Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква миру в ім'я Святої Трійці (пол. Kościół Pokoju pw. Świętej Trójcy; нім. Friedenskirche "Zur heiligen Dreifaltigkeit") — дерев'яний євангельський храм в Свідниці в Сілезії, вважається найбільшою дерев'яною фахверковою церквою в Європі. З 2001 року церква разом з Церквою миру в Яворі входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
| Церква миру у Свідниці | |
|---|---|
 | |
| 50°50′46″ пн. ш. 16°29′29″ сх. д. / 50.84625000002777284° пн. ш. 16.49163889002777950° сх. д.Координати: 50°50′46″ пн. ш. 16°29′29″ сх. д. / 50.84625000002777284° пн. ш. 16.49163889002777950° сх. д. | |
| Тип споруди | церква[1] і d |
| Розташування |  Республіка Польща[1], Свідниця[1] |
| Початок будівництва | 1657 |
| Будівельна система | деревина |
| Стиль | бароко |
| Належність | d |
| Стан | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Епонім | Трійця |
  Церква миру у Свідниці (Польща) | |
 Церква миру у Свідниці у Вікісховищі | |
Історія
За рішенням Вестфальського миру в 1648 році сілезьким протестантам було дозволено побудувати три «церкви миру»: в Глогуві, Свідниці і Яворі. Правда, при цьому потрібно було виконати цілий ряд умов: було заборонено використовувати камінь і цеглу як будівельний матеріал, можна було використовувати тільки дерево, глину і солому. Церквам не дозволялось також мати вежі і дзвони. Ділянку під церкву можна було виділити тільки за межами міських стін. Будівництво не могло тривати довше року. Витрати на будівництво лягали на громаду.
Свідницька церква була побудована за проектом вроцлавського архітектора Альбрехта фон Себиша (1610-1688). Закладка фундаменту відбулася 23 серпня 1656 року. Вже через 10 місяців будівництва 24 червня 1657 року відбулося перше богослужіння.
Церква, зведена як фахверкова конструкція, мала площу близько 1090 м² та вміщала близько 7500 чоловік, в тому числі мала близько 3000 сидячих місць. Внутрішнє оздоблення витримано в стилі бароко. Орган був зроблений в 1666-1669 роках Крістофом Клозе з Бжега. Купіль 1661 роки відбувається з майстерні Панкраціо Вернера з Єленя-Гури. Стеля була розписана в 1696 році Крістофом Каліцький і Крістіаном Зюсенбахом. Готфрід Август Гоффман зробив кафедру (1729) і вівтар (1752).
-
![image]()
вівтар 1752 року -
![image]()
Вид на орган -
![image]()
стельове перекриття
Згідно з Альтранштедцкім угодою 1707 року було дозволено додати вежу і дзвони. Після цього в 1708 році біля церкви була побудована дзвіниця, також в фахверковому стилі.
Після політичної кризи в Польщі наприкінці 20-го століття. стало можливим розпочати реставрацію церкви, але в 2002 році через нестачу фінансування роботи із внутрішньої реконструкції довелося зупинити .
Подібні конструкції
Подібну фахверкову конструкцію (як церкви миру в Яворі і Свідниці), мають будівлі Міліцкої Церкви благодаті (Міліч), "Граничні церкви" в Пагажеліскай і "віддана церкви" в відчути Ажаньскіх
Євангельська школа при церкві
За Альтранштедською угодою від 22 серпня 1707 при церквах миру було дозволено побудувати євангельські школи. Споррудження Свідницької школи латини почалося 6 березня 1708 року, до кінця року будівля була готово. Під час Семирічної війни в 1761 році будівля була сильно пошкоджена. У 1813 році школа стала гімназією, а в 1822 — міською установою. У 1854 році вона була переведена в нову будівлю.
Серед відомих учнів школи — Йоган Християн Гюнтер і Карл Ґотард Лянґганс, архітектор Бранденбурзьких воріт.
Музика
Органістом церкви з грудня 1729 року був Крістоф Готлаб Алярм (1700-1774), учень Йоганна Себастьяна Баха. З цього приводу з 2000 року проводиться щорічний літній Баховський фестиваль (пол. Międzynarodowy Festiwal Bachowski).
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Реєстр пам'яток
- Thomas Greif: Hölzernes Weltwunder - Die Friedenskirche von Schweidnitz ist konfessionell und kunstgeschichtlich [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] einmalig ; Sonnagsblatt Bayern, 15. Februar 2015 року, abgerufen am 6. Mai 2015.
Література
- Stephan Aderhold: Chronologische Musikgeschichte der evangelischen Gemeinde in der Friedenskirche zu Schweidnitz unter Berücksichtigung der Entwicklung ihres Kirchenarchivs - Historia muzyki Kościoła Pokoju w Świdnicy z uwzględnieniem rozwoju archiwum kościelnego . elektronische Publikation, Świdnica 2015.
- Stephan Aderhold: Katalog der Musikalien und Archivalien der Friedenskirche zu Schweidnitz . elektronische Publikation, Świdnica 2012.
- Reiner Sörries: Von Kaisers Gnaden - Protestantische Kirchenbauten im Habsburger Reich, Böhlau 2008.
- Agnieszka Seidel-Grzesińska: Das «sichtbare Wort Gottes» an der Decke der evangelischen Friedenskirche zu Schweidnitz. In: Kulturgeschichte Schlesiens in der Frühen Neuzeit, Tübingen 2005, S. 911-924.
- Hans Caspary: Die schlesischen Friedenskirchen in Schweidnitz und Jauer: ein deutsch-polnisches Kulturerbe. Deutsches Kulturforum Östliches Europa. Mit einer Einleitung von Andrzej Tomaszewski. Potsdam 2005.
- Jörg Deventer: Gegenreformation in Schlesien. Die habsburgische Rekatholisierungspolitik in Glogau und Schweidnitz 1526-1707. Köln, Weimar, Wien 2003 (Neue Forschungen zur schlesischen Geschichte 8)
- Izabella Gawin, Dieter Schulze, Reinhold Vetter: Schlesien - Deutsche und polnische Kulturtraditionen in einer europäischen Grenzregion. (DuMont-Kunst-Reiseführer), DuMont Verlag Köln 1999 року, ISBN 3-7701-4418-X ; S. 139-141
- Die Friedenskirche zu Schweidnitz. Hrsg. von der Evangelischen Kirchengemeinde Schweidnitz und dem Bundesverband der Deutschen Jugend in Europa . Schweidnitz und Bonn одна тисяча дев'ятсот дев'яносто-три (Blätter zur Kulturarbeit 72).
- Hellmuth Bunzel: Die Friedenskirche zu Schweidnitz. Geschichte einer Friedenskirche von ihrem Entstehen bis zu ihrem Versinken ins Museumsdasein . Ulm / Donau 1958.
- Ludwig Worthmann: Führer durch die Friedenskirche zu Schweidnitz. Schweidnitz und Breslau 1929.
- Adolf Wasner: Die Schweidnitzer Friedenskirche zur heiligen Dreifaltigkeit. Schweidnitz 1 924.
Посилання
- Die Friedenskirche zu Schweidnitz [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Friedenskirche Schweidnitz (пол.) (нім.)
- Schweidnitz Friedenskirche in wiki-de.genealogy.net
- Forum Polskich Miast i Miejsc UNESCO [1] (пол.)
- Międzynarodowy Festiwal Bachowski Świdnica Bachfestival (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva miru v im ya Svyatoyi Trijci pol Kosciol Pokoju pw Swietej Trojcy nim Friedenskirche Zur heiligen Dreifaltigkeit derev yanij yevangelskij hram v Svidnici v Sileziyi vvazhayetsya najbilshoyu derev yanoyu fahverkovoyu cerkvoyu v Yevropi Z 2001 roku cerkva razom z Cerkvoyu miru v Yavori vhodit do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Cerkva miru u Svidnici50 50 46 pn sh 16 29 29 sh d 50 84625000002777284 pn sh 16 49163889002777950 sh d 50 84625000002777284 16 49163889002777950 Koordinati 50 50 46 pn sh 16 29 29 sh d 50 84625000002777284 pn sh 16 49163889002777950 sh d 50 84625000002777284 16 49163889002777950Tip sporudicerkva 1 i dRoztashuvannya Respublika Polsha 1 Svidnicya 1 Pochatok budivnictva1657Budivelna sistemaderevinaStilbarokoNalezhnistdStanchastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d i ob yekt kulturnoyi spadshini PolshiEponimTrijcyaCerkva miru u Svidnici Polsha Cerkva miru u Svidnici u VikishovishiIstoriyaSvidnicka Cerkva miru za Fridrihom Bernhardom Vernerom 1748 Za rishennyam Vestfalskogo miru v 1648 roci silezkim protestantam bulo dozvoleno pobuduvati tri cerkvi miru v Gloguvi Svidnici i Yavori Pravda pri comu potribno bulo vikonati cilij ryad umov bulo zaboroneno vikoristovuvati kamin i ceglu yak budivelnij material mozhna bulo vikoristovuvati tilki derevo glinu i solomu Cerkvam ne dozvolyalos takozh mati vezhi i dzvoni Dilyanku pid cerkvu mozhna bulo vidiliti tilki za mezhami miskih stin Budivnictvo ne moglo trivati dovshe roku Vitrati na budivnictvo lyagali na gromadu Svidnicka cerkva bula pobudovana za proektom vroclavskogo arhitektora Albrehta fon Sebisha 1610 1688 Zakladka fundamentu vidbulasya 23 serpnya 1656 roku Vzhe cherez 10 misyaciv budivnictva 24 chervnya 1657 roku vidbulosya pershe bogosluzhinnya Cerkva zvedena yak fahverkova konstrukciya mala ploshu blizko 1090 m ta vmishala blizko 7500 cholovik v tomu chisli mala blizko 3000 sidyachih misc Vnutrishnye ozdoblennya vitrimano v stili baroko Organ buv zroblenij v 1666 1669 rokah Kristofom Kloze z Bzhega Kupil 1661 roki vidbuvayetsya z majsterni Pankracio Vernera z Yelenya Guri Stelya bula rozpisana v 1696 roci Kristofom Kalickij i Kristianom Zyusenbahom Gotfrid Avgust Goffman zrobiv kafedru 1729 i vivtar 1752 vivtar 1752 roku Vid na organ stelove perekrittya Zgidno z Altranshtedckim ugodoyu 1707 roku bulo dozvoleno dodati vezhu i dzvoni Pislya cogo v 1708 roci bilya cerkvi bula pobudovana dzvinicya takozh v fahverkovomu stili Dzvinicya Svidnickoyi Cerkvi miru Pislya politichnoyi krizi v Polshi naprikinci 20 go stolittya stalo mozhlivim rozpochati restavraciyu cerkvi ale v 2002 roci cherez nestachu finansuvannya roboti iz vnutrishnoyi rekonstrukciyi dovelosya zupiniti Podibni konstrukciyiPodibnu fahverkovu konstrukciyu yak cerkvi miru v Yavori i Svidnici mayut budivli Milickoyi Cerkvi blagodati Milich Granichni cerkvi v Pagazheliskaj i viddana cerkvi v vidchuti AzhanskihYevangelska shkola pri cerkviZa Altranshtedskoyu ugodoyu vid 22 serpnya 1707 pri cerkvah miru bulo dozvoleno pobuduvati yevangelski shkoli Sporrudzhennya Svidnickoyi shkoli latini pochalosya 6 bereznya 1708 roku do kincya roku budivlya bula gotovo Pid chas Semirichnoyi vijni v 1761 roci budivlya bula silno poshkodzhena U 1813 roci shkola stala gimnaziyeyu a v 1822 miskoyu ustanovoyu U 1854 roci vona bula perevedena v novu budivlyu Sered vidomih uchniv shkoli Jogan Hristiyan Gyunter i Karl Gotard Lyanggans arhitektor Brandenburzkih vorit MuzikaOrganistom cerkvi z grudnya 1729 roku buv Kristof Gotlab Alyarm 1700 1774 uchen Joganna Sebastyana Baha Z cogo privodu z 2000 roku provoditsya shorichnij litnij Bahovskij festival pol Miedzynarodowy Festiwal Bachowski Div takozhDerev yani cerkvi na pivdni Maloyi Polshi Cerkva miru u Yavori Cerkvi miruPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Reyestr pam yatok d Track Q15983881 Thomas Greif Holzernes Weltwunder Die Friedenskirche von Schweidnitz ist konfessionell und kunstgeschichtlich 24 veresnya 2015 u Wayback Machine einmalig Sonnagsblatt Bayern 15 Februar 2015 roku abgerufen am 6 Mai 2015 LiteraturaStephan Aderhold Chronologische Musikgeschichte der evangelischen Gemeinde in der Friedenskirche zu Schweidnitz unter Berucksichtigung der Entwicklung ihres Kirchenarchivs Historia muzyki Kosciola Pokoju w Swidnicy z uwzglednieniem rozwoju archiwum koscielnego elektronische Publikation Swidnica 2015 Stephan Aderhold Katalog der Musikalien und Archivalien der Friedenskirche zu Schweidnitz elektronische Publikation Swidnica 2012 Reiner Sorries Von Kaisers Gnaden Protestantische Kirchenbauten im Habsburger Reich Bohlau 2008 Agnieszka Seidel Grzesinska Das sichtbare Wort Gottes an der Decke der evangelischen Friedenskirche zu Schweidnitz In Kulturgeschichte Schlesiens in der Fruhen Neuzeit Tubingen 2005 S 911 924 Hans Caspary Die schlesischen Friedenskirchen in Schweidnitz und Jauer ein deutsch polnisches Kulturerbe Deutsches Kulturforum Ostliches Europa Mit einer Einleitung von Andrzej Tomaszewski Potsdam 2005 Jorg Deventer Gegenreformation in Schlesien Die habsburgische Rekatholisierungspolitik in Glogau und Schweidnitz 1526 1707 Koln Weimar Wien 2003 Neue Forschungen zur schlesischen Geschichte 8 Izabella Gawin Dieter Schulze Reinhold Vetter Schlesien Deutsche und polnische Kulturtraditionen in einer europaischen Grenzregion DuMont Kunst Reisefuhrer DuMont Verlag Koln 1999 roku ISBN 3 7701 4418 X S 139 141 Die Friedenskirche zu Schweidnitz Hrsg von der Evangelischen Kirchengemeinde Schweidnitz und dem Bundesverband der Deutschen Jugend in Europa Schweidnitz und Bonn odna tisyacha dev yatsot dev yanosto tri Blatter zur Kulturarbeit 72 Hellmuth Bunzel Die Friedenskirche zu Schweidnitz Geschichte einer Friedenskirche von ihrem Entstehen bis zu ihrem Versinken ins Museumsdasein Ulm Donau 1958 Ludwig Worthmann Fuhrer durch die Friedenskirche zu Schweidnitz Schweidnitz und Breslau 1929 Adolf Wasner Die Schweidnitzer Friedenskirche zur heiligen Dreifaltigkeit Schweidnitz 1 924 PosilannyaDie Friedenskirche zu Schweidnitz 13 kvitnya 2019 u Wayback Machine nim Friedenskirche Schweidnitz pol nim Schweidnitz Friedenskirche in wiki de genealogy net Forum Polskich Miast i Miejsc UNESCO 1 pol Miedzynarodowy Festiwal Bachowski Swidnica Bachfestival pol