Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Філіпп Ар'єс | |
|---|---|
| Philippe Ariès | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Émile Henri François Marie Philippe Ariès[1] |
| Народився | 21 липня 1914[1][2] Блуа, Луар і Шер, Франція[1][2] |
| Помер | 9 лютого 1984[1] (69 років) Тулуза, Верхня Гаронна, Франція[1][2] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | історик, медієвіст, викладач університету |
| Alma mater | d ліцей Жансон-де-Саї |
| Галузь | медієвістика |
| Заклад | Вища школа соціальних наук[2] Плон |
| Партія | Французька дія |
| Відомий завдяки: | Історія повсякденності, історія ставлення до смерті, до сім'ї та сексу, до дитинства. |
| У шлюбі з | d |
| Родичі | d |
| Нагороди | d (1961) |
Філіпп Ар'єс (фр. Philippe Ariès; 21 липня 1914, Блуа — 8 лютого 1984, Тулуза) — французький історик, автор праць з історії повсякденності, історії сім'ї та дитинства. Предметом його найвідомішої книги «Людина перед обличчям смерті» є історія відношення до смерті в європейському суспільстві. Автор праць, присвячених дитинству, дитині та ставлення до дітей при «старому порядку», переважно в XVI—XVIII столітті. У своїх працях показав, що важливим предметом історичного аналізу можуть бути такі теми, як ставлення до дитинства або до смерті.
Біографія
Батько Ар'єса походив з Жиронди, а його мати — з острова Мартиніка; обоє батьків мали монархічні погляди й у 1926 році сприйняли як розчарування засудження Папою монархічної, а з часом і профашистської організації . Ар'єс навчався в католицьких школах Парижа, спершу в школі домініканців, а потім у школі єзуїтів.
У Гренобльському університеті та в Сорбонні студіював історію і географію. У 1930-і роки Ар'єс був тісно пов'язаний з , від якої дистанціювався лише під враженням від режиму Віші.
1939 та 1941 року не зміг одержати диплом agrégation d'histoire. Через військову службу під час Другої світової війни Арьєс потрапив на роботу в Інститут досліджень колоніального сільського господарства (l'Institut des fruits et agrumes coloniaux [IFAC]), де працював з 1943 по 1978 рік.
1943 року Ар'єс опублікував свою першу працю, присвячену соціальним традиціям у сільському суспільстві Франції. 1948 року з'явилася праця про історії населення Франції та його ставлення до життя. 1945 року брат Філіппа Ар'єса Жак покінив життя самогубством, перебуваючи на німецькому фронті в Уттенвайлері. 1947 року Філіпп Ар'єс одружився з братовою вдовою, яка в наступні роки багато допомагала йому в науковій роботі.
У 1950-і роки Ар'єс перебував під впливом історика та філософа Габріеля Марселя. У Франції Ар'єс залишався невідомим як історик, натомість у США, де 1962 року вийшла в перекладі його книга «Centuries of Childhood: A Social History of Family Life» (Knopf), він вважається одним з авторитетних фахівців. Тож Ар'єс часто навідував США й 1974 року опублікував там книгу «Western Attitudes toward Death» (Johns Hopkins University Press). На основі цієї праці 1977 року у Франції вийшла книга «Людина перед обличчям смерті» (Seuil). Після цієї публікації Ар'єс стали сприймати як одного з чільних послідовників Школи «Анналів».
1978 року Ар'єс став директором досліджень престижної Вищої школи соціальних наук у Парижі, директором якої був історик Франсуа Фюре. Лише в 1978 році він покинув інститут сільськогосподарських досліджень, де пропрацював 37 років. Помер у місті Тулуза, куди переїхав за рік до смерті.
Особистість
Ар'єс займав унікальне становище у світі французьких інтелектуалів. Велику частину життя він пропрацював на керівній посаді в інституті, що займався вивченням вирощування та імпорту тропічних фруктів. Зокрема, він зробив внесок у технічне та інформаційне переоснащення служби імпорту. Сам себе Ар'єс називав «недільним істориком», маючи на увазі, що він працює над історичними працями лише у вихідні. Саме так називається його автобіографічна книга, видана в 1980 року (Un historien du dimanche).
Сам Ар'єс вважав себе традиціоналістом, прихильником королівської влади за середньовічним зразком. У всіх його працях відчувається певний ухил до антимодернізму. Незважаючи на співпрацю з ультраправою Аксьон франсез та з монархічним виданням [fr], Ар'єс був у близьких стосунках із низкою лівих істориків, особливо з Мішелем Фуко.
Праці
Дитина та сімейне життя при старому порядку
Книга, що вийшла у Франції 1960 року є однією з найважливіших праць з історії дитинства, оскільки власне була першою значною роботою присвяченою цій темі. У своїй праці Ар'єс висуває тезу про те, що в середньовічному суспільстві, ідеї дитинства як такої не існувало. Ставлення до дітей розвивалося з часом у міру зміни економічної та соціальної ситуації. Дитинство як поняття і як специфічна роль у родині виникає в XVII столітті.
Людина перед обличчям смерті
Праця «Людина перед обличчям смерті» видана 1977 року. Головна теза у книзі: існує зв'язок між установками у ставленні до смерті, що домінують у цьому суспільстві на певному етапі історії, та самосвідомістю особистості, типовою для цього суспільства. Тому зміна сприйняття смерті пов'язана зі зрушеннями в трактуванні людиною самої себе.
Ар'єс визначає п'ять головних етапів у зміні установок щодо смерті.
Перший етап (позначений виразом «всі помремо») — цей стан «прирученої смерті», який залишається стабільним в широких верствах населення, починаючи з архаїчних часів до XIX століття, (або навіть до наших днів). Терміном «приручена смерть» Ар'єс підкреслює, що люди на цьому етапі ставилися до смерті як до буденного явища, яке не вселяло їм особливих страхів. Людина органічно включена в природу, тож між мертвими та живими існує гармонія. Тому «приручену смерть» сприймали як природну неминучість. Відсутність страху перед смертю у людей Раннього Середньовіччя Ар'єс пояснює тим, що, за їхнім уявленнями, померлих не очікували суд і відплата за прожите життя, і вони занурювалися в своєрідний сон, який триватиме «до кінця часів», до другого пришестя Христа, після чого всі, окрім найтяжчих грішників, прокинуться і потраплять до царства небесного.
Другий етап («Смерть своя») утверджується інтелектуальною елітою в період між XI і XIII століттями на основі ідеї Страшного суду. Уявлення про суд над родом людським змінюється новим уявленням — про суд індивідуальний, який відбувається в момент смерті людини. У своїй смерті людина індивідуалізується, власна ідентичність бере гору над підпорядкуванням колективної долі. Цей етап є результатом трансформації людської долі в бік її індивідуалізації.
Третій етап еволюції сприйняття смерті (епоха Просвітництва) — «смерть далека та близька». Він характеризується, за Ар'єсом, крахом механізмів захисту від природи. І до сексу, і до смерті повертається їхня дика, неприборкана, що не зв'язана ритуалами сутність. Символом цієї епохи для вченого стає маркіз де Сад.
Четвертий етап тривалої еволюції щодо сприйняття смерті — «смерть твоя» (епоха романтизму). Комплекс трагічних емоцій, викликаний відходом з життя коханої людини або друга, на погляд Ар'єса, є новим явищем, пов'язаним із зміцненням емоційних зв'язків всередині родини та взагалі між людьми. З ослабленням віри в потойбічні кари змінюється ставлення до смерті; її чекають як моменту возз'єднання з коханою істотою, що раніше пішла з життя. Загибель близької людини видається тяжчою втратою, ніж власна смерть. Романтизм сприяє перетворенню страху смерті в почуття прекрасного.
П'ятий етап, названий Ар'єсом «смерть обернута», характерний для XX століття, коли суспільство витісняє смерть з колективної свідомості, поводиться так, ніби її не існує, ніби взагалі ніхто не вмирає.
Зміна відношення до смерті, на думку Ар'єса, визначається чотирма параметрами:
- індивідуальна самосвідомість;
- захисні механізми проти неконтрольованих сил природи, що постійно загрожують соціальному порядку (найбільш небезпечні сили — секс і смерть);
- віра в потойбічне існування;
- віра в тісний зв'язок між злом і гріхом, стражданням та смертю, що утворює підґрунтя для міфу про «падіння» людини.
Ці «змінні» вступають між собою в різні поєднання, що по різному корелюють в ході історії.
Основні публікації
- Les Traditions sociales dans les pays de France, Éditions de la Nouvelle France, 1943.
- Histoire des populations françaises et de leurs attitudes devant la vie depuis le XVIIIe, Self, 1948.
- Attitudes devant la vie et devant la mort du XVIIe au XIXe, quelques aspects de leurs variations, INED, 1949.
- Sur les origines de la contraception en France, extrait dePopulation. No 3, juillet-septembre 1953, pp 465—472.
- Le Temps de l'histoire, Éditions du Rocher, 1954.
- Deux contributions à l 'histoire des pratiques contraceptives, extrait dePopulation. N ̊ 4, octobre-décembre 1954, pp 683—698.
- L'Enfant et la vie familiale sous l'Ancien Régime, Plon, 1960.
- Essais sur l'histoire de la mort en Occident: du Moyen Âge à nos jours, Seuil, 1975.
- L'Homme devant la mort, Seuil, 1977.
- Un historien du dimanche (en collaboration avec Michel Winock), Seuil, 1980.
- Images de l'homme devant la mort, Seuil, 1983.
- Histoire de la vie privée, (dir. avec Georges Duby), 5 tomes: I. De l'Empire romain à l 'an mil; II. De l'Europe féodale à la Renaissance; III. De la Renaissance aux Lumières; IV. De la Révolution à la Grande guerre; V. De la Première Guerre mondiale à nos jours, Seuil, 1985-1986-1987.
- Essais de mémoire: 1943—1983, Seuil, 1993.
- Le présent"idien, 1955—1966 (Recueil de textes parus dans La Nation française entre 1955 et 1966), Seuil, 1997.
- Histoire de la vie privée, (dir. avec Georges Duby), le Grand livre du mois, 2001.
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Bibliothèque nationale de France Record #11889082p // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Література
- Hutton, Patrick H.,Philippe Ariès and the politics of French cultural history, Univ. of Massachusetts Press 2004
- Evans, Richard J.,In Defence of History, Granta Books 1997
- Gros, Guillaume, «Philippe Ariès. Un traditionaliste non-conformiste, de l'Action française à l'Ecole des hautes études en sciences sociales», Presses Universitaires du Septentrion, 2008.
Посилання
- Стаття «Філіпп Ар'єс» на сайті ВУЕ
- http://philippe-aries.histoweb.net/ [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Filipp Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Filipp Ar yesPhilippe AriesIm ya pri narodzhennifr Emile Henri Francois Marie Philippe Aries 1 Narodivsya21 lipnya 1914 1914 07 21 1 2 Blua Luar i Sher Franciya 1 2 Pomer9 lyutogo 1984 1984 02 09 1 69 rokiv Tuluza Verhnya Garonna Franciya 1 2 Krayina FranciyaDiyalnististorik mediyevist vikladach universitetuAlma materd licej Zhanson de SayiGaluzmediyevistikaZakladVisha shkola socialnih nauk 2 PlonPartiyaFrancuzka diyaVidomij zavdyaki Istoriya povsyakdennosti istoriya stavlennya do smerti do sim yi ta seksu do ditinstva U shlyubi zdRodichidNagorodid 1961 Filipp Ar yes fr Philippe Aries 21 lipnya 1914 Blua 8 lyutogo 1984 Tuluza francuzkij istorik avtor prac z istoriyi povsyakdennosti istoriyi sim yi ta ditinstva Predmetom jogo najvidomishoyi knigi Lyudina pered oblichchyam smerti ye istoriya vidnoshennya do smerti v yevropejskomu suspilstvi Avtor prac prisvyachenih ditinstvu ditini ta stavlennya do ditej pri staromu poryadku perevazhno v XVI XVIII stolitti U svoyih pracyah pokazav sho vazhlivim predmetom istorichnogo analizu mozhut buti taki temi yak stavlennya do ditinstva abo do smerti BiografiyaBatko Ar yesa pohodiv z Zhirondi a jogo mati z ostrova Martinika oboye batkiv mali monarhichni poglyadi j u 1926 roci sprijnyali yak rozcharuvannya zasudzhennya Papoyu monarhichnoyi a z chasom i profashistskoyi organizaciyi Ar yes navchavsya v katolickih shkolah Parizha spershu v shkoli dominikanciv a potim u shkoli yezuyitiv U Grenoblskomu universiteti ta v Sorbonni studiyuvav istoriyu i geografiyu U 1930 i roki Ar yes buv tisno pov yazanij z vid yakoyi distanciyuvavsya lishe pid vrazhennyam vid rezhimu Vishi 1939 ta 1941 roku ne zmig oderzhati diplom agregation d histoire Cherez vijskovu sluzhbu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Aryes potrapiv na robotu v Institut doslidzhen kolonialnogo silskogo gospodarstva l Institut des fruits et agrumes coloniaux IFAC de pracyuvav z 1943 po 1978 rik 1943 roku Ar yes opublikuvav svoyu pershu pracyu prisvyachenu socialnim tradiciyam u silskomu suspilstvi Franciyi 1948 roku z yavilasya pracya pro istoriyi naselennya Franciyi ta jogo stavlennya do zhittya 1945 roku brat Filippa Ar yesa Zhak pokiniv zhittya samogubstvom perebuvayuchi na nimeckomu fronti v Uttenvajleri 1947 roku Filipp Ar yes odruzhivsya z bratovoyu vdovoyu yaka v nastupni roki bagato dopomagala jomu v naukovij roboti U 1950 i roki Ar yes perebuvav pid vplivom istorika ta filosofa Gabrielya Marselya U Franciyi Ar yes zalishavsya nevidomim yak istorik natomist u SShA de 1962 roku vijshla v perekladi jogo kniga Centuries of Childhood A Social History of Family Life Knopf vin vvazhayetsya odnim z avtoritetnih fahivciv Tozh Ar yes chasto naviduvav SShA j 1974 roku opublikuvav tam knigu Western Attitudes toward Death Johns Hopkins University Press Na osnovi ciyeyi praci 1977 roku u Franciyi vijshla kniga Lyudina pered oblichchyam smerti Seuil Pislya ciyeyi publikaciyi Ar yes stali sprijmati yak odnogo z chilnih poslidovnikiv Shkoli Annaliv 1978 roku Ar yes stav direktorom doslidzhen prestizhnoyi Vishoyi shkoli socialnih nauk u Parizhi direktorom yakoyi buv istorik Fransua Fyure Lishe v 1978 roci vin pokinuv institut silskogospodarskih doslidzhen de propracyuvav 37 rokiv Pomer u misti Tuluza kudi pereyihav za rik do smerti OsobististAr yes zajmav unikalne stanovishe u sviti francuzkih intelektualiv Veliku chastinu zhittya vin propracyuvav na kerivnij posadi v instituti sho zajmavsya vivchennyam viroshuvannya ta importu tropichnih fruktiv Zokrema vin zrobiv vnesok u tehnichne ta informacijne pereosnashennya sluzhbi importu Sam sebe Ar yes nazivav nedilnim istorikom mayuchi na uvazi sho vin pracyuye nad istorichnimi pracyami lishe u vihidni Same tak nazivayetsya jogo avtobiografichna kniga vidana v 1980 roku Un historien du dimanche Sam Ar yes vvazhav sebe tradicionalistom prihilnikom korolivskoyi vladi za serednovichnim zrazkom U vsih jogo pracyah vidchuvayetsya pevnij uhil do antimodernizmu Nezvazhayuchi na spivpracyu z ultrapravoyu Akson fransez ta z monarhichnim vidannyam fr Ar yes buv u blizkih stosunkah iz nizkoyu livih istorikiv osoblivo z Mishelem Fuko PraciDitina ta simejne zhittya pri staromu poryadku Kniga sho vijshla u Franciyi 1960 roku ye odniyeyu z najvazhlivishih prac z istoriyi ditinstva oskilki vlasne bula pershoyu znachnoyu robotoyu prisvyachenoyu cij temi U svoyij praci Ar yes visuvaye tezu pro te sho v serednovichnomu suspilstvi ideyi ditinstva yak takoyi ne isnuvalo Stavlennya do ditej rozvivalosya z chasom u miru zmini ekonomichnoyi ta socialnoyi situaciyi Ditinstvo yak ponyattya i yak specifichna rol u rodini vinikaye v XVII stolitti Lyudina pered oblichchyam smerti Pracya Lyudina pered oblichchyam smerti vidana 1977 roku Golovna teza u knizi isnuye zv yazok mizh ustanovkami u stavlenni do smerti sho dominuyut u comu suspilstvi na pevnomu etapi istoriyi ta samosvidomistyu osobistosti tipovoyu dlya cogo suspilstva Tomu zmina sprijnyattya smerti pov yazana zi zrushennyami v traktuvanni lyudinoyu samoyi sebe Ar yes viznachaye p yat golovnih etapiv u zmini ustanovok shodo smerti Pershij etap poznachenij virazom vsi pomremo cej stan priruchenoyi smerti yakij zalishayetsya stabilnim v shirokih verstvah naselennya pochinayuchi z arhayichnih chasiv do XIX stolittya abo navit do nashih dniv Terminom priruchena smert Ar yes pidkreslyuye sho lyudi na comu etapi stavilisya do smerti yak do budennogo yavisha yake ne vselyalo yim osoblivih strahiv Lyudina organichno vklyuchena v prirodu tozh mizh mertvimi ta zhivimi isnuye garmoniya Tomu priruchenu smert sprijmali yak prirodnu neminuchist Vidsutnist strahu pered smertyu u lyudej Rannogo Serednovichchya Ar yes poyasnyuye tim sho za yihnim uyavlennyami pomerlih ne ochikuvali sud i vidplata za prozhite zhittya i voni zanuryuvalisya v svoyeridnij son yakij trivatime do kincya chasiv do drugogo prishestya Hrista pislya chogo vsi okrim najtyazhchih grishnikiv prokinutsya i potraplyat do carstva nebesnogo Drugij etap Smert svoya utverdzhuyetsya intelektualnoyu elitoyu v period mizh XI i XIII stolittyami na osnovi ideyi Strashnogo sudu Uyavlennya pro sud nad rodom lyudskim zminyuyetsya novim uyavlennyam pro sud individualnij yakij vidbuvayetsya v moment smerti lyudini U svoyij smerti lyudina individualizuyetsya vlasna identichnist bere goru nad pidporyadkuvannyam kolektivnoyi doli Cej etap ye rezultatom transformaciyi lyudskoyi doli v bik yiyi individualizaciyi Tretij etap evolyuciyi sprijnyattya smerti epoha Prosvitnictva smert daleka ta blizka Vin harakterizuyetsya za Ar yesom krahom mehanizmiv zahistu vid prirodi I do seksu i do smerti povertayetsya yihnya dika nepriborkana sho ne zv yazana ritualami sutnist Simvolom ciyeyi epohi dlya vchenogo staye markiz de Sad Chetvertij etap trivaloyi evolyuciyi shodo sprijnyattya smerti smert tvoya epoha romantizmu Kompleks tragichnih emocij viklikanij vidhodom z zhittya kohanoyi lyudini abo druga na poglyad Ar yesa ye novim yavishem pov yazanim iz zmicnennyam emocijnih zv yazkiv vseredini rodini ta vzagali mizh lyudmi Z oslablennyam viri v potojbichni kari zminyuyetsya stavlennya do smerti yiyi chekayut yak momentu vozz yednannya z kohanoyu istotoyu sho ranishe pishla z zhittya Zagibel blizkoyi lyudini vidayetsya tyazhchoyu vtratoyu nizh vlasna smert Romantizm spriyaye peretvorennyu strahu smerti v pochuttya prekrasnogo P yatij etap nazvanij Ar yesom smert obernuta harakternij dlya XX stolittya koli suspilstvo vitisnyaye smert z kolektivnoyi svidomosti povoditsya tak nibi yiyi ne isnuye nibi vzagali nihto ne vmiraye Zmina vidnoshennya do smerti na dumku Ar yesa viznachayetsya chotirma parametrami individualna samosvidomist zahisni mehanizmi proti nekontrolovanih sil prirodi sho postijno zagrozhuyut socialnomu poryadku najbilsh nebezpechni sili seks i smert vira v potojbichne isnuvannya vira v tisnij zv yazok mizh zlom i grihom strazhdannyam ta smertyu sho utvoryuye pidgruntya dlya mifu pro padinnya lyudini Ci zminni vstupayut mizh soboyu v rizni poyednannya sho po riznomu korelyuyut v hodi istoriyi Osnovni publikaciyiLes Traditions sociales dans les pays de France Editions de la Nouvelle France 1943 Histoire des populations francaises et de leurs attitudes devant la vie depuis le XVIIIe Self 1948 Attitudes devant la vie et devant la mort du XVIIe au XIXe quelques aspects de leurs variations INED 1949 Sur les origines de la contraception en France extrait dePopulation No 3 juillet septembre 1953 pp 465 472 Le Temps de l histoire Editions du Rocher 1954 Deux contributions a l histoire des pratiques contraceptives extrait dePopulation N 4 octobre decembre 1954 pp 683 698 L Enfant et la vie familiale sous l Ancien Regime Plon 1960 Essais sur l histoire de la mort en Occident du Moyen Age a nos jours Seuil 1975 L Homme devant la mort Seuil 1977 Un historien du dimanche en collaboration avec Michel Winock Seuil 1980 Images de l homme devant la mort Seuil 1983 Histoire de la vie privee dir avec Georges Duby 5 tomes I De l Empire romain a l an mil II De l Europe feodale a la Renaissance III De la Renaissance aux Lumieres IV De la Revolution a la Grande guerre V De la Premiere Guerre mondiale a nos jours Seuil 1985 1986 1987 Essais de memoire 1943 1983 Seuil 1993 Le present idien 1955 1966 Recueil de textes parus dans La Nation francaise entre 1955 et 1966 Seuil 1997 Histoire de la vie privee dir avec Georges Duby le Grand livre du mois 2001 PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Bibliotheque nationale de France Record 11889082p BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191LiteraturaHutton Patrick H Philippe Aries and the politics of French cultural history Univ of Massachusetts Press 2004 Evans Richard J In Defence of History Granta Books 1997 Gros Guillaume Philippe Aries Un traditionaliste non conformiste de l Action francaise a l Ecole des hautes etudes en sciences sociales Presses Universitaires du Septentrion 2008 PosilannyaStattya Filipp Ar yes na sajti VUE http philippe aries histoweb net 5 travnya 2021 u Wayback Machine