Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хуан Антоніо Лавальєха-і-де ла Торре (ісп. Juan Antonio Lavalleja y de la Torre; 24 червня 1784 — 22 жовтня 1853) — уругвайський революціонер, борець за незалежність, державний і політичний діяч, губернатор Східної провінції у складі Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати, перший керівник незалежної Східної Держави Уругвай, член урядового Тріумвірату Уругваю до самої своєї смерті в жовтні 1853 року.
| Хуан Антоніо Лавальєха ісп. Juan Antonio Lavalleja | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 19 вересня 1825 — 5 липня 1826 | |||
| Попередник: | Посаду відновлено | ||
| Наступник: | Хоакін Суарес | ||
| |||
| 17 квітня — 24 жовтня 1830 | |||
| Попередник: | Хосе Рондо | ||
| Наступник: | Луїс Едуардо Перес | ||
| |||
| 25 вересня — 22 жовтня 1853 | |||
| Попередник: | Хуан Франсіско Хіро | ||
| Наступник: | Венансіо Флорес | ||
| Народження: | 24 червня 1784[1][2][3] Мінас, Уругвай | ||
| Смерть: | 22 жовтня 1853[1][2][3](69 років) Монтевідео, Уругвай | ||
| Поховання: | Кафедральний собор Монтевідео | ||
| Країна: | Уругвай[3] | ||
| Партія: | Національна партія і Федералістська партія[d] | ||
| Шлюб: | d | ||
| | |||
Біографія
Народився в сім'ї вихідців з арагонського міста Уеска. 1811 року долучився до боротьби за незалежність Східної смуги та став соратником Хосе Хервасіо Артігаса, брав участь у першій та другій облогах Монтевідео.
1816 року під час вторгнення португальських військ на територію Східної провінції командував силами оборони. 3 квітня 1818 року під час битві на річці Валентин (сучасний департамент Сальто) потрапив у полон до португальців, після чого його відправили на острів Лас-Кобрас, що розташований у бухті Ріо-де-Жанейро.
1821 йому дозволили повернутись до Монтевідео, де він вступив на драгунську службу до місцевого пробразильського війська на чолі з Фруктуосо Ріверою. Коли Бразильська імперія проголосила незалежність від Португалії, Рівера поїхав за Лекором, який підтримав Педру I та вирішив вигнати португальські війська з Монтевідео. У листопаді 1823 року португальські війська здали Монтевідео Лекору, який проголосив про його приєднання до провінції Сісплатина Бразильської імперії. 1823 року Лавальєха переїхав до Буенос-Айреса, після того влада Бразильської імперії оголосила його зрадником і конфіскувала все його майно.
На світанку 19 квітня 1825 року група з тридцяти трьох патріотів на чолі з Лавальєхою висадилась на території Східної провінції. Здійнявши прапор з трьох горизонтальних смуг синього, білого та червоного кольорів, на якому було написано «Свобода або смерть!», Тридцять три Орієнтальці присягнулись звільнити батьківщину або загинути.
Після створення Тимчасового уряду Східної провінції, 14 червня Лавальєха став бригадним генералом і головнокомандувачем військ Східної провінції. У жовтні 1825 року під час битви біля Саранді війська під командуванням Лавальєхи завдали поразки бразильській армії. Перемоги Лавальєхи та Рівери привабили увагу Буенос-Айреса, й у грудні Конгрес Об'єднаних провінцій проголосив повернення Східної провінції до складу країни. У відповідь 10 грудня Бразилія оголосила війну Об'єднаним провінціям. 1 січня 1826 року почалась Аргентино-бразильська війна.
Щоб прибрати Лавальєху з політики, його відрядили разом з Республіканською армією до бразильської провінції Ріу-Гранді-ду-Сул. Там він 20 лютого 1827 року здобув перемогу в битві при Ітусаїнго. Суперечності з головнокомандувачем Карлосом Марією де Альвеаром призвели до розділу командування, й у липні 1827 року Лавальєха сам став головнокомандувачем, отримавши практично диктаторські повноваження на території Східної смуги. 12 жовтня 1827 року він розпустив Конгрес та усунув Суареса від посади губернатора.
Відповідно до попередньої мирної конвенції 1828 року колишня Сісплатина стала Східною Державою Уругвай. Повноваження Лавальєхи було передано генералу Хосе Рондо, який очолив тимчасовий перехідний уряд. 1830 року відбулись перші офіційні вибори президента Уругваю, за результатами яких Лавальєха зазнав поразки від Хосе Фруктуосо Рівери.
У липні 1832 року Лавальєха спробував підбурити повстання й атакував Дурасно, де зазвичай жив Рівера, втім те повстання було швидко придушено, тому Лавальєха був змушений тікати до Бразилії. В березні 1834 року Лавальєха за допомогою Хуана Мануеля де Росаса висадився в районі Колонії-дель-Сакраменто та пройшов усією країною, намагаючись підняти людей, після чого його вигнали на іншому краю країни через річку Куарейм.
1835 року новим президентом Уругваю став Мануель Орібе. Коли 1836 року Рівера повстав проти Орібе, Лавальєха запропонував свої послуги останньому проти свого старого ворога Рівери, висадившись 1 серпня 1836 року в Колонії-дель-Сакраменто з сотнею осіб. Йому повернули звання, що його він мав у національній армії, та разом з він 19 вересня 1836 року здобув перемогу у битві при Карпентерії. Втім 15 червня 1838 року він зазнав поразки у битві при Пальмарі. Після того, як у жовтні 1838 року Мануель Орібе склав з себе президентські повноваження, Лавальєха вирушив до Буенос-Айреса, та пішов на службу до Росаса.
1839 року Лавальєха вдерся до Уругваю в складі військ губернатора провінції Ентре-Ріос , й 29 грудня 1839 року зазнав поразки в битві при Каганчі. 1840 року він повторив спробу, та зазнав нищівної поразки при Дон-Кристобалі.
Впродовж тривалого періоду громадянської війни Лавальєха перебував у Серріто, в таборі Мануеля Орібе, який повернувся до Уругваю. Після капітуляції армії Орібе 1851 року Лавальєху відправили у відставку з армії у званні бригадного генерала.
25 вересня 1853 року президента Хуана Франсіско Хіро було повалено в результаті військового перевороту під проводом Венансіо Флореса. Останній призначив для керівництва країною Урядовий тріумвірат, до складу якого увійшли він сам, Рівера та Лавальєха (двоє останніх перебували у вигнанні), втім Лавальєха помер раніше, ніж зміг обійняти посаду.
Пам'ять
27 грудня 1927 року ім'ям Хуана Антоніо Лавальєхи було названо департамент, в адміністративному центрі якого він народився.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1055250050 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Authority file of the National Library of Uruguay
Література
- Латинская Америка: Энциклопедический справочник. Т. 2. / Гл. ред. В. В. Вольский. — М.: Советская энциклопедия, 1982. — С. 113
- Díaz, Eduardo Acevedo (2017). Grito de gloria (ісп.) . Biblioteca Cervantes Virtual. ISBN . Процитовано 18 жовтня 2020.
Посилання
- . www.biografiasyvidas.com (ісп.) . Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
- . www.ecured.cu (ісп.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
- . w.histrf.ru (рос.) . Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Lavalyeha a druge materine prizvishe de la Torre Huan Antonio Lavalyeha i de la Torre isp Juan Antonio Lavalleja y de la Torre 24 chervnya 1784 22 zhovtnya 1853 urugvajskij revolyucioner borec za nezalezhnist derzhavnij i politichnij diyach gubernator Shidnoyi provinciyi u skladi Ob yednanih provincij Rio de la Plati pershij kerivnik nezalezhnoyi Shidnoyi Derzhavi Urugvaj chlen uryadovogo Triumviratu Urugvayu do samoyi svoyeyi smerti v zhovtni 1853 roku Huan Antonio Lavalyeha isp Juan Antonio LavallejaPrapor Gubernator Shidnoyi provinciyi19 veresnya 1825 5 lipnya 1826Poperednik Posadu vidnovlenoNastupnik Hoakin SuaresPrapor Timchasovij general kapitan Urugvayu17 kvitnya 24 zhovtnya 1830Poperednik Hose RondoNastupnik Luyis Eduardo PeresPrapor Chlen uryadovogo Triumviratu Urugvayu25 veresnya 22 zhovtnya 1853Poperednik Huan Fransisko HiroNastupnik Venansio Flores Narodzhennya 24 chervnya 1784 1784 06 24 1 2 3 Minas UrugvajSmert 22 zhovtnya 1853 1853 10 22 1 2 3 69 rokiv Montevideo UrugvajPohovannya Kafedralnij sobor MontevideoKrayina Urugvaj 3 Partiya Nacionalna partiya i Federalistska partiya d Shlyub d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi vihidciv z aragonskogo mista Ueska 1811 roku doluchivsya do borotbi za nezalezhnist Shidnoyi smugi ta stav soratnikom Hose Hervasio Artigasa brav uchast u pershij ta drugij oblogah Montevideo 1816 roku pid chas vtorgnennya portugalskih vijsk na teritoriyu Shidnoyi provinciyi komanduvav silami oboroni 3 kvitnya 1818 roku pid chas bitvi na richci Valentin suchasnij departament Salto potrapiv u polon do portugalciv pislya chogo jogo vidpravili na ostriv Las Kobras sho roztashovanij u buhti Rio de Zhanejro 1821 jomu dozvolili povernutis do Montevideo de vin vstupiv na dragunsku sluzhbu do miscevogo probrazilskogo vijska na choli z Fruktuoso Riveroyu Koli Brazilska imperiya progolosila nezalezhnist vid Portugaliyi Rivera poyihav za Lekorom yakij pidtrimav Pedru I ta virishiv vignati portugalski vijska z Montevideo U listopadi 1823 roku portugalski vijska zdali Montevideo Lekoru yakij progolosiv pro jogo priyednannya do provinciyi Sisplatina Brazilskoyi imperiyi 1823 roku Lavalyeha pereyihav do Buenos Ajresa pislya togo vlada Brazilskoyi imperiyi ogolosila jogo zradnikom i konfiskuvala vse jogo majno Huan Manuel Blanes Klyatva tridcyati troh Oriyentales Municipalnij muzej krasnih mistectv imeni Huana Manuelya Blanesa Montevideo Na svitanku 19 kvitnya 1825 roku grupa z tridcyati troh patriotiv na choli z Lavalyehoyu visadilas na teritoriyi Shidnoyi provinciyi Zdijnyavshi prapor z troh gorizontalnih smug sinogo bilogo ta chervonogo koloriv na yakomu bulo napisano Svoboda abo smert Tridcyat tri Oriyentalci prisyagnulis zvilniti batkivshinu abo zaginuti Pislya stvorennya Timchasovogo uryadu Shidnoyi provinciyi 14 chervnya Lavalyeha stav brigadnim generalom i golovnokomanduvachem vijsk Shidnoyi provinciyi U zhovtni 1825 roku pid chas bitvi bilya Sarandi vijska pid komanduvannyam Lavalyehi zavdali porazki brazilskij armiyi Peremogi Lavalyehi ta Riveri privabili uvagu Buenos Ajresa j u grudni Kongres Ob yednanih provincij progolosiv povernennya Shidnoyi provinciyi do skladu krayini U vidpovid 10 grudnya Braziliya ogolosila vijnu Ob yednanim provinciyam 1 sichnya 1826 roku pochalas Argentino brazilska vijna Shob pribrati Lavalyehu z politiki jogo vidryadili razom z Respublikanskoyu armiyeyu do brazilskoyi provinciyi Riu Grandi du Sul Tam vin 20 lyutogo 1827 roku zdobuv peremogu v bitvi pri Itusayingo Superechnosti z golovnokomanduvachem Karlosom Mariyeyu de Alvearom prizveli do rozdilu komanduvannya j u lipni 1827 roku Lavalyeha sam stav golovnokomanduvachem otrimavshi praktichno diktatorski povnovazhennya na teritoriyi Shidnoyi smugi 12 zhovtnya 1827 roku vin rozpustiv Kongres ta usunuv Suaresa vid posadi gubernatora Vidpovidno do poperednoyi mirnoyi konvenciyi 1828 roku kolishnya Sisplatina stala Shidnoyu Derzhavoyu Urugvaj Povnovazhennya Lavalyehi bulo peredano generalu Hose Rondo yakij ocholiv timchasovij perehidnij uryad 1830 roku vidbulis pershi oficijni vibori prezidenta Urugvayu za rezultatami yakih Lavalyeha zaznav porazki vid Hose Fruktuoso Riveri U lipni 1832 roku Lavalyeha sprobuvav pidburiti povstannya j atakuvav Durasno de zazvichaj zhiv Rivera vtim te povstannya bulo shvidko pridusheno tomu Lavalyeha buv zmushenij tikati do Braziliyi V berezni 1834 roku Lavalyeha za dopomogoyu Huana Manuelya de Rosasa visadivsya v rajoni Koloniyi del Sakramento ta projshov usiyeyu krayinoyu namagayuchis pidnyati lyudej pislya chogo jogo vignali na inshomu krayu krayini cherez richku Kuarejm 1835 roku novim prezidentom Urugvayu stav Manuel Oribe Koli 1836 roku Rivera povstav proti Oribe Lavalyeha zaproponuvav svoyi poslugi ostannomu proti svogo starogo voroga Riveri visadivshis 1 serpnya 1836 roku v Koloniyi del Sakramento z sotneyu osib Jomu povernuli zvannya sho jogo vin mav u nacionalnij armiyi ta razom z vin 19 veresnya 1836 roku zdobuv peremogu u bitvi pri Karpenteriyi Vtim 15 chervnya 1838 roku vin zaznav porazki u bitvi pri Palmari Pislya togo yak u zhovtni 1838 roku Manuel Oribe sklav z sebe prezidentski povnovazhennya Lavalyeha virushiv do Buenos Ajresa ta pishov na sluzhbu do Rosasa 1839 roku Lavalyeha vdersya do Urugvayu v skladi vijsk gubernatora provinciyi Entre Rios j 29 grudnya 1839 roku zaznav porazki v bitvi pri Kaganchi 1840 roku vin povtoriv sprobu ta zaznav nishivnoyi porazki pri Don Kristobali Vprodovzh trivalogo periodu gromadyanskoyi vijni Lavalyeha perebuvav u Serrito v tabori Manuelya Oribe yakij povernuvsya do Urugvayu Pislya kapitulyaciyi armiyi Oribe 1851 roku Lavalyehu vidpravili u vidstavku z armiyi u zvanni brigadnogo generala 25 veresnya 1853 roku prezidenta Huana Fransisko Hiro bulo povaleno v rezultati vijskovogo perevorotu pid provodom Venansio Floresa Ostannij priznachiv dlya kerivnictva krayinoyu Uryadovij triumvirat do skladu yakogo uvijshli vin sam Rivera ta Lavalyeha dvoye ostannih perebuvali u vignanni vtim Lavalyeha pomer ranishe nizh zmig obijnyati posadu Pam yat27 grudnya 1927 roku im yam Huana Antonio Lavalyehi bulo nazvano departament v administrativnomu centri yakogo vin narodivsya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1055250050 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Authority file of the National Library of Uruguay d Track Q126919021LiteraturaLatinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik T 2 Gl red V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1982 S 113 Diaz Eduardo Acevedo 2017 Grito de gloria isp Biblioteca Cervantes Virtual ISBN 978 84 16594 59 7 Procitovano 18 zhovtnya 2020 Posilannya www biografiasyvidas com isp Arhiv originalu za 21 sichnya 2020 Procitovano 18 zhovtnya 2020 www ecured cu isp Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 18 zhovtnya 2020 w histrf ru ros Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2020