Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анна Павлівна Філософова рос Анна Павловна Философова уроджена Дягілєва 5 серпня 1837 17 березня 1912 російська філантро

Філософова Анна Павлівна

Філософова Анна Павлівна

Анна Павлівна Філософова (рос. Анна Павловна Философова; уроджена Дягілєва; 5 серпня 1837 — 17 березня 1912) — російська філантропка і феміністка.

Філософова Анна Павлівна
image
Народилася5 (17) серпня 1837
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2]
Померла17 (30) березня 1912 (74 роки) або 16 (29) березня 1912[1] (74 роки)
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2]
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьактивістка за права жінок, філантропка
Галузьфемінізм
Знання мовросійська[3]
ПартіяКонституційно-демократична партія
Рідd
Батькоd
МатиQ123150478?
У шлюбі зd
Дітиd

Біографія

Раннє життя

image
Філософова близько 1880 року

Філософова народилася в заможній дворянській родині в Санкт-Петербурзі. Її батько Павло Дягілєв був чиновником міністерства фінансів, який у 1850 році вийшов на пенсію і почав займатися бізнесом. У 1855 році він став фанатично релігійним, і відповідальність за сімейний бізнес перейшла на матір Анни. Анна була наймолодшою з дев'яти дітей. Освіту здобула вдома, за звичаєм аристократичних родин того часу. У 1855 році вона вийшла заміж за Володимира Дмитровича Філософова, могутнього чиновника міністерства війни та оборони. У Анни було шестеро дітей, найвідомішим з них став письменник Дмитро Філософов.

Чоловік Анни походив з кріпацької родини, і після їхнього шлюбу вона часто відвідувала маєток Філософових у Бежаницях. Батько Філософова був тираном, і спосіб життя в маєтку сильно вплинув на Анну. Саме тут вона вперше почала замислюватися над соціальними проблемами, а особливо про тяжке становище незаможних селян і кріпаків. Її перша філантропічна діяльність стосувалась забезпечення бідних їжею та ліками. Приблизно в цей час вона познайомилася з Марією Трубніковою, жінкою, яка цікавилася соціальними змінами, вона подарувала Анні книги з жіночих питань. Анна сказала про Марію, що вона «ангел, ніжний і терплячий. Вона розвивала мене, читала зі мною. Це було важко, бо я нічого не знала».

Кар'єра

У 1860 році Анна, Марія та їхня подруга Надія Стасова заснували «Товариство дешевого житла та іншої допомоги жителям Санкт-Петербурга» на основі нового філантропічного методу. Філософова вважала, що замість того, щоб давати бідним грошову допомогу, краще їх навчати і виховати, щоб вони могли самостійно заробляти на життя. Вони надали дешеве житло для бідних жінок і швейні роботи на місцевих підприємствах. Товариство придбало власну будівлю, отримало великий підряд на швейні роботи від військових. Анна та її друзі заснували кілька товариств, серед яких «Товариство організації праці для жінок» та «Жіноча видавнича артіль».

Після Кримської війни Росія запровадила великі реформи в системі освіти і, відкриваючи університети для неблагородних чоловіків, також заснувала 131 школу для дівчат, з яких 37 давали вищу освіту. Філософова була засновницею одного з модних на той час літературних дискусійних гуртків разом з Трубніковою та Стасовою: Трубнікова, дочка одного з учасників повстання декабристів, була подругою Жозефіни Батлер і знайома з Західна феміністична література.

Найамбітнішим починанням Анни та її однодумців було просування освіти для жінок. У 1867 році вони надіслали петицію з чотирма сотнями підписів до царя Олександра II з проханням дозволити відкрити перші жіночі курси вищої освіти в Санкт-Петербурзькому державному університеті. З боку консерваторів був сильний опір вступу жінок до університету, і їх не підтримав міністр освіти Дмитро Толстой. Толстой дозволив жінкам почати відвідувати лекції професорів університету, часто безкоштовно. У 1871 році ці неформальні курси отримали назву «Володимирський», за назвою училища, де вони проводилися. Реакція на курси з боку суспільства вищого класу була однозначно негативною. Багато студенток виїхали за кордон для завершення навчання. У 1875 році курси були закриті. У 1876 році Анна змогла отримати офіційний дозвіл на відкриття першого російського жіночого університету, відомого як Бестужевські курси на честь їх номінального засновника Костянтина Бестужева-Рюміна.

Пізніше життя

Анна була відома своєю добротою і щедрістю, до неї часто зверталися за допомогою сім’ї засуджених і засланих революціонерів. Її симпатії до революціонерів були непопулярні серед російських чиновників. У 1879 році вона була вислана за кордон за надання допомоги революційним організаціям, отримала дозвіл повернутися лише в 1881 році. Після вбивства царя в 1881 році Анна, тепер відома своїми революційними симпатіями, не знайшла прихильників та прихильниць для подальших соціальних проектів. Було ослаблено й службове становище її чоловіка, тож сім’я була змушена жити скромніше.

image
Портрет Філософової пензля Михайла Брянського, 1876 р.

Анна повернулася до громадського життя наприкінці 1880-х і на початку 1890-х років, коли почала надавати допомогу голодуючим в Поволжі. У 1892 р. вступила до «Санкт-Петербурзького комітету пропаганди грамотності». У 1895 році вона заснувала та очолювала «Благодійну асоціацію російських жінок», феміністичну організацію, яка була офіційно названа благодійною організацією, оскільки всі форми політичної діяльності були заборонені. Того ж року в Росії було засновано жіночий медичний університет, а в 1904 році курси жіночих університетів знову були дозволені за межами столиці. У зв'язку з цим Філософова була відзначена царем за роботу в «Товаристві фінансів освітніх курсів для жінок». У 1905 році російські університети були відкриті для жінок, і курси жіночих університетів більше не були потрібні. Того ж року чоловікам було надано виборче право та дозволена політична діяльність, після чого жіноча група представила свою першу вимогу щодо виборчого права для жінок.

Анна була обрана головою Міжнародної ради жінок у 1899 році. Вона брала участь у Російській революції 1905 року, приєднавшись до Конституційно-демократичної партії і врешті виступила головою першого російського жіночого конгресу в 1908 році. Цілі Анни об’єднати російських жінок були невдалими, в основному через кількість фракцій всередині руху. Після з'їзду Анна та деякі її однодумці отримали недоброзичливі листи від ультраконсервативного депутата Думи Володимира Пурішкевича. Анна оприлюднила лист і подала на Пурішкевича до суду, де його засудили до місяця арешту.

У 1908 році Анна приєдналася до Російського теософського товариства, у створенні якого вона допомогла. У 1911 році в Росії відзначали п'ятдесятий ювілей громадської діяльності Анни, що представляла прогрес і досягнення жіночого руху в Росії. Участь у ювілеї взяли понад сто жіночих організацій, які виступили зі зверненнями. Її також вшанували депутати Думи в Маріїнському палаці. Вона померла в Санкт-Петербурзі, і на її похороні були присутні тисячі людей.

Примітки

  1. http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=9753
  2. Философова Анна Павловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Saint Petersburg Encyclopedia. Процитовано 27 листопада 2011.[недоступне посилання з 01.07.2017]
  5. Worobec, Christine (2009). The Human Tradition in Imperial Russia. Rowman & Littlefield. с. 74. ISBN . Процитовано 27 листопада 2011.
  6. de Haan, Francisca; Daskalova, Krasimira; Loutfi, Anna (2006). Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe: 19th and 20th Centuries. Central European University Press. с. 135—138. ISBN . Процитовано 27 листопада 2011.
  7. Noonan, Norma (2000). Encyclopedia of Russian Women's Movements. Greenwood Publishing Group. с. 84. ISBN . Процитовано 27 листопада 2011.
  8. Engel, Barbara (2000). Mothers and Daughters: Women of the Intelligentsia in Nineteenth-Century Russia. Northwestern University Press. с. 59—61. ISBN . Процитовано 27 листопада 2011.
  9. Johanson, Christine (1987). Women's Struggle for Higher Education in Russia, 1855-1900. McGill-Queen's Press. с. 36. ISBN . Процитовано 27 листопада 2011.
  10. Taruskin, Richard (1996). Stravinsky and the Russian Traditions: A Biography of the Works Through Mavra, Volume 1. Oxford University Press. с. 428. ISBN . Процитовано 27 листопада 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anna Pavlivna Filosofova ros Anna Pavlovna Filosofova urodzhena Dyagilyeva 5 serpnya 1837 17 bereznya 1912 rosijska filantropka i feministka Filosofova Anna PavlivnaNarodilasya5 17 serpnya 1837 Sankt Peterburg Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 2 Pomerla17 30 bereznya 1912 74 roki abo 16 29 bereznya 1912 1 74 roki Sankt Peterburg Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 2 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistaktivistka za prava zhinok filantropkaGaluzfeminizmZnannya movrosijska 3 PartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaRiddBatkodMatiQ123150478 U shlyubi zdDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRannye zhittya Filosofova blizko 1880 roku Filosofova narodilasya v zamozhnij dvoryanskij rodini v Sankt Peterburzi Yiyi batko Pavlo Dyagilyev buv chinovnikom ministerstva finansiv yakij u 1850 roci vijshov na pensiyu i pochav zajmatisya biznesom U 1855 roci vin stav fanatichno religijnim i vidpovidalnist za simejnij biznes perejshla na matir Anni Anna bula najmolodshoyu z dev yati ditej Osvitu zdobula vdoma za zvichayem aristokratichnih rodin togo chasu U 1855 roci vona vijshla zamizh za Volodimira Dmitrovicha Filosofova mogutnogo chinovnika ministerstva vijni ta oboroni U Anni bulo shestero ditej najvidomishim z nih stav pismennik Dmitro Filosofov Cholovik Anni pohodiv z kripackoyi rodini i pislya yihnogo shlyubu vona chasto vidviduvala mayetok Filosofovih u Bezhanicyah Batko Filosofova buv tiranom i sposib zhittya v mayetku silno vplinuv na Annu Same tut vona vpershe pochala zamislyuvatisya nad socialnimi problemami a osoblivo pro tyazhke stanovishe nezamozhnih selyan i kripakiv Yiyi persha filantropichna diyalnist stosuvalas zabezpechennya bidnih yizheyu ta likami Priblizno v cej chas vona poznajomilasya z Mariyeyu Trubnikovoyu zhinkoyu yaka cikavilasya socialnimi zminami vona podaruvala Anni knigi z zhinochih pitan Anna skazala pro Mariyu sho vona angel nizhnij i terplyachij Vona rozvivala mene chitala zi mnoyu Ce bulo vazhko bo ya nichogo ne znala Kar yera U 1860 roci Anna Mariya ta yihnya podruga Nadiya Stasova zasnuvali Tovaristvo deshevogo zhitla ta inshoyi dopomogi zhitelyam Sankt Peterburga na osnovi novogo filantropichnogo metodu Filosofova vvazhala sho zamist togo shob davati bidnim groshovu dopomogu krashe yih navchati i vihovati shob voni mogli samostijno zaroblyati na zhittya Voni nadali desheve zhitlo dlya bidnih zhinok i shvejni roboti na miscevih pidpriyemstvah Tovaristvo pridbalo vlasnu budivlyu otrimalo velikij pidryad na shvejni roboti vid vijskovih Anna ta yiyi druzi zasnuvali kilka tovaristv sered yakih Tovaristvo organizaciyi praci dlya zhinok ta Zhinocha vidavnicha artil Pislya Krimskoyi vijni Rosiya zaprovadila veliki reformi v sistemi osviti i vidkrivayuchi universiteti dlya neblagorodnih cholovikiv takozh zasnuvala 131 shkolu dlya divchat z yakih 37 davali vishu osvitu Filosofova bula zasnovniceyu odnogo z modnih na toj chas literaturnih diskusijnih gurtkiv razom z Trubnikovoyu ta Stasovoyu Trubnikova dochka odnogo z uchasnikiv povstannya dekabristiv bula podrugoyu Zhozefini Batler i znajoma z Zahidna feministichna literatura Najambitnishim pochinannyam Anni ta yiyi odnodumciv bulo prosuvannya osviti dlya zhinok U 1867 roci voni nadislali peticiyu z chotirma sotnyami pidpisiv do carya Oleksandra II z prohannyam dozvoliti vidkriti pershi zhinochi kursi vishoyi osviti v Sankt Peterburzkomu derzhavnomu universiteti Z boku konservatoriv buv silnij opir vstupu zhinok do universitetu i yih ne pidtrimav ministr osviti Dmitro Tolstoj Tolstoj dozvoliv zhinkam pochati vidviduvati lekciyi profesoriv universitetu chasto bezkoshtovno U 1871 roci ci neformalni kursi otrimali nazvu Volodimirskij za nazvoyu uchilisha de voni provodilisya Reakciya na kursi z boku suspilstva vishogo klasu bula odnoznachno negativnoyu Bagato studentok viyihali za kordon dlya zavershennya navchannya U 1875 roci kursi buli zakriti U 1876 roci Anna zmogla otrimati oficijnij dozvil na vidkrittya pershogo rosijskogo zhinochogo universitetu vidomogo yak Bestuzhevski kursi na chest yih nominalnogo zasnovnika Kostyantina Bestuzheva Ryumina Piznishe zhittya Anna bula vidoma svoyeyu dobrotoyu i shedristyu do neyi chasto zvertalisya za dopomogoyu sim yi zasudzhenih i zaslanih revolyucioneriv Yiyi simpatiyi do revolyucioneriv buli nepopulyarni sered rosijskih chinovnikiv U 1879 roci vona bula vislana za kordon za nadannya dopomogi revolyucijnim organizaciyam otrimala dozvil povernutisya lishe v 1881 roci Pislya vbivstva carya v 1881 roci Anna teper vidoma svoyimi revolyucijnimi simpatiyami ne znajshla prihilnikiv ta prihilnic dlya podalshih socialnih proektiv Bulo oslableno j sluzhbove stanovishe yiyi cholovika tozh sim ya bula zmushena zhiti skromnishe Portret Filosofovoyi penzlya Mihajla Bryanskogo 1876 r Anna povernulasya do gromadskogo zhittya naprikinci 1880 h i na pochatku 1890 h rokiv koli pochala nadavati dopomogu goloduyuchim v Povolzhi U 1892 r vstupila do Sankt Peterburzkogo komitetu propagandi gramotnosti U 1895 roci vona zasnuvala ta ocholyuvala Blagodijnu asociaciyu rosijskih zhinok feministichnu organizaciyu yaka bula oficijno nazvana blagodijnoyu organizaciyeyu oskilki vsi formi politichnoyi diyalnosti buli zaboroneni Togo zh roku v Rosiyi bulo zasnovano zhinochij medichnij universitet a v 1904 roci kursi zhinochih universitetiv znovu buli dozvoleni za mezhami stolici U zv yazku z cim Filosofova bula vidznachena carem za robotu v Tovaristvi finansiv osvitnih kursiv dlya zhinok U 1905 roci rosijski universiteti buli vidkriti dlya zhinok i kursi zhinochih universitetiv bilshe ne buli potribni Togo zh roku cholovikam bulo nadano viborche pravo ta dozvolena politichna diyalnist pislya chogo zhinocha grupa predstavila svoyu pershu vimogu shodo viborchogo prava dlya zhinok Anna bula obrana golovoyu Mizhnarodnoyi radi zhinok u 1899 roci Vona brala uchast u Rosijskij revolyuciyi 1905 roku priyednavshis do Konstitucijno demokratichnoyi partiyi i vreshti vistupila golovoyu pershogo rosijskogo zhinochogo kongresu v 1908 roci Cili Anni ob yednati rosijskih zhinok buli nevdalimi v osnovnomu cherez kilkist frakcij vseredini ruhu Pislya z yizdu Anna ta deyaki yiyi odnodumci otrimali nedobrozichlivi listi vid ultrakonservativnogo deputata Dumi Volodimira Purishkevicha Anna oprilyudnila list i podala na Purishkevicha do sudu de jogo zasudili do misyacya areshtu U 1908 roci Anna priyednalasya do Rosijskogo teosofskogo tovaristva u stvorenni yakogo vona dopomogla U 1911 roci v Rosiyi vidznachali p yatdesyatij yuvilej gromadskoyi diyalnosti Anni sho predstavlyala progres i dosyagnennya zhinochogo ruhu v Rosiyi Uchast u yuvileyi vzyali ponad sto zhinochih organizacij yaki vistupili zi zvernennyami Yiyi takozh vshanuvali deputati Dumi v Mariyinskomu palaci Vona pomerla v Sankt Peterburzi i na yiyi pohoroni buli prisutni tisyachi lyudej Primitkihttp www fembio org biographie php frau frauendatenbank fem id 9753 Filosofova Anna Pavlovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Saint Petersburg Encyclopedia Procitovano 27 listopada 2011 nedostupne posilannya z 01 07 2017 Worobec Christine 2009 The Human Tradition in Imperial Russia Rowman amp Littlefield s 74 ISBN 978 0 7425 3737 8 Procitovano 27 listopada 2011 de Haan Francisca Daskalova Krasimira Loutfi Anna 2006 Biographical Dictionary of Women s Movements and Feminisms in Central Eastern and South Eastern Europe 19th and 20th Centuries Central European University Press s 135 138 ISBN 963 7326 39 1 Procitovano 27 listopada 2011 Noonan Norma 2000 Encyclopedia of Russian Women s Movements Greenwood Publishing Group s 84 ISBN 0 313 30438 6 Procitovano 27 listopada 2011 Engel Barbara 2000 Mothers and Daughters Women of the Intelligentsia in Nineteenth Century Russia Northwestern University Press s 59 61 ISBN 9780810117402 Procitovano 27 listopada 2011 Johanson Christine 1987 Women s Struggle for Higher Education in Russia 1855 1900 McGill Queen s Press s 36 ISBN 0 7735 0565 2 Procitovano 27 listopada 2011 Taruskin Richard 1996 Stravinsky and the Russian Traditions A Biography of the Works Through Mavra Volume 1 Oxford University Press s 428 ISBN 0 19 816250 2 Procitovano 27 listopada 2011

Дата публікації:
Топ