Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цакатл | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Amazilia tzacatl (, 1833) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Trochilus tzacatl | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Цакатл або амази́лія рудохвоста (Amazilia tzacatl) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 9-11 см. вага 5 г. У самців номінативного підвиду голова і верхня частина тіла зелене, передня частина обличчя і надхвістя каштанові. Хвіст каштановий, зовнішні опахала і кінчики стернові пер бронзово-зелені. Горло, верхня частина грудей і боки зелені, пера на горлі мають вузькі білі краї, що формують лускоподібний візерунок. Нижня частина грудей сіра, живіт білий, нижні покривні пера хвоста каштанові. Дзьоб червонувато-чорний, довжиною 20 мм.
У самиць нижня частина грудей блідіша, ніж у самців, а лускоподібний візерунок на горлі більш виражений. У молодих птахів нижня частина грудей і боки мають коричнюватий відтінок, а пера на нижній частині спини і надхвісті мають вузькі охристі кінчики.
Представники підвиду A. t. handleyi мають більші розміри, ніж представники номінативного підвиду, забарвлення у них більш темне. Представники підвиду A. t. fuscicaudata є меншими за представників номінативного підвиду, дзьоб у них більш товстий. У представників підвиду A. t. jucunda верхня частина дзьоба скоріше рожевувато-коричнева, ніж чорна, хвіст у них більш темно-сірий, а бронзово-зелені плями на стернових перах більш вузькі. у представникіа підвиду A. t. brehmi дзьоб довший, ніж у представників підвиду A. t. fuscicaudata, а зелені плями на ньому менші, як у A. t. jucunda, крила і хвіст у них більш довгі.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- A. t. tzacatl (de la Llave, 1833) — від сходу центральної Мексики (південь Тамауліпасу) до центральної Панами;
- A. t. handleyi Wetmore, 1963 — острів [en] (на північний захід від Панами);
- A. t. fuscicaudata (Fraser, 1840) — від долин Кауки і Магдалени на заході і півночі Колумбії до західної Венесуели (Лара, Тачира);
- A. t. brehmi Weller & Schuchmann, 1999 — верхів'я річки [en] в департаменті Нариньйо на південному захроді Колумбії;
- A. t. jucunda (Heine, 1863) — південний захід Колумбії і захід Еквадору (на південь до Лохи), острів Горгона (на захід від Колумбії).
Поширення і екологія
Цакатли мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі і Венесуелі. Вони живуть на узліссях тропічних лісів, на галявинах, в чагарникових і вторинних заростях, в рідколіссях, на плантаціях, в парках і садах. В Мексиці зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря, в Коста-Риці на висоті до 1860 м над рівнем моря, в Колумбії на висоті жо 1800 м над рівнем моря, у Венесуелі на висоті до 1700 м над рівнем моря. В Еквадорі птахи локально спостерігалися на висоті 2500 м над рівнем моря.
Цакатли живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, чагарників і дерев, а також дрібними комахами, їх часто можна побличити поблизу штучних годівниць для колібрі та на кавових і бананових плантаціях. Агресивно захищають кормові території. Сезон розмноження у цакатлів триває з лютого по листопад. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних вологих, листя і павутиння, зовні покривається лишайниками і мохом, прикріплюється до тонкої горизонтальної гілки, на висоті до 6 м над землею. В кладці 2 білимх яйця. Інкубаційний період триває 15-19 днів, пташенята покидають гніздо через 18-22 дні після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Amazilia tzacatl: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 грудня 2022
- (1833). Zoologica. Registro trimestre, ó, Colección de historia, literatura, ciencias y artes (Spanish та Latin) . 2 (5): 39–50 [48].
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 грудня 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cakatl Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Kolibrini Trochilinae Triba Trochilini Rid Amaziliya Amazilia Vid Cakatl Binomialna nazva Amazilia tzacatl 1833 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Trochilus tzacatl Posilannya Vikishovishe Amazilia tzacatl Vikividi Amazilia tzacatl ITIS 178058 MSOP 22730168 NCBI 57392 Cakatl abo amazi liya rudohvosta Amazilia tzacatl vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Meksici Centralnij i Pivdennij Americi OpisCakatl pidvid A t tzacatl Kosta Rika Cakatl pidvid A t jucunda Ekvador Gnizdo cakatla Dovzhina ptaha stanovit 9 11 sm vaga 5 g U samciv nominativnogo pidvidu golova i verhnya chastina tila zelene perednya chastina oblichchya i nadhvistya kashtanovi Hvist kashtanovij zovnishni opahala i kinchiki sternovi per bronzovo zeleni Gorlo verhnya chastina grudej i boki zeleni pera na gorli mayut vuzki bili krayi sho formuyut luskopodibnij vizerunok Nizhnya chastina grudej sira zhivit bilij nizhni pokrivni pera hvosta kashtanovi Dzob chervonuvato chornij dovzhinoyu 20 mm U samic nizhnya chastina grudej blidisha nizh u samciv a luskopodibnij vizerunok na gorli bilsh virazhenij U molodih ptahiv nizhnya chastina grudej i boki mayut korichnyuvatij vidtinok a pera na nizhnij chastini spini i nadhvisti mayut vuzki ohristi kinchiki Predstavniki pidvidu A t handleyi mayut bilshi rozmiri nizh predstavniki nominativnogo pidvidu zabarvlennya u nih bilsh temne Predstavniki pidvidu A t fuscicaudata ye menshimi za predstavnikiv nominativnogo pidvidu dzob u nih bilsh tovstij U predstavnikiv pidvidu A t jucunda verhnya chastina dzoba skorishe rozhevuvato korichneva nizh chorna hvist u nih bilsh temno sirij a bronzovo zeleni plyami na sternovih perah bilsh vuzki u predstavnikia pidvidu A t brehmi dzob dovshij nizh u predstavnikiv pidvidu A t fuscicaudata a zeleni plyami na nomu menshi yak u A t jucunda krila i hvist u nih bilsh dovgi PidvidiVidilyayut p yat pidvidiv A t tzacatl de la Llave 1833 vid shodu centralnoyi Meksiki pivden Tamaulipasu do centralnoyi Panami A t handleyi Wetmore 1963 ostriv en na pivnichnij zahid vid Panami A t fuscicaudata Fraser 1840 vid dolin Kauki i Magdaleni na zahodi i pivnochi Kolumbiyi do zahidnoyi Venesueli Lara Tachira A t brehmi Weller amp Schuchmann 1999 verhiv ya richki en v departamenti Narinjo na pivdennomu zahrodi Kolumbiyi A t jucunda Heine 1863 pivdennij zahid Kolumbiyi i zahid Ekvadoru na pivden do Lohi ostriv Gorgona na zahid vid Kolumbiyi Poshirennya i ekologiyaCakatli meshkayut v Meksici Gvatemali Belizi Gondurasi Nikaragua Kosta Rici Panami Kolumbiyi Ekvadori i Venesueli Voni zhivut na uzlissyah tropichnih lisiv na galyavinah v chagarnikovih i vtorinnih zarostyah v ridkolissyah na plantaciyah v parkah i sadah V Meksici zustrichayutsya na visoti do 1200 m nad rivnem morya v Kosta Rici na visoti do 1860 m nad rivnem morya v Kolumbiyi na visoti zho 1800 m nad rivnem morya u Venesueli na visoti do 1700 m nad rivnem morya V Ekvadori ptahi lokalno sposterigalisya na visoti 2500 m nad rivnem morya Cakatli zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih roslin chagarnikiv i derev a takozh dribnimi komahami yih chasto mozhna poblichiti poblizu shtuchnih godivnic dlya kolibri ta na kavovih i bananovih plantaciyah Agresivno zahishayut kormovi teritoriyi Sezon rozmnozhennya u cakatliv trivaye z lyutogo po listopad Gnizdo chashopodibne robitsya z roslinnih vologih listya i pavutinnya zovni pokrivayetsya lishajnikami i mohom prikriplyuyetsya do tonkoyi gorizontalnoyi gilki na visoti do 6 m nad zemleyu V kladci 2 bilimh yajcya Inkubacijnij period trivaye 15 19 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 18 22 dni pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Amazilia tzacatl informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 05 grudnya 2022 1833 Zoologica Registro trimestre o Coleccion de historia literatura ciencias y artes Spanish ta Latin 2 5 39 50 48 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 05 grudnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi