Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Холмський замок — фортифікаційна споруда — княжа резиденція Галицько-Волинського князівства 13 століття у місті Холм, Люблінське воєводство, Польща. В 19 столітті був остаточно зруйнований, залишився насипний пагорб та допоміжні споруди.
Історія
Холмський замок був побудований Данилом Галицьким близько 1237 року, як головний замок для захисту Забужжя. Укріплення Холма були побудовані за новою технологією для того часу — підмурівки були з каміння, й такі міцні, що й ординці-завойовники не наважилися їх подолати. Лише плин часу, феодальна роздрібненість та неуважність мешканців міста спричинили до руйнації цієї фортифікаційної споруди.
Передісторія
Початково назва території між Бугом та польським кордоном, на північ від Червенської землі, в літописах не вказується. Але ще у прадавні часи ця місцевість приваблювала поселян. Численні археологічні знахідки дають змогу стверджувати, що перші сліди людських поселень на цій території походять з пізнього палеоліту. Згодом, при осілості на цих землях слов'янських народів за цією територією закріпилося наймення Червона Русь, ця територія була приграничною між Східними та Західними слов'янами.
Відтоді холмські землі й уся надбужанська територія була предметом війн і суперечок поміж руським людом і поляками. Початок боротьби за територію припадає на 981 рік, а згодом міста Червоної Руси відвоював у своєму київському поході 1018 року Болеслав Хоробрий (на короткий проміжок часу). А уже в 1031 році сини князя Володимира Великого повернули ці території у володіння Київської Русі. З того часу і аж до XIV століття Холм є частиною руських князівств, зокрема Галицько-Волинського, вирішальну роль у створенні якого відіграв князь Роман Мстиславович, що об'єднав і Галицьке князівства. Після смерті князя його справу продовжив син Данило Романович.
У тогочасних літописах, згодом, за період 1210—1219 років, у цьому регіоні згадуються Угровеськ, Верещин, Столп'є і .
Сама назва Холмської землі стабілізувалася в період, коли місто Холм стало столичним містом Забужжя. На півночі кордон Холмщини йшов по річці Володавка, а на південь від Червенської землі точний кордон не був відомим.
Резиденція
Надбужанські землі були дуже важливими для князя Данила, адже були віддалені від територій монгольських набігів і давали змогу зберігати сили і певну незалежність. А попередня столиця — Галич, перетворилася на місто постійних боярських заколотів і Данило Романович вирішив перенести свій престол до безпечнішого місця, яким ним було вибрано Холм (до того на деякий час це було сусіднє містечко Угровеськ)
Штучний пагорб було насипано близько 15 м над поверхнею самої Замкової гори, вся споруда мала форму циліндричного кургану з платформою діаметром 45-60 м. (згідно з археологічними дослідженнями, проведеними у період 1964—1966, було доведено існування тут поселення з дерева та каменю датоване приблизно 10-11 століттям). Вхід до замку був з півночі. Сама фортеця, була побудована з зеленого вапняку, це були тесані блоки вапняку, і була завдовжки 57 м, завширшки 22,5 та з товщиною стін не менше 2 м
В новому місті Данило заклав великі церкви, одна з них — , прикрашені скульптурами, іконами та дорогоцінним оздобленням. В той же час зводилася міцна твердиня, яка постала в часі з 1233—1237 років. Тому Данило Романович переніс в 1237 році свою резиденцію з над Дністра на м'які пагорби Холма. Навколо замку виникли садиби землеробів та торгово-ремісничі квартали.
Будівельні періоди та головні складові замку
Висока Гірка ( н.р.м., площею 0,3 га) - серце стародавнього Холму з приводу неї збереглися легенди, що тут знаходилося поселення та місце поганського культу. Легенда розповідала про напад ворогів, який оборонцям святині начебто допомагав відбивати білий ведмідь, який вийшов з гори. З того часу білий ведмідь прикрашає герб Холма.
Дослідження показали, що первинна Гірка в порівнянні з сучасним рівнем материку була на вищою. З цієї глауконітової скелі було вирубано блоки використані для будови. Водночас внаслідок забудови сучасна Висока Гірка, на думку археологів, щонайменше на половину сучасної висоти є штучним витвором, який виник з численних решток монументальних світських та сакральних будівель із ХІІІ-XIV ст. Як стверджує А. Буко, 8- Високої Гірки то культурні пласти, які накопичилися під час забудови узвишшя.
Цікаво що в стратиграфічному розрізі на глибині 4,5 м на поверхні материка спостерігається смуга пожежі. Проте наразі важко зрозуміти, що це було - рештки першого малого городка ХІІІ ст., чи поселення, яке передувало місту Данила.
На вирівняній після цієї пожежі поверхні було розбудовано унікальні не тільки для Русі споруди укріпленої резиденції Данила. Для цього треба було підтягнути кілька сотень будівничих. Аналогії палацового комплексу Данила наявні в Угорщині чи на Близькому Сході. Перші дослідження на території Високої Гірки проведені в 1910–1912 рр. російськими вченими Петром Покришкіним та Федором Кораловим. Тоді відкрито три будівлі з блоків глауконітового пісковику. Головну будівлю асоційовано з палацом (палатіум), а мури в північній частині комплексу було інтерпретовано тоді як церква св. Іоанна Златоуста.
Не були інтерпретовані квадратні мури в центрі резиденції, які вважали вежею. Адже справжню велику вежу вони розкопати не могли, вона знаходилася під фундаментами збудованої тоді російської каплиці свв. Кирила і Мефодія, яку розібрано 1921 р. Нижче муру відкрито дерев’яні конструкції скринь валу, посилених палісадом. Дослідження на Високій гірці проводила також група польських археологів під керівництвом В. Зіна в 1960-х рр. Останні детальні розкопки польських археологів призвели до уточнення багатьох деталей відносно резиденції Данила. Тож здійснимо віртуальну прогулянку по розкопу та постараємося зрозуміти, що саме виявили тут науковці.
Наразі на місці резиденції відомо вже 6 мурованих будівель (A, A1, B, C, C1 i D), які функціонували близько 150 років, поміж серединою XIII ст. та кінцем XIV ст. Дослідження дозволили виявити три фази розбудови комплексу:
Перша фаза: будівництво стабілізаційного насипу і периферійних мурів – подвір’я та/або палац. Таким чином, було утворено найстарішу і найбільшу прямокутну будівлю A1, яка мала виміри 22,5 x була зведена з зеленого пісковику. Об’єкт виконував якусь функцію – можливо палацової будівлі, яку не закінчено. Тобто мур фортифікаційної споруди одночасно утворював житлові приміщення, які виходили в чотирикутний двір. Або він мав вигляд закритого двору з в’їзною брамою і прилеглими будинками. Варто додати, що мури товщиною 2,2 м збереглися до висоти від 1,5 до 3 м в південній, західній і північній частинах. З цієї фази отримано багато архітектурних деталей витесаних з м’якого зеленого пісковику. Виявлений фрагмент північно-східного наріжника, який виконаний як блок з зеленого пісковику, підтверджує що ця частина резиденції була також щільно забудована.
На в’їзді до резиденції поруч наріжника збереглося також місце, де був витончено оформлений портал, від якого збереглися підстави пілястрів. Тут також знаходилася брама шириною . Про будівельну катастрофу свідчить також той факт, що в археологічних пластах цієї фази будівництва відсутні сліди вжитку.
До першої фази належить і зведення будівлі А в центрі комплексу. Можливо сама будівля була виконана вже в фазі 2. Під час перших розкопок російських археологів будівлю А було асоційовано з згаданою в літопису вежею. Наразі будівлю А пов’язують з церквою св. Іоанна Златоустого. З Галицько-Волинського літопису відомо, що в межах своєї резиденції Данило звів цю церкву, яка скоріше це була палацовою каплицею. В світлі останніх досліджень будівля А інтерпретується як будівля храму з апсидою та прямокутним презбітеріум.
Припускають, що ця церква, була схожа на храм св. Пантелеймона кінця ХІІ ст., який зберігся у селі Шевченкове біля Галича і являє собою єдиний збережений до нашого часу зразок білокам’яного давньоруського храму Галицької землі.
Ось як описує церкву Іоана Златоустого літописець: «Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла — склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені [були] склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них — склепіння; а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним — галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби [їх були] всяких барв і золоті; спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних — святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися. Прикрасив [Данило] камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса І пресвятої Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з [київського] монастиря [святого] Феодора; приніс він також ікону Стрітення з [города] Вручого од отця його [Мстислава Мстиславича]. Диву подібні [були образи сі], що погоріли в церкві святого Іоанна; один [архангел] Михаїл зостався [з] чудових тих ікон. І дзвони [Данило] приніс із Києва, [а] інші тут вилив. Усе це вогонь спалив». Після пожежі Данило відбудував цю церкву.
Польські історики вважають, що храм Іоанна був зведений в змішаній латинсько- візантійській традиції. На думку дослідниці М. Сморанг-Ружицької за планом цей храм належав до русько-візантійської традиції, натомість техніка виконання та типи оздоблення, наприклад багата пластична орнаментація, відмічена на фасаді та порталах будівлі, вітражі в вікнах, різьблені капітелі колон, та інше були проявами романської культури Заходу. В часи російських розкопок на початку ХХ ст. в Холмі знайдено численні оздоби цієї церкви: бази колон, фрагменти архівольт і портали. Частина з них була виконана з зеленого глауконіту. На жаль, під час I першої світової війни вони були вивезені з евакуацією російських військ з Холма. Сучасне місце їх збереження залишається не відомим.
Дійсно, в описі церкви Іоанна Златоустого зустрічаємо згадку про нетиповий для Русі вид мистецтва, який набув поширення в Галицько-Волинській землі - скульптуру. Даний вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким прикрашалися храми. Яскравим зразком скульптури тієї доби є шиферний рельєф ХІІІ ст., який зображує Св. Дмитрія. Зараз він зберігається в Кам’янець-Подільському музеї. Під час розкопок руїн Успенського собору в Галичі було знайдено рельєфне зображення дракона, із пащі якого виростає пишна гілка. Багато прикрашені рельєфами також були церкви Св. Пантелеймона в Галичі та Іоанна Златоуста в Холмі. Їхнім творцем був «великий хитрець Авдій». Це перше ім’я майстра скульптури, яке знає історія українського мистецтва.
Друга фаза: Знищення першого комплексу внаслідок будівельної катастрофи? Нівеляція його решток. Зведення будівлі B з вежею в центрі. Відбудова східного схилу та будівництво укріплень. Найбільше даних походить з дослідження вежі (будівля B), яку збудовано на руїнах мурів. Її дужі розміри, будова в нижній частині партії з каменя, в верхній з дерева знаходить підтвердження в Галицько-Волинському літописі: «І вежа [стояла] посеред города висока, щоб бити з неї довкола города. Знизу зведена з каменю п’ятнадцять ліктів у висоту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілена, як сир, сяяла вона на всі сторони». Об’єкт, основа якого була викладена з пісковику, мав виміри 11x12 м і мав напевне кілька поверхів: житловий, репрезентаційний і господарчий.
В приземних шарах в господарських приміщеннях знайдено тисячі керамічних виробів, предмети щоденного вжитку, прикраси, кістки риб, худоби та свиней. Вежа побудована на пісковику на ямі засипаній каменями. Загалом вона могла мати висоти.
Вежу цю вперше виявив В. Зін, який не довго думаючи пов’язав її з Казимиром Великим. Проте за останніми висновками ця вежа була лише перебудована в часи Казимира, про що свідчить знахідка празького грошу чеського короля Яна І Сліпого з династії Люксембургів. Наразі верхня частина фундаменту вежі законсервована та доступна для огляду.
Третя фаза: розбудова комплексу і зведення так званої будівлі С (кам’яної платформи), зведення конструкції що обкладала мур будівлі А (поновлення церкви?). Призначення будівлі збудованої на цій кам’яній платформі досі не вирішене. Як пише А. Буко, припускається, що це міг бути або храм, або кілька стадій побудови ще однієї вежі (С, С1).
З боку від резиденції в північно-східній частині Гірки виявлено також муровану споруду D, призначення якої досі становить загадку. Ця будівля складена з пісковику з овальним внутрішнім простором. Її характеристики подібні до вежі в Столп`є.
Звісно, княжу резиденцію охороняли сильні укріплення, важливим елементом яких був рів, що оточував резиденцію та мав ширину до 10 м.
Через рів був прокладений міст з боку Кафедральної Гірки, там де зараз знаходяться гаражі кафедрального собору. Під час археологічних досліджень відкрито також кам’яні кріплення схилів узгір’я. Збереглися два горизонтальні кам’яні ступені довжиною кожний, сформовані на схилі узгір’я. На них укладалися скрині наповнені каменями з вапняку. Внаслідок цього була сформована характеристична ступінчаста структура схилу з обкладкою з вапняку.
Таким чином, результати дослідження показують кілька фаз використання Високої Гірки. Значні культурні шари яскраво демонструють інтенсивне використання. Тут зроблено знахідки численних предметів: рогова фігурка для шахів, оброблений гірський кришталь, срібні прикраси, скляні браслети, окуття, монети, кам’яні і металеві хрестики, а також тисячі фрагментів кераміки.
В охороні резиденції служили вої Данила. Свідченнями сучасного озброєння війська князя є окремі промовисті знахідки: наконечники стріл та болтів, а також кавалерійські остроги. Численні військові предмети знайдено і в інших пунктах тогочасної Холмщини остроги з Романова (Romanowa), колекція зброї з Сутейська XI–XIII ст. булава з Столп`є датована XII–XIII ст., наконечники стріл, фрагменти сокир (Холм, Холм-Белавін) датованих між XII та XIV ст.
Руйнування замку
Занепад замку
Переказ про пожежу
На жаль, у 1257 році Холм знищила потужна пожежа, причиною якої стала «якась баба» і полум'я від якої, як стверджував тогочасний очевидець, було видно у самому Львові. До слова, цей запис вважається першою писемною згадкою про Львів, майбутню столицю Галицького королівства. А якби «окаянна баба» Холм не запалила, то і про Львів не згадали б. Від замку, церков і міста залишилось тоді суцільне згарище та кам'яні споруди і фундаменти. Врятувати вдалося тільки образ Архангела Михаїла. Князь невдовзі відбудував свою столицю, але колишньої краси будівель відтворити уже не вдалося.
Забудова в 19 столітті
Наприкінці дев'ятнадцятого століття, від замку залишилися лише фундаменти, на яких в деяких місцях почалася інтенсивна забудова. Оскільки в 1876 році російські імперські служби (під владою яких тоді була Холмська земля) наказали вирівняти частину тієї території, тим самим остаточно було сплюндровано замкову гору Холма. Згодом тут було збудовано невеличке земляне укріплення та ряд церков.
Сучасний стан — Замкова «Wysoka Górka»
У період 1964—1966 років було проведено комплексне археологічне дослідження, у зв'язку з чим були відкриті:
- Дерев'яні та кам'яні основи валів замку;
- Частокіл з п'ятьма рядами дубових колод — розташований на краю валу;
- Фундамент замку князя Данила;
- Фундамент Вежі Казимирівської (Wieży Kazimierzowskiej).
Станом на 2017 р. на Високій гірці вже розпочато створення відкритої експозиції, а в сучасному Холмському кафедральному соборі відкрито для огляду релікти церкви Богородиці фундації Данила. В 2015 р. в Холмі біля підніжжя Високої Гірки також створено парк імені Данила Романовича.
Див. також
Джерела
- http://www.ji.lviv.ua/n49texts/shliax-danylo.htm
- Prożogo Konstanty: Chełm i okolice. Warszawa: Wydawnictwo Sport i Turystyka, 1981, s. 35. .
- Парнікоза, Іван (2016). . http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 23.12.17.
- Chełm // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 553. (пол.)
Бібліографія
- Іпатіївський літопис, ст. 490—513.
- Іловайський Д. І.: «Даниил Романович Галицкий и начало Холма». —" Памятники русской старины в западных губерниях", 1885, т. 7, с. 35;
- Хрусцевич Г. К.: «Город Холм». — с. 87.
- Andrzej Buko: « Na pograniczu kultur i ideologii: zespół wieżowy і na Wysokiej Górce w Chełmie»[1]
- Andrzej Buko: «Zagadka pogranicza. Zespół wieżowy w Stołpiu»
Посилання
- Розташування Замку Холма та про замкову гору
- про старословянські звичаї на Замковій горі в Холмі
- Про Холм та його замок [недоступне посилання з липня 2019]
- Особливості розбудови Холма та його замку
- Про Холм та його замок[недоступне посилання з липня 2019]
- Bóg wspomagał księcia (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Holmskij zamok fortifikacijna sporuda knyazha rezidenciya Galicko Volinskogo knyazivstva 13 stolittya u misti Holm Lyublinske voyevodstvo Polsha V 19 stolitti buv ostatochno zrujnovanij zalishivsya nasipnij pagorb ta dopomizhni sporudi Vid na zalishki Zamkovoyi gori HolmaIstoriyaHolmskij zamok buv pobudovanij Danilom Galickim blizko 1237 roku yak golovnij zamok dlya zahistu Zabuzhzhya Ukriplennya Holma buli pobudovani za novoyu tehnologiyeyu dlya togo chasu pidmurivki buli z kaminnya j taki micni sho j ordinci zavojovniki ne navazhilisya yih podolati Lishe plin chasu feodalna rozdribnenist ta neuvazhnist meshkanciv mista sprichinili do rujnaciyi ciyeyi fortifikacijnoyi sporudi Peredistoriya Pochatkovo nazva teritoriyi mizh Bugom ta polskim kordonom na pivnich vid Chervenskoyi zemli v litopisah ne vkazuyetsya Ale she u pradavni chasi cya miscevist privablyuvala poselyan Chislenni arheologichni znahidki dayut zmogu stverdzhuvati sho pershi slidi lyudskih poselen na cij teritoriyi pohodyat z piznogo paleolitu Zgodom pri osilosti na cih zemlyah slov yanskih narodiv za ciyeyu teritoriyeyu zakripilosya najmennya Chervona Rus cya teritoriya bula prigranichnoyu mizh Shidnimi ta Zahidnimi slov yanami Vidtodi holmski zemli j usya nadbuzhanska teritoriya bula predmetom vijn i superechok pomizh ruskim lyudom i polyakami Pochatok borotbi za teritoriyu pripadaye na 981 rik a zgodom mista Chervonoyi Rusi vidvoyuvav u svoyemu kiyivskomu pohodi 1018 roku Boleslav Horobrij na korotkij promizhok chasu A uzhe v 1031 roci sini knyazya Volodimira Velikogo povernuli ci teritoriyi u volodinnya Kiyivskoyi Rusi Z togo chasu i azh do XIV stolittya Holm ye chastinoyu ruskih knyazivstv zokrema Galicko Volinskogo virishalnu rol u stvorenni yakogo vidigrav knyaz Roman Mstislavovich sho ob yednav i Galicke knyazivstva Pislya smerti knyazya jogo spravu prodovzhiv sin Danilo Romanovich U togochasnih litopisah zgodom za period 1210 1219 rokiv u comu regioni zgaduyutsya Ugrovesk Vereshin Stolp ye i Sama nazva Holmskoyi zemli stabilizuvalasya v period koli misto Holm stalo stolichnim mistom Zabuzhzhya Na pivnochi kordon Holmshini jshov po richci Volodavka a na pivden vid Chervenskoyi zemli tochnij kordon ne buv vidomim Rezidenciya Dokladnishe Nadbuzhanski zemli buli duzhe vazhlivimi dlya knyazya Danila adzhe buli viddaleni vid teritorij mongolskih nabigiv i davali zmogu zberigati sili i pevnu nezalezhnist A poperednya stolicya Galich peretvorilasya na misto postijnih boyarskih zakolotiv i Danilo Romanovich virishiv perenesti svij prestol do bezpechnishogo miscya yakim nim bulo vibrano Holm do togo na deyakij chas ce bulo susidnye mistechko Ugrovesk Shtuchnij pagorb bulo nasipano blizko 15 m nad poverhneyu samoyi Zamkovoyi gori vsya sporuda mala formu cilindrichnogo kurganu z platformoyu diametrom 45 60 m zgidno z arheologichnimi doslidzhennyami provedenimi u period 1964 1966 bulo dovedeno isnuvannya tut poselennya z dereva ta kamenyu datovane priblizno 10 11 stolittyam Vhid do zamku buv z pivnochi Sama fortecya bula pobudovana z zelenogo vapnyaku ce buli tesani bloki vapnyaku i bula zavdovzhki 57 m zavshirshki 22 5 ta z tovshinoyu stin ne menshe 2 m V novomu misti Danilo zaklav veliki cerkvi odna z nih prikrasheni skulpturami ikonami ta dorogocinnim ozdoblennyam V toj zhe chas zvodilasya micna tverdinya yaka postala v chasi z 1233 1237 rokiv Tomu Danilo Romanovich perenis v 1237 roci svoyu rezidenciyu z nad Dnistra na m yaki pagorbi Holma Navkolo zamku vinikli sadibi zemlerobiv ta torgovo remisnichi kvartali Vid na zalishki Zamkovoyi gori Holma Budivelni periodi ta golovni skladovi zamku Visoka Girka n r m plosheyu 0 3 ga serce starodavnogo Holmu z privodu neyi zbereglisya legendi sho tut znahodilosya poselennya ta misce poganskogo kultu Legenda rozpovidala pro napad vorogiv yakij oboroncyam svyatini nachebto dopomagav vidbivati bilij vedmid yakij vijshov z gori Z togo chasu bilij vedmid prikrashaye gerb Holma Doslidzhennya pokazali sho pervinna Girka v porivnyanni z suchasnim rivnem materiku bula na vishoyu Z ciyeyi glaukonitovoyi skeli bulo virubano bloki vikoristani dlya budovi Vodnochas vnaslidok zabudovi suchasna Visoka Girka na dumku arheologiv shonajmenshe na polovinu suchasnoyi visoti ye shtuchnim vitvorom yakij vinik z chislennih reshtok monumentalnih svitskih ta sakralnih budivel iz HIII XIV st Yak stverdzhuye A Buko 8 Visokoyi Girki to kulturni plasti yaki nakopichilisya pid chas zabudovi uzvishshya Cikavo sho v stratigrafichnomu rozrizi na glibini 4 5 m na poverhni materika sposterigayetsya smuga pozhezhi Prote narazi vazhko zrozumiti sho ce bulo reshtki pershogo malogo gorodka HIII st chi poselennya yake pereduvalo mistu Danila Na virivnyanij pislya ciyeyi pozhezhi poverhni bulo rozbudovano unikalni ne tilki dlya Rusi sporudi ukriplenoyi rezidenciyi Danila Dlya cogo treba bulo pidtyagnuti kilka soten budivnichih Analogiyi palacovogo kompleksu Danila nayavni v Ugorshini chi na Blizkomu Shodi Pershi doslidzhennya na teritoriyi Visokoyi Girki provedeni v 1910 1912 rr rosijskimi vchenimi Petrom Pokrishkinim ta Fedorom Koralovim Todi vidkrito tri budivli z blokiv glaukonitovogo piskoviku Golovnu budivlyu asocijovano z palacom palatium a muri v pivnichnij chastini kompleksu bulo interpretovano todi yak cerkva sv Ioanna Zlatousta Ne buli interpretovani kvadratni muri v centri rezidenciyi yaki vvazhali vezheyu Adzhe spravzhnyu veliku vezhu voni rozkopati ne mogli vona znahodilasya pid fundamentami zbudovanoyi todi rosijskoyi kaplici svv Kirila i Mefodiya yaku rozibrano 1921 r Nizhche muru vidkrito derev yani konstrukciyi skrin valu posilenih palisadom Doslidzhennya na Visokij girci provodila takozh grupa polskih arheologiv pid kerivnictvom V Zina v 1960 h rr Ostanni detalni rozkopki polskih arheologiv prizveli do utochnennya bagatoh detalej vidnosno rezidenciyi Danila Tozh zdijsnimo virtualnu progulyanku po rozkopu ta postarayemosya zrozumiti sho same viyavili tut naukovci Narazi na misci rezidenciyi vidomo vzhe 6 murovanih budivel A A1 B C C1 i D yaki funkcionuvali blizko 150 rokiv pomizh seredinoyu XIII st ta kincem XIV st Doslidzhennya dozvolili viyaviti tri fazi rozbudovi kompleksu Persha faza budivnictvo stabilizacijnogo nasipu i periferijnih muriv podvir ya ta abo palac Takim chinom bulo utvoreno najstarishu i najbilshu pryamokutnu budivlyu A1 yaka mala vimiri 22 5 x bula zvedena z zelenogo piskoviku Ob yekt vikonuvav yakus funkciyu mozhlivo palacovoyi budivli yaku ne zakincheno Tobto mur fortifikacijnoyi sporudi odnochasno utvoryuvav zhitlovi primishennya yaki vihodili v chotirikutnij dvir Abo vin mav viglyad zakritogo dvoru z v yiznoyu bramoyu i prileglimi budinkami Varto dodati sho muri tovshinoyu 2 2 m zbereglisya do visoti vid 1 5 do 3 m v pivdennij zahidnij i pivnichnij chastinah Z ciyeyi fazi otrimano bagato arhitekturnih detalej vitesanih z m yakogo zelenogo piskoviku Viyavlenij fragment pivnichno shidnogo narizhnika yakij vikonanij yak blok z zelenogo piskoviku pidtverdzhuye sho cya chastina rezidenciyi bula takozh shilno zabudovana Na v yizdi do rezidenciyi poruch narizhnika zbereglosya takozh misce de buv vitoncheno oformlenij portal vid yakogo zbereglisya pidstavi pilyastriv Tut takozh znahodilasya brama shirinoyu Pro budivelnu katastrofu svidchit takozh toj fakt sho v arheologichnih plastah ciyeyi fazi budivnictva vidsutni slidi vzhitku Do pershoyi fazi nalezhit i zvedennya budivli A v centri kompleksu Mozhlivo sama budivlya bula vikonana vzhe v fazi 2 Pid chas pershih rozkopok rosijskih arheologiv budivlyu A bulo asocijovano z zgadanoyu v litopisu vezheyu Narazi budivlyu A pov yazuyut z cerkvoyu sv Ioanna Zlatoustogo Z Galicko Volinskogo litopisu vidomo sho v mezhah svoyeyi rezidenciyi Danilo zviv cyu cerkvu yaka skorishe ce bula palacovoyu kapliceyu V svitli ostannih doslidzhen budivlya A interpretuyetsya yak budivlya hramu z apsidoyu ta pryamokutnim prezbiterium Pripuskayut sho cya cerkva bula shozha na hram sv Pantelejmona kincya HII st yakij zberigsya u seli Shevchenkove bilya Galicha i yavlyaye soboyu yedinij zberezhenij do nashogo chasu zrazok bilokam yanogo davnoruskogo hramu Galickoyi zemli Os yak opisuye cerkvu Ioana Zlatoustogo litopisec Zviv takozh Danilo cerkvu svyatogo Ioanna Zlatoustogo krasnu i gozhu I sporuda yiyi bula taka sklepin chotiri z kozhnogo vugla sklepinnya i stoyali voni na chotiroh golovah lyudskih virizblenih odnim umilcem troye vikon prikrasheni buli sklom rimskim pri vhodi v oltar stoyali dva stovpi z cilogo kamenya i na nih sklepinnya a verh zhe vgori prikrashenij buv zoryami zolotimi na lazuri vnutrishnij zhe pomist yiyi buv vilitij z midi i z chistogo olova tak sho blishav vin yak dzerkalo Dverej zhe yiyi dvoye buli prikrasheni kamenem tesanim galickim bilim i zelenim holmskim rizbleni odnim umilcem Avdiyem gororizbi yih buli vsyakih barv i zoloti speredu zh yih na zahidnih dveryah buv zroblenij Spas a na pivnichnih svyatij Ioann Zlatoustij tak sho vsi hto divivsya na nih divuvalisya Prikrasiv Danilo kaminnyam dorogim biserom i zolotom takozh ikoni yaki vin prinis iz Kiyeva i obraz Spasa I presvyatoyi Bogorodici sho yih jomu sestra Fedora dala z kiyivskogo monastirya svyatogo Feodora prinis vin takozh ikonu Stritennya z goroda Vruchogo od otcya jogo Mstislava Mstislavicha Divu podibni buli obrazi si sho pogorili v cerkvi svyatogo Ioanna odin arhangel Mihayil zostavsya z chudovih tih ikon I dzvoni Danilo prinis iz Kiyeva a inshi tut viliv Use ce vogon spaliv Pislya pozhezhi Danilo vidbuduvav cyu cerkvu Polski istoriki vvazhayut sho hram Ioanna buv zvedenij v zmishanij latinsko vizantijskij tradiciyi Na dumku doslidnici M Smorang Ruzhickoyi za planom cej hram nalezhav do rusko vizantijskoyi tradiciyi natomist tehnika vikonannya ta tipi ozdoblennya napriklad bagata plastichna ornamentaciya vidmichena na fasadi ta portalah budivli vitrazhi v viknah rizbleni kapiteli kolon ta inshe buli proyavami romanskoyi kulturi Zahodu V chasi rosijskih rozkopok na pochatku HH st v Holmi znajdeno chislenni ozdobi ciyeyi cerkvi bazi kolon fragmenti arhivolt i portali Chastina z nih bula vikonana z zelenogo glaukonitu Na zhal pid chas I pershoyi svitovoyi vijni voni buli vivezeni z evakuaciyeyu rosijskih vijsk z Holma Suchasne misce yih zberezhennya zalishayetsya ne vidomim Dijsno v opisi cerkvi Ioanna Zlatoustogo zustrichayemo zgadku pro netipovij dlya Rusi vid mistectva yakij nabuv poshirennya v Galicko Volinskij zemli skulpturu Danij vid mistectva rozvivavsya u formi relyefu yakim prikrashalisya hrami Yaskravim zrazkom skulpturi tiyeyi dobi ye shifernij relyef HIII st yakij zobrazhuye Sv Dmitriya Zaraz vin zberigayetsya v Kam yanec Podilskomu muzeyi Pid chas rozkopok ruyin Uspenskogo soboru v Galichi bulo znajdeno relyefne zobrazhennya drakona iz pashi yakogo virostaye pishna gilka Bagato prikrasheni relyefami takozh buli cerkvi Sv Pantelejmona v Galichi ta Ioanna Zlatousta v Holmi Yihnim tvorcem buv velikij hitrec Avdij Ce pershe im ya majstra skulpturi yake znaye istoriya ukrayinskogo mistectva Druga faza Znishennya pershogo kompleksu vnaslidok budivelnoyi katastrofi Nivelyaciya jogo reshtok Zvedennya budivli B z vezheyu v centri Vidbudova shidnogo shilu ta budivnictvo ukriplen Najbilshe danih pohodit z doslidzhennya vezhi budivlya B yaku zbudovano na ruyinah muriv Yiyi duzhi rozmiri budova v nizhnij chastini partiyi z kamenya v verhnij z dereva znahodit pidtverdzhennya v Galicko Volinskomu litopisi I vezha stoyala posered goroda visoka shob biti z neyi dovkola goroda Znizu zvedena z kamenyu p yatnadcyat liktiv u visotu a sama zroblena z tesanogo dereva i vibilena yak sir syayala vona na vsi storoni Ob yekt osnova yakogo bula vikladena z piskoviku mav vimiri 11x12 m i mav napevne kilka poverhiv zhitlovij reprezentacijnij i gospodarchij V prizemnih sharah v gospodarskih primishennyah znajdeno tisyachi keramichnih virobiv predmeti shodennogo vzhitku prikrasi kistki rib hudobi ta svinej Vezha pobudovana na piskoviku na yami zasipanij kamenyami Zagalom vona mogla mati visoti Muzeyefikovani fundamenti vezhi na Visokij Girci Holm 2016 r Vezhu cyu vpershe viyaviv V Zin yakij ne dovgo dumayuchi pov yazav yiyi z Kazimirom Velikim Prote za ostannimi visnovkami cya vezha bula lishe perebudovana v chasi Kazimira pro sho svidchit znahidka prazkogo groshu cheskogo korolya Yana I Slipogo z dinastiyi Lyuksemburgiv Narazi verhnya chastina fundamentu vezhi zakonservovana ta dostupna dlya oglyadu Tretya faza rozbudova kompleksu i zvedennya tak zvanoyi budivli S kam yanoyi platformi zvedennya konstrukciyi sho obkladala mur budivli A ponovlennya cerkvi Priznachennya budivli zbudovanoyi na cij kam yanij platformi dosi ne virishene Yak pishe A Buko pripuskayetsya sho ce mig buti abo hram abo kilka stadij pobudovi she odniyeyi vezhi S S1 Z boku vid rezidenciyi v pivnichno shidnij chastini Girki viyavleno takozh murovanu sporudu D priznachennya yakoyi dosi stanovit zagadku Cya budivlya skladena z piskoviku z ovalnim vnutrishnim prostorom Yiyi harakteristiki podibni do vezhi v Stolp ye Zvisno knyazhu rezidenciyu ohoronyali silni ukriplennya vazhlivim elementom yakih buv riv sho otochuvav rezidenciyu ta mav shirinu do 10 m Cherez riv buv prokladenij mist z boku Kafedralnoyi Girki tam de zaraz znahodyatsya garazhi kafedralnogo soboru Pid chas arheologichnih doslidzhen vidkrito takozh kam yani kriplennya shiliv uzgir ya Zbereglisya dva gorizontalni kam yani stupeni dovzhinoyu kozhnij sformovani na shili uzgir ya Na nih ukladalisya skrini napovneni kamenyami z vapnyaku Vnaslidok cogo bula sformovana harakteristichna stupinchasta struktura shilu z obkladkoyu z vapnyaku Takim chinom rezultati doslidzhennya pokazuyut kilka faz vikoristannya Visokoyi Girki Znachni kulturni shari yaskravo demonstruyut intensivne vikoristannya Tut zrobleno znahidki chislennih predmetiv rogova figurka dlya shahiv obroblenij girskij krishtal sribni prikrasi sklyani brasleti okuttya moneti kam yani i metalevi hrestiki a takozh tisyachi fragmentiv keramiki V ohoroni rezidenciyi sluzhili voyi Danila Svidchennyami suchasnogo ozbroyennya vijska knyazya ye okremi promovisti znahidki nakonechniki stril ta boltiv a takozh kavalerijski ostrogi Chislenni vijskovi predmeti znajdeno i v inshih punktah togochasnoyi Holmshini ostrogi z Romanova Romanowa kolekciya zbroyi z Sutejska XI XIII st bulava z Stolp ye datovana XII XIII st nakonechniki stril fragmenti sokir Holm Holm Belavin datovanih mizh XII ta XIV st Rujnuvannya zamku Zanepad zamku Perekaz pro pozhezhu Na zhal u 1257 roci Holm znishila potuzhna pozhezha prichinoyu yakoyi stala yakas baba i polum ya vid yakoyi yak stverdzhuvav togochasnij ochevidec bulo vidno u samomu Lvovi Do slova cej zapis vvazhayetsya pershoyu pisemnoyu zgadkoyu pro Lviv majbutnyu stolicyu Galickogo korolivstva A yakbi okayanna baba Holm ne zapalila to i pro Lviv ne zgadali b Vid zamku cerkov i mista zalishilos todi sucilne zgarishe ta kam yani sporudi i fundamenti Vryatuvati vdalosya tilki obraz Arhangela Mihayila Knyaz nevdovzi vidbuduvav svoyu stolicyu ale kolishnoyi krasi budivel vidtvoriti uzhe ne vdalosya Zabudova v 19 stolitti Naprikinci dev yatnadcyatogo stolittya vid zamku zalishilisya lishe fundamenti na yakih v deyakih miscyah pochalasya intensivna zabudova Oskilki v 1876 roci rosijski imperski sluzhbi pid vladoyu yakih todi bula Holmska zemlya nakazali virivnyati chastinu tiyeyi teritoriyi tim samim ostatochno bulo splyundrovano zamkovu goru Holma Zgodom tut bulo zbudovano nevelichke zemlyane ukriplennya ta ryad cerkov Suchasnij stan Zamkova Wysoka Gorka Nasipnij Kurgan Nezalezhnosti 1928 na misci zamku ta cerkvi U period 1964 1966 rokiv bulo provedeno kompleksne arheologichne doslidzhennya u zv yazku z chim buli vidkriti Derev yani ta kam yani osnovi valiv zamku Chastokil z p yatma ryadami dubovih kolod roztashovanij na krayu valu Fundament zamku knyazya Danila Fundament Vezhi Kazimirivskoyi Wiezy Kazimierzowskiej Stanom na 2017 r na Visokij girci vzhe rozpochato stvorennya vidkritoyi ekspoziciyi a v suchasnomu Holmskomu kafedralnomu sobori vidkrito dlya oglyadu relikti cerkvi Bogorodici fundaciyi Danila V 2015 r v Holmi bilya pidnizhzhya Visokoyi Girki takozh stvoreno park imeni Danila Romanovicha Div takozhZamki Polshi perelik Dzherelahttp www ji lviv ua n49texts shliax danylo htm Prozogo Konstanty Chelm i okolice Warszawa Wydawnictwo Sport i Turystyka 1981 s 35 ISBN 8321723357 Parnikoza Ivan 2016 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 16 chervnya 2017 Procitovano 23 12 17 Chelm Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 553 pol BibliografiyaIpatiyivskij litopis st 490 513 Ilovajskij D I Daniil Romanovich Galickij i nachalo Holma Pamyatniki russkoj stariny v zapadnyh guberniyah 1885 t 7 s 35 Hruscevich G K Gorod Holm s 87 Andrzej Buko Na pograniczu kultur i ideologii zespol wiezowy i na Wysokiej Gorce w Chelmie 1 Andrzej Buko Zagadka pogranicza Zespol wiezowy w Stolpiu PosilannyaRoztashuvannya Zamku Holma ta pro zamkovu goru pro staroslovyanski zvichayi na Zamkovij gori v Holmi Pro Holm ta jogo zamok nedostupne posilannya z lipnya 2019 Osoblivosti rozbudovi Holma ta jogo zamku Pro Holm ta jogo zamok nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bog wspomagal ksiecia pol