Олекса́ндр Олекса́ндрович Фі́льберт (нар. 26 липня 1911, Дубовка — пом. 7 грудня 1996, Луганськ) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1939 року.
Фільберт Олександр Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 26 липня 1911 Дубовка, d, Саратовська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 7 грудня 1996 (85 років) | |||
Луганськ, Україна | ||||
Країна | Російська імперія СРСР Україна | |||
Жанр | жанрове малярство і пейзаж | |||
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (1939) | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Вчитель | Кричевський Федір Григорович, Волокидін Павло Гаврилович, Шаронов Михайло Андрійович, Григор'єв Сергій Олексійович, Єлева Костянтин Миколайович, Плещинський Іларіон Миколайович і Толкачов Зіновій Шендерович | |||
Відомі учні | Кошовий Віктор Іванович, Козлов Володимир Васильович, Лихоносов Володимир Васильович і Попов Микола Тарасович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 26 липня 1911 року в посаді Дубовці Саратовської губернії Російської імперії (нині місто Волгоградської області, Росія) у сім'ї промисловця, нащадка німецьких колоністів петровських часів. На початку 1920-х років сім'я переїхала до міста Царицина, де у віці 9-ти років він пішов до школи. Дещо пізніше разом зі старшим братом В'ячеславом відвідував вечірні художні курси, якими керували художники-реалісти Микола Любимов та . Після закінчення школи працював на тракторному заводі, при цьому не припиняв малювати, одну його роботу надрукувала «Волгоградська правда». Після цього батько дозволив поступати до мистецького інституту.
Упродовж 1931—1939 років навчався на графічному відділенні у Київському художному інституті, де його педагогами зокрема були Сергій Григор'єв, Костянтин Єлева, Федір Кричевський, Павло Волокидін, Іларіон Плещинський, Зіновій Толкачов, Михайло Шаронов. За дипломну роботу — картину «Окопна правда», його одразу прийняли до Спілки художників України. Під час навчання познайомився з киянкою Євгенією Жук, котра стала його дружиною.
Після закінчення навчання відмовився від роботи в Києві та вирушив до Луганська, де викладав у . Під час німецько-радянської війни училище евакували до Сталінградської області. У евакуації малював плакати, карикатури, співпрацював з «Вікнами ТАРС». Був направлений до школи офіцерів, де з'ясувалося, що його батько — німець за походженням, ще й «ворог народу» (був засуджений на 10 років табірних робіт). Після цього працював у Кемеровській області на шахті в Осинниках, де не переставав творити, його роботи експонувалися; нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років».
1945 року повернувся до Луганська, продовжив викладати у Луганському художньому училищі. Був засновником на Донбасі відділення Спілки радянських художників України, яке й очолив, довгий час працював головою Ворошиловградського відділення. У 1957 році виступив делегатом 1-го з'їзду художників СРСР. Обирався депутатом Луганської міської ради. Жив у Луганську в будинку на площі Героїв Вітчизняної війни, № 7, квартира № 111. Помер у Луганську 7 грудня 1996, року.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису, створював жанові картини, пейзажі. Серед робіт:
- «Полонених ведуть» (1943);
- «Безробітні. Старий Донбас» (1957, у співавторстві з Мойсеєм Вольштейном);
- «Тут шахті комсомольській бути!» (1960, у співавторстві з Мойсеєм Вольштейном);
- «В аральській експедиції» (1961, у співавторстві з Мойсеєм Вольштейном);
- «З піснею про Батьківщину» (1965, у співавторстві з Мойсеєм Вольштейном);
- «У Горках» (1969, у співавторстві з Мойсеєм Вольштейном);
- триптих «Хліб» (1971, у співавторстві з Мойсеєм Вольштейном).
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1947 року (загалом понад 50 заходів). Персональна виставка відбулася у Ворошиловграді у 1969 році.
Роботи художника зберігаються у музеях та приватних збірках України і Росії.
Вшанцування
У кінці 1990-х років у Луганську сином художника Володимиром Олександровичем відкрито .
Примітки
- Фильберт Александр Александрович / Луганская Республиканская универсальная научная библиотека имени М. Горького.(рос.)
Література
- Фільберт Олександр Олександрович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 481.;
- Фільберт Олександр Олександрович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 239.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Oleksa ndrovich Fi lbert nar 26 lipnya 1911 Dubovka pom 7 grudnya 1996 Lugansk ukrayinskij hudozhnik i pedagog chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1939 roku Filbert Oleksandr OleksandrovichNarodzhennya26 lipnya 1911 1911 07 26 Dubovka d Saratovska guberniya Rosijska imperiyaSmert7 grudnya 1996 1996 12 07 85 rokiv Lugansk UkrayinaKrayina Rosijska imperiya SRSR UkrayinaZhanrzhanrove malyarstvo i pejzazhNavchannyaNacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi 1939 Diyalnisthudozhnik pedagogVchitelKrichevskij Fedir Grigorovich Volokidin Pavlo Gavrilovich Sharonov Mihajlo Andrijovich Grigor yev Sergij Oleksijovich Yeleva Kostyantin Mikolajovich Pleshinskij Ilarion Mikolajovich i Tolkachov Zinovij ShenderovichVidomi uchniKoshovij Viktor Ivanovich Kozlov Volodimir Vasilovich Lihonosov Volodimir Vasilovich i Popov Mikola TarasovichChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniNagorodiZhittyepisNarodivsya 26 lipnya 1911 roku v posadi Dubovci Saratovskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini misto Volgogradskoyi oblasti Rosiya u sim yi promislovcya nashadka nimeckih kolonistiv petrovskih chasiv Na pochatku 1920 h rokiv sim ya pereyihala do mista Caricina de u vici 9 ti rokiv vin pishov do shkoli Desho piznishe razom zi starshim bratom V yacheslavom vidviduvav vechirni hudozhni kursi yakimi keruvali hudozhniki realisti Mikola Lyubimov ta Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav na traktornomu zavodi pri comu ne pripinyav malyuvati odnu jogo robotu nadrukuvala Volgogradska pravda Pislya cogo batko dozvoliv postupati do misteckogo institutu Uprodovzh 1931 1939 rokiv navchavsya na grafichnomu viddilenni u Kiyivskomu hudozhnomu instituti de jogo pedagogami zokrema buli Sergij Grigor yev Kostyantin Yeleva Fedir Krichevskij Pavlo Volokidin Ilarion Pleshinskij Zinovij Tolkachov Mihajlo Sharonov Za diplomnu robotu kartinu Okopna pravda jogo odrazu prijnyali do Spilki hudozhnikiv Ukrayini Pid chas navchannya poznajomivsya z kiyankoyu Yevgeniyeyu Zhuk kotra stala jogo druzhinoyu Pislya zakinchennya navchannya vidmovivsya vid roboti v Kiyevi ta virushiv do Luganska de vikladav u Pid chas nimecko radyanskoyi vijni uchilishe evakuvali do Stalingradskoyi oblasti U evakuaciyi malyuvav plakati karikaturi spivpracyuvav z Viknami TARS Buv napravlenij do shkoli oficeriv de z yasuvalosya sho jogo batko nimec za pohodzhennyam she j vorog narodu buv zasudzhenij na 10 rokiv tabirnih robit Pislya cogo pracyuvav u Kemerovskij oblasti na shahti v Osinnikah de ne perestavav tvoriti jogo roboti eksponuvalisya nagorodzhenij medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv 1945 roku povernuvsya do Luganska prodovzhiv vikladati u Luganskomu hudozhnomu uchilishi Buv zasnovnikom na Donbasi viddilennya Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini yake j ocholiv dovgij chas pracyuvav golovoyu Voroshilovgradskogo viddilennya U 1957 roci vistupiv delegatom 1 go z yizdu hudozhnikiv SRSR Obiravsya deputatom Luganskoyi miskoyi radi Zhiv u Lugansku v budinku na ploshi Geroyiv Vitchiznyanoyi vijni 7 kvartira 111 Pomer u Lugansku 7 grudnya 1996 roku TvorchistPracyuvav v galuzi stankovogo zhivopisu stvoryuvav zhanovi kartini pejzazhi Sered robit Polonenih vedut 1943 Bezrobitni Starij Donbas 1957 u spivavtorstvi z Mojseyem Volshtejnom Tut shahti komsomolskij buti 1960 u spivavtorstvi z Mojseyem Volshtejnom V aralskij ekspediciyi 1961 u spivavtorstvi z Mojseyem Volshtejnom Z pisneyu pro Batkivshinu 1965 u spivavtorstvi z Mojseyem Volshtejnom U Gorkah 1969 u spivavtorstvi z Mojseyem Volshtejnom triptih Hlib 1971 u spivavtorstvi z Mojseyem Volshtejnom Brav uchast u respublikanskih ta vsesoyuznih vistavkah z 1947 roku zagalom ponad 50 zahodiv Personalna vistavka vidbulasya u Voroshilovgradi u 1969 roci Roboti hudozhnika zberigayutsya u muzeyah ta privatnih zbirkah Ukrayini i Rosiyi VshancuvannyaU kinci 1990 h rokiv u Lugansku sinom hudozhnika Volodimirom Oleksandrovichem vidkrito PrimitkiFilbert Aleksandr Aleksandrovich Luganskaya Respublikanskaya universalnaya nauchnaya biblioteka imeni M Gorkogo ros LiteraturaFilbert Oleksandr Oleksandrovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 481 Filbert Oleksandr Oleksandrovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 239