Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фема Халдія | ||
|
| ||
| Прапор | ||
|
| ||
Фема Халдія (грец. θέμα Χαλδία) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на північному сході Малої Азії (сучасна Туреччина). Отримала назву від старовиного народу халди (родичі картавелів), що мешкали в горах Понту. Утворилася близько 820 року. Остаточно припинила своє існування 1204 року внаслідок утворення Трапезундської імперії.
Історія
У 530-х роках після приборкання племен мккронів та цаннів, що були союзниками Персії, завершилася християнізація цього регіону. За рішенням імператора Юстиніана I тут створено провінція Вірменія I Велика. За імператора Маврикія її перейменовано на Вірменію III. У 660 роках область халдів увійшла до складу новоутвореної феми Арменіакон в статусі турми. У VIII ст. отримала статус архоната (напівсамостійної адміністративної одиниці). Це було викликано наближенністю до кордону з багдадським халіфатом, що потребувала оперативного реагування на ворожі вторгнення.
819 або 820 року отримала статус феми. Втім процес її інституалізації затягнувся до 840 року. Напочатку 900-х років південну частину передано до складу феми Месопотамія. З цього часу межі феми не змінювалися, незважаючи на розширення кордонів Візантійської імперії.
Халдія була однією з заможніших областей імперії, що давала значний зиск державній скарбниці. Фема була багата на корисні копалини — свинець, срібло, золото. Тому тут розвивалося ремісцнитво, насамперед в містах Трапезунд й Керасунда. Гарний клімат сприяв розвитку садівництва, виноробства, землеробства. Вигідне розташування портів призвело до розвитку посередницької торгівлі з Кавказом, Хозарським кагантом, Персією та Кримом.
Водночас фема була важливою військовою базою для наступу Візантії на Кавказі. Звідси здійснювалися походи проти вірменських царств та Грузії. З 1022 року фема халдія перетворюється з прикордонної на внутрішню.
З появою загрози з боку сельджуків, фема халдія перетворилася на важливий центр постачання харчів та захисту північних регіонів Малої Азії. Після невдалих війн у 1070-х роках проти сельджуків, до якого також додалися постійні заколоти та повстання, на 1081 рік Халдія опинилася відрізаною від основої частини імперії. разом з тим її очільники завдяки вигідному розташуванню зумів відбити напади сельджуків. У фактично незалежному вигляді існувала до 1096 року.
З 1120-х років серед місцевої знаті набирає популярність про самостійність халдії, оскільки імператорський уряд більше уваги приділяв західним, південним, частково північних областях Малої Азії. Неможливість досягти значних посад і рангів за часів правління династії Комнінів спонукав знать феми шукати нових союзників. Ними стали правителі Грузії. При цьому посилилося негативне ставлення до Константинополя. 1126 році дука Костянтин Гаврас повстав проти імператора Іоанна II, утримуючи цю фему під своєю владою до 1140 року.
У 1204 році, скориставшись падіння Константинополя внаслідок Четвертого хрестового походу, грузинська цариця Тамара Велика зайняла усю Халдію, яку того ж року передала Олексію Комніну, онуку імператора Андроніка I. Той утворив на основі Халдії Трапезундську імперію. Територію феми було поділено на бандони.
Адміністрація
Охоплювала більшу частину стародавньої області Понт. Межа феми проходила східніше Понтійських гір. На півночі мала вихід до Чорного моря, на сході межувала з Лазікою, на півдні — з фемою Колонеа, на заході — з Арменіаконом. Адміністративним центром було місто Трапезунд.
На чолі стояв стратег, що отримував щорічну зарплтаню у 24 лібри золота. Йому підпорядковувалося 4 тис. вояків. Час від часу очільник феми мав титул дукса.
Відомі стратеги
- (922—923)
- Феофіл Куркуас (923—944)
- Роман Куркуас (944—959)
- Барда Фока (969—970)
- Никифор Палеолог (1074—1075)
- (1085—1098)
- Даватін (1098—1103)
- Григорій Тароніт (1103—1106)
- (1118—1140)
Джерела
- Nicolas Oikonomidès, Les listes de préséance byzantines des ixe et xe siècles, Paris, 1972, p. 349.
- A. Bryer, S. Fassoulakis, and D. Nicol (1975), A Byzantine Family: the Gabrades. An Additional Note, Byzantinoslavica, 36 , 38-45.
- Treadgold, Warren (1997). A History of the Byzantine State and Society. Stanford, California: Stanford University Press. .
- Gyftopoulou, Sofia; Papadaki, Irene (March 10, 2005). «Chaldia (Byzantium)». Encyclopedia of the Hellenic World: Asia Minor. Foundation of the Hellenic World. Archived from the original on 11 August 2011. Retrieved 16 June 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Haldiya Prapor Fema Haldiya grec 8ema Xaldia vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na pivnichnomu shodi Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Otrimala nazvu vid starovinogo narodu haldi rodichi kartaveliv sho meshkali v gorah Pontu Utvorilasya blizko 820 roku Ostatochno pripinila svoye isnuvannya 1204 roku vnaslidok utvorennya Trapezundskoyi imperiyi IstoriyaU 530 h rokah pislya priborkannya plemen mkkroniv ta canniv sho buli soyuznikami Persiyi zavershilasya hristiyanizaciya cogo regionu Za rishennyam imperatora Yustiniana I tut stvoreno provinciya Virmeniya I Velika Za imperatora Mavrikiya yiyi perejmenovano na Virmeniyu III U 660 rokah oblast haldiv uvijshla do skladu novoutvorenoyi femi Armeniakon v statusi turmi U VIII st otrimala status arhonata napivsamostijnoyi administrativnoyi odinici Ce bulo viklikano nablizhennistyu do kordonu z bagdadskim halifatom sho potrebuvala operativnogo reaguvannya na vorozhi vtorgnennya 819 abo 820 roku otrimala status femi Vtim proces yiyi institualizaciyi zatyagnuvsya do 840 roku Napochatku 900 h rokiv pivdennu chastinu peredano do skladu femi Mesopotamiya Z cogo chasu mezhi femi ne zminyuvalisya nezvazhayuchi na rozshirennya kordoniv Vizantijskoyi imperiyi Haldiya bula odniyeyu z zamozhnishih oblastej imperiyi sho davala znachnij zisk derzhavnij skarbnici Fema bula bagata na korisni kopalini svinec sriblo zoloto Tomu tut rozvivalosya remiscnitvo nasampered v mistah Trapezund j Kerasunda Garnij klimat spriyav rozvitku sadivnictva vinorobstva zemlerobstva Vigidne roztashuvannya portiv prizvelo do rozvitku poserednickoyi torgivli z Kavkazom Hozarskim kagantom Persiyeyu ta Krimom Vodnochas fema bula vazhlivoyu vijskovoyu bazoyu dlya nastupu Vizantiyi na Kavkazi Zvidsi zdijsnyuvalisya pohodi proti virmenskih carstv ta Gruziyi Z 1022 roku fema haldiya peretvoryuyetsya z prikordonnoyi na vnutrishnyu Z poyavoyu zagrozi z boku seldzhukiv fema haldiya peretvorilasya na vazhlivij centr postachannya harchiv ta zahistu pivnichnih regioniv Maloyi Aziyi Pislya nevdalih vijn u 1070 h rokah proti seldzhukiv do yakogo takozh dodalisya postijni zakoloti ta povstannya na 1081 rik Haldiya opinilasya vidrizanoyu vid osnovoyi chastini imperiyi razom z tim yiyi ochilniki zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu zumiv vidbiti napadi seldzhukiv U faktichno nezalezhnomu viglyadi isnuvala do 1096 roku Z 1120 h rokiv sered miscevoyi znati nabiraye populyarnist pro samostijnist haldiyi oskilki imperatorskij uryad bilshe uvagi pridilyav zahidnim pivdennim chastkovo pivnichnih oblastyah Maloyi Aziyi Nemozhlivist dosyagti znachnih posad i rangiv za chasiv pravlinnya dinastiyi Komniniv sponukav znat femi shukati novih soyuznikiv Nimi stali praviteli Gruziyi Pri comu posililosya negativne stavlennya do Konstantinopolya 1126 roci duka Kostyantin Gavras povstav proti imperatora Ioanna II utrimuyuchi cyu femu pid svoyeyu vladoyu do 1140 roku U 1204 roci skoristavshis padinnya Konstantinopolya vnaslidok Chetvertogo hrestovogo pohodu gruzinska caricya Tamara Velika zajnyala usyu Haldiyu yaku togo zh roku peredala Oleksiyu Komninu onuku imperatora Andronika I Toj utvoriv na osnovi Haldiyi Trapezundsku imperiyu Teritoriyu femi bulo podileno na bandoni AdministraciyaOhoplyuvala bilshu chastinu starodavnoyi oblasti Pont Mezha femi prohodila shidnishe Pontijskih gir Na pivnochi mala vihid do Chornogo morya na shodi mezhuvala z Lazikoyu na pivdni z femoyu Kolonea na zahodi z Armeniakonom Administrativnim centrom bulo misto Trapezund Na choli stoyav strateg sho otrimuvav shorichnu zarpltanyu u 24 libri zolota Jomu pidporyadkovuvalosya 4 tis voyakiv Chas vid chasu ochilnik femi mav titul duksa Vidomi strategi 922 923 Feofil Kurkuas 923 944 Roman Kurkuas 944 959 Barda Foka 969 970 Nikifor Paleolog 1074 1075 1085 1098 Davatin 1098 1103 Grigorij Taronit 1103 1106 1118 1140 DzherelaNicolas Oikonomides Les listes de preseance byzantines des ixe et xe siecles Paris 1972 p 349 A Bryer S Fassoulakis and D Nicol 1975 A Byzantine Family the Gabrades An Additional Note Byzantinoslavica 36 38 45 Treadgold Warren 1997 A History of the Byzantine State and Society Stanford California Stanford University Press ISBN 0 8047 2630 2 Gyftopoulou Sofia Papadaki Irene March 10 2005 Chaldia Byzantium Encyclopedia of the Hellenic World Asia Minor Foundation of the Hellenic World Archived from the original on 11 August 2011 Retrieved 16 June 2011