Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Це іберійські ім я та прізвище Перше батькове прізвище цієї особи Фіґуерес а друге материне прізвище Феррер Хосе Марія І

Хосе Фіґуерес Феррер

Хосе Фіґуерес Феррер
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Фіґуерес, а друге (материне) прізвище Феррер.

Хосе Марія Іполіто Фіґуерес Феррер (ісп. José María Hipólito Figueres Ferrer; 25 вересня 1906 — 8 червня 1990) — костариканський політик, тричі обіймав посаду президента Коста-Рики.

Хосе Фіґуерес Феррер
image
image
Прапор
 тимчасовий президент Коста-Рики
8 травня 1948 — 8 листопада 1949
Попередник: Сантос Леон Еррера
Наступник: Отіліо Улате Бланко
image
Прапор
 29-й Президент Коста-Рики
8 листопада 1953 — 8 травня 1958
Попередник: Отіліо Улате Бланко
Наступник: Маріо Ечанді
image
Прапор
 33-й Президент Коста-Рики
8 травня 1970 — 8 травня 1974
Попередник: Хосе Хоакін Трехос Фернандес
Наступник: Даніель Одубер Кірос
 
Народження: 25 вересня 1906(1906-09-25)[1][2][3]
d, Алахуела, Коста-Рика
Смерть: 8 червня 1990(1990-06-08)[1][4][…] (83 роки)
Сан-Хосе, Коста-Рика
Країна: Коста-Рика
Освіта: Массачусетський технологічний інститут
Партія: d
Батько: d
Шлюб: d і d
Діти: d, Хосе Марія Фіґуерес, d і d
Нагороди:
image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Був сином каталонських іммігрантів, які переїхали до Коста-Рики незадовго до його народження. Він не мав ґрунтовної освіти, 1924 року виїхав до США, щоб вивчати електротехніку, але так і не вступив до вишу. 1928 року повернувся на батьківщину та зайнявся сільським господарством.

1942 року через критику на адресу президента Рафаеля Анхеля Кальдерона Ґвардії Хосе Фіґуереса заслали до Мексики. Однак за два роки він повернувся до країни. Під час свого вимушеного вигнання він разом з іншими емігрантами вирішили створити «Карибський легіон», організацію, що об'єднала демократів і революціонерів з різних країн Карибського басейну з метою визволення Латинської Америки від диктаторських режимів.

Перше президентство

1948 року після того як президент Кальдерон Ґвардія відмовився визнати свою поразку на президентських виборах, Фіґуерес Феррер очолив збройне повстання, що зрештою вилилось у громадянську війну. До Коста-Рики було введено війська нікарагуанського диктатора Анастасіо Сомоси. Воєнні дії тривали впродовж шести тижнів, допоки послу Мексики, який був посередником, не вдалось домогтись згоди сторін, і війська Фіґуереса Феррера не ввійшли до Сан-Хосе.

У травні 1948 року він очолив Установчу хунту, що різко змінила життя Коста-Рики. Було розформовано армію (її замінила цивільна гвардія та поліція), націоналізовано банки, розширено програми соціального забезпечення, надано право голосу жінкам і темношкірим жителям країни, які народились у Коста-Риці, запроваджено 10-відсотковий податок на приватний капітал, отримані прибутки було спрямовано на соціальний та економічний розвиток держави. Однак при цьому було заборонено деякі ліві партії. Кальдерон та багато інших відомих комуністів були змушені емігрувати. У грудні того ж року прибічники Кальдерона здійснили невдалу спробу державного перевороту. Після того, як Законодавча асамблея ратифікувала нову конституцію та в листопаді 1949 року затвердила на посаді президента Отіліо Улате Бланко, Фіґуерес Феррера склав із себе обов'язки голови тимчасового уряду.

Друге президентство

На початку 1950-их років стосунки Фіґуереса й Улате Бланко різко погіршились. Фіґуерес Феррер створив нову політичну силу — Партію Національного визволення (ПНВ), що виставила його кандидатуру на посаду президента на виборах 1953 року. Не маючи серйозних суперників, оскільки Конституція забороняла Улате Бланко балотуватись на другий термін, Фіґуерес Феррер переконливо переміг на виборах.

Перебуваючи на президентській посаді у 1953—1958 роках, він намагався реалізувати низку програм, спрямованих на підвищення добробуту населення й обмеження прибутків іноземних монополій. Зросли видатки на громадське будівництво, встановлено мінімум закупівельних цін на сільськогосподарські продукти, було стабілізовано роздрібні ціни, ухвалено програму підтримки аграрного сектору країни. Найбільшим досягненням стало укладення угоди з «United Fruit Company», відповідно до якої вона відраховувала уряду Коста-Рики третину отриманого в країні прибутку. Було націоналізовано школи та лікарні, що належали тій компанії. Активно розвивалось переробне виробництво: будувались зерносховища, борошномельні підприємства, заводи добрив, морозильні установки для заморожування риби та м'ясокомбінати. При цьому підтримувався притік до Коста-Рики іноземного капіталу. З діяльністю Фіґуереса Феррера в ті роки пов'язують формування в Коста-Риці середнього класу. В політичній сфері продовжились утиски представників лівих сил. У зоні Панамського каналу за підтримки США була організована школа у боротьбі з поширенням комуністичного руху в Латинській Америці.

1955 року прибічники колишнього президента Кальдерона організували військове вторгнення до країни з території Нікарагуа. Повстанців, окрім Нікарагуа, підтримували Куба, Домініканська Республіка та Венесуела. Фіґуерес Феррер звернувся по допомогу до Організації американських держав, яка, у свою чергу, звернулась до США. Після того вторгнення було зупинено. У відповідь ОАД запропонувала Фіґуересу Ферреру розпустити Карибський легіон і вислати з країни його активістів, які неодноразово намагались організувати повалення режиму Сомоси в Нікарагуа. Первинно США розглядали Фіґуереса Феррера як дестабілізатора їхньої політики на континенті, втім ситуація змінилась після революції на Кубі. Спочатку він підтримував Фіделя Кастро, проте після того, як останній почав цілковито орієнтуватись на СРСР, став його противником. США такий союзник став необхідним для збереження режиму Рафаеля Трухільйо в Домініканській Республіці. 1959 року США виділили кошти на створення в Коста-Риці антикомуністичного Інституту політичної освіти та видання журналу «Комбат», однак для всіх учасників, окрім Фіґуереса, було приховано взаємозв'язок того інституту з ЦРУ. 1960 року було організовано міжамериканський Демократичний соціальний рух (INADESMO), через який фінансувались низка заходів, спрямованих на зміцнення позицій США в регіоні. 1967 року контакти з американською розвідкою стали надбанням громадськості, що погіршило його репутацію на міжнародній арені. 1981 року Фіґуерес Феррер визнав, що він отримував допомогу від Центрального розвідувального управління.

Третє президентство

Третя адміністрація Фіґуереса провела націоналізацію іноземних залізничних компаній, заборонила нафтовим компаніям США проводити розвідку й видобуток нафти на узбережжі. Того разу Фіґуерес Феррер узяв курс на розвиток дипломатичних, торгово-економічних і культурних відносин з соціалістичними країнами, встановивши дипломатичні відносини з СРСР, Угорщиною, Румунією, Чехословаччиною, Польщею та НДР. Багато в чому це було пов'язано з необхідністю подолання регіональної економічної кризи 1970-их років. Продаючи щороку 30 000 тонн кави Радянському Союзу, Фіґуерес Феррер помітно пом'якшив її наслідки для Коста-Рики.

Президентство Фіґуереса Феррера було затьмарено корупційним скандалом, пов'язаним з його співробітництвом з американським фінансовим аферистом , який спонсорував його передвиборчі кампанії. Також він вклав $2,15 мільйонів у Sociedad Agricola, агропромислову кампанію, засновану Фіґуересом Феррером, яка перетворила його на четвертого за значимістю роботодавця в Коста-Риці. Надавши Веско політичний притулок, він сприяв розпалюванню політичного скандалу, що став однією з ключових причин поразки його висуванця на президентських виборах 1978 року. Головою держави було обрано представника опозиції Родріго Карасо Одіо, який присягнув вислати Веско з країни.

Однак, у цілому перебування Фіґуереса Феррера на посаді президента забезпечило стабільний соціально-економічний розвиток Коста-Рики.

Подальша діяльність

Після відставки з посади президента Фіґуерес Феррер був послом з особливих доручень урядів трьох його наступників. Він відкрито закликав США змінити їхню політику в Латинській Америці, вважаючи, що не можна жертвувати правами людини заради інвестицій.

1979 року він підтримав Сандіністську революцію в Нікарагуа, в результаті якої було повалено його давнього опонента Анастасіо Сомосу Дебайле.

У 1980-их роках Фіґуерес Феррер відмовився від пропозиції своїх прибічників висунути його кандидатуру на четвертий президентський термін.

До кінця життя він залишався патріотом своєї країни. 1986 року в інтерв'ю Los Angeles Times він зазначив: «Коста-Рика — зразкова невелика країна. Ми — приклад для Латинської Америки. В наступному столітті, можливо, всі будуть схжими на нас».

Родина

1942 року Фіґуерес Феррер одружився з Генрієттою Боґґс з Алабами. Від того шлюбу народились двоє дітей. 1952 року подружжя розлучилось. Удруге він одружився з американкою Керен Олсен. Від того шлюбу народились ще четверо дітей. Його друга дружина була членкинею Законодавчих зборів країни.

У 1994—1998 роках його син Хосе Марія Фіґуерес був президентом Коста-Рики.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311

Джерела

  • Costa Rica's Fierce Pacifist, The New York Times 17 червня 1990; р. 4; стор. 20, кол. 1
  • Former president of Costa Rica, Чикаго триб'юн, 10 червня 1990, стор. 8
  • Jose Figueres, 82; Former Costa Rican President, Los Angeles Times, 9 червня 1990, ч. A; стор. 34; кол. 1
  • Jose Figueres Ferrer Is Dead at 83; Led Costa Ricans to Democracy, The New York Times, 9 червня 1990, р. 1; стор. 29, кол. 1
  • Meet Costa Rica: PBS Documentary, Newsday, 4 січня 1988
  • Costa Rica's Ex-Leader Praises U.S. Policy on Salvadoran War The Washington Post, 22 червня 1984, стор. A24
  • La Feber, Walter. Inevitable Revolutions The United States in Central America. — Norton Press, 1993. — .
  • La Feber, Walter. Inevitable Revolutions The United States in Central America. — Norton Press, 1993. — С. 102—105. — .
  • Inter-American Relations And Encounters: Recent Directions in the Literature, Latin American Research Review 22 червня 2000, стор. 155
  • Jose Figueres, Times Newspapers Limited, 12 червня 1990
  • Ameringer, Charles. U.S. Intelligence Foreign Intelligence: The Secret Side of American History. — Lexington Books, 1990. — .
  • Bell, John Patrick. Crisis in Costa Rica: The 1948 Revolution. — University of Texas Press, 1971. — .
  • Ameringer, Charles D. Don Pepe: A political biography of José Figueres of Costa Ricas. — University of New Mexico Press, 1978.
  • La Feber, Walter. Inevitable Revolutions The United States in Central America. — Norton Press, 1993. — .
  • Longley, Kyle. The Sparrow and the Hawk: Costa Rica and the United States During the Rise of Jose Figueres. — University of Alabama Press, 1997. — С. 21-22. — .
  • Andrew, Christopher and Vasili Mitrokhin. The World Was Going Our Way: The KGB and the Battle For the Third World. — Basic Books, 2005. — С. 67-68. — ISBN 978046500311.
  • Andrew, Christopher and Vasili Mitrokhin. The World Was Going Our Way: The KGB and the Battle For the Third World. — Basic Books, 2005. — С. 68-69. — ISBN 978046500311.
  • Andrew, Christopher and Vasili Mitrokhin. The World Was Going Our Way: The KGB and the Battle For the Third World. — Basic Books, 2005. — ISBN 978046500311.

Посилання

  • . biography.yourdictionary.com (англ.) . Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  • . www.trumanlibrary.gov (англ.) . Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Figueres a druge materine prizvishe Ferrer Hose Mariya Ipolito Figueres Ferrer isp Jose Maria Hipolito Figueres Ferrer 25 veresnya 1906 8 chervnya 1990 kostarikanskij politik trichi obijmav posadu prezidenta Kosta Riki Hose Figueres Ferrer Prapor timchasovij prezident Kosta Riki 8 travnya 1948 8 listopada 1949 Poperednik Santos Leon Errera Nastupnik Otilio Ulate Blanko Prapor 29 j Prezident Kosta Riki 8 listopada 1953 8 travnya 1958 Poperednik Otilio Ulate Blanko Nastupnik Mario Echandi Prapor 33 j Prezident Kosta Riki 8 travnya 1970 8 travnya 1974 Poperednik Hose Hoakin Trehos Fernandes Nastupnik Daniel Oduber Kiros Narodzhennya 25 veresnya 1906 1906 09 25 1 2 3 d Alahuela Kosta RikaSmert 8 chervnya 1990 1990 06 08 1 4 83 roki San Hose Kosta RikaKrayina Kosta RikaOsvita Massachusetskij tehnologichnij institutPartiya dBatko dShlyub d i dDiti d Hose Mariya Figueres d i d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaBuv sinom katalonskih immigrantiv yaki pereyihali do Kosta Riki nezadovgo do jogo narodzhennya Vin ne mav gruntovnoyi osviti 1924 roku viyihav do SShA shob vivchati elektrotehniku ale tak i ne vstupiv do vishu 1928 roku povernuvsya na batkivshinu ta zajnyavsya silskim gospodarstvom 1942 roku cherez kritiku na adresu prezidenta Rafaelya Anhelya Kalderona Gvardiyi Hose Figueresa zaslali do Meksiki Odnak za dva roki vin povernuvsya do krayini Pid chas svogo vimushenogo vignannya vin razom z inshimi emigrantami virishili stvoriti Karibskij legion organizaciyu sho ob yednala demokrativ i revolyucioneriv z riznih krayin Karibskogo basejnu z metoyu vizvolennya Latinskoyi Ameriki vid diktatorskih rezhimiv Pershe prezidentstvo 1948 roku pislya togo yak prezident Kalderon Gvardiya vidmovivsya viznati svoyu porazku na prezidentskih viborah Figueres Ferrer ocholiv zbrojne povstannya sho zreshtoyu vililos u gromadyansku vijnu Do Kosta Riki bulo vvedeno vijska nikaraguanskogo diktatora Anastasio Somosi Voyenni diyi trivali vprodovzh shesti tizhniv dopoki poslu Meksiki yakij buv poserednikom ne vdalos domogtis zgodi storin i vijska Figueresa Ferrera ne vvijshli do San Hose U travni 1948 roku vin ocholiv Ustanovchu huntu sho rizko zminila zhittya Kosta Riki Bulo rozformovano armiyu yiyi zaminila civilna gvardiya ta policiya nacionalizovano banki rozshireno programi socialnogo zabezpechennya nadano pravo golosu zhinkam i temnoshkirim zhitelyam krayini yaki narodilis u Kosta Rici zaprovadzheno 10 vidsotkovij podatok na privatnij kapital otrimani pributki bulo spryamovano na socialnij ta ekonomichnij rozvitok derzhavi Odnak pri comu bulo zaboroneno deyaki livi partiyi Kalderon ta bagato inshih vidomih komunistiv buli zmusheni emigruvati U grudni togo zh roku pribichniki Kalderona zdijsnili nevdalu sprobu derzhavnogo perevorotu Pislya togo yak Zakonodavcha asambleya ratifikuvala novu konstituciyu ta v listopadi 1949 roku zatverdila na posadi prezidenta Otilio Ulate Blanko Figueres Ferrera sklav iz sebe obov yazki golovi timchasovogo uryadu Druge prezidentstvo Na pochatku 1950 ih rokiv stosunki Figueresa j Ulate Blanko rizko pogirshilis Figueres Ferrer stvoriv novu politichnu silu Partiyu Nacionalnogo vizvolennya PNV sho vistavila jogo kandidaturu na posadu prezidenta na viborah 1953 roku Ne mayuchi serjoznih supernikiv oskilki Konstituciya zaboronyala Ulate Blanko balotuvatis na drugij termin Figueres Ferrer perekonlivo peremig na viborah Perebuvayuchi na prezidentskij posadi u 1953 1958 rokah vin namagavsya realizuvati nizku program spryamovanih na pidvishennya dobrobutu naselennya j obmezhennya pributkiv inozemnih monopolij Zrosli vidatki na gromadske budivnictvo vstanovleno minimum zakupivelnih cin na silskogospodarski produkti bulo stabilizovano rozdribni cini uhvaleno programu pidtrimki agrarnogo sektoru krayini Najbilshim dosyagnennyam stalo ukladennya ugodi z United Fruit Company vidpovidno do yakoyi vona vidrahovuvala uryadu Kosta Riki tretinu otrimanogo v krayini pributku Bulo nacionalizovano shkoli ta likarni sho nalezhali tij kompaniyi Aktivno rozvivalos pererobne virobnictvo buduvalis zernoshovisha boroshnomelni pidpriyemstva zavodi dobriv morozilni ustanovki dlya zamorozhuvannya ribi ta m yasokombinati Pri comu pidtrimuvavsya pritik do Kosta Riki inozemnogo kapitalu Z diyalnistyu Figueresa Ferrera v ti roki pov yazuyut formuvannya v Kosta Rici serednogo klasu V politichnij sferi prodovzhilis utiski predstavnikiv livih sil U zoni Panamskogo kanalu za pidtrimki SShA bula organizovana shkola u borotbi z poshirennyam komunistichnogo ruhu v Latinskij Americi 1955 roku pribichniki kolishnogo prezidenta Kalderona organizuvali vijskove vtorgnennya do krayini z teritoriyi Nikaragua Povstanciv okrim Nikaragua pidtrimuvali Kuba Dominikanska Respublika ta Venesuela Figueres Ferrer zvernuvsya po dopomogu do Organizaciyi amerikanskih derzhav yaka u svoyu chergu zvernulas do SShA Pislya togo vtorgnennya bulo zupineno U vidpovid OAD zaproponuvala Figueresu Ferreru rozpustiti Karibskij legion i vislati z krayini jogo aktivistiv yaki neodnorazovo namagalis organizuvati povalennya rezhimu Somosi v Nikaragua Pervinno SShA rozglyadali Figueresa Ferrera yak destabilizatora yihnoyi politiki na kontinenti vtim situaciya zminilas pislya revolyuciyi na Kubi Spochatku vin pidtrimuvav Fidelya Kastro prote pislya togo yak ostannij pochav cilkovito oriyentuvatis na SRSR stav jogo protivnikom SShA takij soyuznik stav neobhidnim dlya zberezhennya rezhimu Rafaelya Truhiljo v Dominikanskij Respublici 1959 roku SShA vidilili koshti na stvorennya v Kosta Rici antikomunistichnogo Institutu politichnoyi osviti ta vidannya zhurnalu Kombat odnak dlya vsih uchasnikiv okrim Figueresa bulo prihovano vzayemozv yazok togo institutu z CRU 1960 roku bulo organizovano mizhamerikanskij Demokratichnij socialnij ruh INADESMO cherez yakij finansuvalis nizka zahodiv spryamovanih na zmicnennya pozicij SShA v regioni 1967 roku kontakti z amerikanskoyu rozvidkoyu stali nadbannyam gromadskosti sho pogirshilo jogo reputaciyu na mizhnarodnij areni 1981 roku Figueres Ferrer viznav sho vin otrimuvav dopomogu vid Centralnogo rozviduvalnogo upravlinnya Tretye prezidentstvo Tretya administraciya Figueresa provela nacionalizaciyu inozemnih zaliznichnih kompanij zaboronila naftovim kompaniyam SShA provoditi rozvidku j vidobutok nafti na uzberezhzhi Togo razu Figueres Ferrer uzyav kurs na rozvitok diplomatichnih torgovo ekonomichnih i kulturnih vidnosin z socialistichnimi krayinami vstanovivshi diplomatichni vidnosini z SRSR Ugorshinoyu Rumuniyeyu Chehoslovachchinoyu Polsheyu ta NDR Bagato v chomu ce bulo pov yazano z neobhidnistyu podolannya regionalnoyi ekonomichnoyi krizi 1970 ih rokiv Prodayuchi shoroku 30 000 tonn kavi Radyanskomu Soyuzu Figueres Ferrer pomitno pom yakshiv yiyi naslidki dlya Kosta Riki Prezidentstvo Figueresa Ferrera bulo zatmareno korupcijnim skandalom pov yazanim z jogo spivrobitnictvom z amerikanskim finansovim aferistom yakij sponsoruvav jogo peredviborchi kampaniyi Takozh vin vklav 2 15 miljoniv u Sociedad Agricola agropromislovu kampaniyu zasnovanu Figueresom Ferrerom yaka peretvorila jogo na chetvertogo za znachimistyu robotodavcya v Kosta Rici Nadavshi Vesko politichnij pritulok vin spriyav rozpalyuvannyu politichnogo skandalu sho stav odniyeyu z klyuchovih prichin porazki jogo visuvancya na prezidentskih viborah 1978 roku Golovoyu derzhavi bulo obrano predstavnika opoziciyi Rodrigo Karaso Odio yakij prisyagnuv vislati Vesko z krayini Odnak u cilomu perebuvannya Figueresa Ferrera na posadi prezidenta zabezpechilo stabilnij socialno ekonomichnij rozvitok Kosta Riki Podalsha diyalnist Pislya vidstavki z posadi prezidenta Figueres Ferrer buv poslom z osoblivih doruchen uryadiv troh jogo nastupnikiv Vin vidkrito zaklikav SShA zminiti yihnyu politiku v Latinskij Americi vvazhayuchi sho ne mozhna zhertvuvati pravami lyudini zaradi investicij 1979 roku vin pidtrimav Sandinistsku revolyuciyu v Nikaragua v rezultati yakoyi bulo povaleno jogo davnogo oponenta Anastasio Somosu Debajle U 1980 ih rokah Figueres Ferrer vidmovivsya vid propoziciyi svoyih pribichnikiv visunuti jogo kandidaturu na chetvertij prezidentskij termin Do kincya zhittya vin zalishavsya patriotom svoyeyi krayini 1986 roku v interv yu Los Angeles Times vin zaznachiv Kosta Rika zrazkova nevelika krayina Mi priklad dlya Latinskoyi Ameriki V nastupnomu stolitti mozhlivo vsi budut shzhimi na nas Rodina1942 roku Figueres Ferrer odruzhivsya z Genriyettoyu Boggs z Alabami Vid togo shlyubu narodilis dvoye ditej 1952 roku podruzhzhya rozluchilos Udruge vin odruzhivsya z amerikankoyu Keren Olsen Vid togo shlyubu narodilis she chetvero ditej Jogo druga druzhina bula chlenkineyu Zakonodavchih zboriv krayini U 1994 1998 rokah jogo sin Hose Mariya Figueres buv prezidentom Kosta Riki PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Munzinger Personen d Track Q107343683 SNAC 2010 d Track Q29861311DzherelaCosta Rica s Fierce Pacifist The New York Times 17 chervnya 1990 r 4 stor 20 kol 1 Former president of Costa Rica Chikago trib yun 10 chervnya 1990 stor 8 Jose Figueres 82 Former Costa Rican President Los Angeles Times 9 chervnya 1990 ch A stor 34 kol 1 Jose Figueres Ferrer Is Dead at 83 Led Costa Ricans to Democracy The New York Times 9 chervnya 1990 r 1 stor 29 kol 1 Meet Costa Rica PBS Documentary Newsday 4 sichnya 1988 Costa Rica s Ex Leader Praises U S Policy on Salvadoran War The Washington Post 22 chervnya 1984 stor A24 La Feber Walter Inevitable Revolutions The United States in Central America Norton Press 1993 ISBN 0393034348 La Feber Walter Inevitable Revolutions The United States in Central America Norton Press 1993 S 102 105 ISBN 0393034348 Inter American Relations And Encounters Recent Directions in the Literature Latin American Research Review 22 chervnya 2000 stor 155 Jose Figueres Times Newspapers Limited 12 chervnya 1990 Ameringer Charles U S Intelligence Foreign Intelligence The Secret Side of American History Lexington Books 1990 ISBN 0669214914 Bell John Patrick Crisis in Costa Rica The 1948 Revolution University of Texas Press 1971 ISBN 0292701470 Ameringer Charles D Don Pepe A political biography of Jose Figueres of Costa Ricas University of New Mexico Press 1978 La Feber Walter Inevitable Revolutions The United States in Central America Norton Press 1993 ISBN 0393034348 Longley Kyle The Sparrow and the Hawk Costa Rica and the United States During the Rise of Jose Figueres University of Alabama Press 1997 S 21 22 ISBN 0817308318 Andrew Christopher and Vasili Mitrokhin The World Was Going Our Way The KGB and the Battle For the Third World Basic Books 2005 S 67 68 ISBN 978046500311 Andrew Christopher and Vasili Mitrokhin The World Was Going Our Way The KGB and the Battle For the Third World Basic Books 2005 S 68 69 ISBN 978046500311 Andrew Christopher and Vasili Mitrokhin The World Was Going Our Way The KGB and the Battle For the Third World Basic Books 2005 ISBN 978046500311 Posilannya biography yourdictionary com angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 20 bereznya 2021 www trumanlibrary gov angl Arhiv originalu za 21 bereznya 2021 Procitovano 20 bereznya 2021

Дата публікації:
Топ