Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Центаврійський прилад» (англ. The Centauri Device) — третій роман англійського письменника М. Джона Гаррісона. Роман, спочатку задуманий як «антикосмічна опера», зрештою зробить значний внесок у відродження піджанру та вплине на твори пізніших авторів, таких як Ієн Бенкс і Аластер Рейнолдс.
| Центаврійський прилад | ||||
|---|---|---|---|---|
| The Centauri Device | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | М. Джон Гаррісон | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | листопад 1974 | |||
| Країна |  Велика Британія | |||
| Видавництво | Даблдей | |||
| ISBN-10: | ||||
| | ||||
Сюжет
Гаррісон сказав, що книга порушує те, що було головним принципом космічної опери, а саме те, що головний герой відіграє активну роль у розвитку сюжету, що всесвіт зрозумілий людям і що всесвіт є антропоцентричним Ці упередження все ще були поширені в більш літературних космічних операх того часу, таких як «Нова» Семюела Р. Ділейні (яку Гаррісон описав як «дуже читабельну, але зрештою незадовільну»), і, з точки зору тону, роман Гаррісона більше наближається до нетрадиційних змін жанру «Зірки — мета моя» Альфреда Бестера та «Парадоксальні люди» Чарльза Л. Гарнесса, з похмурим космічним світоглядом під впливом «Зоряного вірусу» Баррінгтона Дж. Бейлі..
Головний герой, Джон Трак, є пасивним героєм, космічним капітаном у 2367 році, який відправляє наркотики, коли може їх знайти, і законний вантаж, коли не може. Двадцяте століття давно забуте і погано пам’ятається, Леонід Брежнєв і Річард Ніксон описуються як «лорди», а Герман Герінг — як художник. Дайн-поле з’єднує планети й, здається, зливає їх, занепала індустріальна пустка «Хропіння Картера» в Британії зливається з нетрями Джанк-Сіті на Авернусі. Ці світи перебувають у стагнації, контролюються корумпованою політикою, організованою злочинністю та химерною релігією «відкривачів», які бачать «чесність тілесних функцій [як] єдину дійсну хвалу Богу». Ці пейзажі є природним домом для Трака та місцем сховку від генерала Аліси Гау з Всесвітнього уряду Ізраїлю та полковника Гадаффі бен Барка з Об’єднаних Арабських Соціалістичних Республік. (Простежується дуже потужний вплив анархізму в роботах Гаррісона, жодна з цих політичних організацій не має своїх аналогів у двадцятому столітті.)
На Трака полюють через його походження, оскільки він напівкентаврійець (решта його раси була вбита людським бомбардуванням кілька десятиліть тому) і єдина людина, яка може активувати нещодавно знайдений пристрій з Центаври. ОАСР хоче пристрій, оскільки, на їхню думку, це корисний інструмент пропаганди, відкривачі вважають, що це Бог, анархісти-естети (буйна цивілізація космонавтів, які подорожують порожнечею на космічних кораблях, названих на честь творів мистецтва) не знають, що це, але все одно хоче заволодіти ним, у той час як Світовий уряд правильно припустив, що це бомба. Оскільки Пристрій марний без Вантажівки, усі чотири фракції намагаються його вистежити. Не маючи змоги сховатися, він намагається битися, але сили готові вбити тих, хто навколо нього. У розпачі він робить єдиний доступний для нього крок і активує пристрої, знищуючи себе, Сонячну систему та систему Альфа Центавра в Гіперновій.
Епілог покликаний ще більше віддалити читача від тексту, зводячи події у романі лише до «театралізованої розповіді» та пропонуючи різноманітні теорії з цього приводу, які, як він визнає, здебільшого базуються лише на здогадах.
Відгуки
Роман відіграв важливу роль у формуванні «Нової космічної опери» 1980-х і 1990-х років, надихаючи таких авторів, як Ієн Бенкс. Зокрема, Бенкс прокоментував, що «М. Джон Гаррісон мав би бути мегазіркою, але він, мабуть, не міг би бути таким, оскільки в нього занадто рідкісний смак», а в інтерв’ю Arena SF він назвав «Місто пастелів» (частина послідовності Віріконію) як свою улюблену назву Гаррісона. На Аластера Рейнольдса також вплинула праця Гаррісона, зокрема посилання на «Центаврійський прилад» в його есе «Історії майбутнього», яке пізніше стало післямовою до збірки «Галактична північ». Кен Мак-Лауд згадав, як читав її в 1975 році, спочатку вважаючи, що це буде стандартна космічна пригода, перш ніж його надихнуло на власні пошуки та зрештою писати книги в подібному ключі. Загалом, багато мотивів із роману стали частиною декорацій сучасної космічної опери, зокрема занадто довгі та барокові назви космічних кораблів.
Однак рецензії тих, хто готував критичні огляди робіт Гаррісона, були прохолодними, Джон Клют та Ріс Г'юз називали його найневдалішим романом, хоча і з деякими високими моментами. Вочевидь, найбільшим критиком роману є сам Гаррісон, який у 2001 році в інтерв’ю SF Site описав його як «найгіршу річ, яку я коли-небудь написав».
Девід Прінгл оцінив це як: «Стильна, темна, але нахабна космічна опера, в якій космічні пірати-анархісти, які люблять мистецтво кінця століття, керують космічними кораблями з такими назвами, як «Сплав декадансу» та «Зелена гвоздика». Самосвідоме і літературне, але все ж віртуозне виконання».
Посилання на інші роботи
Роман має певний зв’язок із серією «Віріконіум» через загадкового персонажа доктора Грішкіна, який з’являється в «Центаврійському приладі» як лідер культу Відкривача та в Віріконіумівському романі «Мінлива Ламія», вперше опублікованій у «Знову, небезпечні бачення» та знову в «Машина біля Десятого валу». Однак, оскільки цей роман вилучили з усіх видань Viriconium Nights (разом із «Події, свідками яких є місто» та версією роману «У Вірінконіумі») після першого видання Ace Books, її не можна сприймати як «канон», якщо можна сказати, що такий термін застосовується до відомої мінливої вмираючої землі, на якій розгортаються події.
Уривок під назвою «Вовк, який слідує» надрукований в антології «Нові світи 7» з ілюстраціями від Джудіт Клют. Версія у вигляді оповідання з'явилася в журналі за січень 1974 року під назвою «Центаврійський прилад».
Примітки
- the centauri device. The Ambiente Hotel. 2 April 2012. Процитовано 15 грудня 2012.
- Bayley, Barrington J.. SF Encyclopedia (вид. 3rd). Процитовано 15 грудня 2012.
- Iain M. Banks: Textualities. textualities.net. Процитовано 15 грудня 2012.
- Main influences discussed extensively in Alastair Reynolds, Essay: "Future Histories", Locus, Vol. 57, No. 5, Issue 550, November 2006, p. 39; also included as afterword to Galactic North
- Harrison, M. John. SF Encyclopedia (вид. 3rd). Процитовано 15 грудня 2012.
- The SF Site: A Conversation With M. John Harrison. The SF Site. Процитовано 15 грудня 2012.
- David Pringle, The Ultimate Guide to Science Fiction. Grafton, 1990, p. 67
Посилання
- «Центаврійський прилад» на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- «Центаврійський прилад» на сайті Goodreads (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centavrijskij prilad angl The Centauri Device tretij roman anglijskogo pismennika M Dzhona Garrisona Roman spochatku zadumanij yak antikosmichna opera zreshtoyu zrobit znachnij vnesok u vidrodzhennya pidzhanru ta vpline na tvori piznishih avtoriv takih yak Iyen Benks i Alaster Rejnolds Centavrijskij priladThe Centauri DeviceZhanrnaukova fantastikaFormaromanAvtorM Dzhon GarrisonMovaanglijskaOpublikovanolistopad 1974Krayina Velika BritaniyaVidavnictvoDabldejISBN 10 0 385 01839 8SyuzhetGarrison skazav sho kniga porushuye te sho bulo golovnim principom kosmichnoyi operi a same te sho golovnij geroj vidigraye aktivnu rol u rozvitku syuzhetu sho vsesvit zrozumilij lyudyam i sho vsesvit ye antropocentrichnim Ci uperedzhennya vse she buli poshireni v bilsh literaturnih kosmichnih operah togo chasu takih yak Nova Semyuela R Dilejni yaku Garrison opisav yak duzhe chitabelnu ale zreshtoyu nezadovilnu i z tochki zoru tonu roman Garrisona bilshe nablizhayetsya do netradicijnih zmin zhanru Zirki meta moya Alfreda Bestera ta Paradoksalni lyudi Charlza L Garnessa z pohmurim kosmichnim svitoglyadom pid vplivom Zoryanogo virusu Barringtona Dzh Bejli Golovnij geroj Dzhon Trak ye pasivnim geroyem kosmichnim kapitanom u 2367 roci yakij vidpravlyaye narkotiki koli mozhe yih znajti i zakonnij vantazh koli ne mozhe Dvadcyate stolittya davno zabute i pogano pam yatayetsya Leonid Brezhnyev i Richard Nikson opisuyutsya yak lordi a German Gering yak hudozhnik Dajn pole z yednuye planeti j zdayetsya zlivaye yih zanepala industrialna pustka Hropinnya Kartera v Britaniyi zlivayetsya z netryami Dzhank Siti na Avernusi Ci sviti perebuvayut u stagnaciyi kontrolyuyutsya korumpovanoyu politikoyu organizovanoyu zlochinnistyu ta himernoyu religiyeyu vidkrivachiv yaki bachat chesnist tilesnih funkcij yak yedinu dijsnu hvalu Bogu Ci pejzazhi ye prirodnim domom dlya Traka ta miscem shovku vid generala Alisi Gau z Vsesvitnogo uryadu Izrayilyu ta polkovnika Gadaffi ben Barka z Ob yednanih Arabskih Socialistichnih Respublik Prostezhuyetsya duzhe potuzhnij vpliv anarhizmu v robotah Garrisona zhodna z cih politichnih organizacij ne maye svoyih analogiv u dvadcyatomu stolitti Na Traka polyuyut cherez jogo pohodzhennya oskilki vin napivkentavrijec reshta jogo rasi bula vbita lyudskim bombarduvannyam kilka desyatilit tomu i yedina lyudina yaka mozhe aktivuvati neshodavno znajdenij pristrij z Centavri OASR hoche pristrij oskilki na yihnyu dumku ce korisnij instrument propagandi vidkrivachi vvazhayut sho ce Bog anarhisti esteti bujna civilizaciya kosmonavtiv yaki podorozhuyut porozhnecheyu na kosmichnih korablyah nazvanih na chest tvoriv mistectva ne znayut sho ce ale vse odno hoche zavoloditi nim u toj chas yak Svitovij uryad pravilno pripustiv sho ce bomba Oskilki Pristrij marnij bez Vantazhivki usi chotiri frakciyi namagayutsya jogo vistezhiti Ne mayuchi zmogi shovatisya vin namagayetsya bitisya ale sili gotovi vbiti tih hto navkolo nogo U rozpachi vin robit yedinij dostupnij dlya nogo krok i aktivuye pristroyi znishuyuchi sebe Sonyachnu sistemu ta sistemu Alfa Centavra v Gipernovij Epilog poklikanij she bilshe viddaliti chitacha vid tekstu zvodyachi podiyi u romani lishe do teatralizovanoyi rozpovidi ta proponuyuchi riznomanitni teoriyi z cogo privodu yaki yak vin viznaye zdebilshogo bazuyutsya lishe na zdogadah VidgukiRoman vidigrav vazhlivu rol u formuvanni Novoyi kosmichnoyi operi 1980 h i 1990 h rokiv nadihayuchi takih avtoriv yak Iyen Benks Zokrema Benks prokomentuvav sho M Dzhon Garrison mav bi buti megazirkoyu ale vin mabut ne mig bi buti takim oskilki v nogo zanadto ridkisnij smak a v interv yu Arena SF vin nazvav Misto pasteliv chastina poslidovnosti Virikoniyu yak svoyu ulyublenu nazvu Garrisona Na Alastera Rejnoldsa takozh vplinula pracya Garrisona zokrema posilannya na Centavrijskij prilad v jogo ese Istoriyi majbutnogo yake piznishe stalo pislyamovoyu do zbirki Galaktichna pivnich Ken Mak Laud zgadav yak chitav yiyi v 1975 roci spochatku vvazhayuchi sho ce bude standartna kosmichna prigoda persh nizh jogo nadihnulo na vlasni poshuki ta zreshtoyu pisati knigi v podibnomu klyuchi Zagalom bagato motiviv iz romanu stali chastinoyu dekoracij suchasnoyi kosmichnoyi operi zokrema zanadto dovgi ta barokovi nazvi kosmichnih korabliv Odnak recenziyi tih hto gotuvav kritichni oglyadi robit Garrisona buli proholodnimi Dzhon Klyut ta Ris G yuz nazivali jogo najnevdalishim romanom hocha i z deyakimi visokimi momentami Vochevid najbilshim kritikom romanu ye sam Garrison yakij u 2001 roci v interv yu SF Site opisav jogo yak najgirshu rich yaku ya koli nebud napisav Devid Pringl ociniv ce yak Stilna temna ale nahabna kosmichna opera v yakij kosmichni pirati anarhisti yaki lyublyat mistectvo kincya stolittya keruyut kosmichnimi korablyami z takimi nazvami yak Splav dekadansu ta Zelena gvozdika Samosvidome i literaturne ale vse zh virtuozne vikonannya Posilannya na inshi robotiRoman maye pevnij zv yazok iz seriyeyu Virikonium cherez zagadkovogo personazha doktora Grishkina yakij z yavlyayetsya v Centavrijskomu priladi yak lider kultu Vidkrivacha ta v Virikoniumivskomu romani Minliva Lamiya vpershe opublikovanij u Znovu nebezpechni bachennya ta znovu v Mashina bilya Desyatogo valu Odnak oskilki cej roman viluchili z usih vidan Viriconium Nights razom iz Podiyi svidkami yakih ye misto ta versiyeyu romanu U Virinkoniumi pislya pershogo vidannya Ace Books yiyi ne mozhna sprijmati yak kanon yaksho mozhna skazati sho takij termin zastosovuyetsya do vidomoyi minlivoyi vmirayuchoyi zemli na yakij rozgortayutsya podiyi Urivok pid nazvoyu Vovk yakij sliduye nadrukovanij v antologiyi Novi sviti 7 z ilyustraciyami vid Dzhudit Klyut Versiya u viglyadi opovidannya z yavilasya v zhurnali Fentezi amp Sajns fikshn za sichen 1974 roku pid nazvoyu Centavrijskij prilad Primitkithe centauri device The Ambiente Hotel 2 April 2012 Procitovano 15 grudnya 2012 Bayley Barrington J SF Encyclopedia vid 3rd Procitovano 15 grudnya 2012 Iain M Banks Textualities textualities net Procitovano 15 grudnya 2012 Main influences discussed extensively in Alastair Reynolds Essay Future Histories Locus Vol 57 No 5 Issue 550 November 2006 p 39 also included as afterword to Galactic North Harrison M John SF Encyclopedia vid 3rd Procitovano 15 grudnya 2012 The SF Site A Conversation With M John Harrison The SF Site Procitovano 15 grudnya 2012 David Pringle The Ultimate Guide to Science Fiction Grafton 1990 p 67Posilannya Centavrijskij prilad na sajti Internet Speculative Fiction Database angl Centavrijskij prilad na sajti Goodreads angl