Церетелі Акакій Ростомович (груз. აკაკი როსტომის ძე წერეთელი; 9 (21) червня 1840 — 26 січня (8 лютого) 1915) — грузинський поет, письменник, ідейний лідер національно-визвольного руху Грузії, мислитель-просвітитель.
Церетелі Акакій Ростомович | ||||
---|---|---|---|---|
груз. აკაკი წერეთელი | ||||
Народився | 9 (21) червня 1840 Схвиторі, d, Російська імперія | |||
Помер | 26 січня 1915 (74 роки) Сачхере, Імереті, Грузія | |||
Поховання | Мтацмінда | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | поет, письменник, публіцист, перекладач, громадський діяч | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет | |||
Мова творів | грузинська | |||
Magnum opus | Q25542259?, Суліко і d | |||
Членство | d | |||
Батько | Q101478958? | |||
Мати | Q16368619? | |||
У шлюбі з | Q108988520? | |||
Діти | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Церетелі Акакій Ростомович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Імереті, в селі Схвитори. Батько — князь Ростом Церетелі. Мати — онука імеретинського царя Соломона II. Відповідно до старої традиції, Акакій до шести років виховувався в селі Савані у селянській родині. Ця обставина наклала відбиток на його творчість і зробила знавцем селянського життя.
З 1850 року навчався в Кутаїській гімназії. З цього навчального закладу, де панував дух деспотизму, він замість атестата виніс пекучу ненависть до гнобителів і гарячу любов до пригноблених. Свою поетичну творчість Церетелі розпочав із перекладу у 1858 р. грузинського вірша М. Лермонтова «Гілка Палестини». У 1859—1862 рр. Церетелі був вільним слухачем факультету східних мов Петербурзького університету. У стінах університету юнацькі патріотичні захоплення А. Церетелі перетворилися в стрункий гуманістичний, патріотичний світогляд.
Повернувшись із Петербурга на батьківщину в 1862 році, А. Церетелі не примикає формально ні до жодного з тогочасних суспільних угруповань. Поетичним дебютом самого Церетелі став вірш «Таємне послання» (1860), в якому оспівував кохання як силу, що уособлює радість, щастя, творче піднесення людини. Впродовж наступного десятиліття Церетелі створив цілий ряд яскравих зразків лірики, найдовершенішими з-поміж якої є «Молитва деяких», «Імеретинська колискова», «Цицинатела», «Світлячок», «Моя голівонька», «Чонгурі», «Інше кохання», «Мухамбазі». Він стає професійним письменником і до кінця свого життя перебуває в боротьбі проти царизму. До 1870-х років Церетелі продовжував захищати своєрідну національну програму в журналі «Цискарі», потім співпрацював в газетах «Дроеба» і «Тифліський вісник», не в усьому погоджуючись, однак, з радикал-демократами, які керували цими органами.
У 1880-х роках займався просвітою «нижчого стану» на сторінках гуманістичної («Іверія») і народницької («Шрома» — «Праця» і «Імеді» — «Надія») преси. У 1890-х роках А. Церетелі критикував відрив інтелігентів-керівників від простого народу в радикально-демократичній газеті «Квалі» («Борозна»), а надію на звільнення всієї нації, і зокрема «нижчого стану», шляхом повалення царату покладав на революційну діяльність соціал-демократів і соціал-федералістів. Протягом багатьох десятиліть він невпинно боровся за відродження грузинської преси, театру, всієї грузинської культури. До історії рідної країни Церетелі звернувся й у своїй відомій повісті «Баші-Ачук» (1896), що відображає боротьбу грузин, які в 1659 р. підняли повстання проти іранського царя Шах-Аббаса. У 1909 р. Церетелі написав автобіографічну повість «Пережите». Вона стала своєрідним літописом культурного та політичного розвитку Грузії 2-ї пол. XIX ст.
Церетелі неодноразово бував в Україні, залишив спогади про Т. Шевченка. Перші переклади, зроблені П. Грабовським і С. Палієм, українською мовою з'явилися ще в XIX ст. Згодом його перекладали М. Бажан, В. Сосюра, А. Малишко, З. Гончарук, Г. Коваленко та ін.
Українські переклади
Перші переклади поезій Акакія Церетелі українською мовою з'явилися ще в XIX ст., вони були зроблені Павлом Грабовським і С. Палієм. Згодом твори Церетелі перекладали Микола Бажан, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Петро Осадчук, Рауль Чілачава, З. Гончарук, Г. Коваленко та ін.
2016 року у видавництві Анетти Антоненко вийшла збірка вибраної прози Акакія Церетелі в перекладі Рауля Чілачави.
Пам'ять
У місті Львів є вулиця Церетелі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
Посилання
- Церетелі Акакій Ростомович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 680-681.
- Церетелі Акакій Ростомович // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 738. — .
- Акакій Церетелі: Мої спогади про Шевченка [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Біографія [ 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Твори Церетелі в українському перекладі [ 13 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cereteli Akakij Rostomovich gruz აკაკი როსტომის ძე წერეთელი 9 21 chervnya 1840 26 sichnya 8 lyutogo 1915 gruzinskij poet pismennik idejnij lider nacionalno vizvolnogo ruhu Gruziyi mislitel prosvititel Cereteli Akakij Rostomovichgruz აკაკი წერეთელიNarodivsya 9 21 chervnya 1840 Shvitori d Rosijska imperiyaPomer 26 sichnya 1915 1915 01 26 74 roki Sachhere Imereti GruziyaPohovannya MtacmindaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist poet pismennik publicist perekladach gromadskij diyachAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetMova tvoriv gruzinskaMagnum opus Q25542259 Suliko i dChlenstvo dBatko Q101478958 Mati Q16368619 U shlyubi z Q108988520 Diti dAvtograf Cereteli Akakij Rostomovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Imereti v seli Shvitori Batko knyaz Rostom Cereteli Mati onuka imeretinskogo carya Solomona II Vidpovidno do staroyi tradiciyi Akakij do shesti rokiv vihovuvavsya v seli Savani u selyanskij rodini Cya obstavina naklala vidbitok na jogo tvorchist i zrobila znavcem selyanskogo zhittya Z 1850 roku navchavsya v Kutayiskij gimnaziyi Z cogo navchalnogo zakladu de panuvav duh despotizmu vin zamist atestata vinis pekuchu nenavist do gnobiteliv i garyachu lyubov do prignoblenih Svoyu poetichnu tvorchist Cereteli rozpochav iz perekladu u 1858 r gruzinskogo virsha M Lermontova Gilka Palestini U 1859 1862 rr Cereteli buv vilnim sluhachem fakultetu shidnih mov Peterburzkogo universitetu U stinah universitetu yunacki patriotichni zahoplennya A Cereteli peretvorilisya v strunkij gumanistichnij patriotichnij svitoglyad Povernuvshis iz Peterburga na batkivshinu v 1862 roci A Cereteli ne primikaye formalno ni do zhodnogo z togochasnih suspilnih ugrupovan Poetichnim debyutom samogo Cereteli stav virsh Tayemne poslannya 1860 v yakomu ospivuvav kohannya yak silu sho uosoblyuye radist shastya tvorche pidnesennya lyudini Vprodovzh nastupnogo desyatilittya Cereteli stvoriv cilij ryad yaskravih zrazkiv liriki najdovershenishimi z pomizh yakoyi ye Molitva deyakih Imeretinska koliskova Cicinatela Svitlyachok Moya golivonka Chonguri Inshe kohannya Muhambazi Vin staye profesijnim pismennikom i do kincya svogo zhittya perebuvaye v borotbi proti carizmu Do 1870 h rokiv Cereteli prodovzhuvav zahishati svoyeridnu nacionalnu programu v zhurnali Ciskari potim spivpracyuvav v gazetah Droeba i Tifliskij visnik ne v usomu pogodzhuyuchis odnak z radikal demokratami yaki keruvali cimi organami U 1880 h rokah zajmavsya prosvitoyu nizhchogo stanu na storinkah gumanistichnoyi Iveriya i narodnickoyi Shroma Pracya i Imedi Nadiya presi U 1890 h rokah A Cereteli kritikuvav vidriv inteligentiv kerivnikiv vid prostogo narodu v radikalno demokratichnij gazeti Kvali Borozna a nadiyu na zvilnennya vsiyeyi naciyi i zokrema nizhchogo stanu shlyahom povalennya caratu pokladav na revolyucijnu diyalnist social demokrativ i social federalistiv Protyagom bagatoh desyatilit vin nevpinno borovsya za vidrodzhennya gruzinskoyi presi teatru vsiyeyi gruzinskoyi kulturi Do istoriyi ridnoyi krayini Cereteli zvernuvsya j u svoyij vidomij povisti Bashi Achuk 1896 sho vidobrazhaye borotbu gruzin yaki v 1659 r pidnyali povstannya proti iranskogo carya Shah Abbasa U 1909 r Cereteli napisav avtobiografichnu povist Perezhite Vona stala svoyeridnim litopisom kulturnogo ta politichnogo rozvitku Gruziyi 2 yi pol XIX st Cereteli neodnorazovo buvav v Ukrayini zalishiv spogadi pro T Shevchenka Pershi perekladi zrobleni P Grabovskim i S Paliyem ukrayinskoyu movoyu z yavilisya she v XIX st Zgodom jogo perekladali M Bazhan V Sosyura A Malishko Z Goncharuk G Kovalenko ta in Ukrayinski perekladiPershi perekladi poezij Akakiya Cereteli ukrayinskoyu movoyu z yavilisya she v XIX st voni buli zrobleni Pavlom Grabovskim i S Paliyem Zgodom tvori Cereteli perekladali Mikola Bazhan Volodimir Sosyura Andrij Malishko Petro Osadchuk Raul Chilachava Z Goncharuk G Kovalenko ta in 2016 roku u vidavnictvi Anetti Antonenko vijshla zbirka vibranoyi prozi Akakiya Cereteli v perekladi Raulya Chilachavi Pam yatU misti Lviv ye vulicya Cereteli Primitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 11 lyutogo 2020 PosilannyaCereteli Akakij Rostomovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 680 681 Cereteli Akakij Rostomovich Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 738 ISBN 966 692 744 6 Akakij Cereteli Moyi spogadi pro Shevchenka 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Biografiya 20 lyutogo 2022 u Wayback Machine Tvori Cereteli v ukrayinskomu perekladi 13 sichnya 2020 u Wayback Machine Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim