Плавець (лат. pterigium, pinna; у множині pterigiae, pinnae) — орган руху або регуляції положення тіла водних тварин. Серед безхребетних плавці є в пелагічних форм деяких молюсків (видозмінена нога або складка шкіри), щетинкощелепних. У безчерепних і личинок риб непарний плавець утворений складкою, що йде уздовж спини і загинається на черевну сторону. У дорослих риб зі складки формуються окремі плавці. Вважається, що у філогенезі непарні плавці розвинулися з безперервної шкірної складки. Кістяк плавця утворюють хрящові або кісткові промені (), які підтримують промені шкірної лопаті плавця — еластотрихії, тонкі еластоїдинові нитки (у хрящових) або кісткові промені — лепідотрихії (у променеперих риб). Радіалії укріплені на остистих і гемальних відростках хребців.
Парні плавці (грудні і черевні) розвинуті в риб. У хрящових риб вони горизонтальні, слугують тримальними поверхнями та рулями глибини; у більшості вищих риб розташовуються в більш-менш вертикальній площині і слугують рулями поворотів, в деяких придонних риб (багатопері, кистепері, дводишні) мають м'ясисту підставу і слугують органами опори. Рідко парні плавці використовуються як органи активного плавання (скати), пересування по дну (тригли), по поверхні суші. Мулисті стрибуни, наприклад, за допомогою грудних плавців можуть підніматися на дерева, летючі риби — планерувати в повітрі. Парні плавці вторинноводних тварин зазвичай називаються ластами.
Хвостовий плавець
Форма хвостового плавця тісно пов'язана з типом пересування. Розрізняють такі типи хвостових плавців:
- первинносиметричний (протоцеркальний) — є тільки в личинок риб;
- асиметричний або різнолопатевий (гетероцеркальний) — плавець зі збільшеної верхньою лопаттю, в яку продовжується хвостовий відділ хребта. Характерний для хрящових і осетрових риб;
- вторинносиметричний (гомоцеркальний) — у більшості кісткових риб;
- вториннонесиметричний (дифіцеркальний) — у дводишних, багатоперових.
Розвитку плавців останніх двох типів сприяла поява у вищих риб плавального міхура.
Непарні плавці, позбавлені кістяка, є в личинок земноводних, у дорослих хвостатих земноводних і деяких інших вторинноводних тварин. В іхтіозаврів форма хвостового плавця обернено-гетероцеркальна (кінець хребта відгинається вниз у збільшену нижню лопасть плавця), що пов'язано з . У китоподібних і сирен хвостові плавці рівнолопатеві (симетричні), але розташовані в горизонтальній площині, тому що при поверненні у воду тварини зберегли властиву всім ссавцям здатність згинати при русі тулуб у вертикальній площині.
Див. також
Джерела
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с., ил., 29 л. ил.
Це незавершена стаття з іхтіології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Plavec Plavec lat pterigium pinna u mnozhini pterigiae pinnae organ ruhu abo regulyaciyi polozhennya tila vodnih tvarin Sered bezhrebetnih plavci ye v pelagichnih form deyakih molyuskiv vidozminena noga abo skladka shkiri shetinkoshelepnih U bezcherepnih i lichinok rib neparnij plavec utvorenij skladkoyu sho jde uzdovzh spini i zaginayetsya na cherevnu storonu U doroslih rib zi skladki formuyutsya okremi plavci Vvazhayetsya sho u filogenezi neparni plavci rozvinulisya z bezperervnoyi shkirnoyi skladki Kistyak plavcya utvoryuyut hryashovi abo kistkovi promeni yaki pidtrimuyut promeni shkirnoyi lopati plavcya elastotrihiyi tonki elastoyidinovi nitki u hryashovih abo kistkovi promeni lepidotrihiyi u promeneperih rib Radialiyi ukripleni na ostistih i gemalnih vidrostkah hrebciv Anatomiya ribi na prikladi 1 Zyabrovi krishki 2 Bichna liniya 3 Spinnij plavec 4 Zhirovij plavec 5 6 Hvostovij plavec 7 Analnij plavec 8 9 Cherevni plavci 10 Grudni plavci Parni plavci grudni i cherevni rozvinuti v rib U hryashovih rib voni gorizontalni sluguyut trimalnimi poverhnyami ta rulyami glibini u bilshosti vishih rib roztashovuyutsya v bilsh mensh vertikalnij ploshini i sluguyut rulyami povorotiv v deyakih pridonnih rib bagatoperi kisteperi dvodishni mayut m yasistu pidstavu i sluguyut organami opori Ridko parni plavci vikoristovuyutsya yak organi aktivnogo plavannya skati peresuvannya po dnu trigli po poverhni sushi Mulisti stribuni napriklad za dopomogoyu grudnih plavciv mozhut pidnimatisya na dereva letyuchi ribi planeruvati v povitri Parni plavci vtorinnovodnih tvarin zazvichaj nazivayutsya lastami Hvostovij plavecVidi hvostovih plavciv A Geterocerkalnij B Protocerkalnij C Gomocerkalnij D Dificerkalnij Forma hvostovogo plavcya tisno pov yazana z tipom peresuvannya Rozriznyayut taki tipi hvostovih plavciv pervinnosimetrichnij protocerkalnij ye tilki v lichinok rib asimetrichnij abo riznolopatevij geterocerkalnij plavec zi zbilshenoyi verhnoyu lopattyu v yaku prodovzhuyetsya hvostovij viddil hrebta Harakternij dlya hryashovih i osetrovih rib vtorinnosimetrichnij gomocerkalnij u bilshosti kistkovih rib vtorinnonesimetrichnij dificerkalnij u dvodishnih bagatoperovih Rozvitku plavciv ostannih dvoh tipiv spriyala poyava u vishih rib plavalnogo mihura Neparni plavci pozbavleni kistyaka ye v lichinok zemnovodnih u doroslih hvostatih zemnovodnih i deyakih inshih vtorinnovodnih tvarin V ihtiozavriv forma hvostovogo plavcya oberneno geterocerkalna kinec hrebta vidginayetsya vniz u zbilshenu nizhnyu lopast plavcya sho pov yazano z U kitopodibnih i siren hvostovi plavci rivnolopatevi simetrichni ale roztashovani v gorizontalnij ploshini tomu sho pri povernenni u vodu tvarini zberegli vlastivu vsim ssavcyam zdatnist zginati pri rusi tulub u vertikalnij ploshini Div takozhSkelet ta m yazova sistema rib Analnij plavec Grudni plavci Cherevni plavciDzherelaBiologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov Redkol A A Baev G G Vinberg G A Zavarzin i dr M Sov enciklopediya 1986 831 s il 29 l il Ce nezavershena stattya z ihtiologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi