Цвинтар Расу (лит. Rasų kapinės, пол. Cmentarz na Rossie) — один із найдавніших і найцінніших в історико-культурному відношенні некрополів Литви. Площа кладовища 10.863 га. Кладовище є пам'яткою історії та культури національного значення й охороняється державою.
Цвинтар Расу | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Литва |
Розташування | Вільнюс |
Відкрито | (вперше згадано:1801) |
Закрито | 1967 |
Статус | закрите, крім виняткових випадків |
Площа | 10,8 гектар |
Цвинтар Расу Цвинтар Расу (Литва) | |
Цвинтар Расу у Вікісховищі |
Історія
У квітні 1801 року магістрат Вільно виділив ділянку землі для цвинтаря за тодішньою міською межею. 6 травня 1801 року цвинтар був освячений. 8 травня 1801 року на ньому був похований бургомістр Ян Мюллер. У 1814 році до північної частини цвинтаря була приєднана ще одна ділянка землі.
Поруч із цим кладовищем в першій половині XIX століття розташовувалося місце для поховання померлих у відділенні Антокольської лікарні. Спочатку його називали Сирітським, потім Новою Росою (площа 4,6 га).
Перед входом на цвинтар у 1920 році були поховані солдати, полеглі в польсько-радянській війні. У 1935—1936 роках невеликий військовий цвинтар був перебудований за проектом Войцеха Ястжембовського, автора розташованого в центрі надгробка над прахом матері і серцем Юзефа Пілсудського. Поруч поховані солдати почесної варти, які відмовилися здати зброю червоноармійцям в 1939 році і були розстріляні на місці.
З 1967 року поховання на Расу, крім виняткових випадків, припинені.
10 березня 2005 року, під час державного візиту в Литву президента Польщі, на цвинтарі Расу Олександр Кваснєвський і Валдас Адамкус поклали квіти на могили Йонаса Басанавічюса і Юзефа Пілсудського.
На цвинтарі поховані
- Франциск Смуглевіч (1745-1807) — художник, професор Віленського університету.
- Еузебіуш Словацька (1773 або 1772-1814) — поет, професор Віленського університету.
- Йонас Бендорюс (1889—1954) — литовський композитор, органіст.
- Август Бекю (1775-1824) — професор Віленського університету, медик.
- Анджей Снядецький (1768-1838) — вчений, медик, професор Віленського університету.
- Юстин Нарбут (1776-1845) — історик.
- Кароль Подчашінський (1790-1860) — архітектор.
- Адам Йохер (1791-1860) — бібліограф і філолог.
- Йоахім Лелевель (1786-1861) — історик, професор Віленського університету.
- Владислав Сирокомля (1823-1862) — письменник і поет.
- Онуфри Петрашкевич (1793-1863) — друг Адама Міцкевича, один із засновників товариства філоматів і хранитель архіву філоматів.
- Еустахи граф Тишкевич (1814-1873) — історик і археолог.
- Адам Фердинанд Адамович (1802-1881) — медик.
- Марк Конрад Соколовський (1818-1883) — відомий віртуоз класичної гітари.
- Ян Казимир Вільчинський (1806-1885) — лікар, колекціонер, видавець «Віленського альбому».
- Повілас Вішінскіс (1875-1906) — книгоноша, письменник, збирач литовського фольклору, учасник археологічних експедицій, культурний діяч.
- Йонас Яшмантас (1849-1906) — культурний діяч, організатор благодійної організації допомоги литовцям в Петербурзі, член литовської патріотичної організації «Дванадцять апостолів Вільнюса» (1895-1904).
- Мікалоюс Константінас Чюрльоніс (1875—1911) — художник і композитор.
- Аугустінас Пашкявічюс (1844-1914) — доктор, культурний діяч, керівник вільнюської литовської культурної організації «Rūta».
- Александрас Юрашайтіс (1859-1915) — литовський фотограф, з 1902 працював у власній фотостудії на Георгіївському проспекті, один з перших литовських кінорежисерів, литовський культурний діяч.
- Юзеф Балзукевич (1867-1915) — художник.
- Юозапас Амбразеюс-Амбразевічюс (1855-1915) — композитор, поет, з 1897 року керівник литовського хору.
- Габріелюс Ландсбергіс-Жямкальніс (1852-1916) — драматург, театральний діяч, публіцист, книгоноша, редактор першої литовської газети Вільнюса — Vilniaus žinios.
- Луцькевич Іван Іванович(1881-1919) — білоруський політичний діяч, археолог, етнограф, публіцист, ідеолог білоруського національного руху ХХ століття
Галерея
- Пам'ятник на могилі І. Лелевеля
- Пам'ятник на могилі Ю. Монтвілла
- Пам'ятник на могилі Й. Басанавічюса
- Надгробок на могилі А. Пілсудського
- Надгробок на могилі Людаса Ґіри
- Надгробок на могилі Юозаса Таллат-Кялпші
- Надгробок на могилі Баліса Сруоги
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cvintar Rasu lit Rasu kapines pol Cmentarz na Rossie odin iz najdavnishih i najcinnishih v istoriko kulturnomu vidnoshenni nekropoliv Litvi Plosha kladovisha 10 863 ga Kladovishe ye pam yatkoyu istoriyi ta kulturi nacionalnogo znachennya j ohoronyayetsya derzhavoyu Cvintar RasuCvintar RasuInformaciya pro cvintar54 40 06 pn sh 25 18 16 sh d H G OKrayina LitvaRoztashuvannya VilnyusVidkrito 1801 vpershe zgadano 1801 Zakrito 1967Status zakrite krim vinyatkovih vipadkivPlosha 10 8 gektarCvintar RasuCvintar Rasu Litva Cvintar Rasu u Vikishovishi Mogili polskih voyakiv 1939IstoriyaU kvitni 1801 roku magistrat Vilno vidiliv dilyanku zemli dlya cvintarya za todishnoyu miskoyu mezheyu 6 travnya 1801 roku cvintar buv osvyachenij 8 travnya 1801 roku na nomu buv pohovanij burgomistr Yan Myuller U 1814 roci do pivnichnoyi chastini cvintarya bula priyednana she odna dilyanka zemli Poruch iz cim kladovishem v pershij polovini XIX stolittya roztashovuvalosya misce dlya pohovannya pomerlih u viddilenni Antokolskoyi likarni Spochatku jogo nazivali Siritskim potim Novoyu Rosoyu plosha 4 6 ga Pered vhodom na cvintar u 1920 roci buli pohovani soldati polegli v polsko radyanskij vijni U 1935 1936 rokah nevelikij vijskovij cvintar buv perebudovanij za proektom Vojceha Yastzhembovskogo avtora roztashovanogo v centri nadgrobka nad prahom materi i sercem Yuzefa Pilsudskogo Poruch pohovani soldati pochesnoyi varti yaki vidmovilisya zdati zbroyu chervonoarmijcyam v 1939 roci i buli rozstrilyani na misci Z 1967 roku pohovannya na Rasu krim vinyatkovih vipadkiv pripineni 10 bereznya 2005 roku pid chas derzhavnogo vizitu v Litvu prezidenta Polshi na cvintari Rasu Oleksandr Kvasnyevskij i Valdas Adamkus poklali kviti na mogili Jonasa Basanavichyusa i Yuzefa Pilsudskogo Na cvintari pohovaniGolovna kategoriya Francisk Smuglevich 1745 1807 hudozhnik profesor Vilenskogo universitetu Euzebiush Slovacka 1773 abo 1772 1814 poet profesor Vilenskogo universitetu Jonas Bendoryus 1889 1954 litovskij kompozitor organist Avgust Bekyu 1775 1824 profesor Vilenskogo universitetu medik Andzhej Snyadeckij 1768 1838 vchenij medik profesor Vilenskogo universitetu Yustin Narbut 1776 1845 istorik Karol Podchashinskij 1790 1860 arhitektor Adam Joher 1791 1860 bibliograf i filolog Joahim Lelevel 1786 1861 istorik profesor Vilenskogo universitetu Vladislav Sirokomlya 1823 1862 pismennik i poet Onufri Petrashkevich 1793 1863 drug Adama Mickevicha odin iz zasnovnikiv tovaristva filomativ i hranitel arhivu filomativ Eustahi graf Tishkevich 1814 1873 istorik i arheolog Adam Ferdinand Adamovich 1802 1881 medik Mark Konrad Sokolovskij 1818 1883 vidomij virtuoz klasichnoyi gitari Yan Kazimir Vilchinskij 1806 1885 likar kolekcioner vidavec Vilenskogo albomu Povilas Vishinskis 1875 1906 knigonosha pismennik zbirach litovskogo folkloru uchasnik arheologichnih ekspedicij kulturnij diyach Jonas Yashmantas 1849 1906 kulturnij diyach organizator blagodijnoyi organizaciyi dopomogi litovcyam v Peterburzi chlen litovskoyi patriotichnoyi organizaciyi Dvanadcyat apostoliv Vilnyusa 1895 1904 Mikaloyus Konstantinas Chyurlonis 1875 1911 hudozhnik i kompozitor Augustinas Pashkyavichyus 1844 1914 doktor kulturnij diyach kerivnik vilnyuskoyi litovskoyi kulturnoyi organizaciyi Ruta Aleksandras Yurashajtis 1859 1915 litovskij fotograf z 1902 pracyuvav u vlasnij fotostudiyi na Georgiyivskomu prospekti odin z pershih litovskih kinorezhiseriv litovskij kulturnij diyach Yuzef Balzukevich 1867 1915 hudozhnik Yuozapas Ambrazeyus Ambrazevichyus 1855 1915 kompozitor poet z 1897 roku kerivnik litovskogo horu Gabrielyus Landsbergis Zhyamkalnis 1852 1916 dramaturg teatralnij diyach publicist knigonosha redaktor pershoyi litovskoyi gazeti Vilnyusa Vilniaus zinios Luckevich Ivan Ivanovich 1881 1919 biloruskij politichnij diyach arheolog etnograf publicist ideolog biloruskogo nacionalnogo ruhu HH stolittyaGalereyaPam yatnik na mogili I Lelevelya Pam yatnik na mogili Yu Montvilla Pam yatnik na mogili J Basanavichyusa Nadgrobok na mogili A Pilsudskogo Nadgrobok na mogili Lyudasa Giri Nadgrobok na mogili Yuozasa Tallat Kyalpshi Nadgrobok na mogili Balisa Sruogi