Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю написано переважно за джерелами які тісно пов язані з предметом статті Це може призвести до порушень нейтральн

Хатинська різанина

Хатинська різанина
Цю статтю написано переважно , які тісно пов'язані з предметом статті. Це може призвести до порушень та недостатньої вмісту. Будь ласка, допоможіть, додавши надійні, незалежні та змінивши на їхній основі цю статтю.

Хатинь (біл. Хаты́нь) — колиншє село в Білорусі, у Лагойському районі Мінської області, 50 будинків і 157 жителів. 50 км від Мінська. 22 березня 1943 року майже все населення села було розстріляно 118 батальйоном Шуцманшафту спільно з військовослужбовцями сумновідомого німецького «зондер-батальйону СС Дирлевангер» — у відповідь на напад радянських партизанів на німецькі війська. 118-й батальйон складався здебільшого з російських і українських колабораціоністів і йому допомагав спеціальний батальйон Дірлевангер Ваффен-СС.

Хатинська різанина
Місце атаки, БРСР, СРСР
Координати54°20′06″ пн. ш. 27°56′42″ сх. д. / 54.33500° пн. ш. 27.94500° сх. д. / 54.33500; 27.94500Координати: 54°20′06″ пн. ш. 27°56′42″ сх. д. / 54.33500° пн. ш. 27.94500° сх. д. / 54.33500; 27.94500
Дата22 березня 1943
ЗброяСпалення заживо, розстріл
Загиблі149
Поранені2
ОрганізаториSchutzmannschaft Battalion 118 та Українська допоміжна поліція
36-та гренадерська дивізія СС «Дірлевангер»

Історія

Різанина не була незвичайним випадком у Білорусі під час Другої світової війни. Не менше 628 білоруських населених пунктів було спалено і зруйновано нацистами, а часто вбито всіх їхніх жителів (деякі становили до 1500 жертв) як покарання за співпрацю з партизанами. У Вітебській області двічі було спалено 243 села, тричі — 83 села, чотири і більше разів — 22 села. У Мінській області 92 села було спалено двічі, 40 сіл тричі, 9 сіл чотири рази, шість сіл п'ять і більше разів. Всього за три роки нацистської окупації в Білорусі було знищено понад 2 мільйони людей, майже чверть населення краю.

22 березня 1943 року біля села Козирі, шестеро радянських партизанів атакували німецьку колону. За 6 км від Хатині, в результаті чого загинуло четверо поліцейських батальйону Шуцманшафт 118. Серед загиблих був гауптман Ганс Веллке, командир батальйону.

Різанина

Війська бригади Дірлевангера, підрозділу, який переважно складався з злочинців, завербованих для [en], увійшли в село та вигнали жителів із їхніх будинків у сарай, який потім накрили соломою та підпалили. Затиснуті люди зуміли зламати вхідні двері, але, намагаючись втекти, були вбиті вогнем з автоматів. Близько 149 осіб, у тому числі 75 дітей віком до 16 років, загинули внаслідок спалювання, пострілів або вдихання диму. Тоді село було пограбоване і спалене дотла.

Вижили

image
Дзвіниця на меморіалі Хатинь.

Вижили вісім жителів села, з них шестеро були свідками розправи – п'ятеро дітей і дорослий.

  1. Дванадцятирічного Антона Йосиповича Барановського (1930–1969) залишили мертвим із пораненнями обох ніг. Його поранення обробили партизани. Через п'ять місяців після відкриття Меморіалу Барановський помер за нез'ясованих обставин.
  2. Єдиний дорослий, хто вижив під час різанини, 56-річний сільський коваль Юзиф Камінський (1887–1973), прийшов до тями з ранами й опіками після відходу вбивць. Він нібито знайшов обгорілого сина, який згодом помер у нього на руках. Пізніше про цей випадок на меморіалі Хатинь встановили пам’ятник.
  3. Ще один 12-річний хлопчик, Олександр Петрович Желобкович (1930–1994), втік із села до того, як солдати встигли його повністю оточити. Мати розбудила його і посадила на коня, на якому він утік до сусіднього села. Після війни служив у збройних силах, став підполковником запасу.
  4. Володимир Антонович Яскевич (1930–2008) ховався у картопляній ямі за 200 метрів від рідного будинку. Двоє солдатів помітили хлопчика, але пощадили його. Володимир зазначив, що між собою вони спілкувалися німецькою, а не українською.
  5. Софія Антонівна Яскевич (згодом Фьохіна) (1934-2020), сестра Володимира, з раннього ранку різанини переховувалася в підвалі. У дорослому віці вона працювала друкаркою, а востаннє, як повідомлялося, жила в Мінську.
  6. Від пожежі в сараї під трупом матері вижив семирічний хлопчик Віктор Андрійович Желобкович (1934–2020). У дорослому віці він працював у конструкторському бюро точного машинобудування, також повідомлялося, що живе в Мінську.

Ще дві жінки Хатині вижили, тому що того дня були далеко від села.

  • Тетяна Василівна Карабан (1910 – бл. 2000-х) гостювала у родичів у сусідньому селі Середня.
  • У сусідньому селі гостювала й родичка Карабаня Софія Климович. Після війни кілька років працювала на Меморіалі.

Повоєнні випробування

Командир одного зі взводів 118-го шуцманшафт батальйону колишній радянський молодший лейтенант [en] був засуджений радянським судом і розстріляний у 1975 році.

Начальника штабу 118-го батальйону шуцманшафту, колишнього старшого лейтенанта Червоної Армії Григорія Васюру судили в Мінську в 1986 році і визнали винним у всіх його злочинах. За вироком військового трибуналу Білоруського військового округу засуджений до розстрілу. Васюра був страчений у 1987 році.

Справа та суд над головним катом Хатині не набули широкого розголосу в ЗМІ; керівників радянських республік турбувала непорушність єдності між білоруським і українським народами.

Меморіал Хатинь

image
«Кладовище сіл» із 185 могилами. Кожна могила символізує окреме село в Білорусі, спалене разом з населенням.

Хатинь стала символом масових убивств мирного населення під час боїв між партизанами, німецькими військами та колабораціоністами. У 1969 році він був названий народним військовим меморіалом Білоруської РСР. Серед найбільш впізнаваних символів меморіального комплексу – пам'ятник із трьома березами, з вічним вогнем замість четвертої – данина пам’яті кожному четвертому білорусу, який загинув на війні. Також є статуя Юзифа Камінського, який несе свого вмираючого сина, і стіна з нішами, що представляють жертв усіх концентраційних таборів, з великими нішами, що представляють ті, у яких було понад 20 000 жертв. Дзвони дзвонять кожні 30 секунд, щоб згадати про швидкість білоруських втрат під час Другої світової війни.

Частиною меморіалу є кладовище сіл із 185 могилами. Кожна могила символізує окреме село в Білорусі, спалене разом із населенням.

Серед іноземних лідерів, які відвідали Меморіал Хатинь під час свого перебування на посаді, Річард Ніксон зі США, Фідель Кастро з Куби, Раджив Ганді з Індії, Ясер Арафат з ООП і Цзян Цземінь з Китаю.

За словами Нормана Дейвіса, радянська влада навмисно використала Хатинь для приховування Катинського розстрілу, і це було основною причиною встановлення меморіалу – це було зроблено для того, щоб викликати плутанину з Катинню серед іноземних відвідувачів.

У 2004 році Меморіал було відремонтовано. За даними 2011 року, Меморіал входив у десятку найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Білорусі – того року його відвідали 182 тис. осіб.

  • image
    Панорама центральної частини меморіалу «Хатинь».
  • image
    Інший вид на кладовище сіл.
  • image
    Назви сіл на меморіалі.
  • image
    Іноземна делегація з , , Росії, та біля меморіалу (зокрема пам'ятника Юзифу Камінському).

Див. також

Примітки

  1. Zur Geschichte der Ordnungspolizei 1936–1942, Teil II, Georg Tessin, Dies Satbe und Truppeneinheiten der Ordnungspolizei, Koblenz 1957, s. 172–173
  2. Vitali Silitski (May 2005). (PDF). Transitions Online: 5. Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2006. Процитовано 26 серпня 2006.
  3. . SMC Khatyn. 2005. Архів оригіналу за 10 березня 2015.
  4. . SMC Khatyn. 2005. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018.
  5. . 26 травня 2018. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 22 березня 2021.
  6. . 21 липня 2018. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 22 березня 2021.
  7. . 4 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 22 березня 2021.
  8. . 10 лютого 2018. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 22 березня 2021.
  9. . SMC Khatyn. 2005. Архів оригіналу за 4 лютого 2020.
  10. Mikhail Shimansky (2013). Непокоренная Хатынь [Undefeated Khatyn]. .sb.by (біл.). РЭСПУБЛІКА. Процитовано 1 липня 2014.
  11. . Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 30 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  12. . khatyn.by (рос.). ГМК «Хатынь». 2005. Архів оригіналу за 29 квітня 2005. Процитовано 26 серпня 2006.
  13. Davies, Norman (1996). Europe: A History. Oxford University Press. с. 1005. ISBN .
  14. . interfax.by (рос.). Архів оригіналу за 24 грудня 2003. Процитовано 22 березня 2021.

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хатинська різанина
  • Khatyn Museum
  • The Khatyn Massacre in Belorussia: A Historical Controversy Revisited by Per Anders Rudling, from Holocaust and Genocide Studies, Volume 26, Issue 1, Spring 2012, Pages 29–58; Source abstract
  • Remembering the Khatyn Massacre by Meilan Solly, Smithsonian (magazine) March 22, 2021
  • Catalog of Pins and Medals Commemorating the Khatyn Massacre and Memorial Site

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu napisano perevazhno za dzherelami yaki tisno pov yazani z predmetom statti Ce mozhe prizvesti do porushen nejtralnosti ta nedostatnoyi perevirnosti vmistu Bud laska dopomozhit dodavshi nadijni nezalezhni avtoritetni dzherela ta zminivshi na yihnij osnovi cyu stattyu Hatin bil Haty n kolinshye selo v Bilorusi u Lagojskomu rajoni Minskoyi oblasti 50 budinkiv i 157 zhiteliv 50 km vid Minska 22 bereznya 1943 roku majzhe vse naselennya sela bulo rozstrilyano 118 bataljonom Shucmanshaftu spilno z vijskovosluzhbovcyami sumnovidomogo nimeckogo zonder bataljonu SS Dirlevanger u vidpovid na napad radyanskih partizaniv na nimecki vijska 118 j bataljon skladavsya zdebilshogo z rosijskih i ukrayinskih kolaboracionistiv i jomu dopomagav specialnij bataljon Dirlevanger Vaffen SS Hatinska rizaninaMisce ataki BRSR SRSRKoordinati54 20 06 pn sh 27 56 42 sh d 54 33500 pn sh 27 94500 sh d 54 33500 27 94500 Koordinati 54 20 06 pn sh 27 56 42 sh d 54 33500 pn sh 27 94500 sh d 54 33500 27 94500Data22 bereznya 1943ZbroyaSpalennya zazhivo rozstrilZagibli149Poraneni2OrganizatoriSchutzmannschaft Battalion 118 ta Ukrayinska dopomizhna policiya 36 ta grenaderska diviziya SS Dirlevanger IstoriyaRizanina ne bula nezvichajnim vipadkom u Bilorusi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ne menshe 628 biloruskih naselenih punktiv bulo spaleno i zrujnovano nacistami a chasto vbito vsih yihnih zhiteliv deyaki stanovili do 1500 zhertv yak pokarannya za spivpracyu z partizanami U Vitebskij oblasti dvichi bulo spaleno 243 sela trichi 83 sela chotiri i bilshe raziv 22 sela U Minskij oblasti 92 sela bulo spaleno dvichi 40 sil trichi 9 sil chotiri razi shist sil p yat i bilshe raziv Vsogo za tri roki nacistskoyi okupaciyi v Bilorusi bulo znisheno ponad 2 miljoni lyudej majzhe chvert naselennya krayu 22 bereznya 1943 roku bilya sela Koziri shestero radyanskih partizaniv atakuvali nimecku kolonu Za 6 km vid Hatini v rezultati chogo zaginulo chetvero policejskih bataljonu Shucmanshaft 118 Sered zagiblih buv gauptman Gans Vellke komandir bataljonu RizaninaVijska brigadi Dirlevangera pidrozdilu yakij perevazhno skladavsya z zlochinciv zaverbovanih dlya en uvijshli v selo ta vignali zhiteliv iz yihnih budinkiv u saraj yakij potim nakrili solomoyu ta pidpalili Zatisnuti lyudi zumili zlamati vhidni dveri ale namagayuchis vtekti buli vbiti vognem z avtomativ Blizko 149 osib u tomu chisli 75 ditej vikom do 16 rokiv zaginuli vnaslidok spalyuvannya postriliv abo vdihannya dimu Todi selo bulo pograbovane i spalene dotla VizhiliDzvinicya na memoriali Hatin Vizhili visim zhiteliv sela z nih shestero buli svidkami rozpravi p yatero ditej i doroslij Dvanadcyatirichnogo Antona Josipovicha Baranovskogo 1930 1969 zalishili mertvim iz poranennyami oboh nig Jogo poranennya obrobili partizani Cherez p yat misyaciv pislya vidkrittya Memorialu Baranovskij pomer za nez yasovanih obstavin Yedinij doroslij hto vizhiv pid chas rizanini 56 richnij silskij koval Yuzif Kaminskij 1887 1973 prijshov do tyami z ranami j opikami pislya vidhodu vbivc Vin nibito znajshov obgorilogo sina yakij zgodom pomer u nogo na rukah Piznishe pro cej vipadok na memoriali Hatin vstanovili pam yatnik She odin 12 richnij hlopchik Oleksandr Petrovich Zhelobkovich 1930 1994 vtik iz sela do togo yak soldati vstigli jogo povnistyu otochiti Mati rozbudila jogo i posadila na konya na yakomu vin utik do susidnogo sela Pislya vijni sluzhiv u zbrojnih silah stav pidpolkovnikom zapasu Volodimir Antonovich Yaskevich 1930 2008 hovavsya u kartoplyanij yami za 200 metriv vid ridnogo budinku Dvoye soldativ pomitili hlopchika ale poshadili jogo Volodimir zaznachiv sho mizh soboyu voni spilkuvalisya nimeckoyu a ne ukrayinskoyu Sofiya Antonivna Yaskevich zgodom Fohina 1934 2020 sestra Volodimira z rannogo ranku rizanini perehovuvalasya v pidvali U doroslomu vici vona pracyuvala drukarkoyu a vostannye yak povidomlyalosya zhila v Minsku Vid pozhezhi v sarayi pid trupom materi vizhiv semirichnij hlopchik Viktor Andrijovich Zhelobkovich 1934 2020 U doroslomu vici vin pracyuvav u konstruktorskomu byuro tochnogo mashinobuduvannya takozh povidomlyalosya sho zhive v Minsku She dvi zhinki Hatini vizhili tomu sho togo dnya buli daleko vid sela Tetyana Vasilivna Karaban 1910 bl 2000 h gostyuvala u rodichiv u susidnomu seli Serednya U susidnomu seli gostyuvala j rodichka Karabanya Sofiya Klimovich Pislya vijni kilka rokiv pracyuvala na Memoriali Povoyenni viprobuvannyaKomandir odnogo zi vzvodiv 118 go shucmanshaft bataljonu kolishnij radyanskij molodshij lejtenant en buv zasudzhenij radyanskim sudom i rozstrilyanij u 1975 roci Nachalnika shtabu 118 go bataljonu shucmanshaftu kolishnogo starshogo lejtenanta Chervonoyi Armiyi Grigoriya Vasyuru sudili v Minsku v 1986 roci i viznali vinnim u vsih jogo zlochinah Za virokom vijskovogo tribunalu Biloruskogo vijskovogo okrugu zasudzhenij do rozstrilu Vasyura buv strachenij u 1987 roci Sprava ta sud nad golovnim katom Hatini ne nabuli shirokogo rozgolosu v ZMI kerivnikiv radyanskih respublik turbuvala neporushnist yednosti mizh biloruskim i ukrayinskim narodami Memorial Hatin Kladovishe sil iz 185 mogilami Kozhna mogila simvolizuye okreme selo v Bilorusi spalene razom z naselennyam Hatin stala simvolom masovih ubivstv mirnogo naselennya pid chas boyiv mizh partizanami nimeckimi vijskami ta kolaboracionistami U 1969 roci vin buv nazvanij narodnim vijskovim memorialom Biloruskoyi RSR Sered najbilsh vpiznavanih simvoliv memorialnogo kompleksu pam yatnik iz troma berezami z vichnim vognem zamist chetvertoyi danina pam yati kozhnomu chetvertomu bilorusu yakij zaginuv na vijni Takozh ye statuya Yuzifa Kaminskogo yakij nese svogo vmirayuchogo sina i stina z nishami sho predstavlyayut zhertv usih koncentracijnih taboriv z velikimi nishami sho predstavlyayut ti u yakih bulo ponad 20 000 zhertv Dzvoni dzvonyat kozhni 30 sekund shob zgadati pro shvidkist biloruskih vtrat pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Chastinoyu memorialu ye kladovishe sil iz 185 mogilami Kozhna mogila simvolizuye okreme selo v Bilorusi spalene razom iz naselennyam Sered inozemnih lideriv yaki vidvidali Memorial Hatin pid chas svogo perebuvannya na posadi Richard Nikson zi SShA Fidel Kastro z Kubi Radzhiv Gandi z Indiyi Yaser Arafat z OOP i Czyan Czemin z Kitayu Za slovami Normana Dejvisa radyanska vlada navmisno vikoristala Hatin dlya prihovuvannya Katinskogo rozstrilu i ce bulo osnovnoyu prichinoyu vstanovlennya memorialu ce bulo zrobleno dlya togo shob viklikati plutaninu z Katinnyu sered inozemnih vidviduvachiv U 2004 roci Memorial bulo vidremontovano Za danimi 2011 roku Memorial vhodiv u desyatku najbilsh vidviduvanih turistichnih ob yektiv Bilorusi togo roku jogo vidvidali 182 tis osib Panorama centralnoyi chastini memorialu Hatin Inshij vid na kladovishe sil Nazvi sil na memoriali Inozemna delegaciya z Rosiyi ta bilya memorialu zokrema pam yatnika Yuzifu Kaminskomu Div takozhGrigorij Vasyura Volodimir Katryuk Katinskij rozstril Lidice Mihniv Okupaciya Bilorusi nacistskoyu Nimechchinoyu Koryukivska rizanina Idi i podivis film 1985 roku pro rizaninuPrimitkiZur Geschichte der Ordnungspolizei 1936 1942 Teil II Georg Tessin Dies Satbe und Truppeneinheiten der Ordnungspolizei Koblenz 1957 s 172 173 Vitali Silitski May 2005 PDF Transitions Online 5 Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2006 Procitovano 26 serpnya 2006 SMC Khatyn 2005 Arhiv originalu za 10 bereznya 2015 SMC Khatyn 2005 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2018 26 travnya 2018 Arhiv originalu za 26 travnya 2018 Procitovano 22 bereznya 2021 21 lipnya 2018 Arhiv originalu za 21 lipnya 2018 Procitovano 22 bereznya 2021 4 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 22 bereznya 2021 10 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2018 Procitovano 22 bereznya 2021 SMC Khatyn 2005 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Mikhail Shimansky 2013 Nepokorennaya Hatyn Undefeated Khatyn sb by bil RESPUBLIKA Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya khatyn by ros GMK Hatyn 2005 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2005 Procitovano 26 serpnya 2006 Davies Norman 1996 Europe A History Oxford University Press s 1005 ISBN 0 19 820171 0 interfax by ros Arhiv originalu za 24 grudnya 2003 Procitovano 22 bereznya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hatinska rizanina Khatyn Museum The Khatyn Massacre in Belorussia A Historical Controversy Revisited by Per Anders Rudling from Holocaust and Genocide Studies Volume 26 Issue 1 Spring 2012 Pages 29 58 Source abstract Remembering the Khatyn Massacre by Meilan Solly Smithsonian magazine March 22 2021 Catalog of Pins and Medals Commemorating the Khatyn Massacre and Memorial Site

Дата публікації:
Топ