Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Архістратига Михаїла — православна церква в місті Охтирка (Сумська область), пам'ятка архітектури національного значення (№ 1534). Розташована на півночі міста. Конфесійна належність: Сумська єпархія УПЦ (МП), Українська православна церква Московського Патріархату.
| Церква Архістратига Михаїла | |
|---|---|
 | |
| 50°20′09″ пн. ш. 34°54′34″ сх. д. / 50.335963000027774683° пн. ш. 34.90946800002777195° сх. д.Координати: 50°20′09″ пн. ш. 34°54′34″ сх. д. / 50.335963000027774683° пн. ш. 34.90946800002777195° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Охтирка |
| Конфесія | Українська православна церква (Московський патріархат) |
| Єпископство | Сумська єпархія |
| Тип | церква і пам'ятка архітектури[d] |
| Автор проєкту | В. Нємкін |
| Архітектор | Нємкін Володимир Християнович |
| Перша згадка | 1670 рік |
| Початок будівництва | 1884 |
| Побудовано | 1900 |
| Адреса | вул. Сумська |
  Церква Архістратига Михаїла Церква Архістратига Михаїла (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Церква розташована на берегах річки Гусинки, де колись була слобода Гусинець, яка пізніше увійшла до складу Охтирки. Храм на честь архангела Михаїла з'явився у цій місцевості не пізніше 1670 року. Ця дерев'яна, простої архітектури, церква згоріла в 1771 році, пожежа почалася від недогорілої свічки і знищила храм майже з усім начинням. Вдалося врятувати лише різьблений іконостас та кілька богословських книг. У 1775 році на місці згарище звели нову церкву, також дерев'яну. Вона за сучасними дослідженнями належала до так званої Охтирської групи — низки дерев'яних церков Охтирки та околиць, в чиїх рисах поєдналися класицизм XVIII століття та народна дерев'яна архітектура. Церква була п'ятидільна, одноверха, хрестоподібна в плані, усі зруби прямокутні. Центральний зруб був вищий за рамена і вкритий восьмигранним заломним верхом, увінчаним світловим восьмериком і ліхтарем. Бічні рамена були вкриті округлими дахами.
У 1884 році поряд із старою дерев'яною церквою почалося зведення нового мурованого храму за проектом харківського єпархіального архітектора В. Нємкіна. Будівництво велося коштом парафіян і завершилося в 1900 році, стару дерев'яну церкву розібрали 1910 року. Церква Архістратига Михаїла володіла 1,25 десятиною землі та цегляним заводом. Парафія церкви нараховувала близько 4000 осіб.
Опис
Будівля церкви цегляна, у плані витягнута по осі «схід—захід», прямокутна, із зрізаними ззовні кутами, тинькована з середини. Належить до базилікального типу церков: основний об'єм, довжина якого становить 34 м — чотиристовпний і розділений арками на три поздовжні частини (нави), завершується апсидою, що значно виступає по поздовжній осі. Центральна нава вдвічі вища та ширша, ніж бічні, поділена в поздовжньому напрямку підпружними арками, що спираються на хрещаті пілони та скріплені металевими стяжками, на три дільниці (травеї). Нава перекрита хрестовими склепіннями і вкрита чотирисхилим вальмовим дахом, увінчаним посередині невисоким восьмигранним шатром з двома смугами кокошників і цибулястою банькою на тонкій високій шиї. Аналогічні цибулясті баньки меншого розміру поставлені на кутах об'єму нави.
Апсида — гранчаста ззовні і напівкругла із середини, перекрита конхою. Бокові нави перекриті коробовими склепіннями, осі яких перпендикулярні щодо поздовжньої осі храму. У кутах цих нав розташовані невеликі прямокутні камери. Ті, що розташовані зі сходу, виконують функції пастофоріїв (жертовника та дияконника), а ті, що з заходу — церковних комор. Ззовні східні торці бокових нав увінчані цибулястими баньками, аналогічними до тих, що прикрашають центральну наву.
Інтер'єр церкви відрізняється значним внутрішнім простором: висота середньої нави становить 15 м, бокових — 8 м. Середня нава освітлюється великими півциркульними вікнами, що відповідають люнетам хрестових склепінь і розташовані на поздовжніх стінах по три, на поперечних — по одному. Бічні нави розчленовані пряслами, у середніх пряслах розташовані прямокутні дверні отвори, з арковими вікнами над ними, у бічних пряслах — високі двоспарені аркові вікна.
В декорі інтер'єру церкви привертає увагу пояс глибоких аркових ніш, протягнутий нижче півциркульних вікон на бічних стінах середньої нави. У цих нишах містяться олійні розписи початку XX століття. Конха апсиди також вкрита олійними тематичними розписами тих же часів. Іконостас та інші предмети інтер'єру церковного начиння належать до більш пізнього часу та не мають історико-мистецької цінності.
Головний об'єм церкви з західного боку з'єднується із дзвіницею невисоким бабинцем, рівним по ширині центральній наві. Бабинець перекритий хрестовим склепінням.
Дзвіниця церкви чотириярусна, заввишки 40 м. Перший ярус дзвіниці — тридільний, його центральний об'єм квадратний у плані, перекритий хрестовим склепінням, бічні прибудови прямокутні, із коробовим склепінням. Сходи на дзвіницю розташовані в північному бічному приміщенні. Наступні, вищі яруси дзвіниці — восьмикутні в плані, з арковими прорізами на чотирьох гранях. Дзвіниця завершується, аналогічно до базиліки, смугою кокошників і цибулястою банею на високій тонкій шиї.
Загальний вигляд церкви відрізняється незвичайною для православного храму ярусністю, із контрастним вирішенням кожного яруса. Перший — утворений боковими навами, апсидою та наріжними компартиментами — масивний, приземкуватий, розпластаний, із складним ритмом отворів. Другий ярус, утворений високою середньою навою — піднесений, легкий, із прорізаними великими вікнами, які дещо спотворюють загальну масштабність будівлі. Будівля церкви зведена з червоної цегли, а зовнішній декор виконаний виключно способом рельєфної кладки з елементами російської, візантійської та романської архітектури.
Михайлівська церква Охтирки є архітектурною домінантою північної частини міста.
Примітки
- . portal-pravoslavie.sumy.ua. УПЦ (МП). Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018 року.(рос.)
- Марія Поліщук (4 травня 2010 року). . www.okhtyrka.net. Газета "Лидер". Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 2 лютого 2018 року.
- Звід, с. 832.
- Звід, с. 835.
- Звід, с. 836.
- Звід, с. 854.
- ПГиА УССР, с. 14.
Джерела
- Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область [Електронний ресурс] / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2017. — 1855 с. — (Матеріали до «Зводу пам'яток історії та культури України»)
- МИХАИЛА АРХАНГЕЛА ЦЕРКОВЬ, 1884 г. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (иллюстрированный справочник-каталог) / Г. Н. Логвин (отв. ред.) и др. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 14. — 8000 прим. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Arhistratiga Mihayila pravoslavna cerkva v misti Ohtirka Sumska oblast pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 1534 Roztashovana na pivnochi mista Konfesijna nalezhnist Sumska yeparhiya UPC MP Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskogo Patriarhatu adresa Cerkva Arhistratiga Mihayila50 20 09 pn sh 34 54 34 sh d 50 335963000027774683 pn sh 34 90946800002777195 sh d 50 335963000027774683 34 90946800002777195 Koordinati 50 20 09 pn sh 34 54 34 sh d 50 335963000027774683 pn sh 34 90946800002777195 sh d 50 335963000027774683 34 90946800002777195Krayina UkrayinaRoztashuvannyaOhtirkaKonfesiyaUkrayinska pravoslavna cerkva Moskovskij patriarhat YepiskopstvoSumska yeparhiyaTipcerkva i pam yatka arhitekturi d Avtor proyektuV NyemkinArhitektorNyemkin Volodimir HristiyanovichPersha zgadka1670 rikPochatok budivnictva1884Pobudovano1900Adresavul SumskaCerkva Arhistratiga MihayilaCerkva Arhistratiga Mihayila Ukrayina Mediafajli u VikishovishiIstoriyaCerkva roztashovana na beregah richki Gusinki de kolis bula sloboda Gusinec yaka piznishe uvijshla do skladu Ohtirki Hram na chest arhangela Mihayila z yavivsya u cij miscevosti ne piznishe 1670 roku Cya derev yana prostoyi arhitekturi cerkva zgorila v 1771 roci pozhezha pochalasya vid nedogoriloyi svichki i znishila hram majzhe z usim nachinnyam Vdalosya vryatuvati lishe rizblenij ikonostas ta kilka bogoslovskih knig U 1775 roci na misci zgarishe zveli novu cerkvu takozh derev yanu Vona za suchasnimi doslidzhennyami nalezhala do tak zvanoyi Ohtirskoyi grupi nizki derev yanih cerkov Ohtirki ta okolic v chiyih risah poyednalisya klasicizm XVIII stolittya ta narodna derev yana arhitektura Cerkva bula p yatidilna odnoverha hrestopodibna v plani usi zrubi pryamokutni Centralnij zrub buv vishij za ramena i vkritij vosmigrannim zalomnim verhom uvinchanim svitlovim vosmerikom i lihtarem Bichni ramena buli vkriti okruglimi dahami U 1884 roci poryad iz staroyu derev yanoyu cerkvoyu pochalosya zvedennya novogo murovanogo hramu za proektom harkivskogo yeparhialnogo arhitektora V Nyemkina Budivnictvo velosya koshtom parafiyan i zavershilosya v 1900 roci staru derev yanu cerkvu rozibrali 1910 roku Cerkva Arhistratiga Mihayila volodila 1 25 desyatinoyu zemli ta ceglyanim zavodom Parafiya cerkvi narahovuvala blizko 4000 osib OpisBudivlya cerkvi ceglyana u plani vityagnuta po osi shid zahid pryamokutna iz zrizanimi zzovni kutami tinkovana z seredini Nalezhit do bazilikalnogo tipu cerkov osnovnij ob yem dovzhina yakogo stanovit 34 m chotiristovpnij i rozdilenij arkami na tri pozdovzhni chastini navi zavershuyetsya apsidoyu sho znachno vistupaye po pozdovzhnij osi Centralna nava vdvichi visha ta shirsha nizh bichni podilena v pozdovzhnomu napryamku pidpruzhnimi arkami sho spirayutsya na hreshati piloni ta skripleni metalevimi styazhkami na tri dilnici traveyi Nava perekrita hrestovimi sklepinnyami i vkrita chotirishilim valmovim dahom uvinchanim poseredini nevisokim vosmigrannim shatrom z dvoma smugami kokoshnikiv i cibulyastoyu bankoyu na tonkij visokij shiyi Analogichni cibulyasti banki menshogo rozmiru postavleni na kutah ob yemu navi Apsida granchasta zzovni i napivkrugla iz seredini perekrita konhoyu Bokovi navi perekriti korobovimi sklepinnyami osi yakih perpendikulyarni shodo pozdovzhnoyi osi hramu U kutah cih nav roztashovani neveliki pryamokutni kameri Ti sho roztashovani zi shodu vikonuyut funkciyi pastoforiyiv zhertovnika ta diyakonnika a ti sho z zahodu cerkovnih komor Zzovni shidni torci bokovih nav uvinchani cibulyastimi bankami analogichnimi do tih sho prikrashayut centralnu navu Inter yer cerkvi vidriznyayetsya znachnim vnutrishnim prostorom visota serednoyi navi stanovit 15 m bokovih 8 m Serednya nava osvitlyuyetsya velikimi pivcirkulnimi viknami sho vidpovidayut lyunetam hrestovih sklepin i roztashovani na pozdovzhnih stinah po tri na poperechnih po odnomu Bichni navi rozchlenovani pryaslami u serednih pryaslah roztashovani pryamokutni dverni otvori z arkovimi viknami nad nimi u bichnih pryaslah visoki dvospareni arkovi vikna V dekori inter yeru cerkvi privertaye uvagu poyas glibokih arkovih nish protyagnutij nizhche pivcirkulnih vikon na bichnih stinah serednoyi navi U cih nishah mistyatsya olijni rozpisi pochatku XX stolittya Konha apsidi takozh vkrita olijnimi tematichnimi rozpisami tih zhe chasiv Ikonostas ta inshi predmeti inter yeru cerkovnogo nachinnya nalezhat do bilsh piznogo chasu ta ne mayut istoriko misteckoyi cinnosti Golovnij ob yem cerkvi z zahidnogo boku z yednuyetsya iz dzviniceyu nevisokim babincem rivnim po shirini centralnij navi Babinec perekritij hrestovim sklepinnyam Dzvinicya cerkvi chotiriyarusna zavvishki 40 m Pershij yarus dzvinici tridilnij jogo centralnij ob yem kvadratnij u plani perekritij hrestovim sklepinnyam bichni pribudovi pryamokutni iz korobovim sklepinnyam Shodi na dzvinicyu roztashovani v pivnichnomu bichnomu primishenni Nastupni vishi yarusi dzvinici vosmikutni v plani z arkovimi prorizami na chotiroh granyah Dzvinicya zavershuyetsya analogichno do baziliki smugoyu kokoshnikiv i cibulyastoyu baneyu na visokij tonkij shiyi Zagalnij viglyad cerkvi vidriznyayetsya nezvichajnoyu dlya pravoslavnogo hramu yarusnistyu iz kontrastnim virishennyam kozhnogo yarusa Pershij utvorenij bokovimi navami apsidoyu ta narizhnimi kompartimentami masivnij prizemkuvatij rozplastanij iz skladnim ritmom otvoriv Drugij yarus utvorenij visokoyu serednoyu navoyu pidnesenij legkij iz prorizanimi velikimi viknami yaki desho spotvoryuyut zagalnu masshtabnist budivli Budivlya cerkvi zvedena z chervonoyi cegli a zovnishnij dekor vikonanij viklyuchno sposobom relyefnoyi kladki z elementami rosijskoyi vizantijskoyi ta romanskoyi arhitekturi Mihajlivska cerkva Ohtirki ye arhitekturnoyu dominantoyu pivnichnoyi chastini mista Primitki portal pravoslavie sumy ua UPC MP Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Procitovano 2 lyutogo 2018 roku ros Mariya Polishuk 4 travnya 2010 roku www okhtyrka net Gazeta Lider Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2017 Procitovano 2 lyutogo 2018 roku Zvid s 832 Zvid s 835 Zvid s 836 Zvid s 854 PGiA USSR s 14 DzherelaZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Sumska oblast Elektronnij resurs NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Centr doslidzhen istoriko kulturnoyi spadshini Ukrayini K 2017 1855 s Materiali do Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini MIHAILA ARHANGELA CERKOV 1884 g Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR illyustrirovannyj spravochnik katalog G N Logvin otv red i dr K Budivelnik 1986 T 4 S 14 8000 prim ros