Пам ятка культури Підкарпатського воєводства реєстраційний номер А 78 від 31 січня 1985 року Церква Архангела МихаїлаЦер

Пам'ятка культури Підкарпатського воєводства: реєстраційний номер А-78 від 31 січня 1985 року.

Церква Архангела Михаїла
Церква Архангела Михаїла
Світова спадщина
Церква Архангела Михаїла
49°22′09″ пн. ш. 22°07′44″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 22.12889° сх. д. / 49.36917; 22.12889
Країна	Польща
Тип	Культурний
(Критерії)	III, IV
Об'єкт №	1424
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2013 (37 сесія)
Церква Архангела Михаїла на мапі Польщі


Церква Архангела Михаїла у Вікісховищі

Церква Архангела Михаїла — давній храм Перемишльсько-Новосончівської єпархії Православної церкви Польщі у селі Туринське Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Належить до взірців лемківського зодчества. Внесена до списку об'єктів на «Шляху дерев'яної архітектури в Підкарпатському воєводстві». 2013 року храм оголосили об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні.

Історичний огляд

Церква в Туринському спочатку була православна, а згодом греко-католицька, згадується ще в першій половині XVI століття. Сучасна будівля зведена греко-католиками в перші роки XIX століття (між 1801 і 1803 роками). Розширена 1836 року, добудовано ґанок. У 1896–1913 роках храм зазнав подальші ремонти, зокрема його накрили металевим дахом.

1947 року під час операції «Вісла» лемків переселили на західні території Польщі, а храм забрали в греко-католиків і передали римо-католицькій парафії. 1961 року церкву закрили. 1963 року споруду передали православній громаді.

Згідно із Законом від 17 грудня 2009 року про регулювання правового статусу церковного майна храм передали у власність Православно церкви Польщі.

Архітектура

Дерев'яна церква зведена у лемківському стилі, зрубної конструкції. Архітектурна структура храму розділена на три квадрати (тридільна): вівтар, нава і бабинець. З обох боків вівтаря побудовано захристії. Іконостас і вівтарі розміщені на невеличкому підвищенні з оздобленою сходинкою.

Усі зовнішні елементи церкви покрити ґонтом. Окремо височіє вежа. Кожна баня увінчана маківками з декоративними хрестами, а два бічних вівтаря — сиґнатурками. Маківки над головними частинами майже однакової висоти. Ґанок має плоский дах.

Перед церквою стоїть дзвіниця, яка збудована у 1817 чи 1827 році.

Інтер'єр

У церкві збереглися іконостас 1895 року і розписи кінця XIX — початку XX століть, трирядний, архітектонічний. Ікони малював у 1895 році Йосиф Буковчик. У ряді намісних ікон іконостаса залишилися тільки дві з них: Матір Божа з Дитятком і Христос-Учитель. Решта намісних ікон зміщено, у барокових бічних вівтарях: у лівому — св. Миколая, у правому — патрона церкви св. Архангела Михаїла. У бабинці знаходиться малюнок, що представляє Христа у лемківській хаті.

Церква Архангела Михаїла

Галерея

Церква після реставрації
Хрест і дзвіниця
Церква під час ремонту, 2021 рік
Церква під час ремонту, 2019 рік

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Архангела Михаїла (Туринське)

* Назва в офіційному англомовному списку
Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 42-43
. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 29 червня 2013.

Джерела

Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — С. 17—18.
Kutaś Paweł. Zabytki architektury drewnianej powiatu gorlickiego. Wydawnictwo PROMO, Zakrzów 2013.
Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski . — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — s. 375.

[1] * Назва в офіційному англомовному списку

[2] Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 42-43

[3] . Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.

[4] . Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 29 червня 2013.