Хосе Іларіо Лопес Вальдес (ісп. José Hilario López Valdés; 18 лютого 1798 — 27 листопада 1869) — колумбійський військовик, дипломат і політик, 5-й президент Республіки Нова Гранада.
Хосе Іларіо Лопес ісп. José Hilario López Valdés Hurtado Fernández | |||
| |||
---|---|---|---|
1 квітня 1849 — 1 квітня 1853 року | |||
Попередник: | Томас Сіпріано де Москера | ||
Наступник: | Хосе Марія Обандо | ||
Народження: | 18 лютого 1798[1] Попаян, Колумбія | ||
Смерть: | 27 листопада 1869[1](71 рік) Нейва, Колумбія | ||
Країна: | d | ||
Партія: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1798 року в Попаяні. В 14-річному віці вступив до лав повстанської армії й під час однієї з битв потрапив у полон до іспанців. Був засуджений до страти, втім смертну кару було замінено на службу в іспанській армії. 1819 року отримав прощення та був звільнений.
1820 року Лопес вступив до лав війська Болівара, брав участь у бойових діях у Венесуелі. 1823 року був призначений на пост військового губернатора провінції Каука.
1828 року Болівар проголосив себе диктатором та видав нову конституцію, спрямовану на створення централізованої держави. В відповідь Лопес разом із генералом Обандо підбурили повстання в Тімбіо. 12 листопада 1828 року їхні війська захопили Попаян, змусивши Болівара підписати з ними угоду.
1830 року Болівар вийшов у відставку з посту президента. Політичний вакуум призвів у вересні до перевороту, здійсненому генералом Урданетой. 10 листопада того ж року Обандо зібрав у Бузі Асамблею, що закликала до боротьби проти диктатури. В лютому 1831 року об'єднані сили Обандо та Лопеса перейшли в наступ, і Урданета погодився на мирні перемовини, повернувши наприкінці квітня владу законному президенту.
Після розпаду Великої Колумбії й утворення республіки Нова Гранада Лопес 1832 року став військовим командувачем Боготи, а до 1834 — губернатором Картахени-де-Індіас. Потім був міністром оборони та флоту, послом у Ватикані, міністром зовнішніх відносин, державним радником, сенатором.
1849 року Лопеса було обрано на пост президента Нової Гранади за підтримки промисловців. Його адміністрація заборонила рабство, створила земельне законодавство, підтримала відокремлення церкви від держави, свободу преси й федералізацію країни. Заборона рабства спровокувала повстання в Кауці під керівництвом Хуліо Арболеди; уряд придушив повстання силою.
Вийшов у відставку 1853 року. За рік після виходу у відставку, коли в Новій Гранаді було встановлено диктатуру генерала Хосе Марії Мело, Лопес брав участь у її поваленні. Під час громадянської війни 1859 року Лопес долучився до сил лібералів-радикалів. 1865 року Лопес знову балотувався на посаду президента, втім програв Москері. Коли 1867 року останнього було усунуто від влади в результаті військового перевороту, Лопес очолив збройні сили в тимчасовому уряді Акости.
У подальшому Лопес пішов з політики. Помер 1869 року в Нейві.
Примітки
Джерела
- . http://wsp.presidencia.gov.co/ (ісп.) . Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- Arismendi Posada, Ignacio; Gobernantes Colombianos; Inter print Editors Ltd.; Italgraf; Ed. 2; p. 51; Bogotá, Colombia; 1983
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Lopes a druge materine prizvishe Valdes Hose Ilario Lopes Valdes isp Jose Hilario Lopez Valdes 18 lyutogo 1798 27 listopada 1869 kolumbijskij vijskovik diplomat i politik 5 j prezident Respubliki Nova Granada Hose Ilario Lopes isp Jose Hilario Lopez Valdes Hurtado FernandezPrapor 5 j Prezident Novoyi Granadi1 kvitnya 1849 1 kvitnya 1853 rokuPoperednik Tomas Sipriano de MoskeraNastupnik Hose Mariya Obando Narodzhennya 18 lyutogo 1798 1798 02 18 1 Popayan KolumbiyaSmert 27 listopada 1869 1869 11 27 1 71 rik Nejva KolumbiyaKrayina dPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1798 roku v Popayani V 14 richnomu vici vstupiv do lav povstanskoyi armiyi j pid chas odniyeyi z bitv potrapiv u polon do ispanciv Buv zasudzhenij do strati vtim smertnu karu bulo zamineno na sluzhbu v ispanskij armiyi 1819 roku otrimav proshennya ta buv zvilnenij 1820 roku Lopes vstupiv do lav vijska Bolivara brav uchast u bojovih diyah u Venesueli 1823 roku buv priznachenij na post vijskovogo gubernatora provinciyi Kauka 1828 roku Bolivar progolosiv sebe diktatorom ta vidav novu konstituciyu spryamovanu na stvorennya centralizovanoyi derzhavi V vidpovid Lopes razom iz generalom Obando pidburili povstannya v Timbio 12 listopada 1828 roku yihni vijska zahopili Popayan zmusivshi Bolivara pidpisati z nimi ugodu 1830 roku Bolivar vijshov u vidstavku z postu prezidenta Politichnij vakuum prizviv u veresni do perevorotu zdijsnenomu generalom Urdanetoj 10 listopada togo zh roku Obando zibrav u Buzi Asambleyu sho zaklikala do borotbi proti diktaturi V lyutomu 1831 roku ob yednani sili Obando ta Lopesa perejshli v nastup i Urdaneta pogodivsya na mirni peremovini povernuvshi naprikinci kvitnya vladu zakonnomu prezidentu Pislya rozpadu Velikoyi Kolumbiyi j utvorennya respubliki Nova Granada Lopes 1832 roku stav vijskovim komanduvachem Bogoti a do 1834 gubernatorom Kartaheni de Indias Potim buv ministrom oboroni ta flotu poslom u Vatikani ministrom zovnishnih vidnosin derzhavnim radnikom senatorom 1849 roku Lopesa bulo obrano na post prezidenta Novoyi Granadi za pidtrimki promislovciv Jogo administraciya zaboronila rabstvo stvorila zemelne zakonodavstvo pidtrimala vidokremlennya cerkvi vid derzhavi svobodu presi j federalizaciyu krayini Zaborona rabstva sprovokuvala povstannya v Kauci pid kerivnictvom Hulio Arboledi uryad pridushiv povstannya siloyu Vijshov u vidstavku 1853 roku Za rik pislya vihodu u vidstavku koli v Novij Granadi bulo vstanovleno diktaturu generala Hose Mariyi Melo Lopes brav uchast u yiyi povalenni Pid chas gromadyanskoyi vijni 1859 roku Lopes doluchivsya do sil liberaliv radikaliv 1865 roku Lopes znovu balotuvavsya na posadu prezidenta vtim prograv Moskeri Koli 1867 roku ostannogo bulo usunuto vid vladi v rezultati vijskovogo perevorotu Lopes ocholiv zbrojni sili v timchasovomu uryadi Akosti U podalshomu Lopes pishov z politiki Pomer 1869 roku v Nejvi PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582Dzherela http wsp presidencia gov co isp Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 12 lyutogo 2020 Arismendi Posada Ignacio Gobernantes Colombianos Inter print Editors Ltd Italgraf Ed 2 p 51 Bogota Colombia 1983