Цвинтар Пікпюс (фр. Cimetière de Picpus) — найбільший приватний цвинтар Парижа у XII окрузі, на якому поховано багатьох відомих особистостей. На цвинтарі поховані останки французів які були страчені на ґільйотині під час Великої французької революції 1789—1799 років. Тут поховано маркіза Лафаєта.
Цвинтар Пікпюс фр. Cimetière de Picpus, трансліт. Cimetière de Picpus | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Франція |
Розташування | Париж |
Власник | Q125464035? |
Оператор | Q125464035? |
Відкрито | |
Закрито | 1795 |
Тип | приватний |
Статус | недіючий |
Охоронний статус | d[1] |
Кількість поховань | 1306 |
Адреса: 35 Rue de Picpus, Paris 75012 | |
Вебсайт | parisjetaime.com/culture/cimetiere-de-picpus-p1074 |
Цвинтар Пікпюс Цвинтар Пікпюс (Париж) | |
Цвинтар Пікпюс у Вікісховищі |
Розташування та опис
Цвинтар Пікпюс, один з двох приватних цвинтарів Парижа, розташувалося на однойменній вулиці Пікпюс у XII окрузі, поряд з станцією метро неподалік від площі Нації, де влітку 1794 роки стояла ґільйотина. Другий приватний цвинтар у Парижі — це кіркут португальських євреїв у XIX окрузі.
Біля входу на цвинтарі Пікпюс знаходиться каплиця XIX століття, всередині якої можна побачити таблички з повним списком жертв Великої Французької революції, які спочивають у двох братських могилах. З 14 червня по 27 липня 1794 року в цих могилах було поховано 1306 осіб у віці 14-90 років. У переліку страчених можна побачити представників усіх станів тодішньої Франції. Тут упокоївся цвіт французької аристократії та духовенства, а також простий люд, який постраждав від «Великого терору».
На цвинтарі знаходиться чудотворна скульптура Богоматері Миру з немовлям, встановлена Людовіком XIII. Скульптура майстерно виготовлена з чорного дерева та увінчана золотою короною.
Над могилою маркіза де Лафаєта, почесного громадянина Сполучених Штатів Америки, встановлений американський прапор. Щороку 4 липня сюди приходить американський посол, щоб вшанувати його пам'ять.
Цвинтар Пікпюс відкритий для вільного відвідування у післяобідній час. За вхід береться плата у розмірі 2 €, кошти йдуть на утримання та благоустрій території.
Історія
Заснований цвинтар Пікпюс за ініціативи короля Людовика XIII Пікпюс в Парижі з ініціативи короля Людовика XIII у 1640-му році біля монастиря Святого Августина. Під час французької революції цвинтар розширили за рахунок монастирського саду, який був відібрані у закритого революціонерами монастиря Святого Августина.
Через близькість до місця страти, обезголовлювали на площі Трону (нині площа Нації) за допомогою ґільйотини, на цвинтарі знаходяться дві братські могили, в яких поховані жертви [fr] загальною кількістю 1306 осіб. Для цього революціонерами у північно-східному кутку монастирського саду були викопані дві братські могили. Масові поховання припинилися тільки після страти Робесп'єра.
У 1797 році власницею цвинтаря Пікпюс стала принцеса Амалія Зефірина фон Зальм-Кірбурґ, сестра страченого та похованого на цвинтарі принца Фрідріха III. 1803 року цвинтар Пікпюс придбали у складчину 11 членів сімей похованих.
Відомі особи, поховані на цвинтарі
- Анрі Адміра — французький революціонер.
- Олександр Богарне — французький військовий та політичний діяч часів Першої республіки.
- Марі Жозеф де Лафаєт — французький військовий та політичний діяч.
- Андре Шеньє — французький поет, журналіст та політичний діяч.
- Антуан Лоран Лавуазьє — французький вчений, один із засновників сучасної хімії.
- [fr] — французький державний та політичний діяч.
- [fr] — французький письменник та політичний діяч, член Французької академії.
- [fr] — французький поет
- — французька принцеса, двоюрідна сестра короля Людовика XIV, великая герцогиня Тосканська, дружина Козімо III Медічі.
- Рішар Мік — французький архітектор, представник неокласицизму.
- [fr] — французька аристократка, дружина Марі Жозефа де Лафаєта.
- Комп'єнські мучениці — шістнадцять сестер-кармеліток, блаженних Римсько-Католицької церкви, страчені у Парижі в часи правління Максиміліана Робесп'єра.
Світлини
- Могила Марі Жозефа де Лафаєта
- Братська могила
-
-
- Гробівець сім'ї Ларошфуко
- Гробівець сім'ї де Монталембер
- Меморіальна дошка поета Жана-Антуана Руше
- Меморіальна дошка поета Андре Шеньє
- Меморіальна дошка у пам'ять про шістнадцять комп'єнських мучениць
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 1 вересня 2018.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pikpyus Cvintar Pikpyus fr Cimetiere de Picpus najbilshij privatnij cvintar Parizha u XII okruzi na yakomu pohovano bagatoh vidomih osobistostej Na cvintari pohovani ostanki francuziv yaki buli stracheni na giljotini pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi 1789 1799 rokiv Tut pohovano markiza Lafayeta Cvintar Pikpyus fr Cimetiere de Picpus translit Cimetiere de PicpusCvintar PikpyusInformaciya pro cvintar48 50 38 pn sh 2 24 01 sh d H G OKrayina FranciyaRoztashuvannya ParizhVlasnik Q125464035 Operator Q125464035 Vidkrito 1640Zakrito 1795Tip privatnijStatus nediyuchijOhoronnij status d 1 Kilkist pohovan 1306Adresa 35 Rue de Picpus Paris 75012Vebsajt parisjetaime com culture cimetiere de picpus p1074Cvintar PikpyusCvintar Pikpyus Parizh Cvintar Pikpyus u VikishovishiRoztashuvannya ta opisVhidna brama na cvintar Cvintar Pikpyus odin z dvoh privatnih cvintariv Parizha roztashuvalosya na odnojmennij vulici Pikpyus u XII okruzi poryad z stanciyeyu metro nepodalik vid ploshi Naciyi de vlitku 1794 roki stoyala giljotina Drugij privatnij cvintar u Parizhi ce kirkut portugalskih yevreyiv u XIX okruzi Bilya vhodu na cvintari Pikpyus znahoditsya kaplicya XIX stolittya vseredini yakoyi mozhna pobachiti tablichki z povnim spiskom zhertv Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi yaki spochivayut u dvoh bratskih mogilah Z 14 chervnya po 27 lipnya 1794 roku v cih mogilah bulo pohovano 1306 osib u vici 14 90 rokiv U pereliku strachenih mozhna pobachiti predstavnikiv usih staniv todishnoyi Franciyi Tut upokoyivsya cvit francuzkoyi aristokratiyi ta duhovenstva a takozh prostij lyud yakij postrazhdav vid Velikogo teroru Na cvintari znahoditsya chudotvorna skulptura Bogomateri Miru z nemovlyam vstanovlena Lyudovikom XIII Skulptura majsterno vigotovlena z chornogo dereva ta uvinchana zolotoyu koronoyu Nad mogiloyu markiza de Lafayeta pochesnogo gromadyanina Spoluchenih Shtativ Ameriki vstanovlenij amerikanskij prapor Shoroku 4 lipnya syudi prihodit amerikanskij posol shob vshanuvati jogo pam yat Cvintar Pikpyus vidkritij dlya vilnogo vidviduvannya u pislyaobidnij chas Za vhid beretsya plata u rozmiri 2 koshti jdut na utrimannya ta blagoustrij teritoriyi IstoriyaZasnovanij cvintar Pikpyus za iniciativi korolya Lyudovika XIII Pikpyus v Parizhi z iniciativi korolya Lyudovika XIII u 1640 mu roci bilya monastirya Svyatogo Avgustina Pid chas francuzkoyi revolyuciyi cvintar rozshirili za rahunok monastirskogo sadu yakij buv vidibrani u zakritogo revolyucionerami monastirya Svyatogo Avgustina Cherez blizkist do miscya strati obezgolovlyuvali na ploshi Tronu nini plosha Naciyi za dopomogoyu giljotini na cvintari znahodyatsya dvi bratski mogili v yakih pohovani zhertvi fr zagalnoyu kilkistyu 1306 osib Dlya cogo revolyucionerami u pivnichno shidnomu kutku monastirskogo sadu buli vikopani dvi bratski mogili Masovi pohovannya pripinilisya tilki pislya strati Robesp yera U 1797 roci vlasniceyu cvintarya Pikpyus stala princesa Amaliya Zefirina fon Zalm Kirburg sestra strachenogo ta pohovanogo na cvintari princa Fridriha III 1803 roku cvintar Pikpyus pridbali u skladchinu 11 chleniv simej pohovanih Vidomi osobi pohovani na cvintariTablicya z imenami pohovanih na cvintari Anri Admira francuzkij revolyucioner Oleksandr Bogarne francuzkij vijskovij ta politichnij diyach chasiv Pershoyi respubliki Mari Zhozef de Lafayet francuzkij vijskovij ta politichnij diyach Andre Shenye francuzkij poet zhurnalist ta politichnij diyach Antuan Loran Lavuazye francuzkij vchenij odin iz zasnovnikiv suchasnoyi himiyi fr francuzkij derzhavnij ta politichnij diyach fr francuzkij pismennik ta politichnij diyach chlen Francuzkoyi akademiyi fr francuzkij poet francuzka princesa dvoyuridna sestra korolya Lyudovika XIV velikaya gercoginya Toskanska druzhina Kozimo III Medichi Rishar Mik francuzkij arhitektor predstavnik neoklasicizmu fr francuzka aristokratka druzhina Mari Zhozefa de Lafayeta Komp yenski muchenici shistnadcyat sester karmelitok blazhennih Rimsko Katolickoyi cerkvi stracheni u Parizhi v chasi pravlinnya Maksimiliana Robesp yera SvitliniMogila Mari Zhozefa de Lafayeta Bratska mogila Grobivec sim yi Laroshfuko Grobivec sim yi de Montalember Memorialna doshka poeta Zhana Antuana Rushe Memorialna doshka poeta Andre Shenye Memorialna doshka u pam yat pro shistnadcyat komp yenskih muchenicPrimitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Arhiv originalu za 24 grudnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2018 Posilannya