Це́перів (пол. Ceperów, нім. Zeperiw або Zeperow) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 256 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська ОТГ. Розташоване 19 км від Львова і 3 км від смт Новий Яричів біля автодороги E40 Київ – Чоп.
село Цеперів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Рада | Новояричівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA46060290180035234 |
Основні дані | |
Засноване | 1563 |
Населення | 256 |
Площа | 0,609 км² |
Густота населення | 420,36 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80465 |
Телефонний код | +380 3254 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°56′00″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д.Координати: 49°56′00″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 233 м |
Водойми | р. Думниця і два озерця |
Відстань до обласного центру | 19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80463, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с.Старий Яричів |
Карта | |
Цеперів | |
Цеперів | |
Мапа | |
Цеперів у Вікісховищі |
До 2020 року входило до складу Кам'янко-Бузького району.
Назва
Ймовірно, походить від розмовного «цеп», у значенні «ланцюг».
Історія
Цеперів вперше був згаданий в 1581 році, щоправда деякі джерела вказують на існування села уже в 1444 році та метрики села з 1405 р.
У другій половині XVII століття село разом з навколишніми територіями перебувало у власності польської шляхтанки Катерини Собєської, сестри короля Яна III Собеського.
У XIX – на початку XX ст. село належало родині Стрілецьких.
У 1920-х рр. у селі активно діяла місцева філія патріотичного тіловиховного товариства «Сокіл», ліквідована у 1930 році.
До 1940 р. на території села знаходилися також поселення (колонія) етнічних поляків Едвардівка (пол. Edwardówka) та хутір Цепухи (пол. Cepuchy).
У 1940-х рр. в районах довкола села активно діяло підпільне угрупування ОУН–УПА [ru] (Стефка).
Населення
Згідно з переписом населення Королівства Галичини та Володимирії, у 1880 р. населення села налічувало 428, у 1890 р. — 449 осіб.
У 1921 році у селі було 127 будинків, у яких проживало 611 осіб (з них 193 католиків, 416 греко-католиків та 2 євреїв). Більшість населення села була українцями (311 українців, 297 поляків, 3 іншої національності). У 1939 році населення села становило 730 осіб, з них 500 українців-греко-католиків та 230 поляків (включаючи колоністів).
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 257 осіб, з яких 113 чоловіків та 144 жінок.
За переписом населення України 2001 року у селі проживало 256 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 100% |
Релігія
На території села функціонує релігійна громада парафії Воскресіння Господнього УГКЦ.
Згідно з історичними згадками, стара дерев'яна церква була збудована у 1749 році за кошти Яна Стрілецького. У 1938 році дерев'яну церкву розібрали, плануючи перевезти до села Поршна під Львовом. У тому ж році, за проєктом Євгена Нагірного, розпочалася будова мурованої церкви, яка стоїть дотепер і є пам'яткою архітектури місцевого значення. Від старої церкви залишилася лише дерев'яна дзвіниця. За часів СРСР аж до 1989 року будівля церкви була зачинена для прихожан.
У селі знаходиться також покинутий римо-католицький костел сестер маріянок кукезівської дієцезії, побудований у 1907–1908 рр. завдяки фундації Едварда Табачковського. У будинку давньої плебанії костелу до 2018 р. працювала сільська середня загальноосвітня школа І ступеня.
- Церква Воскресіння Господнього УГКЦ. Пам'ятка архітектури місцевого значення.
-
Відомі особистості
Народилися
- Володимира Демус (1923—2006) — українська поетка.
- Іван Діяк (*1929) — український політик.
- Юліан Кісіль (1937—2004) — освітянин.
- Іван Панькевич (1887—1958) — український мовознавець та громадський діяч.
Пов'язані зі селом
- Северин Метелля, батько якого був парохом села.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- Дума, Іван (2008). Дивосвіт Кам'янеччини. Львів: "Камула".
- . mapire.eu (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
- Wyrostek, Ludwik (1932). Ród Dragów-Sasów na Węgrzech i Rusi Halickiej (Polski) . Kraków: Polskie Towarzystwo Heraldyczne. с. 143.
- Liaska, Vitalij. (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
- Skrzypietz, Aleksandra (2007). History and Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland. The Radziwills towards the Heritage of the Sobieskis (English) . Klaipeda: Institute of Baltic Sea Region History and Archeology Klaipeda University. с. 55.
- Revyuk, Emil (1931). Polish Atrocities in Ukraine (English) . New York: United Ukrainian Organizations of the United States. с. 178.
- . jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
- . www.sbc.org.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
- . pbc.rzeszow.pl. Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
- Кубійович, В. (1983). (PDF). Wiesbaden: Ševčenko Gesellschaft der Wissenschaften. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 жовтня 2020.
- . opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
- Слободян, В. (1998). Церкви України: Перемиська єпархія. с. 290.
- Koscioly, Galuchanunпише До; Koscioly 2011-05-31 14:40:00, 2011-05-31 14:40:00 Galuchanun Nazarlanko. . koscioly.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
Посилання
- Костел 1907—1908 рр. в Цеперові [ 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цеперів (Львівський район) |
У Вікісловнику є сторінка Цеперів. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce periv pol Ceperow nim Zeperiw abo Zeperow selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya za perepisom 2001 roku stanovilo 256 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Novoyarichivska OTG Roztashovane 19 km vid Lvova i 3 km vid smt Novij Yarichiv bilya avtodorogi E40 Kiyiv Chop selo CeperivKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonRada Novoyarichivska selishna gromadaKod KATOTTG UA46060290180035234Osnovni daniZasnovane 1563Naselennya 256Plosha 0 609 km Gustota naselennya 420 36 osib km Poshtovij indeks 80465Telefonnij kod 380 3254Geografichni daniGeografichni koordinati 49 56 00 pn sh 24 18 19 sh d 49 93333 pn sh 24 30528 sh d 49 93333 24 30528 Koordinati 49 56 00 pn sh 24 18 19 sh d 49 93333 pn sh 24 30528 sh d 49 93333 24 30528Serednya visota nad rivnem morya 233 mVodojmi r Dumnicya i dva ozercyaVidstan do oblasnogo centru 19 kmMisceva vladaAdresa radi 80463 Lvivska obl Kam yanka Buzkij r n s Starij YarichivKartaCeperivCeperivMapa Ceperiv u Vikishovishi Do 2020 roku vhodilo do skladu Kam yanko Buzkogo rajonu NazvaJmovirno pohodit vid rozmovnogo cep u znachenni lancyug IstoriyaCeperiv ta okolici na karti XIX st Ceperiv vpershe buv zgadanij v 1581 roci shopravda deyaki dzherela vkazuyut na isnuvannya sela uzhe v 1444 roci ta metriki sela z 1405 r U drugij polovini XVII stolittya selo razom z navkolishnimi teritoriyami perebuvalo u vlasnosti polskoyi shlyahtanki Katerini Sobyeskoyi sestri korolya Yana III Sobeskogo U XIX na pochatku XX st selo nalezhalo rodini Strileckih U 1920 h rr u seli aktivno diyala misceva filiya patriotichnogo tilovihovnogo tovaristva Sokil likvidovana u 1930 roci Do 1940 r na teritoriyi sela znahodilisya takozh poselennya koloniya etnichnih polyakiv Edvardivka pol Edwardowka ta hutir Cepuhi pol Cepuchy U 1940 h rr v rajonah dovkola sela aktivno diyalo pidpilne ugrupuvannya OUN UPA ru Stefka NaselennyaZgidno z perepisom naselennya Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u 1880 r naselennya sela nalichuvalo 428 u 1890 r 449 osib U 1921 roci u seli bulo 127 budinkiv u yakih prozhivalo 611 osib z nih 193 katolikiv 416 greko katolikiv ta 2 yevreyiv Bilshist naselennya sela bula ukrayincyami 311 ukrayinciv 297 polyakiv 3 inshoyi nacionalnosti U 1939 roci naselennya sela stanovilo 730 osib z nih 500 ukrayinciv greko katolikiv ta 230 polyakiv vklyuchayuchi kolonistiv Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 257 osib z yakih 113 cholovikiv ta 144 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku u seli prozhivalo 256 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 100 ReligiyaNa teritoriyi sela funkcionuye religijna gromada parafiyi Voskresinnya Gospodnogo UGKC Zgidno z istorichnimi zgadkami stara derev yana cerkva bula zbudovana u 1749 roci za koshti Yana Strileckogo U 1938 roci derev yanu cerkvu rozibrali planuyuchi perevezti do sela Porshna pid Lvovom U tomu zh roci za proyektom Yevgena Nagirnogo rozpochalasya budova murovanoyi cerkvi yaka stoyit doteper i ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya Vid staroyi cerkvi zalishilasya lishe derev yana dzvinicya Za chasiv SRSR azh do 1989 roku budivlya cerkvi bula zachinena dlya prihozhan U seli znahoditsya takozh pokinutij rimo katolickij kostel sester mariyanok kukezivskoyi diyeceziyi pobudovanij u 1907 1908 rr zavdyaki fundaciyi Edvarda Tabachkovskogo U budinku davnoyi plebaniyi kostelu do 2018 r pracyuvala silska serednya zagalnoosvitnya shkola I stupenya Cerkva Voskresinnya Gospodnogo UGKC Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Vidomi osobistostiNarodilisya Volodimira Demus 1923 2006 ukrayinska poetka Ivan Diyak 1929 ukrayinskij politik Yulian Kisil 1937 2004 osvityanin Ivan Pankevich 1887 1958 ukrayinskij movoznavec ta gromadskij diyach Pov yazani zi selom Severin Metellya batko yakogo buv parohom sela Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 Duma Ivan 2008 Divosvit Kam yanechchini Lviv Kamula mapire eu angl Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 Wyrostek Ludwik 1932 Rod Dragow Sasow na Wegrzech i Rusi Halickiej Polski Krakow Polskie Towarzystwo Heraldyczne s 143 Liaska Vitalij angl Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 Skrzypietz Aleksandra 2007 History and Culture of Baltic Region Lithuania and Poland The Radziwills towards the Heritage of the Sobieskis English Klaipeda Institute of Baltic Sea Region History and Archeology Klaipeda University s 55 Revyuk Emil 1931 Polish Atrocities in Ukraine English New York United Ukrainian Organizations of the United States s 178 jbc bj uj edu pl Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 12 zhovtnya 2020 www sbc org pl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 pbc rzeszow pl Arhiv originalu za 5 veresnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 Kubijovich V 1983 PDF Wiesbaden Sevcenko Gesellschaft der Wissenschaften Arhiv originalu PDF za 21 lyutogo 2021 Procitovano 12 zhovtnya 2020 database ukrcensus gov ua Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 12 zhovtnya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih opendatabot ua ukr Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 Slobodyan V 1998 Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya s 290 Koscioly Galuchanunpishe Do Koscioly 2011 05 31 14 40 00 2011 05 31 14 40 00 Galuchanun Nazarlanko koscioly livejournal com ukr Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 PosilannyaKostel 1907 1908 rr v Ceperovi 12 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ceperiv Lvivskij rajon U Vikislovniku ye storinka Ceperiv