Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цединя (пол. Cedynia, нім. Zehden) — місто в північно-західній Польщі на річці Одра, близько кордону з Німеччиною в Західнопоморському воєводстві, в Грифінському повіті, осередок місько-сільської ґміни Цединя .
| Цединя Cedynia | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°53′ пн. ш. 14°12′ сх. д. / 52.883° пн. ш. 14.200° сх. д.Координати: 52°53′ пн. ш. 14°12′ сх. д. / 52.883° пн. ш. 14.200° сх. д. | ||||
| Країна |  Польща | |||
| Регіон | Західнопоморське воєводство | |||
| Магдебурзьке право | 1299 | |||
| Площа | 1,67 км² | |||
| Населення | ▼ 1 470 (2022) | |||
| · густота | 987 (2008) осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 64 м | |||
| Телефонний код | (48) 91 | |||
| Часовий пояс | і | |||
| Номери автомобілів | ZGR | |||
| GeoNames | 3101918 | |||
| OSM | ↑2907348 ·R (Ґміна Цединя) | |||
| SIMC | 0978734 | |||
| Поштові індекси | 74-520 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | cedynia.pl | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Цединя у Вікісховищі | ||||
Станом на 31 березня 2014 року в місті проживає 1 642 мешканців.
Розташування
Цединя є найвіддаленішим на захід польським містом. Розташовується в західній частині Західнопоморського воєводства, в південно-східній частині Грифінського повіту. Місто лежить західному краю , на декількох піднесеннях (які доходять до 60 метрів над рівнем моря). На захід від міста широко простягається польдер, який з'явився після регуляції Одри в XIX столітті. Та ділянка, під назвою Жулави Цединські, розташована навіть в незначній депресії - 0,3 метра під рівнем моря.
Історія
В VII-VI ст. до н.е. на терені нинішньої Цедині з'явилося оборонне поселення Лужицької культури. У X-XII столітті на терені поселення повстав охоронний град для вартування над переправою через ріку Одра. Загалом містечко асоціюється з між князем Полян Мешком І та графом Лужицького валу Ходо. У XII-XIII ст. Цединя була центром кастелянії (адміністративна одиниця). У 1252 році Цединю зайняли брадербургійці, котрі спровадили сюди місіонерів. Згодом в околиці міста були збудовані чисельні монастирі, серед яких монастир Цистеріанців. Монастир був багато оздоблений, що стало причиною його великого впливу на економічний розвиток міста та околиці.
У 1295 році Цединя була згадана в буллі папи Боніфація VIII. У 1299 році Цединя отримала статус міста, а в 1346 з'явився суд. Від 1452 року голову міста почала вибирати міська рада у складі старшин. Під кінець XIV століття маркграфи втратили зацікавленість теренами Лужицького валу і в році 1402 місто разом з околицями було продане Тевтонському орденові. Важка фінансова ситуація Ордену стала причиною продажу у 1454 році Бранденбургії, де тоді владарював Фрідріх ІІ. Під впливом руху Реформації у 1555 році відбулася секуляризація Ордену, а остання черниця покинула стіни монастиря у 1611 році. Місто взяло на себе відповідальність забудови теренів. В часи Тридцятирічної війни Цединя була захоплена шведами, а у 1631 році шведський король Густав II Адольф вибрав це місто своїм осередком. У 1637 року під містом відбувся бій, який став причиною серйозних пошкоджень забудови міста, а монастирські споруди стали руїною. У 1641 за наказом короля Фрідріха Вільгельма I руїни монастиря були перебудовані в бароковий палац для полювання. Кінець XVII століття для міста був трагічним, тому що 1699 забудову знищила велика пожежа. У 1701 році Цединя була захоплена пруссаками, чиїх тодішньою столицею був Франкфурт-на-Одері. В Цедині закладено окружний суд. У 1850 році на місці давнього монастиря збудовано осередок королівської пошти.
XIX століття стало промисловим розвитком міста - збудовано велику цегельню та пивоварню. У 1885 році Цединя досягла найбільшої в своїй історії кількості жителів - місто населяло 1892 мешканця. Ця кількість впала до 1533 особи у 1910 році та знову виросла до 1738 мешканців у 1939 році. Повільний розвиток міста пояснювався відсутністю поблизу залізничних шляхів. Лише у 1930 році до Цедині було продовжено вузькоколійну залізничну лінію з Бад-Фрайєнвальде. 1944 року трасою їздило 7 складів . 1940 року в місті була велика повінь, яка серйозно пошкодила міську інфраструктуру та залізничну колію. В січні 1945 року почалися бої за місто, в результаті яких було пошкоджено всі найближчі дорожні мости на Одрі, а залізничний міст був знищений. 3 лютого 1945 року до міста ввійшли війська Червоної Армії. Після завершення Другої світової війни Цединя опинилася в адміністративних межах Польщі. Забудова була знищена на 45%, а місто по виселенню тодішніх мешканців стало пустим. Лише в рамках переселенської акції до Цедині прибули поселенці з центральних районів Польщі та з давніх східних кресів. Короткий проміжок часу місто називали Цедно. Також місто називали Цедзина та Щербець. Сьогоднішню назву впровадили у 1946 році. В наступних роках відбулася відбудова інфраструктури міста та забудови. Через зміну кордонів залізнична колія не була відбудована, так що сьогодні від не неї залишилося жодного сліду. У 1957 році кількість мешканців міста становила 1040 осіб.
У 1972 році на річницю тисячоліття Битви під Цединею на пагорбі Ччібора збудований Пам'ятник Польської Перемоги над Одрою. В самій Цедині збудовано кілька монументів, серед яких три мозаїки. Дві з них є досить стереотипними, де німці показані у темно-чорних відтінках.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 865 | 187 | 627 | 51 |
| Жінки | 864 | 162 | 552 | 150 |
| Разом | 1729 | 349 | 1179 | 201 |
Галерея
 |  |  |  |
Туризм/Визначні місця
- Цединський Ландшафтний Парк;
- Цединський Регіональний Музей;
- Польський Монумент Перемоги над Одрою, збудований у 1972 році;
- Городище IX-XII ст. з фрагментом відновленого частоколу;
- Поселення Лужицької культури.
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі.Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2] [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- , Рим 1982, т.І, стор. 169.
- Linia (Bad Freienwalde Klbf. -) Hohenwutzen von Saldernbrücke – Cedynia.[3] [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cedinya pol Cedynia nim Zehden misto v pivnichno zahidnij Polshi na richci Odra blizko kordonu z Nimechchinoyu v Zahidnopomorskomu voyevodstvi v Grifinskomu poviti oseredok misko silskoyi gmini Cedinya Cedinya Cedynia GerbCedinyaCedinyaOsnovni dani52 53 pn sh 14 12 sh d 52 883 pn sh 14 200 sh d 52 883 14 200 Koordinati 52 53 pn sh 14 12 sh d 52 883 pn sh 14 200 sh d 52 883 14 200 Krayina PolshaRegion Zahidnopomorske voyevodstvoMagdeburzke pravo 1299Plosha 1 67 km Naselennya 1 470 2022 gustota 987 2008 osib km Visota NRM 64 mTelefonnij kod 48 91Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv ZGRGeoNames 3101918OSM 2907348 R Gmina Cedinya SIMC 0978734Poshtovi indeksi 74 520 Miska vlada Vebsajt cedynia pl Mapa Cedinya u Vikishovishi Stanom na 31 bereznya 2014 roku v misti prozhivaye 1 642 meshkanciv RoztashuvannyaCedinya ye najviddalenishim na zahid polskim mistom Roztashovuyetsya v zahidnij chastini Zahidnopomorskogo voyevodstva v pivdenno shidnij chastini Grifinskogo povitu Misto lezhit zahidnomu krayu na dekilkoh pidnesennyah yaki dohodyat do 60 metriv nad rivnem morya Na zahid vid mista shiroko prostyagayetsya polder yakij z yavivsya pislya regulyaciyi Odri v XIX stolitti Ta dilyanka pid nazvoyu Zhulavi Cedinski roztashovana navit v neznachnij depresiyi 0 3 metra pid rivnem morya IstoriyaV VII VI st do n e na tereni ninishnoyi Cedini z yavilosya oboronne poselennya Luzhickoyi kulturi U X XII stolitti na tereni poselennya povstav ohoronnij grad dlya vartuvannya nad perepravoyu cherez riku Odra Zagalom mistechko asociyuyetsya z mizh knyazem Polyan Meshkom I ta grafom Luzhickogo valu Hodo U XII XIII st Cedinya bula centrom kastelyaniyi administrativna odinicya U 1252 roci Cedinyu zajnyali braderburgijci kotri sprovadili syudi misioneriv Zgodom v okolici mista buli zbudovani chiselni monastiri sered yakih monastir Cisterianciv Monastir buv bagato ozdoblenij sho stalo prichinoyu jogo velikogo vplivu na ekonomichnij rozvitok mista ta okolici U 1295 roci Cedinya bula zgadana v bulli papi Bonifaciya VIII U 1299 roci Cedinya otrimala status mista a v 1346 z yavivsya sud Vid 1452 roku golovu mista pochala vibirati miska rada u skladi starshin Pid kinec XIV stolittya markgrafi vtratili zacikavlenist terenami Luzhickogo valu i v roci 1402 misto razom z okolicyami bulo prodane Tevtonskomu ordenovi Vazhka finansova situaciya Ordenu stala prichinoyu prodazhu u 1454 roci Brandenburgiyi de todi vladaryuvav Fridrih II Pid vplivom ruhu Reformaciyi u 1555 roci vidbulasya sekulyarizaciya Ordenu a ostannya chernicya pokinula stini monastirya u 1611 roci Misto vzyalo na sebe vidpovidalnist zabudovi tereniv V chasi Tridcyatirichnoyi vijni Cedinya bula zahoplena shvedami a u 1631 roci shvedskij korol Gustav II Adolf vibrav ce misto svoyim oseredkom U 1637 roku pid mistom vidbuvsya bij yakij stav prichinoyu serjoznih poshkodzhen zabudovi mista a monastirski sporudi stali ruyinoyu U 1641 za nakazom korolya Fridriha Vilgelma I ruyini monastirya buli perebudovani v barokovij palac dlya polyuvannya Kinec XVII stolittya dlya mista buv tragichnim tomu sho 1699 zabudovu znishila velika pozhezha U 1701 roci Cedinya bula zahoplena prussakami chiyih todishnoyu stoliceyu buv Frankfurt na Oderi V Cedini zakladeno okruzhnij sud U 1850 roci na misci davnogo monastirya zbudovano oseredok korolivskoyi poshti XIX stolittya stalo promislovim rozvitkom mista zbudovano veliku cegelnyu ta pivovarnyu U 1885 roci Cedinya dosyagla najbilshoyi v svoyij istoriyi kilkosti zhiteliv misto naselyalo 1892 meshkancya Cya kilkist vpala do 1533 osobi u 1910 roci ta znovu virosla do 1738 meshkanciv u 1939 roci Povilnij rozvitok mista poyasnyuvavsya vidsutnistyu poblizu zaliznichnih shlyahiv Lishe u 1930 roci do Cedini bulo prodovzheno vuzkokolijnu zaliznichnu liniyu z Bad Frajyenvalde 1944 roku trasoyu yizdilo 7 skladiv 1940 roku v misti bula velika povin yaka serjozno poshkodila misku infrastrukturu ta zaliznichnu koliyu V sichni 1945 roku pochalisya boyi za misto v rezultati yakih bulo poshkodzheno vsi najblizhchi dorozhni mosti na Odri a zaliznichnij mist buv znishenij 3 lyutogo 1945 roku do mista vvijshli vijska Chervonoyi Armiyi Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni Cedinya opinilasya v administrativnih mezhah Polshi Zabudova bula znishena na 45 a misto po viselennyu todishnih meshkanciv stalo pustim Lishe v ramkah pereselenskoyi akciyi do Cedini pribuli poselenci z centralnih rajoniv Polshi ta z davnih shidnih kresiv Korotkij promizhok chasu misto nazivali Cedno Takozh misto nazivali Cedzina ta Sherbec Sogodnishnyu nazvu vprovadili u 1946 roci V nastupnih rokah vidbulasya vidbudova infrastrukturi mista ta zabudovi Cherez zminu kordoniv zaliznichna koliya ne bula vidbudovana tak sho sogodni vid ne neyi zalishilosya zhodnogo slidu U 1957 roci kilkist meshkanciv mista stanovila 1040 osib U 1972 roci na richnicyu tisyacholittya Bitvi pid Cedineyu na pagorbi Chchibora zbudovanij Pam yatnik Polskoyi Peremogi nad Odroyu V samij Cedini zbudovano kilka monumentiv sered yakih tri mozayiki Dvi z nih ye dosit stereotipnimi de nimci pokazani u temno chornih vidtinkah DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 865 187 627 51 Zhinki 864 162 552 150 Razom 1729 349 1179 201GalereyaKashtanova aleya veresen 2016 Miska rada veresen 2016 Pam yatnik trom voyinam veresen 2016 Pam yatnik trom voyinam II veresen 2016Turizm Viznachni miscyaCedinskij Landshaftnij Park Cedinskij Regionalnij Muzej Polskij Monument Peremogi nad Odroyu zbudovanij u 1972 roci Gorodishe IX XII st z fragmentom vidnovlenogo chastokolu Poselennya Luzhickoyi kulturi PrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Naselennya za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Glowny Urzad Statystyczny Baza Demografia Stan i struktura ludnosci dane na dzien 31 03 2014 2 26 grudnya 2018 u Wayback Machine Rim 1982 t I stor 169 Linia Bad Freienwalde Klbf Hohenwutzen von Saldernbrucke Cedynia 3 8 bereznya 2016 u Wayback Machine GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi