Ценіна (лат. Caenina) — стародавнє латинське або сабінське місто в Старому Лаціумі, яке було розташоване на дорозі з Риму до Тибура, на правому березі річки Анієн (точне розташування невідоме). Є теорія, що місто розміщувалось на одній з вершин Капітолійського пагорбу.
Ценіна | |
Країна | Італія |
---|---|
У межах природно-географічного об'єкта | Лацій |
Координати: 41°55′51″ пн. ш. 12°34′48″ сх. д. / 41.93099200002777849° пн. ш. 12.580102000028° сх. д.
Історія походження міста
На думку античних авторів місто Ценіна було набагато давнішим за Рим. Діонісій Галікарнаський пише, що раніше в цих місцях жили сікели (сікули), потім їх витіснили прибулі з Аркадії енотри, відомі в Італії як «аборигени». За Діодором, це місто серед інших латинських поселень заснував міфічний цар Альба-Лонги Латин Сільвій. Плутарх і Стефан Візантійський вважають Ценіну сабінським містом.
Також місто Ценіна згадується у ранній напівлегендарній історії Риму, коли цар римлян Ромул прагнув отримати жінок у дружини для своїх підданих. Після цього у сусідні регіони були відправлені делегації з проханням про дружин і їм було відмовлено. Ромул придумав свято Нептуна і запросив усіх сусідів Риму. Громадяни Ценіни (цаеніни) взяли участь у святі разом з багатьма іншими сусідами Риму, в тому числі з крустумінами, антемнатами та багатьма сабінянами. На святі Ромул подав сигнал, за яким римляни хапали незайманих дівчат з-поміж глядачів і брали їх собі за дружин. Ця подія відома як "викрадення сабінянок"
Перемога Ромула над Акроном
Обурений цією подією, цар міста Акрон зі своїм військом вступив на римську територію. Ромул і римляни зустрілися з цаенінами в битві, вбили їхнього царя і розгромили їхнє військо. Згодом Ромул напав на Ценіну і взяв її з першого штурму. Повернувшись до Риму, Ромул присвятив Храм Юпітера Капітолійського Феретрію (за свідченням Лівія, перший храм у Римі), а здобич ворожого царя приніс у жертву, так званий spolia opima. Самого Акрона Ромул убив у бою. Потім були захоплені Атемни та інші сабінянські міста. У підкорені міста були введені римські колонії (по 300 осіб), а частина ценінців і антемнатів переселена до Риму, де вони отримали права громадянства (за словами Діонісія, не менше 3 тис. осіб). Таке поповнення дозволило довести чисельність римського війська до 6 тисяч.
Згідно з переказами, перемога над ценінцями була відзначена першим у римській історії тріумфом. Тріумфальні фасти датують його березневими календами 2-го року від заснування Риму (752-751 до н.е.). Общинний культ Ценіни був також перенесений до Риму, де його передали до управління колегії Sacerdotes Caeninenses (ценінських жерців). Глава цієї колегії іменувався Summus Caeninensis. Цей культ засвідчений написами ще й в імператорську епоху, хоча саме місто, що перетворилося на римську колонію, на той час давно перестало існувати. До часів Плінія Старшого Рим настільки розрісся, що поглинув стародавні навколишні міста, і в тому числі Ценіну.
Примітки
1. Плутарх. Порівняльні життєписи
2. Тіт Лівій. История Рима от основания города.
3. Діонісій Галікарнаській "Римські старожитності"
Джерела
1. Моммзен Т. История Рима. М., 1949 [1]
2. Angela A. A day in the life of ancient Rome. New York, N.Y : Europa Editions, 2009. [2]
3. A non-classical history of Rome; rec. książki: Mary Beard, SPQR: A History of Ancient Rome. [3]
4. Boren H. C., Grant M. History of Rome. The American Historical Review. 1979. [4]
5. The history of the ancient world: from the earliest accounts to the fall of Rome. Choice Reviews Online. 2008. [5]
6. Katie D. See Inside Ancient Rome. Usborne Publishing, 2006. Katie D. See Inside Ancient Rome. Usborne Publishing,
7. Kerrigan M. Ancient Peoples in Their Own Words: Ancient Writing from Tomb Hieroglyphs to Roman Graffiti. Amber Books, 2019. [6]
8. Daily Life in Ancient Rome. / A. D. Winspear et al. American Sociological Review. 1942. [7]
9. Dk Publishing. History of the World in 1000 Objects. Dorling Kindersley Publishing, Incorporated, 2020. [8]
10. Parker P. World History: From the Ancient World to the Information Age. [9]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cenina lat Caenina starodavnye latinske abo sabinske misto v Staromu Laciumi yake bulo roztashovane na dorozi z Rimu do Tibura na pravomu berezi richki Aniyen tochne roztashuvannya nevidome Ye teoriya sho misto rozmishuvalos na odnij z vershin Kapitolijskogo pagorbu CeninaKrayina ItaliyaU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaLacij Koordinati 41 55 51 pn sh 12 34 48 sh d 41 93099200002777849 pn sh 12 580102000028 sh d 41 93099200002777849 12 580102000028Istoriya pohodzhennya mistaNa dumku antichnih avtoriv misto Cenina bulo nabagato davnishim za Rim Dionisij Galikarnaskij pishe sho ranishe v cih miscyah zhili sikeli sikuli potim yih vitisnili pribuli z Arkadiyi enotri vidomi v Italiyi yak aborigeni Za Diodorom ce misto sered inshih latinskih poselen zasnuvav mifichnij car Alba Longi Latin Silvij Plutarh i Stefan Vizantijskij vvazhayut Ceninu sabinskim mistom Takozh misto Cenina zgaduyetsya u rannij napivlegendarnij istoriyi Rimu koli car rimlyan Romul pragnuv otrimati zhinok u druzhini dlya svoyih piddanih Pislya cogo u susidni regioni buli vidpravleni delegaciyi z prohannyam pro druzhin i yim bulo vidmovleno Romul pridumav svyato Neptuna i zaprosiv usih susidiv Rimu Gromadyani Cenini caenini vzyali uchast u svyati razom z bagatma inshimi susidami Rimu v tomu chisli z krustuminami antemnatami ta bagatma sabinyanami Na svyati Romul podav signal za yakim rimlyani hapali nezajmanih divchat z pomizh glyadachiv i brali yih sobi za druzhin Cya podiya vidoma yak vikradennya sabinyanok Peremoga Romula nad AkronomOburenij ciyeyu podiyeyu car mista Akron zi svoyim vijskom vstupiv na rimsku teritoriyu Romul i rimlyani zustrilisya z caeninami v bitvi vbili yihnogo carya i rozgromili yihnye vijsko Zgodom Romul napav na Ceninu i vzyav yiyi z pershogo shturmu Povernuvshis do Rimu Romul prisvyativ Hram Yupitera Kapitolijskogo Feretriyu za svidchennyam Liviya pershij hram u Rimi a zdobich vorozhogo carya prinis u zhertvu tak zvanij spolia opima Samogo Akrona Romul ubiv u boyu Potim buli zahopleni Atemni ta inshi sabinyanski mista U pidkoreni mista buli vvedeni rimski koloniyi po 300 osib a chastina ceninciv i antemnativ pereselena do Rimu de voni otrimali prava gromadyanstva za slovami Dionisiya ne menshe 3 tis osib Take popovnennya dozvolilo dovesti chiselnist rimskogo vijska do 6 tisyach Zgidno z perekazami peremoga nad cenincyami bula vidznachena pershim u rimskij istoriyi triumfom Triumfalni fasti datuyut jogo bereznevimi kalendami 2 go roku vid zasnuvannya Rimu 752 751 do n e Obshinnij kult Cenini buv takozh perenesenij do Rimu de jogo peredali do upravlinnya kolegiyi Sacerdotes Caeninenses ceninskih zherciv Glava ciyeyi kolegiyi imenuvavsya Summus Caeninensis Cej kult zasvidchenij napisami she j v imperatorsku epohu hocha same misto sho peretvorilosya na rimsku koloniyu na toj chas davno perestalo isnuvati Do chasiv Pliniya Starshogo Rim nastilki rozrissya sho poglinuv starodavni navkolishni mista i v tomu chisli Ceninu Primitki1 Plutarh Porivnyalni zhittyepisi 2 Tit Livij Istoriya Rima ot osnovaniya goroda 3 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti Dzherela1 Mommzen T Istoriya Rima M 1949 1 2 Angela A A day in the life of ancient Rome New York N Y Europa Editions 2009 2 3 A non classical history of Rome rec ksiazki Mary Beard SPQR A History of Ancient Rome 3 4 Boren H C Grant M History of Rome The American Historical Review 1979 4 5 The history of the ancient world from the earliest accounts to the fall of Rome Choice Reviews Online 2008 5 6 Katie D See Inside Ancient Rome Usborne Publishing 2006 Katie D See Inside Ancient Rome Usborne Publishing 7 Kerrigan M Ancient Peoples in Their Own Words Ancient Writing from Tomb Hieroglyphs to Roman Graffiti Amber Books 2019 6 8 Daily Life in Ancient Rome A D Winspear et al American Sociological Review 1942 7 9 Dk Publishing History of the World in 1000 Objects Dorling Kindersley Publishing Incorporated 2020 8 10 Parker P World History From the Ancient World to the Information Age 9