Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абдуллаєв Хабі б Мухаме дович Абдулла єв узб Habib Abdullayev 31 липня

Хабіб Абдуллаєв

Хабіб Абдуллаєв
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абдуллаєв.

Хабі́б Мухаме́дович Абдулла́єв (узб. Habib Abdullayev; 31 липня 1912(19120731), кишлак Араван, тепер Араванського району Ошської області, Киргизстан  — 20 червня 1962, місто Ташкент, тепер Узбекистан) — радянський узбецький державний діяч, геолог, президент Академії наук Узбецької РСР, заступник голови Ради народних комісарів (з 1946 року — Ради міністрів) Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор, член-кореспондент Академії наук Узбецької РСР (з 1943), академік Академії наук Узбецької РСР (з 1947), член-кореспондент Академії наук СРСР (з 1958).

Абдуллаєв Хабіб Мухамедович
узб. Ҳабиб Муҳаммедович АбдуллаевHabib Muhammedovich Abdullayev
image
Народився18 (31) липня 1912[1]
Араван (С. Юсуповський аїльний округ), d, Ферганська область, Російська імперія
Помер20 червня 1962(1962-06-20)[1] (49 років)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Похованняd
Країнаimage СРСР
Діяльністьгеолог, політик
Alma materd
Галузьгеологія
Закладd
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене званняd
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук[d]
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
image image image image image image image
image
image

Життєпис

Народився в селянській родині.

У 1935 році закінчив Середньоазіатський індустріальний інститут.

З 1936 по 1939 рік навчався в аспірантурі та викладав у Московському геологорозвідувальному інституті. У 1939 році у цьому ж закладі захистив кандидатську дисертацію на тему «Геологія та генезис лангарського вольфрамового родовища».

З 1939 по 1940 рік — доцент кафедри корисних копалин гірничого факультету, в 1940—1941 роках — директор Середньоазіатського індустріального (політехнічного) інституту в Ташкенті.

Член ВКП(б) з 1941 року.

З 1941 року — завідувач промислового відділу ЦК КП(б) Узбекистану

У 1941—1948 роках — заступник голови Ради народних комісарів (з 1946 року — Ради міністрів) Узбецької РСР — голова Держплану Узбецької РСР.

У 1946 захистив докторську дисертацію на тему «Геологія шеєлітових скарнів Середньої Азії».

З 1947 по 1949 був директором Інституту геології Академії наук Узбецької РСР.

У 1947—1952 роках — віцепрезидент Академії наук Узбецької РСР.

У 1952—1955 роках — голова відділення технічних та геологохімічних наук Академії наук Узбецької РСР.

У 1955 — 16 жовтня 1956 року — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР.

У 1956—1962 роках — президент Академії наук Узбецької РСР.

Помер 20 червня 1962 року в Ташкенті. Похований на Чигатайському цвинтарі Ташкенту.

Наукова діяльність

Автор 180 наукових праць, у тому числі 8 монографій. Підготував 7 докторів та 28 кандидатів, з яких 9 стали докторами та 1 — академіком. Член Мінералогічного товариства Великобританії та Ірландії (1960) та Геологічного товариства Франції (1960).

Працював у галузі теорії виникнення магматичних порід та рудних родовищ. Показав вікове ковзання всіх геологічних процесів із півночі на південь, багатоетапність рудоутворення, багатоярусність його джерел; порушив питання ролі ефузивних порід у процесі рудоутворення та важливості кількісної характеристики порід. Розробив класифікація рудно-петрографічних провінцій усієї земної кулі. Під його керівництвом створювалися перші схеми тектономагматичних комплексів та металогенічні схеми Тянь-Шаню та Паміру, карти Чаткало-Курамінського регіону.

Основні праці:

  • До парагенези найголовніших гіпогенних мінералів Лянгарського родовища (1942)
  • Геологія шеелітоносних скарнів Середньої Азії (1947)
  • Нарис з металогенії Середньої Азії (залізо, вольфрам, олово) (1949)
  • Генетичний зв'язок оруднення з гранітоїдними інтрузіями (1954)
  • Дайки та оруднення (1957)
  • Магматизм та оруднення Середньої Азії (1960)
  • Рудно-петрографічні провінції (1964)
  • Збірка творів. У 7-ми томах

Нагороди

Література

Примітки

  1. Абдуллаев Хабиб Мухаммедович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 1 : А — Ангоб. — С. 17.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Abdullayev Habi b Muhame dovich Abdulla yev uzb Habib Abdullayev 31 lipnya 1912 19120731 kishlak Aravan teper Aravanskogo rajonu Oshskoyi oblasti Kirgizstan 20 chervnya 1962 misto Tashkent teper Uzbekistan radyanskij uzbeckij derzhavnij diyach geolog prezident Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR zastupnik golovi Radi narodnih komisariv z 1946 roku Radi ministriv Uzbeckoyi RSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 go sklikannya Doktor geologo mineralogichnih nauk profesor chlen korespondent Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR z 1943 akademik Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR z 1947 chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR z 1958 Abdullayev Habib Muhamedovichuzb Ҳabib Muҳammedovich AbdullaevHabib Muhammedovich AbdullayevNarodivsya18 31 lipnya 1912 1 Aravan S Yusupovskij ayilnij okrug d Ferganska oblast Rosijska imperiyaPomer20 chervnya 1962 1962 06 20 1 49 rokiv Tashkent Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRPohovannyadKrayina SRSRDiyalnistgeolog politikAlma materdGaluzgeologiyaZakladdPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vchene zvannyadNaukovij stupindoktor geologo mineralogichnih nauk d ChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSNagorodiZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini U 1935 roci zakinchiv Serednoaziatskij industrialnij institut Z 1936 po 1939 rik navchavsya v aspiranturi ta vikladav u Moskovskomu geologorozviduvalnomu instituti U 1939 roci u comu zh zakladi zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Geologiya ta genezis langarskogo volframovogo rodovisha Z 1939 po 1940 rik docent kafedri korisnih kopalin girnichogo fakultetu v 1940 1941 rokah direktor Serednoaziatskogo industrialnogo politehnichnogo institutu v Tashkenti Chlen VKP b z 1941 roku Z 1941 roku zaviduvach promislovogo viddilu CK KP b Uzbekistanu U 1941 1948 rokah zastupnik golovi Radi narodnih komisariv z 1946 roku Radi ministriv Uzbeckoyi RSR golova Derzhplanu Uzbeckoyi RSR U 1946 zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Geologiya sheyelitovih skarniv Serednoyi Aziyi Z 1947 po 1949 buv direktorom Institutu geologiyi Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR U 1947 1952 rokah viceprezident Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR U 1952 1955 rokah golova viddilennya tehnichnih ta geologohimichnih nauk Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR U 1955 16 zhovtnya 1956 roku zastupnik golovi Radi ministriv Uzbeckoyi RSR U 1956 1962 rokah prezident Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR Pomer 20 chervnya 1962 roku v Tashkenti Pohovanij na Chigatajskomu cvintari Tashkentu Naukova diyalnistAvtor 180 naukovih prac u tomu chisli 8 monografij Pidgotuvav 7 doktoriv ta 28 kandidativ z yakih 9 stali doktorami ta 1 akademikom Chlen Mineralogichnogo tovaristva Velikobritaniyi ta Irlandiyi 1960 ta Geologichnogo tovaristva Franciyi 1960 Pracyuvav u galuzi teoriyi viniknennya magmatichnih porid ta rudnih rodovish Pokazav vikove kovzannya vsih geologichnih procesiv iz pivnochi na pivden bagatoetapnist rudoutvorennya bagatoyarusnist jogo dzherel porushiv pitannya roli efuzivnih porid u procesi rudoutvorennya ta vazhlivosti kilkisnoyi harakteristiki porid Rozrobiv klasifikaciya rudno petrografichnih provincij usiyeyi zemnoyi kuli Pid jogo kerivnictvom stvoryuvalisya pershi shemi tektonomagmatichnih kompleksiv ta metalogenichni shemi Tyan Shanyu ta Pamiru karti Chatkalo Kuraminskogo regionu Osnovni praci Do paragenezi najgolovnishih gipogennih mineraliv Lyangarskogo rodovisha 1942 Geologiya sheelitonosnih skarniv Serednoyi Aziyi 1947 Naris z metalogeniyi Serednoyi Aziyi zalizo volfram olovo 1949 Genetichnij zv yazok orudnennya z granitoyidnimi intruziyami 1954 Dajki ta orudnennya 1957 Magmatizm ta orudnennya Serednoyi Aziyi 1960 Rudno petrografichni provinciyi 1964 Zbirka tvoriv U 7 mi tomahNagorodiorden Lenina dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora tri ordeni Chervonoyi Zirki orden Znak Poshani orden Buyuk hizmatlari uchun Za vidatni zaslugi Uzbekistan 23 08 2002 posmertno medali Leninska premiya 1959 za naukovi praci pro rol granitoyidiv u postmagmatichnomu rudoutvorenni Literatura Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Suchasna ukrayinska enciklopediya T 1 Harkiv 2005 PrimitkiAbdullaev Habib Muhammedovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 T 1 A Angob S 17 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaAbdullayev Habib Muhammedovich 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE 1 2 24 serpnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ