Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Херменеґі́льд (ісп. Hermenegildo; 564, Толедо — Таррагона, 13 квітня 585) — син вестготського короля Леовіґільда, святий мученик у Католицькій церкві. Після свого навернення до православ'я він підняв повстання проти свого батька, що був аріанином і був убитий після його придушення.
| Херменеґільд | |
|---|---|
| лат. Hermenegildus ісп. Hermenegildo гот. 𐌹𐍂𐌼𐌿𐌽𐌰𐌲𐌹𐌻𐌳𐍃 | |
 | |
| Помер | 13 квітня 585 Тарраґона, Таррагунес ·обезголовлення |
| Країна | Вестготське королівство |
| Титул | принц |
| Конфесія | аріанство і католицтво |
| Батько | Леовігільд |
| Брати, сестри | Реккаред I |
| У шлюбі з | d |
| |
Життя
Херменеґільд був старшим сином вестготського короля Іспанії Леовіґільда та його першої дружини — іспано-римлянки Теодосії, яка була родичкою відомого севільського єпископа . За візантійським звичаєм батько зробив його і його молодшого брата, Рекареда, своїми співправителями у 573 р. так, як забезпечення збереження влади у руках своєї родини було однією з цілей його політики. У 579 р. Херменґільд одружується з принцесою , дочкою франкського короля Сигіберта I та Брунегільди, що була переконаною православною. Відбивши намагання своєї бабусі, другої дружини короля Леовіґільда Ґосвінти навернути себе на аріанство — вона, у свою чергу, почала намагатись привернути на бік православ'я свого чоловіка. Все очевидніші симпатії Херменеґільда до православ'я, викликані його дружиною, призвели до конфлікту у королівській родині. Намагаючись його залагодити король Леовіґільд передав в управління своєму старшому синові округ з центром у Севільї.
У Севільї Херменеґільд зблизився з Леандром Севільським та відкрито проголосив себе прихильником православ'я. У 579 р. він також підняв повстання проти батька. Не маючи достатньої підтримки серед місцевого населення він намагався заручитися підтримкою з боку франків та візантійців. Задля цього візантійцям навіть було передане місто Кордова, але ефективної допомоги від них не надійшло. На початку повстання Леовіґільд схилявся до мирної угоди зі своїм бунтівним сином, хоча Херменеґільд навіть почав карбувати свої власні золоті монети. Але у 582 р. він таки виступив зі значними військовими силами для придушення повстання. У 583 р. королівська війська почали облогу Севільї, Кордова була викуплена у візантійців за значну суму грошей. Вже 584 Херменеґільд був вимушений здатись. Його дружина Інгунда та син Атанаґільд знайшли притулок у візантійських володіннях. Інгунда померла у Африці, а Атанаґільд був вивезений до Константинополя. Сам Херменеґільд був убитий у 585 р., начебто через відмову повернутися до аріанства. У «Діалогах» Григорія І стверджується, що він був обезголовлений на Пасху 585 р. своїм тюремщиком Сизбертом після відмови прийняти причастя з рук аріанського єпископа.
Під час всього повстання, бойові дії, що їх вів Херменеґільд мали оборонний характер, він не намагався вийти за межі наданої йому області та відібрати владу у батька. Його цілі залишаються неясними — можливо це була недостатньо добре спланована спроба відділення.
Оцінка та канонізація
На наступний рік після смерті короля Леовіґільда його син і наступник прийняв православ'я, але ніякої реабілітації особистості Херменеґільда за цим не сталось. Хоча папа Григорій Великий і намагався прославити його як мученика за віру, але у самій готській державі його продовжували вважати повстанцем, у тому числі такі значні церковні діячі, як Ісидор Севільський. Франкський історик Григорій Турський уважав повстання проти батька, навіть якщо той єретик неправильним діянням. Культ Херменеґільда росповсюджується по Іспанії лише у Високе Середньовіччя, а його канонізація відбулась у 1586 р., на прохання короля Філіпа ІІ, що був його великим шанувальником і мав у своїй власності його реліквії.
У 1815 р. король іспанії Фердинанд VII створив військовий (ісп. Real y Militar Orden de San Hermenegildo), що надавася за заслуги по визволенню королівства від наполеонівської влади.
Примітки
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 79. —
- Традиційно у науковій та релігійній літературі під терміном «православ'я» до 1054 р. розуміється належність до ортодоксальної і основної за віровченням гілки християнства, а не належність до Православної церкви у сучасному значенні слова. Синонімом є термін «ортодоксія».
- H. V. Livermore. The Origins of Spain and Portugal. London 1971, S. 163—166.
- Сучасні дослідники не мають єдиної думки щодо того, чи відкритий перехід у православ'я передував повстанню, чи навпаки.
- «Lives of the Saints: For Every Day of the Year» edited by Rev. Hugo Hoever, S.O.Cist, Ph.D., New York: Catholic Book Publishing Co., 1955
- A. Linage Conde: Herménégilde//Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques Bd. 24 (1993) Sp. 89f.
- Peter Linehan: History and the Historians of Medieval Spain, Oxford 1993, S. 2; A. Barbero/M.I. Loring: The formation of the Sueve and Visigothic kingdoms in Spain// , Bd. 1, Cambridge 2005, S. 187; Linage Conde Sp. 90f.; Herwig Wolfram: Leovigild//Reallexikon der Germanischen Altertumskunde, Bd. 18 (2001), S. 270f.
Джерела
- A. Linage Conde. Herménégilde Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques. — Paris, 1993. — V. 24, Col. 89.
- Григорий Турский. История франков/ред. Савукова В. А.. М., Наука, 1987.
- J. Vives. Inscripciones cristianas de la España Romana y Visigoda. Barcelona, 1941—1942.
- Walsh, Michael, ed.. Butler's Lives of the Saints: Concise Edition, Revised and Updated. Harper. San Francisco, USA, 1991.
- . Hermenegild.//Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Bd. 14 (1999), S. 423—425.
- Dietrich Claude: Adel, Kirche und Königtum im Westgotenreich. Sigmaringen 1971, S. 55–91.
- Gustav Faber. Merowingowie i Karolingowie. Warszawa, 1994, s. 84n
- Collins, Roger. La España Visigoda 409—711. Barcelona: Crítica, 2005.
- Orlandis, José. Historia del reino visigodo español. Madrid: Rialp, 1988, Р. 78-84.
- Thompson, E.A.. Los Godos en España. Alianza: Serie Humanidades, 2007.
- Lives of the Saints: April 13 Св. Херменґільд, Мученик(англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Херменеґільд
- Ісидор Севільський. Історія готів(рос.)
- Хроніка вестготських королів(рос.)
- Іоанн Бікларський. Хроніка(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hermenegi ld isp Hermenegildo 564 Toledo Tarragona 13 kvitnya 585 sin vestgotskogo korolya Leovigilda svyatij muchenik u Katolickij cerkvi Pislya svogo navernennya do pravoslav ya vin pidnyav povstannya proti svogo batka sho buv arianinom i buv ubitij pislya jogo pridushennya Hermenegildlat Hermenegildus isp Hermenegildo got 𐌹𐍂𐌼𐌿𐌽𐌰𐌲𐌹𐌻𐌳𐍃Pomer13 kvitnya 585 0585 04 13 Tarragona Tarragunes obezgolovlennyaKrayinaVestgotske korolivstvoTitulprincKonfesiyaarianstvo i katolictvoBatkoLeovigildBrati sestriRekkared IU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyaHermenegild buv starshim sinom vestgotskogo korolya Ispaniyi Leovigilda ta jogo pershoyi druzhini ispano rimlyanki Teodosiyi yaka bula rodichkoyu vidomogo sevilskogo yepiskopa Za vizantijskim zvichayem batko zrobiv jogo i jogo molodshogo brata Rekareda svoyimi spivpravitelyami u 573 r tak yak zabezpechennya zberezhennya vladi u rukah svoyeyi rodini bulo odniyeyu z cilej jogo politiki U 579 r Hermengild odruzhuyetsya z princesoyu dochkoyu frankskogo korolya Sigiberta I ta Brunegildi sho bula perekonanoyu pravoslavnoyu Vidbivshi namagannya svoyeyi babusi drugoyi druzhini korolya Leovigilda Gosvinti navernuti sebe na arianstvo vona u svoyu chergu pochala namagatis privernuti na bik pravoslav ya svogo cholovika Vse ochevidnishi simpatiyi Hermenegilda do pravoslav ya viklikani jogo druzhinoyu prizveli do konfliktu u korolivskij rodini Namagayuchis jogo zalagoditi korol Leovigild peredav v upravlinnya svoyemu starshomu sinovi okrug z centrom u Sevilyi U Sevilyi Hermenegild zblizivsya z Leandrom Sevilskim ta vidkrito progolosiv sebe prihilnikom pravoslav ya U 579 r vin takozh pidnyav povstannya proti batka Ne mayuchi dostatnoyi pidtrimki sered miscevogo naselennya vin namagavsya zaruchitisya pidtrimkoyu z boku frankiv ta vizantijciv Zadlya cogo vizantijcyam navit bulo peredane misto Kordova ale efektivnoyi dopomogi vid nih ne nadijshlo Na pochatku povstannya Leovigild shilyavsya do mirnoyi ugodi zi svoyim buntivnim sinom hocha Hermenegild navit pochav karbuvati svoyi vlasni zoloti moneti Ale u 582 r vin taki vistupiv zi znachnimi vijskovimi silami dlya pridushennya povstannya U 583 r korolivska vijska pochali oblogu Sevilyi Kordova bula vikuplena u vizantijciv za znachnu sumu groshej Vzhe 584 Hermenegild buv vimushenij zdatis Jogo druzhina Ingunda ta sin Atanagild znajshli pritulok u vizantijskih volodinnyah Ingunda pomerla u Africi a Atanagild buv vivezenij do Konstantinopolya Sam Hermenegild buv ubitij u 585 r nachebto cherez vidmovu povernutisya do arianstva U Dialogah Grigoriya I stverdzhuyetsya sho vin buv obezgolovlenij na Pashu 585 r svoyim tyuremshikom Sizbertom pislya vidmovi prijnyati prichastya z ruk arianskogo yepiskopa Pid chas vsogo povstannya bojovi diyi sho yih viv Hermenegild mali oboronnij harakter vin ne namagavsya vijti za mezhi nadanoyi jomu oblasti ta vidibrati vladu u batka Jogo cili zalishayutsya neyasnimi mozhlivo ce bula nedostatno dobre splanovana sproba viddilennya Ocinka ta kanonizaciyaNa nastupnij rik pislya smerti korolya Leovigilda jogo sin i nastupnik prijnyav pravoslav ya ale niyakoyi reabilitaciyi osobistosti Hermenegilda za cim ne stalos Hocha papa Grigorij Velikij i namagavsya proslaviti jogo yak muchenika za viru ale u samij gotskij derzhavi jogo prodovzhuvali vvazhati povstancem u tomu chisli taki znachni cerkovni diyachi yak Isidor Sevilskij Frankskij istorik Grigorij Turskij uvazhav povstannya proti batka navit yaksho toj yeretik nepravilnim diyannyam Kult Hermenegilda rospovsyudzhuyetsya po Ispaniyi lishe u Visoke Serednovichchya a jogo kanonizaciya vidbulas u 1586 r na prohannya korolya Filipa II sho buv jogo velikim shanuvalnikom i mav u svoyij vlasnosti jogo relikviyi U 1815 r korol ispaniyi Ferdinand VII stvoriv vijskovij isp Real y Militar Orden de San Hermenegildo sho nadavasya za zaslugi po vizvolennyu korolivstva vid napoleonivskoyi vladi PrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 79 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Tradicijno u naukovij ta religijnij literaturi pid terminom pravoslav ya do 1054 r rozumiyetsya nalezhnist do ortodoksalnoyi i osnovnoyi za virovchennyam gilki hristiyanstva a ne nalezhnist do Pravoslavnoyi cerkvi u suchasnomu znachenni slova Sinonimom ye termin ortodoksiya H V Livermore The Origins of Spain and Portugal London 1971 S 163 166 Suchasni doslidniki ne mayut yedinoyi dumki shodo togo chi vidkritij perehid u pravoslav ya pereduvav povstannyu chi navpaki Lives of the Saints For Every Day of the Year edited by Rev Hugo Hoever S O Cist Ph D New York Catholic Book Publishing Co 1955 A Linage Conde Hermenegilde Dictionnaire d histoire et de geographie ecclesiastiques Bd 24 1993 Sp 89f Peter Linehan History and the Historians of Medieval Spain Oxford 1993 S 2 A Barbero M I Loring The formation of the Sueve and Visigothic kingdoms in Spain Bd 1 Cambridge 2005 S 187 Linage Conde Sp 90f Herwig Wolfram Leovigild Reallexikon der Germanischen Altertumskunde Bd 18 2001 S 270f DzherelaA Linage Conde Hermenegilde Dictionnaire d histoire et de geographie ecclesiastiques Paris 1993 V 24 Col 89 Grigorij Turskij Istoriya frankov red Savukova V A M Nauka 1987 J Vives Inscripciones cristianas de la Espana Romana y Visigoda Barcelona 1941 1942 Walsh Michael ed Butler s Lives of the Saints Concise Edition Revised and Updated Harper San Francisco USA 1991 ISBN 0 06 069299 5 Hermenegild Reallexikon der Germanischen Altertumskunde Bd 14 1999 S 423 425 Dietrich Claude Adel Kirche und Konigtum im Westgotenreich Sigmaringen 1971 S 55 91 Gustav Faber Merowingowie i Karolingowie Warszawa 1994 s 84n Collins Roger La Espana Visigoda 409 711 Barcelona Critica 2005 ISBN 84 8432 636 5 Orlandis Jose Historia del reino visigodo espanol Madrid Rialp 1988 R 78 84 ISBN 84 321 2417 6 Thompson E A Los Godos en Espana Alianza Serie Humanidades 2007 ISBN 978 84 206 6169 8 Lives of the Saints April 13 Sv Hermengild Muchenik angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hermenegild Isidor Sevilskij Istoriya gotiv ros Hronika vestgotskih koroliv ros Ioann Biklarskij Hronika ros