Церква миру в Яворі (пол. Kościół Pokoju w Jaworze, нім. Friedenskirche) — культова споруда, лютеранський дерев'яний храм у польському місті Явор. Входить до числа найбільших релігійних споруд Нижньосілезького воєводства.
Церква Миру в Яворі | |
---|---|
51°03′14″ пн. ш. 16°11′20″ сх. д. / 51.05396000002777157° пн. ш. 16.18901000002777835° сх. д.Координати: 51°03′14″ пн. ш. 16°11′20″ сх. д. / 51.05396000002777157° пн. ш. 16.18901000002777835° сх. д. | |
Тип споруди | церква[1] і d |
Розташування | Республіка Польща[1], Явор[1] |
Початок будівництва | 1655 |
Будівельна система | деревина |
Стиль | бароко |
Належність | лютеранство |
Стан | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і об'єкт культурної спадщини Польщі |
Епонім | Святий Дух |
Церква Миру в Яворі (Польща) | |
Церква Миру в Яворі у Вікісховищі |
У 2001 році включений у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Згідно з рішенням Вестфальського миру 1648 року сілезьким лютеранам було дано дозвіл побудувати три так звані «храми миру» в містах Глогув, Свідниця і Явор.
Проте були накладені значні обмеження: не було дозволено використовувати при будівництві камінь і цеглу, дозволено було використовувати тільки дерево, глину і солому.
Також було заборонено спорудження веж і дзвіниць, а також використання дзвонів. Місце, на якому повинна була розміщуватися споруда, мало розташовуватися зовні міських стін. Тривалість будівництва не повинна перевищувати один рік. Будівництво слід вести виключно на кошти місцевих громад.
Костьол був побудований в 1654 і 1655 роках за проектом Вроцлавського архітектора Альбрехта фон Себиша. Будівля має довжину 43,5 м, ширину 14 м і висоту 15,7 м, а площа 1180 км². Храм вміщає в себе близько 5500 чоловік.
Інтер'єр храму оточують чотири поверхи емпор. Художнє оформлення інтер'єру створив Геог Флегель в 1671—1681 роках. Картини зображують головним чином біблійні мотиви. На другий емпорі зображені 72 сцени з Нового Завіту, на четвертій 71 сцена зі Старого Заповіту. На першій і третій емпорі зображені геральдичні щити дворянства з околиць міста Явора.
Завдяки Альтранштедтському договору 1706 року на початку XVIII століття була добудована дзвіниця.
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Реєстр пам'яток
Література
- Izabella Gawin, Dieter Schulze, Reinhold Vetter: Schlesien: Deutsche und polnische Kulturtraditionen in einer europäischen Grenzregion. DuMont-Kunst-Reiseführer, Köln 2006, ISBN 3-7701-4418-X, S. 129—132.
- Förderkreis der Friedenskirche zu Jauer (Hrsg.) Die Emporenbilder in der Friedenskirche zu Jauer in Schlesien. I. u. II. Band, Wennigsen 2006/08.
- Reiner Sörries: Von Kaisers Gnaden — Protestantische Kirchenbauten im Habsburger Reich. Böhlau Verlag, Köln 2008, ISBN 978-3-412-20154-8, S. 103.
- Roland Gehrke: Durch Friedenskirchen zum Kirchenfrieden? [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.] (pdf)
Посилання
- Місто Явор — Церква миру, Сферична панорама
- Prezentacja historyczno — multimedialna Kościoła Pokoju w Jaworze [ 29 вересня 2016 у Wayback Machine.](пол.), youtube.com
- Jauer Evangelische Friedenskirche — Plenum, Дзвони Церкви миру [ 11 грудня 2016 у Wayback Machine.], youtube.com
- . sekulada.com (пол.). 23 червня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|autour=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Miru Cerkva miru v Yavori pol Kosciol Pokoju w Jaworze nim Friedenskirche kultova sporuda lyuteranskij derev yanij hram u polskomu misti Yavor Vhodit do chisla najbilshih religijnih sporud Nizhnosilezkogo voyevodstva Cerkva Miru v Yavori51 03 14 pn sh 16 11 20 sh d 51 05396000002777157 pn sh 16 18901000002777835 sh d 51 05396000002777157 16 18901000002777835 Koordinati 51 03 14 pn sh 16 11 20 sh d 51 05396000002777157 pn sh 16 18901000002777835 sh d 51 05396000002777157 16 18901000002777835Tip sporudicerkva 1 i dRoztashuvannya Respublika Polsha 1 Yavor 1 Pochatok budivnictva1655Budivelna sistemaderevinaStilbarokoNalezhnistlyuteranstvoStanchastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d i ob yekt kulturnoyi spadshini PolshiEponimSvyatij DuhCerkva Miru v Yavori Polsha Cerkva Miru v Yavori u Vikishovishi U 2001 roci vklyuchenij u Spisok vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Zgidno z rishennyam Vestfalskogo miru 1648 roku silezkim lyuteranam bulo dano dozvil pobuduvati tri tak zvani hrami miru v mistah Gloguv Svidnicya i Yavor Prote buli nakladeni znachni obmezhennya ne bulo dozvoleno vikoristovuvati pri budivnictvi kamin i ceglu dozvoleno bulo vikoristovuvati tilki derevo glinu i solomu Takozh bulo zaboroneno sporudzhennya vezh i dzvinic a takozh vikoristannya dzvoniv Misce na yakomu povinna bula rozmishuvatisya sporuda malo roztashovuvatisya zovni miskih stin Trivalist budivnictva ne povinna perevishuvati odin rik Budivnictvo slid vesti viklyuchno na koshti miscevih gromad Kostol buv pobudovanij v 1654 i 1655 rokah za proektom Vroclavskogo arhitektora Albrehta fon Sebisha Budivlya maye dovzhinu 43 5 m shirinu 14 m i visotu 15 7 m a plosha 1180 km Hram vmishaye v sebe blizko 5500 cholovik Inter yer hramu otochuyut chotiri poverhi empor Hudozhnye oformlennya inter yeru stvoriv Geog Flegel v 1671 1681 rokah Kartini zobrazhuyut golovnim chinom biblijni motivi Na drugij empori zobrazheni 72 sceni z Novogo Zavitu na chetvertij 71 scena zi Starogo Zapovitu Na pershij i tretij empori zobrazheni geraldichni shiti dvoryanstva z okolic mista Yavora Zavdyaki Altranshtedtskomu dogovoru 1706 roku na pochatku XVIII stolittya bula dobudovana dzvinicya Div takozhDerev yani cerkvi na pivdni Maloyi Polshi Cerkvi miru Cerkva miru Svidnicya PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Reyestr pam yatok d Track Q15983881LiteraturaIzabella Gawin Dieter Schulze Reinhold Vetter Schlesien Deutsche und polnische Kulturtraditionen in einer europaischen Grenzregion DuMont Kunst Reisefuhrer Koln 2006 ISBN 3 7701 4418 X S 129 132 Forderkreis der Friedenskirche zu Jauer Hrsg Die Emporenbilder in der Friedenskirche zu Jauer in Schlesien I u II Band Wennigsen 2006 08 Reiner Sorries Von Kaisers Gnaden Protestantische Kirchenbauten im Habsburger Reich Bohlau Verlag Koln 2008 ISBN 978 3 412 20154 8 S 103 Roland Gehrke Durch Friedenskirchen zum Kirchenfrieden 13 kvitnya 2019 u Wayback Machine pdf PosilannyaMisto Yavor Cerkva miru Sferichna panorama Prezentacja historyczno multimedialna Kosciola Pokoju w Jaworze 29 veresnya 2016 u Wayback Machine pol youtube com Jauer Evangelische Friedenskirche Plenum Dzvoni Cerkvi miru 11 grudnya 2016 u Wayback Machine youtube com sekulada com pol 23 chervnya 2016 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 13 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr autour dovidka