Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква Іва на Хрести теля мурована церква на площі Старий Ринок одна з найдавніших культових споруд Львова Разом із церк

Храм святого Івана Хрестителя (Львів)

Храм святого Івана Хрестителя (Львів)

Церква Іва́на Хрести́теля — мурована церква на площі Старий Ринок, одна з найдавніших культових споруд Львова. Разом із церквою Святого Миколая, також побудованою неподалік підніжжя Княжої гори, та кількома іншими культовими спорудами вважається частиною ансамблю міста часів руських князів. З церквою пов'язано багато легенд та гіпотез, як щодо його заснування так і конфесійної історії. У будівлі знаходиться Музей пам'яток стародавнього Львова, а також щонеділі проводяться релігійні служби.

Церква Івана Хрестителя
image
Церква Івана Хрестителя у Львові
49°50′48″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д. / 49.8468583° пн. ш. 24.0305861° сх. д. / 49.8468583; 24.0305861
Тип спорудицерква
Розташуванняimage Україна, Львів
АрхітекторЮліан Захаревич
ЗасновникЛев Данилович (гіпотетично)
Початок будівництваXIII-XIV ст.
Будівельна системацегла
Стильготика
НалежністьУкраїнська греко-католицька церква
Станпам'ятка архітектури національного значення України
Адреса79019, м. Львів, площа Старий Ринок, 1
ЕпонімІван Хреститель
ПрисвяченняІван Хреститель
image
image
Храм Святого Івана Хрестителя (Львів) (Україна)
image Храм Святого Івана Хрестителя у Вікісховищі

Історія

image
Храм Святого Івана Хрестителя (Львів)

Про заснування та найдавнішу історію церкви немає точних, науково підтверджених, даних. В різний час, висувалось багато гіпотез, які пропонували широкий спектр варіантів походження та датування закладення споруди, що варіювались періодом від 1201 до 1370 років.

Одна з гіпотез говорить про будівництво церкви ще у 1201 році Романом Мстиславичем на честь свого новонародженого сина Данила (хрещене ім'я якого Іван). Відповідно до іншої легенди, 1222 або 1234 року дорогою до Києва монах-домініканець Ґіацинт Одровонж (1183-1257) заночував на сучасній території чи то площі Старого ринку, чи площі Музейної, чи Нового світу (на горі Яцка) та й заклав у пущі (дехто пише, що самотужки й поставив) церковцю й монастирок. Згодом тут постало з благословення святого місто Львів.

Легенда щодо княжни Констанції та домініканців

image
Пам'ятна таблиця на честь княжни Констанції

Втім найбільш популярною є легенда про те, що церкву споруджено близько 1260 року князем галицько-волинським Левом І Даниловичем для дружини — угорської принцеси Констанції, доньки короля Бели IV (1235—1270). Згідно неї, брати-проповідники з Угорщини, теж домінікани (яких до Львова запросила Констанція), начебто збиралися побудувати костел на місці колишньої дерев'яної церкви монахів-василіян. Княжна ж надала їм свій двір й церковцю Святого Івана Хрестителя, що розміщувалися чи то на Старому ринку, чи на площі Музейній. І сталося це на зламі 1246—1247 років, відразу ж після її весілля з князем Львом I Даниловичем (пом. 1301), або вже пізніше — десь у 1270 році.
На основі напису в Євангелії монастиря Святого Онуфрія у Лаврові, де постригся монахом Лев І, існує гіпотеза, що Констанція ще була жива на 1301 рік. За місце її поховання у Львові називають власне церквою Івана Хрестителя чи (церквою Святої Катерини Олександрійської Низького замку).

Імовірні історичні дані про початки церкви

Проте наукові дослідження виявили, що легенди про зв'язок домініканців і княжни Констанції із будівництвом церкви не підкріплені фактологічним матеріалом, мають досить пізнє походження (XVI—XVII ст.) та поширювались самими домініканцями під час судових процесів між ними та вірменською громадою.

Дискусія щодо року заснування святині триває — зокрема, деякі дослідники пов'язують появу, ще дерев'яної церкви, з 1234 роком.

До другої половини XIX століття на арці, що з'єднує наву з пресбітерієм існувала табличка, в якій було зазначено, що церкву збудовано 1270 року. Тому під час реставрації 1855 року було встановлено пам'яткову таблицю із цією датою. Деякі дослідники вважали, однак, її гіпотетично ймовірною.

Втім найдавніша документальна згадка про споруду припадає на 1371 рік, коли в одному з документів сказано про те, що село Годовиця було надано для «церкви Святого Іоана на передмісті та монастиря Святого Василія» (лат. «ecclesie s. Ioannis in suburbia civitatis Lemburge site nec non monasterio Beati Basily»). На 1375 рік припадає звістка про церкву Святого Іоана як вірменську церкву. Проведені у 1989—1992 роках археологічні дослідження датують споруду, яка в той час, очевидно, функціонувала як одна із православних церков, першою половиною XIII століття.

Суперечки за храм між вірменською та латинською громадами

image
Храм Святого Івана Хрестителя, перебудований за проєктом Захаревича (1905 р.)

З 1415 року, за ініціативою латинського львівського митрополита Яна Жешовського (пол. Jan Rzeszowski), споруда була забрана у вірмен і передана римо-католикам, однак, через малу кількість вірних, та судові скарги, у XVII столітті була знову повернена вірменській громаді. У XVII столітті прибудовано північну, а приблизно 1765 року — південну ризницю. 1800 року храм горів, після чого довго стояв зруйнований. Реставрація проводилась у 1836 та 1855 роках.

Архітектура

Неороманська каплиця

У 1886—1889 роках костел радикально перебудовано за проєктом Юліана Захаревича. Роботами керували Іван Левинський і Тадеуш Мюнніх. 1886 року костел вкрили новим дахом, розібрали передсіння. 1887 року добудовано крухту, фронтон розібрано аж до склепінь і наново перемуровано. 1889 року збудовано нову огорожу і за проєктом Захаревича виконано орнаментальні розписи в інтер'єрі. Споруда повністю втратила будь-які риси старовини і стала виглядати неороманською каплицею XIX сторіччя. Лише вівтарний бік костелу зберіг середньовічний вигляд.

Ще в середині 1920-х років від старого костелу в церкві залишався надзвичайної роботи величезний бароковий вівтар 1526 року із зображенням Христа. Але зараз його доля невідома — останні згадки про вівтар походять з середини 1920-х років. Також в захристії тоді були два старі портрети.

Готичний характер первісної споруди

Зміни XIX століття не стали останніми — 1989 року працівниками інституту Іваном Могитичем, Володимиром Швецем і Людмилою Алінаускене проведено реконструкцію. У процесі досліджень реставратори розібрали південну ризницю, неороманське обличкування бокових стін, переробили склепіння. Збережено неороманський головний фасад. Було виявлено багато елементів готики, що дало підставу стверджувати про готичний, а не романський характер споруди. Неороманський паркан церкви замінили сучасним.

  • image
    Апсида з хрестом.
    Праворуч — бічна каплиця
  • image
    Вікно-хрест на апсиді
  • image
    Те саме хрестове вікно,
    вид з середини церкви
  • image
    Вівтар в апсиді
    церкви Івана Хрестителя
  • image
    Ніша у вірменському стилі
    поруч з вівтарем

Сучасність

image
Пам'ятник на подвір'ї церкви
Івана Хрестителя
image
Нові церковні дзвони
від ливарні Кавінських

У 1993 році в будівлі та на подвір'ї церкви було організовано Музей найдавніших пам'яток Львова. В експозиції, що розміщена в будівлі церкви, встановлено макет, який відтворює його первісний вигляд.

Особливу увагу відвідувачів музею привертають фрагменти стінопису церкви, що виявили під час реставрації між XIII—XVI століттями. Крім того, раніше в музеї зберігалася відома ікона Львівської Пресвятої Богородиці Одигітрії, згодом передана на зберігання до палацу Потоцьких у Львові.

У 2010 року церква отримала у подарунок від львівських підприємців три нові дзвони — іменні, з підписами спеціально для церкви Івана Хрестителя. Нові мажорні дзвони (фа, ля, до) було замовлено у Польщі на ливарні Кавінських і встановлено у церкві до Великодня. За словами о. Зіновія Хоркавого, дзвіниці стояла без дзвонів понад 70 років — попередні пропали у 1939 році, під час окупації Львова радянськими військами.

Зауваги

  1. В XIV столітті, під терміном «монастирі Василія», розумілися східно-християнські, православні обителі. Така традиція вперше з'явилася на Заході в XI столітті, після завоювання Візантійської (Південної) частини Італії (норманами), для їх відрізнення від новостворюваних римо-католицьких. Надалі термін «василіанські монастирі», «монастирі Святого (Блаженного) Василія» на означення осередків православного чернецтва, став використовуватись і папською канцелярією. У випадку церкви Івана Хрестителя у Львові, який містить явні ознаки вірменської архітектурної традиції, можна припустити, що під визначенням «монастир Святого Василія», мався на увазі православну або вірменську церкву
  2. Період 1410-х років характерний цілим рядом захоплень давньоруських церков та перетворення їх на римо-католицькі костели. Зокрема у 1412 році, було передано римо-католикам кафедральних собор Івана Хрестителя у Перемишлі, а у 1419 році одна з церков Городка, була передана під потреби новоствореного францисканського монастиря.

Світлини

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. — Львів: Центр Європи, 2004. — С. 168—169. — .
  2. Микола Хмільовський (1 червня 2010). Таємниці домініканського монастиря у Львові. Оповідь 1. Руська церква Апостолів Петра і Павла. risu.org.ua. Релігійно-інформаційна служба України. оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  3. Mańkowski Т. Dawny Lwów, jego sztuka i kultura artystyczna. — Londyn, 1974. — S. 14. (пол.)
  4. Козубська О. Львівська легенда княгині Констанції // Княжа доба: Історія і культура. — Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. — 2008. — С. 101.
  5. Тетяна Оліярчик // Львівська пошта. — № 1—2 (1760—1761). — 2016. — 5 січня.
  6. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 12. — .
  7. [Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 2]. — Lwów: Druk. Zakł. Nar. im. Ossolińskich, 1870. — 295 s. — S. 3. (пол.)(лат.)
  8. Нарис історії Василіанського чину Святого Йосафата. — Серія Analecta OSBM. — Рим: Видавництво оо. Василіан, 1992. — C. 97.
  9. Ostrowski J. K. Kościół p.w. Św. Jana Chrzciciela // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 2011. — T. 19. — S. 13—33.  — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczpospolitej. Cz. I). (пол.)
  10. Ніна Поліщук (17 лютого 2015). Храм св. Івана Хрестителя у Львові та ікона Львівської Богородиці. risu.org.ua. Релігійно-інформаційна служба України. оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
  11. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 138—140. — .
  12. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik — S. 172.
  13. Найдавніший храм Львова здобув «друге дихання». religion.in.ua. Релігія в Україні. 30 березня 2010. оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 16 квітня 2020.

Література

  • Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові / авт. передм. Я. Д. Ісаєвич; упоряд., текстолог. опрац. і примітки Б. З. Якимовича; Упоряд. іл. матеріалу Р. І. Крип'якевича; Худож. В. М. Павлик. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 41—43. — ISBN 5-7745-0316-Х.
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів: Світ, 2001. — 272 с. — .
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів: Світ, 2002. — .
  • Туристична карта Львова, 2007.
  • Lwow. Ilustrowany przewodnik / Група авторів під редакцією Ю. Бірюльова. — Львів: Центр Європи; Wroclaw: Via-Nova, 2001. — 320 s. — (Україна), (Polska).
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Lwow—Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 172. (пол.)
  • Jan K. Ostrowski Kościół p.w. Św. Jana Chrzciciela [w:] Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczpospolitej, Część I, Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego, Tom 19. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie, 2011. — 13—33 s. — . (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva Iva na Hresti telya murovana cerkva na ploshi Starij Rinok odna z najdavnishih kultovih sporud Lvova Razom iz cerkvoyu Svyatogo Mikolaya takozh pobudovanoyu nepodalik pidnizhzhya Knyazhoyi gori ta kilkoma inshimi kultovimi sporudami vvazhayetsya chastinoyu ansamblyu mista chasiv ruskih knyaziv Z cerkvoyu pov yazano bagato legend ta gipotez yak shodo jogo zasnuvannya tak i konfesijnoyi istoriyi U budivli znahoditsya Muzej pam yatok starodavnogo Lvova a takozh shonedili provodyatsya religijni sluzhbi Cerkva Ivana HrestitelyaCerkva Ivana Hrestitelya u Lvovi49 50 48 pn sh 24 01 50 sh d 49 8468583 pn sh 24 0305861 sh d 49 8468583 24 0305861Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektorYulian ZaharevichZasnovnikLev Danilovich gipotetichno Pochatok budivnictvaXIII XIV st Budivelna sistemaceglaStilgotikaNalezhnistUkrayinska greko katolicka cerkvaStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresa79019 m Lviv plosha Starij Rinok 1EponimIvan HrestitelPrisvyachennyaIvan HrestitelHram Svyatogo Ivana Hrestitelya Lviv Ukrayina Hram Svyatogo Ivana Hrestitelya u VikishovishiIstoriyaHram Svyatogo Ivana Hrestitelya Lviv Pro zasnuvannya ta najdavnishu istoriyu cerkvi nemaye tochnih naukovo pidtverdzhenih danih V riznij chas visuvalos bagato gipotez yaki proponuvali shirokij spektr variantiv pohodzhennya ta datuvannya zakladennya sporudi sho variyuvalis periodom vid 1201 do 1370 rokiv Odna z gipotez govorit pro budivnictvo cerkvi she u 1201 roci Romanom Mstislavichem na chest svogo novonarodzhenogo sina Danila hreshene im ya yakogo Ivan Vidpovidno do inshoyi legendi 1222 abo 1234 roku dorogoyu do Kiyeva monah dominikanec Giacint Odrovonzh 1183 1257 zanochuvav na suchasnij teritoriyi chi to ploshi Starogo rinku chi ploshi Muzejnoyi chi Novogo svitu na gori Yacka ta j zaklav u pushi dehto pishe sho samotuzhki j postaviv cerkovcyu j monastirok Zgodom tut postalo z blagoslovennya svyatogo misto Lviv Legenda shodo knyazhni Konstanciyi ta dominikanciv Pam yatna tablicya na chest knyazhni Konstanciyi Vtim najbilsh populyarnoyu ye legenda pro te sho cerkvu sporudzheno blizko 1260 roku knyazem galicko volinskim Levom I Danilovichem dlya druzhini ugorskoyi princesi Konstanciyi donki korolya Beli IV 1235 1270 Zgidno neyi brati propovidniki z Ugorshini tezh dominikani yakih do Lvova zaprosila Konstanciya nachebto zbiralisya pobuduvati kostel na misci kolishnoyi derev yanoyi cerkvi monahiv vasiliyan Knyazhna zh nadala yim svij dvir j cerkovcyu Svyatogo Ivana Hrestitelya sho rozmishuvalisya chi to na Staromu rinku chi na ploshi Muzejnij I stalosya ce na zlami 1246 1247 rokiv vidrazu zh pislya yiyi vesillya z knyazem Lvom I Danilovichem pom 1301 abo vzhe piznishe des u 1270 roci Na osnovi napisu v Yevangeliyi monastirya Svyatogo Onufriya u Lavrovi de postrigsya monahom Lev I isnuye gipoteza sho Konstanciya she bula zhiva na 1301 rik Za misce yiyi pohovannya u Lvovi nazivayut vlasne cerkvoyu Ivana Hrestitelya chi cerkvoyu Svyatoyi Katerini Oleksandrijskoyi Nizkogo zamku Imovirni istorichni dani pro pochatki cerkvi Prote naukovi doslidzhennya viyavili sho legendi pro zv yazok dominikanciv i knyazhni Konstanciyi iz budivnictvom cerkvi ne pidkripleni faktologichnim materialom mayut dosit piznye pohodzhennya XVI XVII st ta poshiryuvalis samimi dominikancyami pid chas sudovih procesiv mizh nimi ta virmenskoyu gromadoyu Diskusiya shodo roku zasnuvannya svyatini trivaye zokrema deyaki doslidniki pov yazuyut poyavu she derev yanoyi cerkvi z 1234 rokom Do drugoyi polovini XIX stolittya na arci sho z yednuye navu z presbiteriyem isnuvala tablichka v yakij bulo zaznacheno sho cerkvu zbudovano 1270 roku Tomu pid chas restavraciyi 1855 roku bulo vstanovleno pam yatkovu tablicyu iz ciyeyu datoyu Deyaki doslidniki vvazhali odnak yiyi gipotetichno jmovirnoyu Vtim najdavnisha dokumentalna zgadka pro sporudu pripadaye na 1371 rik koli v odnomu z dokumentiv skazano pro te sho selo Godovicya bulo nadano dlya cerkvi Svyatogo Ioana na peredmisti ta monastirya Svyatogo Vasiliya lat ecclesie s Ioannis in suburbia civitatis Lemburge site nec non monasterio Beati Basily Na 1375 rik pripadaye zvistka pro cerkvu Svyatogo Ioana yak virmensku cerkvu Provedeni u 1989 1992 rokah arheologichni doslidzhennya datuyut sporudu yaka v toj chas ochevidno funkcionuvala yak odna iz pravoslavnih cerkov pershoyu polovinoyu XIII stolittya Superechki za hram mizh virmenskoyu ta latinskoyu gromadami Hram Svyatogo Ivana Hrestitelya perebudovanij za proyektom Zaharevicha 1905 r Z 1415 roku za iniciativoyu latinskogo lvivskogo mitropolita Yana Zheshovskogo pol Jan Rzeszowski sporuda bula zabrana u virmen i peredana rimo katolikam odnak cherez malu kilkist virnih ta sudovi skargi u XVII stolitti bula znovu povernena virmenskij gromadi U XVII stolitti pribudovano pivnichnu a priblizno 1765 roku pivdennu riznicyu 1800 roku hram goriv pislya chogo dovgo stoyav zrujnovanij Restavraciya provodilas u 1836 ta 1855 rokah ArhitekturaNeoromanska kaplicya U 1886 1889 rokah kostel radikalno perebudovano za proyektom Yuliana Zaharevicha Robotami keruvali Ivan Levinskij i Tadeush Myunnih 1886 roku kostel vkrili novim dahom rozibrali peredsinnya 1887 roku dobudovano kruhtu fronton rozibrano azh do sklepin i nanovo peremurovano 1889 roku zbudovano novu ogorozhu i za proyektom Zaharevicha vikonano ornamentalni rozpisi v inter yeri Sporuda povnistyu vtratila bud yaki risi starovini i stala viglyadati neoromanskoyu kapliceyu XIX storichchya Lishe vivtarnij bik kostelu zberig serednovichnij viglyad She v seredini 1920 h rokiv vid starogo kostelu v cerkvi zalishavsya nadzvichajnoyi roboti velicheznij barokovij vivtar 1526 roku iz zobrazhennyam Hrista Ale zaraz jogo dolya nevidoma ostanni zgadki pro vivtar pohodyat z seredini 1920 h rokiv Takozh v zahristiyi todi buli dva stari portreti Gotichnij harakter pervisnoyi sporudi Zmini XIX stolittya ne stali ostannimi 1989 roku pracivnikami institutu Ivanom Mogitichem Volodimirom Shvecem i Lyudmiloyu Alinauskene provedeno rekonstrukciyu U procesi doslidzhen restavratori rozibrali pivdennu riznicyu neoromanske oblichkuvannya bokovih stin pererobili sklepinnya Zberezheno neoromanskij golovnij fasad Bulo viyavleno bagato elementiv gotiki sho dalo pidstavu stverdzhuvati pro gotichnij a ne romanskij harakter sporudi Neoromanskij parkan cerkvi zaminili suchasnim Apsida z hrestom Pravoruch bichna kaplicya Vikno hrest na apsidi Te same hrestove vikno vid z seredini cerkvi Vivtar v apsidi cerkvi Ivana Hrestitelya Nisha u virmenskomu stili poruch z vivtaremSuchasnistPam yatnik na podvir yi cerkvi Ivana HrestitelyaNovi cerkovni dzvoni vid livarni Kavinskih U 1993 roci v budivli ta na podvir yi cerkvi bulo organizovano Muzej najdavnishih pam yatok Lvova V ekspoziciyi sho rozmishena v budivli cerkvi vstanovleno maket yakij vidtvoryuye jogo pervisnij viglyad Osoblivu uvagu vidviduvachiv muzeyu privertayut fragmenti stinopisu cerkvi sho viyavili pid chas restavraciyi mizh XIII XVI stolittyami Krim togo ranishe v muzeyi zberigalasya vidoma ikona Lvivskoyi Presvyatoyi Bogorodici Odigitriyi zgodom peredana na zberigannya do palacu Potockih u Lvovi U 2010 roku cerkva otrimala u podarunok vid lvivskih pidpriyemciv tri novi dzvoni imenni z pidpisami specialno dlya cerkvi Ivana Hrestitelya Novi mazhorni dzvoni fa lya do bulo zamovleno u Polshi na livarni Kavinskih i vstanovleno u cerkvi do Velikodnya Za slovami o Zinoviya Horkavogo dzvinici stoyala bez dzvoniv ponad 70 rokiv poperedni propali u 1939 roci pid chas okupaciyi Lvova radyanskimi vijskami ZauvagiV XIV stolitti pid terminom monastiri Vasiliya rozumilisya shidno hristiyanski pravoslavni obiteli Taka tradiciya vpershe z yavilasya na Zahodi v XI stolitti pislya zavoyuvannya Vizantijskoyi Pivdennoyi chastini Italiyi normanami dlya yih vidriznennya vid novostvoryuvanih rimo katolickih Nadali termin vasilianski monastiri monastiri Svyatogo Blazhennogo Vasiliya na oznachennya oseredkiv pravoslavnogo chernectva stav vikoristovuvatis i papskoyu kancelyariyeyu U vipadku cerkvi Ivana Hrestitelya u Lvovi yakij mistit yavni oznaki virmenskoyi arhitekturnoyi tradiciyi mozhna pripustiti sho pid viznachennyam monastir Svyatogo Vasiliya mavsya na uvazi pravoslavnu abo virmensku cerkvu Period 1410 h rokiv harakternij cilim ryadom zahoplen davnoruskih cerkov ta peretvorennya yih na rimo katolicki kosteli Zokrema u 1412 roci bulo peredano rimo katolikam kafedralnih sobor Ivana Hrestitelya u Peremishli a u 1419 roci odna z cerkov Gorodka bula peredana pid potrebi novostvorenogo franciskanskogo monastirya SvitliniDiv takozhKonstanciya Ugorska Muzej najdavnishih pam yatok Lvova Zamkova gora Cerkva Svyatogo Mikolaya Kostel Bozhogo tilaPrimitkiKachor I Kachor L Lviv kriz viki Lviv Centr Yevropi 2004 S 168 169 ISBN 966 7022 44 7 Mikola Hmilovskij 1 chervnya 2010 Tayemnici dominikanskogo monastirya u Lvovi Opovid 1 Ruska cerkva Apostoliv Petra i Pavla risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Mankowski T Dawny Lwow jego sztuka i kultura artystyczna Londyn 1974 S 14 pol Kozubska O Lvivska legenda knyagini Konstanciyi Knyazha doba Istoriya i kultura Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha 2008 S 101 Tetyana Oliyarchik Lvivska poshta 1 2 1760 1761 2016 5 sichnya Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge vid Lviv Kamenyar 1991 S 12 ISBN 5 7745 0358 5 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Alexandra hr Stadnickiego T 2 Lwow Druk Zakl Nar im Ossolinskich 1870 295 s S 3 pol lat Naris istoriyi Vasilianskogo chinu Svyatogo Josafata Seriya Analecta OSBM Rim Vidavnictvo oo Vasilian 1992 C 97 Ostrowski J K Kosciol p w Sw Jana Chrzciciela Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie 2011 T 19 S 13 33 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczpospolitej Cz I pol Nina Polishuk 17 lyutogo 2015 Hram sv Ivana Hrestitelya u Lvovi ta ikona Lvivskoyi Bogorodici risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 13 zhovtnya 2017 Biryulov Yu O Zaharevichi Tvorci stolichnogo Lvova Lviv Centr Yevropi 2010 S 138 140 ISBN 978 966 7022 86 0 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik S 172 Najdavnishij hram Lvova zdobuv druge dihannya religion in ua Religiya v Ukrayini 30 bereznya 2010 originalu za 29 travnya 2017 Procitovano 16 kvitnya 2020 LiteraturaKrip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi avt peredm Ya D Isayevich uporyad tekstolog oprac i primitki B Z Yakimovicha Uporyad il materialu R I Krip yakevicha Hudozh V M Pavlik Lviv Kamenyar 1991 S 41 43 ISBN 5 7745 0316 H Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova Lviv Svit 2001 272 s ISBN 966 603 048 9 Melnik B Vulicyami starovinnogo Lvova Lviv Svit 2002 ISBN 966 603 197 3 Turistichna karta Lvova 2007 Lwow Ilustrowany przewodnik Grupa avtoriv pid redakciyeyu Yu Biryulova Lviv Centr Yevropi Wroclaw Via Nova 2001 320 s ISBN 966 7022 26 9 Ukrayina ISBN 83 88649 32 9 Polska Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 S 172 pol Jan K Ostrowski Kosciol p w Sw Jana Chrzciciela w Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczpospolitej Czesc I Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Tom 19 Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie 2011 13 33 s ISBN 978 83 89273 92 5 pol

Дата публікації:
Топ