Християн Самуель Вейс (нім. Christian Samuel Weiss; 26 лютого 1780, Лейпциг, — 1 жовтня 1856, Хеб) — німецький мінералог і кристалограф.
Християн Самуель Вейс | |
---|---|
нім. Christian Samuel Weiss | |
Ім'я при народженні | нім. Christian Samuel Weiss |
Народився | 26 лютого 1780 Лейпциг, Курфюрство Саксонія, Священна Римська імперія |
Помер | 1 вересня 1856 (76 років) Хеб, Богемія, Чехія |
Поховання | Берлін |
Країна | Священна Римська імперія |
Національність | німець |
Діяльність | фізик, викладач університету, хімік, мінералог, математик, кристалограф |
Alma mater | Лейпцизький університет, Берлінський університет імені Гумбольдтів, Фрайберзька гірнича академія |
Галузь | мінералогія, кристалографія, фізика, математика, хімія |
Заклад | Лейпцизький університет, Берлінський університет імені Гумбольдтів |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор |
Науковий керівник | Авраам Готліб Вернер і Рене-Жюст Аюї[1] |
Відомі учні | d d |
Аспіранти, докторанти | Франц Ернст Нойман[2] d[3] d |
Членство | Леопольдина Геттінгенська академія наук Баварська академія наук Прусська академія наук d |
Родичі | d |
Нагороди | |
Християн Самуель Вейс у Вікісховищі |
Біографія
Християн Самуель Вейс народився 26 лютого 1780 року в містечку Лейпциг. Вейс навчався в Лейпцизі, Берліні та Фрайберзі. У 1803 році він захистив докторську дисертацію в Лецпцизі і отримав там в 1808 році кафедру фізики.
У 1810 році Вейс був запрошений до університету Берліна, де він став професором мінералогії. Тут він розвинув математичну галузь мінералогії за дуже природним методом і зробив його основою побудови кристалів. До того ж він визначив кристалохімічні системи, перша робота в цьому напрямку вийшла в 1813 році і називалася «Über die natürlichen Abteilungen der Krystallisationssysteme».
У 1853 році він був нагороджений орденом «Pour le Mérite за науку і мистецтво».
Християн Самуель Вейс помер 1 жовтня 1856 року під час поїздки до цілющих джерел, біля містечка Хеб в Богемії.
Нагороди
- Орден «Pour le Mérite за науку і мистецтво»
Членство
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Література
- Carl Schiffner: Aus dem Leben alter Freiberger Bergstudenten. Band 1, Mauckisch, Freiberg 1935, S. 24–25.
- Paul Heinrich von Groth: Entwicklungsgeschichte der Mineralogischen Wissenschaften. Berlin 1926, S. 66
- Carl Friedrich Philipp von Martius: Denkrede auf Christian Samuel Weiß, gehalten in der öffentlichen Sitzung der königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften am 28. November 1856. München 1856. DOI:10.3931/e-rara-77152
Посилання
- University of Cambridge [ 15 грудня 2016 у Wayback Machine.] DoITPoMS Teaching and Learning Packages (Weiss zone law explained)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hristiyan Samuel Vejs nim Christian Samuel Weiss 26 lyutogo 1780 Lejpcig 1 zhovtnya 1856 Heb nimeckij mineralog i kristalograf Hristiyan Samuel Vejsnim Christian Samuel WeissIm ya pri narodzhenninim Christian Samuel WeissNarodivsya26 lyutogo 1780 1780 02 26 Lejpcig Kurfyurstvo Saksoniya Svyashenna Rimska imperiyaPomer1 veresnya 1856 1856 09 01 76 rokiv Heb Bogemiya ChehiyaPohovannyaBerlinKrayina Svyashenna Rimska imperiyaNacionalnistnimecDiyalnistfizik vikladach universitetu himik mineralog matematik kristalografAlma materLejpcizkij universitet Berlinskij universitet imeni Gumboldtiv Frajberzka girnicha akademiyaGaluzmineralogiya kristalografiya fizika matematika himiyaZakladLejpcizkij universitet Berlinskij universitet imeni GumboldtivVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktorNaukovij kerivnikAvraam Gotlib Verner i Rene Zhyust Ayuyi 1 Vidomi uchnid dAspiranti doktorantiFranc Ernst Nojman 2 d 3 dChlenstvoLeopoldina Gettingenska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Prusska akademiya nauk dRodichidNagorodi Hristiyan Samuel Vejs u VikishovishiBiografiyaHristiyan Samuel Vejs narodivsya 26 lyutogo 1780 roku v mistechku Lejpcig Vejs navchavsya v Lejpcizi Berlini ta Frajberzi U 1803 roci vin zahistiv doktorsku disertaciyu v Lecpcizi i otrimav tam v 1808 roci kafedru fiziki U 1810 roci Vejs buv zaproshenij do universitetu Berlina de vin stav profesorom mineralogiyi Tut vin rozvinuv matematichnu galuz mineralogiyi za duzhe prirodnim metodom i zrobiv jogo osnovoyu pobudovi kristaliv Do togo zh vin viznachiv kristalohimichni sistemi persha robota v comu napryamku vijshla v 1813 roci i nazivalasya Uber die naturlichen Abteilungen der Krystallisationssysteme U 1853 roci vin buv nagorodzhenij ordenom Pour le Merite za nauku i mistectvo Hristiyan Samuel Vejs pomer 1 zhovtnya 1856 roku pid chas poyizdki do cilyushih dzherel bilya mistechka Heb v Bogemiyi NagorodiOrden Pour le Merite za nauku i mistectvo ChlenstvoLeopoldina Gettingenska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Prusska akademiya nauk PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984LiteraturaCarl Schiffner Aus dem Leben alter Freiberger Bergstudenten Band 1 Mauckisch Freiberg 1935 S 24 25 Paul Heinrich von Groth Entwicklungsgeschichte der Mineralogischen Wissenschaften Berlin 1926 S 66 Carl Friedrich Philipp von Martius Denkrede auf Christian Samuel Weiss gehalten in der offentlichen Sitzung der koniglich Bayerischen Akademie der Wissenschaften am 28 November 1856 Munchen 1856 DOI 10 3931 e rara 77152PosilannyaUniversity of Cambridge 15 grudnya 2016 u Wayback Machine DoITPoMS Teaching and Learning Packages Weiss zone law explained