Центрально-Чорноземна область

Центрально-Чорноземна область (рос. Центрально-Чернозёмная область) — у 1928—1934 роках область (адміністративно-муніципальна одиниця першого рівня) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Адміністративний центр — Воронеж. Створена 14 травня 1928 року. Розташовувалася у центрі Європейської частини СРСР. Її часто називають Центрально-Чорноземним регіоном. Ліквідована 13 червня 1934 року. Нині територія розділена між Воронезькою, Орловською, Курською, Бєлгородською, Липецькою та Тамбовською областями, а також незначною частиною Пензенської області. Значну частину області становила українська етнічна територія — Східна Слобожанщина.

Центрально-Чорноземна область
Дата створення / заснування	14 травня 1928
Країна	СРСР
Столиця	Воронеж
Адміністративна одиниця	РРФСР
Керівник виконавчої влади	Варейкіс Йосип Михайлович
Кількість населення	11 878 100 осіб
Спільний кордон із	^d
На заміну	Орловська губернія, Воронезька губернія і Курська губернія
Час/дата припинення існування	13 червня 1934
Площа	192 995 км²
Центрально-Чорноземна область у Вікісховищі

Координати: 51°40′ пн. ш. 39°13′ сх. д. / 51.667° пн. ш. 39.217° сх. д. / 51.667; 39.217

Історія

Створена 14 травня 1928 Всеросійським центральним виконавчим комітетом. Територія області утворена шляхом об'єднання чотирьох губерній — Воронезької, Курської, Орловської та Тамбовської.

16 липня 1928 Всеросійський центральний виконавчий комітет видав указ про поділ Центрально-Чорноземної області на одинадцять адміністративних районів (округів):

• (адміністративний центр — Бєлгород);
• (Борисоглєбськ);
• (Козлов);
• (Курськ);
• (Льгов);
• Орловський округ (Орел);
• Острогозький округ (Острогозьк);
• Розсошанський округ (Розсош);
• (Тамбов);
• (Воронеж);
• (Єлець).

30 липня 1928 округи були додатково поділені на райони.

У 1929 році з міста Воронеж утворено спеціальну адміністративну одиницю, підпорядковану області, а Воронезький округ скасовано та розділено на та . 23 липня 1930 року округи скасовані, а райони стали безпосередньо підпорядковані обласній владі. Кількість районів значно скорочувалося.

Постановою Центрально-Чорноземного обласного виконавчого комітету від 20 серпня 1930 року місто Бєлгород, Борисоглєбськ, Єлець, Козлов, Курськ, Липецьк, Моршанськ, Орел, Тамбов виділені у самостійні адміністративно-господарські одиниці з підпорядкуванням безпосередньо Центрально-Чорноземному облвиконкому.

13 червня 1934 року Указом Всеросійського центрального виконавчого комітету область скасована. Її територія поділена між новоствореними Воронезькою та Курською областями.

Примітки

1. (Russian) . Архивная служба Воронежской области. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 21 квітня 2012.
2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2020.

Посилання

• (рос.)
• . Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 11 червня 2020.(рос.)
• (рос.)
• (рос.)