Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хлібне́ — село в Україні, у Лозівській міській громаді Лозівського району Харківської области. До 2018 підпорядковане Панютинській селищній раді, яка входила до складу Лозівської міськради Харківської області.
| село Хлібне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Лозівський район |
| Громада | Лозівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63100050790021609 |
| Облікова картка | Хлібне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1869 (?) |
| Населення | 366 |
| Площа | 0,81 км² |
| Густота населення | 451,85 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64660 |
| Телефонний код | +380 5745 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°55′26″ пн. ш. 36°15′58″ сх. д. / 48.92389° пн. ш. 36.26611° сх. д.Координати: 48°55′26″ пн. ш. 36°15′58″ сх. д. / 48.92389° пн. ш. 36.26611° сх. д. |
| Водойми | ставок Бакай, струмок Бакай |
| Найближча залізнична станція | Панютине |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64660, Харківська обл., Лозівська міськрада, смт. Панютине, вул. Леніна[],11 |
| Сільський голова | Корпан Олекій Петрович |
| Карта | |
  Хлібне | |
 Хлібне | |
| Мапа | |
Населення становить 366 осіб.
До 2018 орган місцевого самоврядування — Панютинська селищна рада.
Походження назви
Походження назви місцеві жителі пояснювали тим, що поселення було оточене ланами, на яких вирощували пшеницю, а в селі пекли смачний хліб, який купували мешканці Панютиного. Після заснування було створено 4 вулиці — Широка, Причепилівка, Фійонівка та Заквасна. Також була кузня. Частина мешканців села працювали на вапняному заводі та в залізничних майстернях у Панютиному.
Географія
Розташування
Село Хлібне на півночі межує з селищем Панютине. На відстані 2 км розташоване місто Лозова. Поруч проходить залізниця, станція Хлібна.
На півдні та сході село обмежено залізничними коліями (лінія Мерефа — Лозова та залізнична гілка від неї до ліній Лозова — Павлоград та Лозова — Красноград. На заході село межує з землями колишньої Царедарівської сільської ради.
Фізично-географічне походження
Територія села належить до Полтавської рівнини, але розчленована кількома балками. Ґрунти — чорноземи типові.
На півночі села із заходу на схід протікає струмок Бакай, перетинає залізничну лінію та впадає до Катеринівського ставка і, відповідно, до річки Лозова. В селі на цьому струмку утворено ставок Бакай. Вище за течією від нього є ще дві старі греблі, які утворюють напів висохлі водойми. Існує ще кілька невеликих безіменних потічків. Загалом, водні об'єкти належать до басейну ріки Сіверський Донець.
Рослинність села представлена типовою для межі лісостепу та степу рослинністю: пирій, мишій, берізка, амброзія, волошки, кульбаби, чортополох, будяк, молочай, осот, мати-й-мачуха, інші; біля води — значні зарості очерету. З кущів — кленок, калина, бузок, терен; з дерев — тополя, дуб, клен, береза, фруктові дерева (груші, яблуні тощо).
На південний захід від села розташований березовий гай.
Фауна села представлена комахами, представниками водної фауни та свійськими тваринами. Серед комах: мурашки, божі корівки, бабки, мухи, оси, джмелі, колорадські жуки, коники, павуки, слимаки, комарі та ін. Птахи: горобці, граки, голуби, сови. З плазунів — вужі та ящірки. Із ссавців — багато представників рудеральних видів (тих, що прикріплені до місця життя людини), тобто щурів та мишей, трапляються зайці та лисиці.
У ставку водяться раки, земноводні (жаби) та риба (карась, короп, метис).
Свійські тварини: велика рогата худоба (корови), свині, дрібна рогата худоба (кози), домашні птахи (кури, гуси).
Історія
Передісторія
Археологічних знахідок, які б підтверджували, що територія села була заселеною у давні часи, на даний час немає.
Територія села знаходиться на землях історично-географічного регіону Запоріжжя. У період існування Нової Січі ці землі входили до складу Орільської паланки.
Після зруйнування Запорізької Січі у 1775 році ці землі звалися «пустищем бузинуватим» і характеризувалися придатними до хліборобства, але безводними та входили до складу Павлоградського повіту Катеринославської губернії.
Заснування
Село було засноване як казенний хутір Царедарівка у 1860-х роках на безводних землях безпосередньо поряд із залізницею приблизно у час її будівництва на цій території. Невдовзі стає казенним селом Царедарівкою. Населення - державні селяни, дуже багато етнічних росіян, народжених у Росії. Протягом нетривалого часу неподалік серед степу засновується ще одне казенне село Царедарівка, яке існує зараз. Є документальні відомости, що вже 1885 року ці села іменувалися Мала (Хлібне) і Велика Царедарівки (теперішня Царедарівка). Приблизно на межі ХІХ-ХХ століть вони дістають свої сучасні назви - село Хлібне і село Царедарівка. Документальних підтверджень такому масовому заселенню безлюдного степу поки не знайдено, найімовірніше це було пов'язано з будівництвом Курсько-Харківсько-Азовської та Лозово-Севастопольської залізниць, а також гілки Лозова-Полтава які згодом було об'єднано у Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю.
Село було адміністративно підпорядковано Павлоградського повіту Катеринославської губернії.
У серпні 1905 року під час Російської революції 1905—1905 року мешканці Хлібного разом з працівниками Панютинського вапняного заводу організували страйк, внаслідок чого завод припинив роботу, а в селі відбулись антивладні виступи.
На початку 20 століття в результаті реалізації аграрної реформи російського прем'єр-міністра П. Столипіна поблизу села виник хутір Шейка, рід яких проживав у Хлібному та Панютиному.
Бойові дії у 1917—1919 роках
На початку грудня 1917 року Хлібне було зайняте українськими військами. Проте 14 (27) грудня 1917 року Панютине та Хлібне були захоплені більшовицькими військами, після чого почався гарматний обстріл станції Лозова. На певний час більшовцькі загони стримувались у Хлібному та Панютиному, але пізніше Лозова була зайнята більшовиками. 8 квітня 1918 року Хлібне було зайняте кінним полком Запорізької дивізії під керівництвом генерала Всеволода Петріва.
У листопаді 1918 року село знову було зайняте більшовиками, але того ж місяця вони змушені були відійти під тиском військ Директорії УНР. Для оборони Лозової військами армії УНР від більшовицьких військових сил у Лозовій розташовувались частини 6-го Кадрового корпусу під командуванням Павла Кудрявцева, а на північ від неї — Харківський Слобідський Кіш полковника Івана Кобзи та підрозділи Запорізької дивізії.
На початку січня 1919 року до Лозової було скеровано групу Червоної армії під керівництвом Павла Дибенка. 15 січня після кровопролитного бою поблизу Краснопавлівки Панютине та Хлібне були зайняті більшовиками.
У другій половині червня 1919 р. Хлібне разом з іншими населеними пунктами Лозівщини було зайняте військами Добровольчої армії генерала Антона Денікіна, каральними загонами якої було впроваджено режим терор стосовно місцевого населення. У жовтні 1919 року махновці на деякий час вибили денікінські війська з Хлібного, але згодом змушені були відступити. А у грудні 1919 року на Лозівщмні, і в Хлібному в тому числі, більшовиками було остаточно встановлено радянську владу.
Хлібне у міжвоєнний період (1920-ті — 1930-ті роки)
Після встановлено радянської влади у Хлібному було створено сільську раду.
У 1922 році голова Хлібнянської сільради Михайло Забіра видав наказ про заборону молоді збиратися на вечорниці. Нтомість було створено хату-читальню (пізніше — клуб), а наступного року — організовано драматичний гурток.
Станом на 1924 рік у Хлібному мешкало 242 особи, з яких 8 відносилось до заможних селян, 25 — середніх, а 209 — бідних.
7 липня 1926 року село Хлібне у складі Лозівського району було приведно зі складу Павлоградської до складу Харківської округи.
У 1930 році вже існував колгосп «Жовтень», центральна садиба якого розміщувалась у селі Царедарівка. Селян було насильно загнано до колгоспу під загрозою тюремного ув'язнення, забиралися худоба та реманент. В цей час під час «розкуркулення» зник хутір Шейка біля села Хлібного.
У 1930-х роках у Панютиному було знищено православну церкву, але існував молитовний будинок в центрі селища.
Будівлю старої школи було перетворено на приміщення для сільської ради та клубу.
Даних про смертність під час Голодомору 1932—1933 років немає. Частина населення працювала на залізниці, що давало можливість отримати продпайки. Селяни виживали ховали збіжжя у потайні місця, збирало лушпиння на ланах тощо.
10 мешканців села було репресовано у 1930-х роках.
У роки німецько-радянської війни
11 жовтня 1941 року село Хлібне без бою було зайняте німецькими військами. У школі розміщено штаб, а в приміщенні сільради — стайню для коней. Село було підпорядковане Лозівській районній управі.
29 січня 1942 року під час Харківсько-Лозівської операції було звільнене від німецьких військ, але Хлібне було відбите військами Червоної армії. До Червоної армії було мобілізоване чоловіче населення Лозівського району, з якого сформовано 2 батальйони, які було кинуто у бій під Нестерліївкою, який тривав 16 та 17 лютого 1942 року, де майже всі бійці цих батальйонів загинули.
Внаслідок провалу Харківсько-Барвінківської операції 24 травня 1942 року 57-ма армія радянських військ змушена була залишити Лозову, а разом з нею і найближчі населені пункти, і її знову зайняли німецькі війська.
Протягом лютого — березня 1943 року розпочалася чергова битва за Харків. 11 лютого 1943 року Лозова була зайнята військами Червоної армією, але вже 21 лютого німецькі армійські підрозділи СС відкинули радянські війська від Лозової. В районі Лозової та Панютиного точилися запеклі бої. 27 лютого Панютине та Хлібне були зайняті 3-ю танковою дивізія СС «Мертва голова».
16 вересня 1943 року німецькі війська залишили Хлібне під ударами Червоної армії.
Під час війни загинуло 69 уродженців села. 13 жителів села були учасниками Другої світової війни.
Повоєнні роки
До 1953 року існувала норма, згідно з якою, кожен працюючий мав віддавати державі 40 кг м'яса, 300 л молока, 120 яєць щорічно.
У 1957 році було відновлено зарплата для селян. Пенсія на той час становила 5 рублів.
У повоєнні роки було ліквідовано сільську раду, село було приєднано до Панютинської селищної ради, а його мешканці стають робітниками підприємств Лозової та Панютиного.
У добу Незалежності
У 2006 році Хлібне було газифіковане. 2014 року хлібняни брали участь у Революції Гідності, поповнили лави самооборони, включилися до волонтерського руху допомоги українській армії.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Лозівської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Лозівського району (1923—2020), увійшло до складу новоутвореного Лозівського району Харківської області.
Відомі люди
Гуров Сергій В'ячеславович (1958-2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Населення
- 1924—242 особи
- 2001—366 осіб.
В Хлібному проживає в переважній більшості українське населення. Є також росіяни та вихідці з Азії, які на цей час асимілювались в українському середовищі. У селі також мешкали родини німців, які виїхали до Німеччини. Певний час у Хлібному проживали цигани з Павлограду, зараз оселяючись у покинутих хатах.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 325 | 88.80% |
| російська | 38 | 10.38% |
| білоруська | 3 | 0.82% |
| Усього | 366 | 100% |
Економіка
Більшість мешканців села працює на підприємствах Лозової та Панютиного, поширено присадибне господарство (городництво, розведення великої та дрібної рогатої худоби, свинарство, птахівництво тощо).
Працює крамниця та пункт прийому металобрухту.
Соціально-культурна сфера
В селі є неповна середня школа, в якій існує кілька гуртків.
У Панютиному розташовані клуб, музична і художня школи, спортивні секції.
Вулиці
- Комуністична (раніше — Причепилівка)
- Петровського (раніше — Широка)
- Республіканська (раніше — Фійонівка)
- Чкалова (раніше — Заквасна)
Транспорт
На території села розташований зупинний пункт .
Існує автобусне сполучення та автобусна зупинка.
Пам'ятники
- Обеліск загиблим в Другій світовій війні
- Хрест жертвам Голодомору (встановлений у 2008 році на Хлібнянському кладовищі).
Релігія
Переважна більшість жителів Хлібного православні. Існують віряни-баптисти.
Хлібнянське кладовище
Хлібнянське кладовище (або «Кладовище на Хлібному») розташоване в центрі села. Найдавніша частина цвинтаря поросла чагарником, а від надгробків залишилися уламки. Найстаріше з відомих поховань датується 1917 роком. Під час Другої світової війни на цвинтарі стояли німецькі танки. На кладовищі знаходиться циганський склеп з цегли, який було збудовано у 1930-ті роки, а нині майже знищений.
Переважна більшість надгробків має християнську символіку, написи на яких переважно російськомовні. Частина поховань має епітафії.
Примітки
- Труш В. Історія села Хлібне: Краєзнавче дослідження. Лозівський історичний клуб.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Труш В. Історія села Хлібне: Краєзнавче дослідження. Лозівський історичний клуб.
 | Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hlibne selo v Ukrayini u Lozivskij miskij gromadi Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Do 2018 pidporyadkovane Panyutinskij selishnij radi yaka vhodila do skladu Lozivskoyi miskradi Harkivskoyi oblasti selo HlibneKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Lozivskij rajonGromada Lozivska miska gromadaKod KATOTTG UA63100050790021609Oblikova kartka Hlibne Osnovni daniZasnovane 1869 Naselennya 366Plosha 0 81 km Gustota naselennya 451 85 osib km Poshtovij indeks 64660Telefonnij kod 380 5745Geografichni daniGeografichni koordinati 48 55 26 pn sh 36 15 58 sh d 48 92389 pn sh 36 26611 sh d 48 92389 36 26611 Koordinati 48 55 26 pn sh 36 15 58 sh d 48 92389 pn sh 36 26611 sh d 48 92389 36 26611Vodojmi stavok Bakaj strumok BakajNajblizhcha zaliznichna stanciya PanyutineMisceva vladaAdresa radi 64660 Harkivska obl Lozivska miskrada smt Panyutine vul Lenina dzherelo 11Silskij golova Korpan Olekij PetrovichKartaHlibneHlibneMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Hlibne Naselennya stanovit 366 osib Do 2018 organ miscevogo samovryaduvannya Panyutinska selishna rada Pohodzhennya nazviPohodzhennya nazvi miscevi zhiteli poyasnyuvali tim sho poselennya bulo otochene lanami na yakih viroshuvali pshenicyu a v seli pekli smachnij hlib yakij kupuvali meshkanci Panyutinogo Pislya zasnuvannya bulo stvoreno 4 vulici Shiroka Prichepilivka Fijonivka ta Zakvasna Takozh bula kuznya Chastina meshkanciv sela pracyuvali na vapnyanomu zavodi ta v zaliznichnih majsternyah u Panyutinomu GeografiyaRoztashuvannya Selo Hlibne na pivnochi mezhuye z selishem Panyutine Na vidstani 2 km roztashovane misto Lozova Poruch prohodit zaliznicya stanciya Hlibna Na pivdni ta shodi selo obmezheno zaliznichnimi koliyami liniya Merefa Lozova ta zaliznichna gilka vid neyi do linij Lozova Pavlograd ta Lozova Krasnograd Na zahodi selo mezhuye z zemlyami kolishnoyi Caredarivskoyi silskoyi radi Fizichno geografichne pohodzhennya Teritoriya sela nalezhit do Poltavskoyi rivnini ale rozchlenovana kilkoma balkami Grunti chornozemi tipovi Na pivnochi sela iz zahodu na shid protikaye strumok Bakaj peretinaye zaliznichnu liniyu ta vpadaye do Katerinivskogo stavka i vidpovidno do richki Lozova V seli na comu strumku utvoreno stavok Bakaj Vishe za techiyeyu vid nogo ye she dvi stari grebli yaki utvoryuyut napiv visohli vodojmi Isnuye she kilka nevelikih bezimennih potichkiv Zagalom vodni ob yekti nalezhat do basejnu riki Siverskij Donec Roslinnist sela predstavlena tipovoyu dlya mezhi lisostepu ta stepu roslinnistyu pirij mishij berizka ambroziya voloshki kulbabi chortopoloh budyak molochaj osot mati j machuha inshi bilya vodi znachni zarosti ocheretu Z kushiv klenok kalina buzok teren z derev topolya dub klen bereza fruktovi dereva grushi yabluni tosho Na pivdennij zahid vid sela roztashovanij berezovij gaj Fauna sela predstavlena komahami predstavnikami vodnoyi fauni ta svijskimi tvarinami Sered komah murashki bozhi korivki babki muhi osi dzhmeli koloradski zhuki koniki pavuki slimaki komari ta in Ptahi gorobci graki golubi sovi Z plazuniv vuzhi ta yashirki Iz ssavciv bagato predstavnikiv ruderalnih vidiv tih sho prikripleni do miscya zhittya lyudini tobto shuriv ta mishej traplyayutsya zajci ta lisici U stavku vodyatsya raki zemnovodni zhabi ta riba karas korop metis Svijski tvarini velika rogata hudoba korovi svini dribna rogata hudoba kozi domashni ptahi kuri gusi IstoriyaPeredistoriya Arheologichnih znahidok yaki b pidtverdzhuvali sho teritoriya sela bula zaselenoyu u davni chasi na danij chas nemaye Teritoriya sela znahoditsya na zemlyah istorichno geografichnogo regionu Zaporizhzhya U period isnuvannya Novoyi Sichi ci zemli vhodili do skladu Orilskoyi palanki Pislya zrujnuvannya Zaporizkoyi Sichi u 1775 roci ci zemli zvalisya pustishem buzinuvatim i harakterizuvalisya pridatnimi do hliborobstva ale bezvodnimi ta vhodili do skladu Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Zasnuvannya Selo bulo zasnovane yak kazennij hutir Caredarivka u 1860 h rokah na bezvodnih zemlyah bezposeredno poryad iz zalizniceyu priblizno u chas yiyi budivnictva na cij teritoriyi Nevdovzi staye kazennim selom Caredarivkoyu Naselennya derzhavni selyani duzhe bagato etnichnih rosiyan narodzhenih u Rosiyi Protyagom netrivalogo chasu nepodalik sered stepu zasnovuyetsya she odne kazenne selo Caredarivka yake isnuye zaraz Ye dokumentalni vidomosti sho vzhe 1885 roku ci sela imenuvalisya Mala Hlibne i Velika Caredarivki teperishnya Caredarivka Priblizno na mezhi HIH HH stolit voni distayut svoyi suchasni nazvi selo Hlibne i selo Caredarivka Dokumentalnih pidtverdzhen takomu masovomu zaselennyu bezlyudnogo stepu poki ne znajdeno najimovirnishe ce bulo pov yazano z budivnictvom Kursko Harkivsko Azovskoyi ta Lozovo Sevastopolskoyi zaliznic a takozh gilki Lozova Poltava yaki zgodom bulo ob yednano u Kursko Harkivsko Sevastopolsku zaliznicyu Selo bulo administrativno pidporyadkovano Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi U serpni 1905 roku pid chas Rosijskoyi revolyuciyi 1905 1905 roku meshkanci Hlibnogo razom z pracivnikami Panyutinskogo vapnyanogo zavodu organizuvali strajk vnaslidok chogo zavod pripiniv robotu a v seli vidbulis antivladni vistupi Na pochatku 20 stolittya v rezultati realizaciyi agrarnoyi reformi rosijskogo prem yer ministra P Stolipina poblizu sela vinik hutir Shejka rid yakih prozhivav u Hlibnomu ta Panyutinomu Bojovi diyi u 1917 1919 rokah Na pochatku grudnya 1917 roku Hlibne bulo zajnyate ukrayinskimi vijskami Prote 14 27 grudnya 1917 roku Panyutine ta Hlibne buli zahopleni bilshovickimi vijskami pislya chogo pochavsya garmatnij obstril stanciyi Lozova Na pevnij chas bilshovcki zagoni strimuvalis u Hlibnomu ta Panyutinomu ale piznishe Lozova bula zajnyata bilshovikami 8 kvitnya 1918 roku Hlibne bulo zajnyate kinnim polkom Zaporizkoyi diviziyi pid kerivnictvom generala Vsevoloda Petriva U listopadi 1918 roku selo znovu bulo zajnyate bilshovikami ale togo zh misyacya voni zmusheni buli vidijti pid tiskom vijsk Direktoriyi UNR Dlya oboroni Lozovoyi vijskami armiyi UNR vid bilshovickih vijskovih sil u Lozovij roztashovuvalis chastini 6 go Kadrovogo korpusu pid komanduvannyam Pavla Kudryavceva a na pivnich vid neyi Harkivskij Slobidskij Kish polkovnika Ivana Kobzi ta pidrozdili Zaporizkoyi diviziyi Na pochatku sichnya 1919 roku do Lozovoyi bulo skerovano grupu Chervonoyi armiyi pid kerivnictvom Pavla Dibenka 15 sichnya pislya krovoprolitnogo boyu poblizu Krasnopavlivki Panyutine ta Hlibne buli zajnyati bilshovikami U drugij polovini chervnya 1919 r Hlibne razom z inshimi naselenimi punktami Lozivshini bulo zajnyate vijskami Dobrovolchoyi armiyi generala Antona Denikina karalnimi zagonami yakoyi bulo vprovadzheno rezhim teror stosovno miscevogo naselennya U zhovtni 1919 roku mahnovci na deyakij chas vibili denikinski vijska z Hlibnogo ale zgodom zmusheni buli vidstupiti A u grudni 1919 roku na Lozivshmni i v Hlibnomu v tomu chisli bilshovikami bulo ostatochno vstanovleno radyansku vladu Hlibne u mizhvoyennij period 1920 ti 1930 ti roki Pislya vstanovleno radyanskoyi vladi u Hlibnomu bulo stvoreno silsku radu U 1922 roci golova Hlibnyanskoyi silradi Mihajlo Zabira vidav nakaz pro zaboronu molodi zbiratisya na vechornici Ntomist bulo stvoreno hatu chitalnyu piznishe klub a nastupnogo roku organizovano dramatichnij gurtok Stanom na 1924 rik u Hlibnomu meshkalo 242 osobi z yakih 8 vidnosilos do zamozhnih selyan 25 serednih a 209 bidnih 7 lipnya 1926 roku selo Hlibne u skladi Lozivskogo rajonu bulo privedno zi skladu Pavlogradskoyi do skladu Harkivskoyi okrugi U 1930 roci vzhe isnuvav kolgosp Zhovten centralna sadiba yakogo rozmishuvalas u seli Caredarivka Selyan bulo nasilno zagnano do kolgospu pid zagrozoyu tyuremnogo uv yaznennya zabiralisya hudoba ta remanent V cej chas pid chas rozkurkulennya znik hutir Shejka bilya sela Hlibnogo U 1930 h rokah u Panyutinomu bulo znisheno pravoslavnu cerkvu ale isnuvav molitovnij budinok v centri selisha Budivlyu staroyi shkoli bulo peretvoreno na primishennya dlya silskoyi radi ta klubu Danih pro smertnist pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv nemaye Chastina naselennya pracyuvala na zaliznici sho davalo mozhlivist otrimati prodpajki Selyani vizhivali hovali zbizhzhya u potajni miscya zbiralo lushpinnya na lanah tosho 10 meshkanciv sela bulo represovano u 1930 h rokah U roki nimecko radyanskoyi vijni 11 zhovtnya 1941 roku selo Hlibne bez boyu bulo zajnyate nimeckimi vijskami U shkoli rozmisheno shtab a v primishenni silradi stajnyu dlya konej Selo bulo pidporyadkovane Lozivskij rajonnij upravi 29 sichnya 1942 roku pid chas Harkivsko Lozivskoyi operaciyi bulo zvilnene vid nimeckih vijsk ale Hlibne bulo vidbite vijskami Chervonoyi armiyi Do Chervonoyi armiyi bulo mobilizovane choloviche naselennya Lozivskogo rajonu z yakogo sformovano 2 bataljoni yaki bulo kinuto u bij pid Nesterliyivkoyu yakij trivav 16 ta 17 lyutogo 1942 roku de majzhe vsi bijci cih bataljoniv zaginuli Vnaslidok provalu Harkivsko Barvinkivskoyi operaciyi 24 travnya 1942 roku 57 ma armiya radyanskih vijsk zmushena bula zalishiti Lozovu a razom z neyu i najblizhchi naseleni punkti i yiyi znovu zajnyali nimecki vijska Protyagom lyutogo bereznya 1943 roku rozpochalasya chergova bitva za Harkiv 11 lyutogo 1943 roku Lozova bula zajnyata vijskami Chervonoyi armiyeyu ale vzhe 21 lyutogo nimecki armijski pidrozdili SS vidkinuli radyanski vijska vid Lozovoyi V rajoni Lozovoyi ta Panyutinogo tochilisya zapekli boyi 27 lyutogo Panyutine ta Hlibne buli zajnyati 3 yu tankovoyu diviziya SS Mertva golova 16 veresnya 1943 roku nimecki vijska zalishili Hlibne pid udarami Chervonoyi armiyi Pid chas vijni zaginulo 69 urodzhenciv sela 13 zhiteliv sela buli uchasnikami Drugoyi svitovoyi vijni Povoyenni roki Do 1953 roku isnuvala norma zgidno z yakoyu kozhen pracyuyuchij mav viddavati derzhavi 40 kg m yasa 300 l moloka 120 yayec shorichno U 1957 roci bulo vidnovleno zarplata dlya selyan Pensiya na toj chas stanovila 5 rubliv U povoyenni roki bulo likvidovano silsku radu selo bulo priyednano do Panyutinskoyi selishnoyi radi a jogo meshkanci stayut robitnikami pidpriyemstv Lozovoyi ta Panyutinogo U dobu Nezalezhnosti U 2006 roci Hlibne bulo gazifikovane 2014 roku hlibnyani brali uchast u Revolyuciyi Gidnosti popovnili lavi samooboroni vklyuchilisya do volonterskogo ruhu dopomogi ukrayinskij armiyi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Lozivskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi kolishnogo Lozivskogo rajonu 1923 2020 uvijshlo do skladu novoutvorenogo Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Vidomi lyudiGurov Sergij V yacheslavovich 1958 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Naselennya1924 242 osobi 2001 366 osib V Hlibnomu prozhivaye v perevazhnij bilshosti ukrayinske naselennya Ye takozh rosiyani ta vihidci z Aziyi yaki na cej chas asimilyuvalis v ukrayinskomu seredovishi U seli takozh meshkali rodini nimciv yaki viyihali do Nimechchini Pevnij chas u Hlibnomu prozhivali cigani z Pavlogradu zaraz oselyayuchis u pokinutih hatah Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 325 88 80 rosijska 38 10 38 biloruska 3 0 82 Usogo 366 100 EkonomikaBilshist meshkanciv sela pracyuye na pidpriyemstvah Lozovoyi ta Panyutinogo poshireno prisadibne gospodarstvo gorodnictvo rozvedennya velikoyi ta dribnoyi rogatoyi hudobi svinarstvo ptahivnictvo tosho Pracyuye kramnicya ta punkt prijomu metalobruhtu Socialno kulturna sferaV seli ye nepovna serednya shkola v yakij isnuye kilka gurtkiv U Panyutinomu roztashovani klub muzichna i hudozhnya shkoli sportivni sekciyi VuliciKomunistichna ranishe Prichepilivka Petrovskogo ranishe Shiroka Respublikanska ranishe Fijonivka Chkalova ranishe Zakvasna TransportNa teritoriyi sela roztashovanij zupinnij punkt Isnuye avtobusne spoluchennya ta avtobusna zupinka Pam yatnikiObelisk zagiblim v Drugij svitovij vijni Hrest zhertvam Golodomoru vstanovlenij u 2008 roci na Hlibnyanskomu kladovishi ReligiyaPerevazhna bilshist zhiteliv Hlibnogo pravoslavni Isnuyut viryani baptisti Kultovi sporudi UPC MP ta YeHB roztashovani u Panyutinomu Hlibnyanske kladovisheHlibnyanske kladovishe abo Kladovishe na Hlibnomu roztashovane v centri sela Najdavnisha chastina cvintarya porosla chagarnikom a vid nadgrobkiv zalishilisya ulamki Najstarishe z vidomih pohovan datuyetsya 1917 rokom Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na cvintari stoyali nimecki tanki Na kladovishi znahoditsya ciganskij sklep z cegli yakij bulo zbudovano u 1930 ti roki a nini majzhe znishenij Perevazhna bilshist nadgrobkiv maye hristiyansku simvoliku napisi na yakih perevazhno rosijskomovni Chastina pohovan maye epitafiyi PrimitkiTrush V Istoriya sela Hlibne Krayeznavche doslidzhennya Lozivskij istorichnij klub Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 4 listopada 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaTrush V Istoriya sela Hlibne Krayeznavche doslidzhennya Lozivskij istorichnij klub Ce nezavershena stattya z geografiyi Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi