячення тривало оздоблення костелу. Стації Хресної дороги привезли 1902 року з Анже у Франції, фігуру святого Антонія Падуанського з Мюнхену, орган з сілезького Крнов фабрики Рігерів, Станіслав Крук встановив амвон, було подаровано чимало срібного літургійного начиння. Було подаровано декілька нових образів до вівтарів роботи маловідомих авторів. Найбільшою декорацією став розпис інтер'єру Тадеуша Попеля (1908–1910).
Провінціал о. Йоахім Мацейчик запропонував на початку 1912 року закласти при монастирі колегіум серафимський, будівлю якого спроектував Франц Квецінський і який завершили до кінця року. Після завершення оздоблення колегіуму 20 вересня 1913 року у ньому розпочалось навчання. Через будівництво перебудували монастир, загосподарувавши його підвальні приміщення.
В ході Першої світової війни було реквізовано 4 дзвони, труби органу. Під час боїв 1919 року було пошкоджено вікна монастиря, а попадання набою пошкодило дах костелу, сповідальню, вітражі. У міжвоєнний час до 1922 року відновив діяльність колегіум, до 1925 року відремонтували монастир, для чого продали парцелю на Клепарові. У монастирі дерев'яні балки замінили металевими швелерами, вимурували нові цегляні стіни у приміщеннях, бетонне перекриття підвальних приміщень. До 1934 року було перероблено декілька вівтарів, зокрема у парі змінено образи і посвяту. На 1939 року докупили пару сусідніх парцель та підготували мурування крипти костелу.
З початком Другої світової війни у вересні 1939 року в час німецької облоги уламки артилерійських набоїв, шрапнель пошкодили дахи, вітражі костелу, вікна монастиря, колегіуму, який скоро закрили. У 1940 року військо СРСР, потім міліція зайняли колегіум, частину монастиря. У післявоєнний травень 1946 року ченці з найкоштовнішими речами виїхали до Перемишля. У костелі певен час діяв пересильний пункт, поки поряд 1947 року на місці парового млина не відкрили механіко-скляний завод. Тоді будівлі монастиря і колегіуму перебудували під гуртожитки заводу. У костелі було розібрано фронтон фасаду, сигнатурку на даху, усунуто вівтарі та решту декорацій. Неф розділили перекриттям на два поверхи, стінами відділили головний неф від бічних, у захристі облаштували кухню. Таким чином храм став клубом мехсклозаводу.
Перший поверх клубу 1990 року передали віруючим УАПЦ, яким наступного року відійшла вся будівля храму. При тривалій відбудові 1993–1998 років не відбудовували лише колишній фронтон, а натомість було споруджено велику центральну баню на високому восьмигранному барабані і дві передні невеликі восьмигранні вежі з банями. Інтер'єр переробили для потреб церкви зі встановленням іконостасу.
Храм
Орієнтацію костелу визначила вулиця Шевченка, до якої звернено його фасад. Головний об'єм зального типу тринавний трипрясловий з широкою центральною навою, двопрясловим пресбітерієм з тригранною апсидою, втопленою у будівлі монастиря. Вікна апсиди виходять у внутрішній двір монастиря. У будівлі монастиря розташоване захристя. Над ним розміщена каплиця з виходом на балкон пресбітерія. Фасад розчленовано на два яруси антаблементом, фриз якого декоровано голівками путто у квадратних вставках і ліпними рослинними композиціями по площинах поміж ними. Нижній ярус по краях обрамлено парами пілястр композитного ордеру. По центру перед двома пілястрами встановлено дві канельовані колони композитного ордеру, на які опирається портик з напівкруглим фронтоном. Внизу площини фасаду розміщено високий цоколь, перед яким виступають п'єдестали пілястр, колон. У бічних площинах понад цоколь виступають вузькі дверні прорізи бічних нав з півциркульним завершенням. У верхній частині понад профільованими тягами у нішах були встановлені фігури святого Франциска Ассізького і Антонія Падуанського, у яких зараз встановлено фрески Матері Божої та Ісуса Христа. Центральний високий вхід обрамлено едикулою, що є зменшеним варіантом обрамлення центральної площини. Над нею розміщено кругле вікно. Поверх антаблементу йде аттик у вигляді глухої балюстради. Раніше над ним розміщувався високий фронтон понад центральною площиною нижнього ярусу. Він був фланкований парами пілястр і завершений напівкруглим фронтоном. У центральному полі в ніші була встановлена композиція Свята Родина. При відновленні 1990-х років фронтон не відбудовували. Було встановлено три куполи на високих восьмигранних барабанах, декорованих по гранях пілястрами і розчленованих проміжними карнизами на 4 яруси. У високому 3 ярусі розміщено по 4 вікна. Бічні фасади були розчленовані по вертикалі парами пілястр, по горизонталі цоколем, профільованою тягою.
В інтер'єрі квадратні міжнавні стовпи, стіни бічних нав декоровані парними пілястрами композитного ордеру, розміщеними на високих цоколях. На них опираються ділянки неповного антаблементу з великим виносом карнизу. На пілястрах стовпів і пристінних пілястрах спочивають парні півциліндричні парні арки поміж нефами і пряслами. У чільній арці пресбітерія застосовано півколони замість пілястр. Сьогодні арку на всю висоту заповнює багатоярусний іконостас. Над центральним навою склепіння хрестове, над бічними півцмлідричне, над пресбітерієм пазушне. Муровані музичні хори з дерев'яним парапетом простягаються на всю ширину корпусу і оперті на два стовпи. На них ведуть залізні сходи.
Розписи Тадеуша Попеля 1900-х років в основному були геометричними і рослинними. На склепіннях понад головним вівтарем була зображена Свята Родина, склепіннях головної нави Євангелісти, святі францисканці і польські, що повторювались у вітражах. У костелі було 7 вівтарів 1901—1903 років, багате літургічне срібне начиння, 36 срібних великих підсвічників і 20 малих, 38 орнатів, 10 капп, 6 пар далматиків, 10 хоругов. При відновленні 1990-х років наново виконали розписи склепінь. Стіни, парні пілястри прикрашені великими образами.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- Franciszkanie reformaci (пол.)
- Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
- https://photo-lviv.in.ua/istoriya-zvedennya-tserkvi-sv-andriya-pervozvannogo-na-kleparovi/Історія[недоступне посилання] зведення церкви св. Андрія Первозванного на Клепарові
- Unia Leoniańska (пол.)
- Norbertanki (пол.)
- Cecylia z Rzymu (пол.)
- Otto Rieger (пол.)
- Tadeusz Popiel (пол.)
- Papieski Wydział Teologiczny Świętego Bonawentury w Rzymie (пол.)
Джерела
- Архітектура Львова XIX століття / Architektura Lwowa XIX wieku. — Kraków / Краків, 1997. — 91 с. + 174 ілюстр. — .
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — 720 с. — С. 307—308. — .
- Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego. — Krakow, 2004. — T.12. — S. 153—166. — . (пол.)
Посилання
- Храм Св. Андрія Первозванного УАПЦ (колишній костел Святої Сім'ї та монастир ордену реформатів)
- Храм Святого апостола Андрія Первозванного, УАПЦ
- Храм Святого Андрія Первозванного, УАПЦ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce rkva Svya togo A ndriya Pe rvozvanogo chinna cerkva u Shevchenkivskomu rajoni m Lvova zbudovana yak kostel Svyatoyi Rodini ordenu franciskanciv reformativ Vnesena do Reyestru pam yatok Ukrayini miscevogo znachennya m Lvova pid ohoronnim 1685 Cerkva Svyatogo Andriya PervozvanogoCerkva Svyatogo Andriya Pervozvanogo PCU49 50 42 pn sh 24 00 45 sh d 49 84500 pn sh 24 01250 sh d 49 84500 24 01250 Koordinati 49 50 42 pn sh 24 00 45 sh d 49 84500 pn sh 24 01250 sh d 49 84500 24 01250Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektorMihajlo KovalchukHudozhnikTadeush PopelZasnovnikfranciskanci reformatiPochatok budivnictva1896Kinec budivnictva1901Zrujnovanopislya 1946Vidbudovano1993 1998Vartist245 392 kronBudivelna sistemaceglaStilneobarokoNalezhnistPCUStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresaLviv vul Shevchenka 66EponimAndrij PervozvannijCerkva svyatogo Andriya Pervozvanogo Lviv Ukrayina Cerkva svyatogo Andriya Pervozvanogo u VikishovishiIstoriyaChenci reformati z yavilisya u Lvovi 1630 zaklavshi kostel svyatogo Kazimira Yihni mayetnosti buli konfiskovani 1783 roku novoyu avstrijskoyu administraciyeyu mista vidpovidno do sekulyarizacijnoyi reformi imperatora Josifa II a chenciv u 1789 roci zmusili pokinuti misto Povernennya reformativ do mista vidbulos naprikinci XIX stolittya Zgidno apostolskoyi konstituciyi Leva XIII Felicitate quadam bulo vidmineno 1897 vidminnosti pomizh chotirma gilkami chinu franciskanciv Do togo u listopadi 1894 roku u Velichci na zasidanni provodu polskoyi provinciyi reformativ bulo virisheno zaklasti monastir u Lvovi Vzhe 9 sichnya 1895 roku pridbadi budinok z gorodom u Karla Syedmigraya sho znahodivsya na todishnij vulici Yanivskij 58 nini vulicya Shevchenka Nezabarom podaruvav chencyam susidnyu pustuyuchu parcelyu Chenci viyihali do Lvova 9 serpnya ta oselilisya navproti parceli u vinajnyatomu pomeshkanni Stanislava Shenka U podarovanomu budinku oblashtuvali timchasovu kaplicyu yaku vidvidav 21 serpnya lvivskij arhiyepiskop Severin Moravskij nadavshi dozvil na osvyachennya i provedennya bogosluzhin 9 veresnya bulo shvaleno vidkrittya monastirya reformativ u Lvovi Lvivskij arhitektor Mihal Kovalchuk rozrobiv proekt kostelu i monastirya zatverdzhenih magistratom 10 kvitnya 1896 roku Vzhe 14 lipnya togo zh roku arhiyepiskop Severin Moravskij osvyativ narizhnij kamin Shvidke zakladennya i budivnictvo vidbulos zavdyaki provincialu reformativ o Vilchinskomu yakij zumiv zaluchiti krim koshtiv reformatoriv koshti fundatoriv magistrat mista krakivskih chernic norbertanok proboshi Sokolivki o Vincent Bozhentovich i Bzhozovoyi Yan Glovach arhitektor Ivan Levinskij z cegelni yakogo postavlyali dahivku Za budovoyu naglyadali Mihal Kovalchuk ta Jogan Krah a muruvali kostel mulyari z Radomishlya z majstrom Erazmom Viktorom monastir majster Francisk Drozdovich Figuri dlya fasadu vikonav Ivan Trach z Peremishlya a kam yanij dekor kamenyari Anton Duda Ivan Zagorskij Edmund Plishevskij Ivan Kozlovskij z Kleparova i Jogan Gessner vikonali kostelni dveri lavi spovidalnya Kovani grati zalizni dveri shodi vigotoviv Shimon Petrovich Bogosluzhinnya rozpochali provoditi u zavershenomu 7 listopada 1897 roku presbiteriyi i osvyachenomu nastupnogo dnya Todi zh zavershili chastinu budivli monastirya kudi poselilis chenci Do togo 31 travnya posvyatili zakupleni u videnskij fabrici Petera Gilzera dzvoni Sv Francisk i Sv Antonij privezli z Myunhenu vitrazhi presbiteriya z svyatimi franciskancyami Sv Francisk Sv Lyudovik Sv Yelizaveta Sv Petro Sv Klara Sv Antonij z Parizhu figuru Najsvyatishe Serce Isusa Z Parizhu u chervni 1898 roku privezli skulpturu Najsvyatishe Serce Isusa Voseni nastupnogo roku zavershili zvedennya muriv monastirya a 15 serpnya 1899 roku osvyatili novi videnski dzvoni Bulo vstanovleno golovnij vivtar roboti Ferdinanda Mayera z Peremishlya z figuroyu Rozp yattya ta obrazom Svyatoyi Rodini fundaciyi monastirya u Velichci Ivan Levinskij zabezpechiv kam yanu pidlogu z Chehiyi U listopadi 1900 roku privezli vitrazhi dlya vikon nefiv z polskimi svyatimi vigotovleni videnskoyu fabrikoyu Karla Gajlinga Yih vstanovili do kincya roku U 1901 pochali vstanovlyuvati vivtari peremishlskoyi fabriki Mayera Najsvyatishogo Sercya Isusovogo Materi Bozhoyi z Lyurdu Sv Franciska Sv Antoniya Paduanskogo Sv Kazimira Sv Lyudovika Dlya chotiroh ostannih obrazi vikonav hudozhnik Stanislav Batovskij Kachor Do kincya 1901 roku kostel Svyatoyi Rodini osvyatili hocha urochista konsekraciya arhiyepiskopom Yuzefom Bilchevskim nastala 2 zhovtnya 1910 roku koli yim peredali kleparivsku parafiyu Kostel Svyatoyi Rodini reformatoriv Pochatok HH st Pislya osvyachennya trivalo ozdoblennya kostelu Staciyi Hresnoyi dorogi privezli 1902 roku z Anzhe u Franciyi figuru svyatogo Antoniya Paduanskogo z Myunhenu organ z silezkogo Krnov fabriki Rigeriv Stanislav Kruk vstanoviv amvon bulo podarovano chimalo sribnogo liturgijnogo nachinnya Bulo podarovano dekilka novih obraziv do vivtariv roboti malovidomih avtoriv Najbilshoyu dekoraciyeyu stav rozpis inter yeru Tadeusha Popelya 1908 1910 Provincial o Joahim Macejchik zaproponuvav na pochatku 1912 roku zaklasti pri monastiri kolegium serafimskij budivlyu yakogo sproektuvav Franc Kvecinskij i yakij zavershili do kincya roku Pislya zavershennya ozdoblennya kolegiumu 20 veresnya 1913 roku u nomu rozpochalos navchannya Cherez budivnictvo perebuduvali monastir zagospodaruvavshi jogo pidvalni primishennya V hodi Pershoyi svitovoyi vijni bulo rekvizovano 4 dzvoni trubi organu Pid chas boyiv 1919 roku bulo poshkodzheno vikna monastirya a popadannya naboyu poshkodilo dah kostelu spovidalnyu vitrazhi U mizhvoyennij chas do 1922 roku vidnoviv diyalnist kolegium do 1925 roku vidremontuvali monastir dlya chogo prodali parcelyu na Kleparovi U monastiri derev yani balki zaminili metalevimi shvelerami vimuruvali novi ceglyani stini u primishennyah betonne perekrittya pidvalnih primishen Do 1934 roku bulo pererobleno dekilka vivtariv zokrema u pari zmineno obrazi i posvyatu Na 1939 roku dokupili paru susidnih parcel ta pidgotuvali muruvannya kripti kostelu Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1939 roku v chas nimeckoyi oblogi ulamki artilerijskih naboyiv shrapnel poshkodili dahi vitrazhi kostelu vikna monastirya kolegiumu yakij skoro zakrili U 1940 roku vijsko SRSR potim miliciya zajnyali kolegium chastinu monastirya U pislyavoyennij traven 1946 roku chenci z najkoshtovnishimi rechami viyihali do Peremishlya U kosteli peven chas diyav peresilnij punkt poki poryad 1947 roku na misci parovogo mlina ne vidkrili mehaniko sklyanij zavod Todi budivli monastirya i kolegiumu perebuduvali pid gurtozhitki zavodu U kosteli bulo rozibrano fronton fasadu signaturku na dahu usunuto vivtari ta reshtu dekoracij Nef rozdilili perekrittyam na dva poverhi stinami viddilili golovnij nef vid bichnih u zahristi oblashtuvali kuhnyu Takim chinom hram stav klubom mehsklozavodu Pershij poverh klubu 1990 roku peredali viruyuchim UAPC yakim nastupnogo roku vidijshla vsya budivlya hramu Pri trivalij vidbudovi 1993 1998 rokiv ne vidbudovuvali lishe kolishnij fronton a natomist bulo sporudzheno veliku centralnu banyu na visokomu vosmigrannomu barabani i dvi peredni neveliki vosmigranni vezhi z banyami Inter yer pererobili dlya potreb cerkvi zi vstanovlennyam ikonostasu Hram Kostel reformatoriv 1930 i roki Oriyentaciyu kostelu viznachila vulicya Shevchenka do yakoyi zverneno jogo fasad Golovnij ob yem zalnogo tipu trinavnij tripryaslovij z shirokoyu centralnoyu navoyu dvopryaslovim presbiteriyem z trigrannoyu apsidoyu vtoplenoyu u budivli monastirya Vikna apsidi vihodyat u vnutrishnij dvir monastirya U budivli monastirya roztashovane zahristya Nad nim rozmishena kaplicya z vihodom na balkon presbiteriya Fasad rozchlenovano na dva yarusi antablementom friz yakogo dekorovano golivkami putto u kvadratnih vstavkah i lipnimi roslinnimi kompoziciyami po ploshinah pomizh nimi Nizhnij yarus po krayah obramleno parami pilyastr kompozitnogo orderu Po centru pered dvoma pilyastrami vstanovleno dvi kanelovani koloni kompozitnogo orderu na yaki opirayetsya portik z napivkruglim frontonom Vnizu ploshini fasadu rozmisheno visokij cokol pered yakim vistupayut p yedestali pilyastr kolon U bichnih ploshinah ponad cokol vistupayut vuzki dverni prorizi bichnih nav z pivcirkulnim zavershennyam U verhnij chastini ponad profilovanimi tyagami u nishah buli vstanovleni figuri svyatogo Franciska Assizkogo i Antoniya Paduanskogo u yakih zaraz vstanovleno freski Materi Bozhoyi ta Isusa Hrista Centralnij visokij vhid obramleno edikuloyu sho ye zmenshenim variantom obramlennya centralnoyi ploshini Nad neyu rozmisheno krugle vikno Poverh antablementu jde attik u viglyadi gluhoyi balyustradi Ranishe nad nim rozmishuvavsya visokij fronton ponad centralnoyu ploshinoyu nizhnogo yarusu Vin buv flankovanij parami pilyastr i zavershenij napivkruglim frontonom U centralnomu poli v nishi bula vstanovlena kompoziciya Svyata Rodina Pri vidnovlenni 1990 h rokiv fronton ne vidbudovuvali Bulo vstanovleno tri kupoli na visokih vosmigrannih barabanah dekorovanih po granyah pilyastrami i rozchlenovanih promizhnimi karnizami na 4 yarusi U visokomu 3 yarusi rozmisheno po 4 vikna Bichni fasadi buli rozchlenovani po vertikali parami pilyastr po gorizontali cokolem profilovanoyu tyagoyu V inter yeri kvadratni mizhnavni stovpi stini bichnih nav dekorovani parnimi pilyastrami kompozitnogo orderu rozmishenimi na visokih cokolyah Na nih opirayutsya dilyanki nepovnogo antablementu z velikim vinosom karnizu Na pilyastrah stovpiv i pristinnih pilyastrah spochivayut parni pivcilindrichni parni arki pomizh nefami i pryaslami U chilnij arci presbiteriya zastosovano pivkoloni zamist pilyastr Sogodni arku na vsyu visotu zapovnyuye bagatoyarusnij ikonostas Nad centralnim navoyu sklepinnya hrestove nad bichnimi pivcmlidrichne nad presbiteriyem pazushne Murovani muzichni hori z derev yanim parapetom prostyagayutsya na vsyu shirinu korpusu i operti na dva stovpi Na nih vedut zalizni shodi Rozpisi Tadeusha Popelya 1900 h rokiv v osnovnomu buli geometrichnimi i roslinnimi Na sklepinnyah ponad golovnim vivtarem bula zobrazhena Svyata Rodina sklepinnyah golovnoyi navi Yevangelisti svyati franciskanci i polski sho povtoryuvalis u vitrazhah U kosteli bulo 7 vivtariv 1901 1903 rokiv bagate liturgichne sribne nachinnya 36 sribnih velikih pidsvichnikiv i 20 malih 38 ornativ 10 kapp 6 par dalmatikiv 10 horugov Pri vidnovlenni 1990 h rokiv nanovo vikonali rozpisi sklepin Stini parni pilyastri prikrasheni velikimi obrazami Primitki Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Franciszkanie reformaci pol Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova https photo lviv in ua istoriya zvedennya tserkvi sv andriya pervozvannogo na kleparovi Istoriya nedostupne posilannya zvedennya cerkvi sv Andriya Pervozvannogo na Kleparovi Unia Leonianska pol Norbertanki pol Cecylia z Rzymu pol Otto Rieger pol Tadeusz Popiel pol Papieski Wydzial Teologiczny Swietego Bonawentury w Rzymie pol DzherelaArhitektura Lvova XIX stolittya Architektura Lwowa XIX wieku Krakow Krakiv 1997 91 s 174 ilyustr ISBN 83 85739 43 2 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 720 s S 307 308 ISBN 978 966 7022 77 8 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego Krakow 2004 T 12 S 153 166 ISBN 83 89273 17 9 pol PosilannyaHram Sv Andriya Pervozvannogo UAPC kolishnij kostel Svyatoyi Sim yi ta monastir ordenu reformativ Hram Svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo UAPC Hram Svyatogo Andriya Pervozvannogo UAPC