Церква Богоматері Розаріо-де-Лас-Лахас — мала базиліка в Іпіалесі, департамент Наріньо, на півдні Колумбії. Є місцем паломництва та туризму з XVIII століття.
Лас-Лахас | |
---|---|
Santuario Basílica Menor de Nuestra Señora del Rosario de Las Lajas | |
0°48′20″ пн. ш. 77°35′10″ зх. д. / 0.8055° пн. ш. 77.586° зх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Колумбія[1], Іпіалес[1] |
Архітектор | J. Gualberto Pérez - Lucindo Espinosa |
Початок будівництва | 1949 |
Кінець будівництва | 1949 |
Стиль | неоготика |
Належність | католицтво |
Єпархія | d |
Стан | d |
Епонім | d |
Вебсайт | laslajas.org |
Лас-Лахас (церква) (Колумбія) | |
Лас-Лахас у Вікісховищі |
Географічне положення
Церква розташована в каньйоні річки [en] в муніципалітеті Іпіалес, за сім кілометрів від муніципального центру, в департаменті Наріньо, Колумбія, за 10 км від кордону з Еквадором.
Архітектура
Сучасна неоготична будівля, збудована на початку XX ст., замінила каплицю XVIII ст. Вона становить собою церкву з сірого та білого каменю, що наслідує пізню готику XIV ст., складається з трьох нефів, побудованих на двоарковому мосту, що перетинає річку і виконує роль атріуму або майданчика для базиліки, одночасно з'єднуючи її з іншою стороною каньйону.
Висота храму від основи до вежі становить 100 м, висота мосту 50 м, ширина 17 м і довжина 20 м.
Головна будівля має розміри 27,50 м завдовжки і 15 м завширшки. Всередині три нефи перекриті нервюрними склепіннями. Вдень її освітлення забезпечується сонячним промінням, що проходить крізь вітражі, зроблені німцем Вальтером Вольфом. Дном — або апсидою — трьох нефів є природна кам'яна стіна каньйону, а в центральній наві виділяється зображення [en], намальоване невідомим автором на плиті (ісп. laja). Підвал самого храму, окрім двох напівкруглих арок мосту, становить собою крипту в імітації романського стилю, з трьома навами, перекритими циліндричними склепіннями з кам'яною конструкцією, присвяченою Пресвятому Серцю Ісуса.
Зовні виділяються три вежі, що закінчуються шпилями, прикрашені [es] та [es], а також вікна, троянди, аркбутани, контрфорси та пінаклі.
Стіни, що оточують входи до святилища, характерно розташовані в шаховому порядку згідно з земним рельєфом, наповнені підношеннями і табличками з подяками за отримані ласки, а також ортопедичними пристроями, які свідчать про зцілення, приписувані шанобливим звертанням до Діви Марії.
Історія
Францисканець Хуан де Санта Гертрудіс у своїй хроніці подорожей через південь Королівства Нова Гранада між 1756 та 1762 роками, опублікованій у чотирьох томах під заголовком «Чудеса природи», згадує в книзі III святилище, що є, можливо, найстарішою згадкою про його існування.
Згодом монсеньйор Хустіно Мехіа-і-Мехіа, капелан святилища між 1944 і 1977 роками та історик, розповів загальновідому історію про те, як приблизно в 1754 році зображення Діви Розаріо було виявлене індіанською жінкою на ім'я Марія Муесес з її маленькою дочкою Розою, коли вони їхали з Іпіалеса до свого дому в Потосі. Побачивши, що їх застав шторм, Марія та її дочка шукали притулку на узбіччі дороги серед порожнин, утворених плоскими широкими каменями, чи то пак величезними природними плитами (lajas), які характеризують цю ділянку річкового каньйону. На подив матері, дівчина, яка до того часу вважалася глухонімою, привернула її увагу словами: «Мамо, метиса кличе мене…», вказуючи на явище, напевно навіяне спалахом блискавки.
Після того, як влада та жителі регіону перевірили правдивість подій, які церковна влада класифікувала як диво, з 15 вересня 1754 року це місце стало об'єктом паломництва для всього регіону, включаючи північний Еквадор.
Будівництво святилища
Історія подальшого будівництва святилища містить п'ять чітко визначених періодів.
- Перший етап передбачав будівництво хижі з дерева та соломи, що протрималася 40 років.
- Другий — спорудження каплиці з цегли та вапна, із завершенням купола.
- У третьому будівля була розширена в південно-західному напрямку за участю еквадорського архітектора Маріано Аулестіа. Будівництво, що тривало більше століття, викликало захоплення своєю сміливістю. Письменник, а згодом президент Колумбії Сантьяго Перес Маносальва у своїй хроніці під назвою «Записки з подорожі півднем Нової Гранади в 1853 році» відзначає:
«Просуваючись на південь і спускаючись ніби спіральним каменем, мандрівник раптом знаходить посеред скель ніби висічену в їхньому серці каплицю, зовнішня частина якої зухвало й витончено нахиляється над прірвою. Ця частина є кладкою; внутрішня частина утворена самою скелею, розрізаною на плити, і на одній з них можна побачити намальований олією образ Богородиці, що його зростила природа, а людина завершила цей вівтар у надрах скелі. Води течуть сорока футами нижче; відроги виглядають похмуро і кам'янисто; навколо юрмиться ліс, і всі обриси постають з дикою величчю.»Оригінальний текст (ісп.)Adelantando hacia el sur y descendiendo como por una espiral de piedra, de repente halla el viajero, en medio de peñascos y como labrada en el corazón de ellos, una capilla, cuya parte externa se asoma atrevida y graciosamente sobre el precipicio. Esta parte es de mampostería; el interior es todo formado por la roca misma, cortada en lajas, y en una de éstas se ve dibujada al óleo la imagen de la Virgen, a quien ha levantado la naturaleza y el hombre completado este altar en las entrañas de la peña. Las aguas corren cuarenta pies abajo; las murallas se destacan agrias y rocallosas; el bosque se tupe alrededor, y todos los contornos se presentan con silvestre majestad.
- Четвертий — проєктування скверу та мосту з двома арками.
- П'ятий пов'язаний із будівництвом нинішньої святині. Воно розпочалося 1 січня 1916 року освяченням наріжного каменю. Роботою керували еквадорський інженер Х. Гуальберто Перес і колумбійський архітектор Лусіндо Еспіноса, і вона була закінчена в серпні 1949 року. За оцінками, вартість становила 1 850 000 колумбійських песо того часу (приблизно 1 000 000 доларів), отриманих завдяки внескам численних вірян, переважно з Колумбії та Еквадору.
План і фасад попереднього, романського, проєкту церкви, створений за копіями напрацювань Гуальберто Переса, Авраама Джакометті та Лусіндо Еспіноси, був повністю змінений і зрештою трансформувався в готичний стиль.
Віхи
- У 1951 році Святий Престол видав декрет про [en] Богоматері де лас Лахас, і з 1954 року святилище є малою базилікою.
- У 1984 році церква оголошена пам'яткою культурної спадщини країни резолюцією уряду Колумбії № 007 від 28.12.1984.
- У 2006 році резолюцією № 1592 від жовтня 2006 року церква Богоматері де лас Лахас оголошена об'єктом національного культурного інтересу, а її місцезнаходження відмежоване.
- У 2007 році церква Лас-Лахас визнана одним із [en], отримавши друге місце після [en] в конкурсі, оголошеному колумбійською газетою El Tiempo.
- У 2015 році британська газета The Daily Telegraph вибрала церкву Лас-Лахас з-поміж 23 церков як найкрасивішу церкву в світі за її розташування та архітектуру.
Релігійні аспекти
Парафія Лас-Лахас є частиною єпархії Іпіалес.
Церква знаходиться під опікою/адміністрацією, як внутрішньою, так і душпастирською, сестер-францисканок Непорочної Діви Марії; як у церковних, так і в релігійних питаннях нею опікуються капелан і священики парафії Богоматері дель Розаріо де лас Лахас єпархії Іпіалес.
Богослужіння здійснюються за римським обрядом.
Паломництво віруючих до санктуарію є безперервним, але збільшується тричі на рік: у вересні, коли відзначається свято місцевого покровителя, особливо 15 і 16 вересня; Страсний четвер, коли паломники, особливо з міста Пасто, або з Тукерреса та сусідніх міст, а також з Еквадору, прибувають пішки після 12-годинної подорожі; у грудні та перших числах січня кожного року.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Colcultura. Catálogo Monumentos Nacionales de Colombia. Siglo XX, Santuario Nacional de las Lajas, Bogotá, Colcultura, Pág. 69, 1995
- Fray Juan de Santa Gertrudis. «Maravillas de la naturaleza», Tomo III, capitulo 3. Publicación digital en la página web de la Biblioteca Luis Ángel Arango del Banco de la República. Contiene: «lo que me pasó en Taminango hasta que volví a Pasto del viaje de la Virgen de Las Lajas». Búsqueda realizada el 20 de diciembre de 2008
- Mejía y Mejía, J.C. Pbro. «Tradiciones y documentos. Apuntes relativos a la historia de Nuestra Señora de las Lajas», Editorial Pax, cuarta edición, Bogotá, 1950
- «Museo de cuadros de costumbres» II- Varios autores, Edición original: Bogotá, F. Mantilla, 1866- Publicación digital en la página web de la Biblioteca Luis Ángel Arango del Banco de la República. . Búsqueda realizada el 14 de diciembre de 2008
- Dolar Histórico en Colombia del Año 1949
- The world's most beautiful churches. Daily Telegraph.
Див. також
- [es]
- [es]
Посилання
- Sitio Oficial de Nuestra Señora de Las Lajas Sitio Oficial de Nuestra Señora de Las Lajas
- Santuario de Nuestra Señora de las Lajas ipitimes.com
- Santuario de Las Lajas — Ipiales El Milagro de Dios en el Abismo.
- Artículo sobre Nuestra Señora de las Lajas,
- Fotos del Santuario de las Lajas de Bernardo Andrade Tapia
- Veinte Lugares Sagrados — Santuario de Las Lajas telegraph.co.uk
- La Iglesia más Linda del Mundo — Santuario de Las Lajas telegraph.co.uk
- Веб-тур
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Bogomateri Rozario de Las Lahas mala bazilika v Ipialesi departament Narino na pivdni Kolumbiyi Ye miscem palomnictva ta turizmu z XVIII stolittya Las LahasSantuario Basilica Menor de Nuestra Senora del Rosario de Las Lajas0 48 20 pn sh 77 35 10 zh d 0 8055 pn sh 77 586 zh d 0 8055 77 586Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Kolumbiya 1 Ipiales 1 ArhitektorJ Gualberto Perez Lucindo EspinosaPochatok budivnictva1949Kinec budivnictva1949StilneogotikaNalezhnistkatolictvoYeparhiyaRoman Catholic Diocese of IpialesdStannational monument of ColombiadEponimOur Lady of the RosarydVebsajtlaslajas orgLas Lahas cerkva Kolumbiya Las Lahas u Vikishovishi Zmist 1 Geografichne polozhennya 2 Arhitektura 3 Istoriya 3 1 Budivnictvo svyatilisha 3 2 Vihi 4 Religijni aspekti 5 Primitki 6 Div takozh 7 PosilannyaGeografichne polozhennyared Cerkva roztashovana v kanjoni richki Guayitara en v municipaliteti Ipiales za sim kilometriv vid municipalnogo centru v departamenti Narino Kolumbiya za 10 km vid kordonu z Ekvadorom Arhitekturared Suchasna neogotichna budivlya zbudovana na pochatku XX st zaminila kaplicyu XVIII st Vona stanovit soboyu cerkvu z sirogo ta bilogo kamenyu sho nasliduye piznyu gotiku XIV st skladayetsya z troh nefiv pobudovanih na dvoarkovomu mostu sho peretinaye richku i vikonuye rol atriumu abo majdanchika dlya baziliki odnochasno z yednuyuchi yiyi z inshoyu storonoyu kanjonu Visota hramu vid osnovi do vezhi stanovit 100 m visota mostu 50 m shirina 17 m i dovzhina 20 m Golovna budivlya maye rozmiri 27 50 m zavdovzhki i 15 m zavshirshki Vseredini tri nefi perekriti nervyurnimi sklepinnyami Vden yiyi osvitlennya zabezpechuyetsya sonyachnim prominnyam sho prohodit kriz vitrazhi zrobleni nimcem Valterom Volfom Dnom abo apsidoyu troh nefiv ye prirodna kam yana stina kanjonu a v centralnij navi vidilyayetsya zobrazhennya Bogorodici Rozario en namalovane nevidomim avtorom na pliti isp laja Pidval samogo hramu okrim dvoh napivkruglih arok mostu stanovit soboyu kriptu v imitaciyi romanskogo stilyu z troma navami perekritimi cilindrichnimi sklepinnyami z kam yanoyu konstrukciyeyu prisvyachenoyu Presvyatomu Sercyu Isusa 2 Zovni vidilyayutsya tri vezhi sho zakinchuyutsya shpilyami prikrasheni grudkami es ta listyam es a takozh vikna troyandi arkbutani kontrforsi ta pinakli Stini sho otochuyut vhodi do svyatilisha harakterno roztashovani v shahovomu poryadku zgidno z zemnim relyefom napovneni pidnoshennyami i tablichkami z podyakami za otrimani laski a takozh ortopedichnimi pristroyami yaki svidchat pro zcilennya pripisuvani shanoblivim zvertannyam do Divi Mariyi Istoriyared nbsp Skulptura indianki Mariyi Mueses ta yiyi dochki Rozi Franciskanec Huan de Santa Gertrudis u svoyij hronici podorozhej cherez pivden Korolivstva Nova Granada mizh 1756 ta 1762 rokami opublikovanij u chotiroh tomah pid zagolovkom Chudesa prirodi zgaduye v knizi III svyatilishe sho ye mozhlivo najstarishoyu zgadkoyu pro jogo isnuvannya 3 nbsp Golovnij vivtar svyatilisha z rozpisom na kameni Bogomateri de las Lahas Zgodom monsenjor Hustino Mehia i Mehia kapelan svyatilisha mizh 1944 i 1977 rokami ta istorik rozpoviv zagalnovidomu istoriyu pro te yak priblizno v 1754 roci zobrazhennya Divi Rozario bulo viyavlene indianskoyu zhinkoyu na im ya Mariya Mueses z yiyi malenkoyu dochkoyu Rozoyu koli voni yihali z Ipialesa do svogo domu v Potosi Pobachivshi sho yih zastav shtorm Mariya ta yiyi dochka shukali pritulku na uzbichchi dorogi sered porozhnin utvorenih ploskimi shirokimi kamenyami chi to pak velicheznimi prirodnimi plitami lajas yaki harakterizuyut cyu dilyanku richkovogo kanjonu Na podiv materi divchina yaka do togo chasu vvazhalasya gluhonimoyu privernula yiyi uvagu slovami Mamo metisa kliche mene vkazuyuchi na yavishe napevno naviyane spalahom bliskavki 4 Pislya togo yak vlada ta zhiteli regionu perevirili pravdivist podij yaki cerkovna vlada klasifikuvala yak divo z 15 veresnya 1754 roku ce misce stalo ob yektom palomnictva dlya vsogo regionu vklyuchayuchi pivnichnij Ekvador 2 Budivnictvo svyatilishared nbsp Vodospad i richka Guajtara nbsp Svyatilishe Las Lahas u tretomu periodi zgidno z gravyuroyu 1853 roku Istoriya podalshogo budivnictva svyatilisha mistit p yat chitko viznachenih periodiv Pershij etap peredbachav budivnictvo hizhi z dereva ta solomi sho protrimalasya 40 rokiv Drugij sporudzhennya kaplici z cegli ta vapna iz zavershennyam kupola U tretomu budivlya bula rozshirena v pivdenno zahidnomu napryamku za uchastyu ekvadorskogo arhitektora Mariano Aulestia Budivnictvo sho trivalo bilshe stolittya viklikalo zahoplennya svoyeyu smilivistyu Pismennik a zgodom prezident Kolumbiyi Santyago Peres Manosalva u svoyij hronici pid nazvoyu Zapiski z podorozhi pivdnem Novoyi Granadi v 1853 roci 5 vidznachaye Prosuvayuchis na pivden i spuskayuchis nibi spiralnim kamenem mandrivnik raptom znahodit posered skel nibi visichenu v yihnomu serci kaplicyu zovnishnya chastina yakoyi zuhvalo j vitoncheno nahilyayetsya nad prirvoyu Cya chastina ye kladkoyu vnutrishnya chastina utvorena samoyu skeleyu rozrizanoyu na pliti i na odnij z nih mozhna pobachiti namalovanij oliyeyu obraz Bogorodici sho jogo zrostila priroda a lyudina zavershila cej vivtar u nadrah skeli Vodi techut soroka futami nizhche vidrogi viglyadayut pohmuro i kam yanisto navkolo yurmitsya lis i vsi obrisi postayut z dikoyu velichchyu Originalnij tekst isp Adelantando hacia el sur y descendiendo como por una espiral de piedra de repente halla el viajero en medio de penascos y como labrada en el corazon de ellos una capilla cuya parte externa se asoma atrevida y graciosamente sobre el precipicio Esta parte es de mamposteria el interior es todo formado por la roca misma cortada en lajas y en una de estas se ve dibujada al oleo la imagen de la Virgen a quien ha levantado la naturaleza y el hombre completado este altar en las entranas de la pena Las aguas corren cuarenta pies abajo las murallas se destacan agrias y rocallosas el bosque se tupe alrededor y todos los contornos se presentan con silvestre majestad Chetvertij proyektuvannya skveru ta mostu z dvoma arkami P yatij pov yazanij iz budivnictvom ninishnoyi svyatini Vono rozpochalosya 1 sichnya 1916 roku osvyachennyam narizhnogo kamenyu Robotoyu keruvali ekvadorskij inzhener H Gualberto Peres i kolumbijskij arhitektor Lusindo Espinosa i vona bula zakinchena v serpni 1949 roku Za ocinkami vartist stanovila 1 850 000 kolumbijskih peso togo chasu priblizno 1 000 000 dolariv 6 otrimanih zavdyaki vneskam chislennih viryan perevazhno z Kolumbiyi ta Ekvadoru Plan i fasad poperednogo romanskogo proyektu cerkvi stvorenij za kopiyami napracyuvan Gualberto Peresa Avraama Dzhakometti ta Lusindo Espinosi buv povnistyu zminenij i zreshtoyu transformuvavsya v gotichnij stil Vihired nbsp Pam yatni doshki U 1951 roci Svyatij Prestol vidav dekret pro kanonichnu koronaciyu en Bogomateri de las Lahas i z 1954 roku svyatilishe ye maloyu bazilikoyu U 1984 roci cerkva ogoloshena pam yatkoyu kulturnoyi spadshini krayini rezolyuciyeyu uryadu Kolumbiyi 007 vid 28 12 1984 U 2006 roci rezolyuciyeyu 1592 vid zhovtnya 2006 roku cerkva Bogomateri de las Lahas ogoloshena ob yektom nacionalnogo kulturnogo interesu a yiyi misceznahodzhennya vidmezhovane U 2007 roci cerkva Las Lahas viznana odnim iz semi chudes Kolumbiyi en otrimavshi druge misce pislya Solyanogo soboru Sipakiri en v konkursi ogoloshenomu kolumbijskoyu gazetoyu El Tiempo U 2015 roci britanska gazeta The Daily Telegraph vibrala cerkvu Las Lahas z pomizh 23 cerkov yak najkrasivishu cerkvu v sviti za yiyi roztashuvannya ta arhitekturu 7 Religijni aspektired nbsp Vid z pivdnya nbsp Vid z pivnochi Parafiya Las Lahas ye chastinoyu yeparhiyi Ipiales Cerkva znahoditsya pid opikoyu administraciyeyu yak vnutrishnoyu tak i dushpastirskoyu sester franciskanok Neporochnoyi Divi Mariyi yak u cerkovnih tak i v religijnih pitannyah neyu opikuyutsya kapelan i svyasheniki parafiyi Bogomateri del Rozario de las Lahas yeparhiyi Ipiales Bogosluzhinnya zdijsnyuyutsya za rimskim obryadom Palomnictvo viruyuchih do sanktuariyu ye bezperervnim ale zbilshuyetsya trichi na rik u veresni koli vidznachayetsya svyato miscevogo pokrovitelya osoblivo 15 i 16 veresnya Strasnij chetver koli palomniki osoblivo z mista Pasto abo z Tukerresa ta susidnih mist a takozh z Ekvadoru pribuvayut pishki pislya 12 godinnoyi podorozhi u grudni ta pershih chislah sichnya kozhnogo roku Primitkired a b Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 a b Colcultura Catalogo Monumentos Nacionales de Colombia Siglo XX Santuario Nacional de las Lajas Bogota Colcultura Pag 69 1995 Fray Juan de Santa Gertrudis Maravillas de la naturaleza Tomo III capitulo 3 Publicacion digital en la pagina web de la Biblioteca Luis Angel Arango del Banco de la Republica Contiene lo que me paso en Taminango hasta que volvi a Pasto del viaje de la Virgen de Las Lajas Busqueda realizada el 20 de diciembre de 2008 Mejia y Mejia J C Pbro Tradiciones y documentos Apuntes relativos a la historia de Nuestra Senora de las Lajas Editorial Pax cuarta edicion Bogota 1950 Museo de cuadros de costumbres II Varios autores Edicion original Bogota F Mantilla 1866 Publicacion digital en la pagina web de la Biblioteca Luis Angel Arango del Banco de la Republica Busqueda realizada el 14 de diciembre de 2008 Dolar Historico en Colombia del Ano 1949 The world s most beautiful churches Daily Telegraph Div takozhred Nacionalni pam yatki Kolumbiyi es Baziliki ta sobori Kolumbiyi es Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Santuario de las Lajas Sitio Oficial de Nuestra Senora de Las Lajas Sitio Oficial de Nuestra Senora de Las Lajas Santuario de Nuestra Senora de las Lajas ipitimes com Santuario de Las Lajas Ipiales El Milagro de Dios en el Abismo Articulo sobre Nuestra Senora de las Lajas Fotos del Santuario de las Lajas de Bernardo Andrade Tapia Veinte Lugares Sagrados Santuario de Las Lajas telegraph co uk La Iglesia mas Linda del Mundo Santuario de Las Lajas telegraph co uk Veb tur Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Las Lahas cerkva amp oldid 38508320