Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрі́дріх Арту́рович Ца́ндер (11 [23] серпня 1887, Рига — 28 березня 1933, Кисловодськ) — радянський піонер ракетної техніки і космонавтики. Син німецьких іммігрантів, що переселилися в Радянську Росію. Випускник Ризького технічного університету. Один з розробників першої радянської ракети на рідкому паливі .
| Цандер Фрідріх Артурович | |
|---|---|
| нім. Georg Arthur Constantin Friedrich Zander | |
 | |
| Народився | 23 серпня 1887[1][2] Рига, Російська імперія[3] |
| Помер | 28 березня 1933[3][2] (45 років) Кисловодськ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР[3] ·черевний тиф |
| Поховання | Кисловодськ |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | винахідник, інженер, бортінженер |
| Alma mater | Rīgas politehniskais institūts[d] |
| Галузь | космонавтика |
| Заклад | Московський авіаційний інститут |
| Батько | d[4] |
| Брати, сестри | d[4] |
| Нагороди | d (1976) |
| Автограф |  |
 Роботи у Вікіджерелах Цандер Фрідріх Артурович у Вікісховищі | |
Біографія
Фрідріх Цандер народився родині балтійських німців. Його батько Артур Костянтинович був лікарем, однак захоплювався не тільки медициною, але й іншими природничими науками. Свій інтерес він передав синові.
У 1898 році Фрідріх був зарахований до першого класу Ризького міського реального училища, яке він закінчив через 7 років, ставши одним із найкращих учнів. В останньому класі йому довелося ознайомитися з роботою видатного вченого-самоучки Костянтина Едуардовича Ціолковського «Дослідження світових просторів реактивними приладами», після чого захопився ракетами. Під час навчання на інженера в Ризькому політехнічному інституті Цандер виконав розрахунок траєкторії польоту міжпланетної ракети, яка могла б досягти поверхні Марса. Тема польоту до червоної планеті хвилювала Цандера все життя, а гасло «Вперед, на Марс!» стало його особистим ідеалом.
У 1908 році Цандер опублікував свою першу роботу, присвячену міжпланетним подорожам, розглянувши в ній питання життєзабезпечення людини в космічному польоті, де вперше виклав ідею космічних оранжерей — вирощування їстівних рослин безпосередньо на борту космічного корабля.
У 1911 році ним була запропонована ідея використання частини конструкції корабля як додаткового запасу високоефективного палива. За задумом Цандера, космічний корабель міг злітати як звичайний аероплан, а при досягненні кордонів земної атмосфери використовувати непотрібні елементи конструкції, такі як крила, пропелери, двигун як пальне.
До початку Першої світової війни Цандер працював у Ризі на заводах «Мотор» і «Провідник». Під час війни завод «Провідник» був евакуйований в Росію. Після закінчення війни Цандер вирішив залишитися в Москві.
У 1921 році доповідь про цей проект була представлена Цандером на конференції винахідників, а в 1924 році — перероблена і опублікована в 13-му номері журналу під назвою «Перельоти на інші планети». У тій же статті Цандер висловив ідеї про вигоду застосування прямоточних реактивних двигунів, про можливість використання і конструкції сонячного вітрила.
Разом з Юрієм Кондратюком і своїм учителем К. Е. Ціолковським Цандер організував . У ранніх роботах якого була вперше розглянута можливість використання атмосфери для гальмування і повернення космічних кораблів. У тому ж 1924 році Цандер запатентував ідею крилатої ракети, яка повинна була стати основним засобом для виконання міжпланетних перельотів.
В 1929–1932 побудував і випробував реактивний двигун на стисненому повітрі з бензином (ОР-1). В 1930–1931 роках викладав у Московському авіаційному інституті, в 1931–1932 — головував в Групі вивчення реактивного руху (ГВРР), яка створила і запустила в 1933 році першу радянську ракету конструкції , а потім другу — за проектом Цандера. В 1933 — побудував і випробував реактивний двигун на рідкому кисні та бензині ().
Ф. А. Цандер не побачив старту своєї ракети: він захворів і помер від тифу за кілька місяців до старту. Похований у Кисловодську на Старому Військовому кладовищі.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1037920791 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Цандер Фридрих Артурович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- BBLD - Baltisches biografisches Lexikon digital — 2012.
- Фридрих Цандер (рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fri drih Artu rovich Ca nder 11 23 serpnya 1887 18870823 Riga 28 bereznya 1933 Kislovodsk radyanskij pioner raketnoyi tehniki i kosmonavtiki Sin nimeckih immigrantiv sho pereselilisya v Radyansku Rosiyu Vipusknik Rizkogo tehnichnogo universitetu Odin z rozrobnikiv pershoyi radyanskoyi raketi na ridkomu palivi Cander Fridrih Arturovichnim Georg Arthur Constantin Friedrich ZanderNarodivsya 23 serpnya 1887 1887 08 23 1 2 Riga Rosijska imperiya 3 Pomer 28 bereznya 1933 1933 03 28 3 2 45 rokiv Kislovodsk Pivnichno Kavkazkij kraj RSFRR SRSR 3 cherevnij tifPohovannya KislovodskKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist vinahidnik inzhener bortinzhenerAlma mater Rigas politehniskais instituts d Galuz kosmonavtikaZaklad Moskovskij aviacijnij institutBatko d 4 Brati sestri d 4 Nagorodi d 1976 AvtografRoboti u Vikidzherelah Cander Fridrih Arturovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Cander BiografiyaFridrih Cander narodivsya rodini baltijskih nimciv Jogo batko Artur Kostyantinovich buv likarem odnak zahoplyuvavsya ne tilki medicinoyu ale j inshimi prirodnichimi naukami Svij interes vin peredav sinovi U 1898 roci Fridrih buv zarahovanij do pershogo klasu Rizkogo miskogo realnogo uchilisha yake vin zakinchiv cherez 7 rokiv stavshi odnim iz najkrashih uchniv V ostannomu klasi jomu dovelosya oznajomitisya z robotoyu vidatnogo vchenogo samouchki Kostyantina Eduardovicha Ciolkovskogo Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami pislya chogo zahopivsya raketami Pid chas navchannya na inzhenera v Rizkomu politehnichnomu instituti Cander vikonav rozrahunok trayektoriyi polotu mizhplanetnoyi raketi yaka mogla b dosyagti poverhni Marsa Tema polotu do chervonoyi planeti hvilyuvala Candera vse zhittya a gaslo Vpered na Mars stalo jogo osobistim idealom U 1908 roci Cander opublikuvav svoyu pershu robotu prisvyachenu mizhplanetnim podorozham rozglyanuvshi v nij pitannya zhittyezabezpechennya lyudini v kosmichnomu poloti de vpershe viklav ideyu kosmichnih oranzherej viroshuvannya yistivnih roslin bezposeredno na bortu kosmichnogo korablya U 1911 roci nim bula zaproponovana ideya vikoristannya chastini konstrukciyi korablya yak dodatkovogo zapasu visokoefektivnogo paliva Za zadumom Candera kosmichnij korabel mig zlitati yak zvichajnij aeroplan a pri dosyagnenni kordoniv zemnoyi atmosferi vikoristovuvati nepotribni elementi konstrukciyi taki yak krila propeleri dvigun yak palne Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Cander pracyuvav u Rizi na zavodah Motor i Providnik Pid chas vijni zavod Providnik buv evakujovanij v Rosiyu Pislya zakinchennya vijni Cander virishiv zalishitisya v Moskvi U 1921 roci dopovid pro cej proekt bula predstavlena Canderom na konferenciyi vinahidnikiv a v 1924 roci pereroblena i opublikovana v 13 mu nomeri zhurnalu pid nazvoyu Pereloti na inshi planeti U tij zhe statti Cander visloviv ideyi pro vigodu zastosuvannya pryamotochnih reaktivnih dviguniv pro mozhlivist vikoristannya i konstrukciyi sonyachnogo vitrila Razom z Yuriyem Kondratyukom i svoyim uchitelem K E Ciolkovskim Cander organizuvav U rannih robotah yakogo bula vpershe rozglyanuta mozhlivist vikoristannya atmosferi dlya galmuvannya i povernennya kosmichnih korabliv U tomu zh 1924 roci Cander zapatentuvav ideyu krilatoyi raketi yaka povinna bula stati osnovnim zasobom dlya vikonannya mizhplanetnih perelotiv V 1929 1932 pobuduvav i viprobuvav reaktivnij dvigun na stisnenomu povitri z benzinom OR 1 V 1930 1931 rokah vikladav u Moskovskomu aviacijnomu instituti v 1931 1932 golovuvav v Grupi vivchennya reaktivnogo ruhu GVRR yaka stvorila i zapustila v 1933 roci pershu radyansku raketu konstrukciyi a potim drugu za proektom Candera V 1933 pobuduvav i viprobuvav reaktivnij dvigun na ridkomu kisni ta benzini F A Cander ne pobachiv startu svoyeyi raketi vin zahvoriv i pomer vid tifu za kilka misyaciv do startu Pohovanij u Kislovodsku na Staromu Vijskovomu kladovishi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1037920791 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Cander Fridrih Arturovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 BBLD Baltisches biografisches Lexikon digital 2012 d Track Q18616550 Fridrih Cander ros nedostupne posilannya z lipnya 2019