У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Пікпюс Цвинтар Пікпюс фр Cimetière de Picpus найбільший приватний ц

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пікпюс.

Цвинтар Пікпюс (фр. Cimetière de Picpus) — найбільший приватний цвинтар Парижа у XII окрузі, на якому поховано багатьох відомих особистостей. На цвинтарі поховані останки французів які були страчені на ґільйотині під час Великої французької революції 1789—1799 років. Тут поховано маркіза Лафаєта.

Цвинтар Пікпюс фр. Cimetière de Picpus, трансліт. Cimetière de Picpus

Цвинтар Пікпюс
Інформація про цвинтар
^{H G O}
Країна	Франція
Розташування	Париж
Власник	Q125464035?
Оператор	Q125464035?
Відкрито
Закрито	1795
Тип	приватний
Статус	недіючий
Охоронний статус	^d^[1]
Кількість поховань	1306
Адреса: 35 Rue de Picpus, Paris 75012
Вебсайт	parisjetaime.com/culture/cimetiere-de-picpus-p1074

Цвинтар Пікпюс Цвинтар Пікпюс (Париж)
Цвинтар Пікпюс у Вікісховищі

Розташування та опис

Цвинтар Пікпюс, один з двох приватних цвинтарів Парижа, розташувалося на однойменній вулиці Пікпюс у XII окрузі, поряд з станцією метро неподалік від площі Нації, де влітку 1794 роки стояла ґільйотина. Другий приватний цвинтар у Парижі — це кіркут португальських євреїв у XIX окрузі.

Біля входу на цвинтарі Пікпюс знаходиться каплиця XIX століття, всередині якої можна побачити таблички з повним списком жертв Великої Французької революції, які спочивають у двох братських могилах. З 14 червня по 27 липня 1794 року в цих могилах було поховано 1306 осіб у віці 14-90 років. У переліку страчених можна побачити представників усіх станів тодішньої Франції. Тут упокоївся цвіт французької аристократії та духовенства, а також простий люд, який постраждав від «Великого терору».

На цвинтарі знаходиться чудотворна скульптура Богоматері Миру з немовлям, встановлена Людовіком XIII. Скульптура майстерно виготовлена з чорного дерева та увінчана золотою короною.

Над могилою маркіза де Лафаєта, почесного громадянина Сполучених Штатів Америки, встановлений американський прапор. Щороку 4 липня сюди приходить американський посол, щоб вшанувати його пам'ять.

Цвинтар Пікпюс відкритий для вільного відвідування у післяобідній час. За вхід береться плата у розмірі 2 €, кошти йдуть на утримання та благоустрій території.

Історія

Заснований цвинтар Пікпюс за ініціативи короля Людовика XIII Пікпюс в Парижі з ініціативи короля Людовика XIII у 1640-му році біля монастиря Святого Августина. Під час французької революції цвинтар розширили за рахунок монастирського саду, який був відібрані у закритого революціонерами монастиря Святого Августина.

Через близькість до місця страти, обезголовлювали на площі Трону (нині площа Нації) за допомогою ґільйотини, на цвинтарі знаходяться дві братські могили, в яких поховані жертви ^[fr] загальною кількістю 1306 осіб. Для цього революціонерами у північно-східному кутку монастирського саду були викопані дві братські могили. Масові поховання припинилися тільки після страти Робесп'єра.

У 1797 році власницею цвинтаря Пікпюс стала принцеса Амалія Зефірина фон Зальм-Кірбурґ, сестра страченого та похованого на цвинтарі принца Фрідріха III. 1803 року цвинтар Пікпюс придбали у складчину 11 членів сімей похованих.

Відомі особи, поховані на цвинтарі

Анрі Адміра — французький революціонер.
Олександр Богарне — французький військовий та політичний діяч часів Першої республіки.
Марі Жозеф де Лафаєт — французький військовий та політичний діяч.
Андре Шеньє — французький поет, журналіст та політичний діяч.
Антуан Лоран Лавуазьє — французький вчений, один із засновників сучасної хімії.
^[fr] — французький державний та політичний діяч.
^[fr] — французький письменник та політичний діяч, член Французької академії.
^[fr] — французький поет
— французька принцеса, двоюрідна сестра короля Людовика XIV, великая герцогиня Тосканська, дружина Козімо III Медічі.
Рішар Мік — французький архітектор, представник неокласицизму.
^[fr] — французька аристократка, дружина Марі Жозефа де Лафаєта.
Комп'єнські мучениці — шістнадцять сестер-кармеліток, блаженних Римсько-Католицької церкви, страчені у Парижі в часи правління Максиміліана Робесп'єра.

Світлини

Могила Марі Жозефа де Лафаєта
Братська могила
Гробівець сім'ї Ларошфуко
Гробівець сім'ї де Монталембер
Меморіальна дошка поета Жана-Антуана Руше
Меморіальна дошка поета Андре Шеньє
Меморіальна дошка у пам'ять про шістнадцять комп'єнських мучениць

Примітки

base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 1 вересня 2018.

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q15097084"_data-entity-id="Q809830">[[:База_Меріме|base_Mérimée]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Міністерство_культури_Франції|ministère_de_la_Culture]],_1978.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q384602]][[d:Track:Q68471231]][[d:Track:Q809830]]</div>-1] se Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830

[2] . Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 1 вересня 2018.

[1]