Карл Фукс (нім. Karl Friedrich Fuchs; 6 (17) вересня 1776, Ґерборн, Нассауське князівство — 24 квітня (6 травня) 1846) — німецький лікар та етнограф, нумізмат, дослідник фіно-угорських народів Надволжя (зокрема, ерзян).
Карл Фукс | |||
---|---|---|---|
нім. Karl Friedrich Fuchs | |||
Народився | 6 (17) вересня 1776 або 17 (28) вересня 1776[1] Герборн | ||
Помер | 24 квітня (6 травня) 1846[1] (69 років) Казань | ||
Країна | Німеччина Російська імперія | ||
Діяльність | ботанік, лікар, нумізмат | ||
Alma mater | , Геттінгенський університет | ||
Галузь | археологія, етнографія, ботаніка, медицина | ||
Заклад | Казанський імператорський університет | ||
Вчене звання | професор | ||
Науковий ступінь | доктор медицини | ||
Науковий керівник | Блуменбах Й. Ф., Ліхтенберг Г. К. | ||
Відомі учні | Лобачевський М. І., Аксаков С. Т., Симонов І. М., | ||
Аспіранти, докторанти | Q16706120? | ||
Відомий завдяки: | засновник музею Казанського університету та | ||
Батько | d | ||
У шлюбі з | d | ||
Нагороди | |||
Карл Фукс у Вікісховищі |
Крім того, ботанік та археолог. Ректор Казанського університету (1823—1827) (Татарстан).
Життєпис
Народився у багатодітній родині богослова Йогана Фукса. Навчався у Ґеттінґені, закінчив Марбурзький університет. 1800 завербувався військовим лікарем до армії Російської імперії, але не затримується на цій роботі та вирушає у ботанічні експедиції на Поволжя, зокрема Татарстан (переважно у місті Казань). 1823 став ректором Казанського університету, підготувавши прекрасну базу вивчення природничих наук для свого наступника — Миколи Лобачевського.
Автор записок про ерзянські, чуваські, марійські громади східної Європи. Окремо про ерзян Татарстана він написав розвідку для Журналу Міністерства внутрішніх справ (1839). Важливу роль у фіно-угрознавстві посідає його монографія «Записки о чувашах и черемисах» (1834).
Сучасна татарська наука відносять професора Фукса до найбільших вчених, що професійно писали про їх народ, суспільство та країну у XIX століття.
Завдяки літературному салону, який організувала його дружина, Фукс став добрим знайомим фінського вченого М. Кастрена та московського літератора Олександра Пушкіна.
Праці
- Prodromus florae Rossicae Cisuralensis. [до 1805 года]
- (рос.)Заметки медико-топографические // Казанские Известия. — 1812. — № 5, 9, 14, 19 и 22.
- Museum Orientale Fuchsianum, Casani. — Казань, 1815—1817. [собрание отдельных таблиц, литографий в Казани]
- (рос.)Краткое описание российских монет, находящихся в минц-кабинете доктора и профессора Фукса [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]. — Казань: Университетская типография, 1819.
- (рос.)Краткая история города Казани. — Казань, 1822. [Первые отрывки в «Казанских Известиях», 1817, № 67, 68 и сл.; переиздана в 1905 году]
- (рос.)О политическом состоянии золотого промысла по хребту Уральских гор // Казанский Вестник. — 1824. — № 1. [О болезнях горных и заводских работников на Уральских заводах]
- (рос.)Об Уральских золотосодержащих песках // Казанский Вестник. — 1824.
- (рос.)Уральские леса // Казанский Вестник. — 1824.
- (рос.)О городе Екатеринбурге // Казанский Вестник. — 1824.
- (рос.)Поездка из Казани в Нижегородскую губернию // Казанский Вестник. — 1828.
- (рос.)Замечания о холере, свирепствовавшей в городе Казани в течение сентября и октября месяцев 1830 года // Казанский Вестник. — 1830. — апрель.
- (рос.)Путешествие по Башкирскому Уралу // Казанский Вестник. — 1832. — кн. VIII и IX.
- (рос.)Поездки из Казани в Чебоксары, письма А. А. и К. Ф. Фукс // Заволжский Муравей. — 1834. — т.I и II. [Эта статья вошла впоследствии в «Записки о чувашах и черемисах» А. А. Фукс]
- (рос.)Сказание казанского купца Л. Ф. Крупеникова о пребывании Пугачёва в Казани // Казанские Губернские Ведомости. — 1843. — № 51. [Предварительно помещалось в виде отдельных статей в «Казанских Известиях» за 1814—1815 года и в «Заволжском Муравье» за 1834 год]
- (рос.)Поездка из Казани к мордве Казанской губернии // Журнал Министерства внутренних дел. — 1839. — № 10.
- (рос.)Сказания старожилов о пребывании Пугачева в Казани и о состоянии ее в то время: Материалы для истории Пугачевского бунта и истории Казани, собр. К. Ф. Фуксом[недоступне посилання з квітня 2019]. — Казань: типография Губернского правления, 1843. — 20 с.
- (рос.)Казанские татары, в статистическом и этнографическом отношениях. Сочинение действительного статского советника К. Фукса[недоступне посилання з квітня 2019]. — Казань: Университетская типография, 1844. — 131 с.
- (рос.)Краткая история города Казани. Казань, 1905. Репринтное воспроизведение с приложением Предисловия Н. Ф. Катанова к изданию 1914 г. — Казань, 1991. — 210 с.
- (рос.)Казанские татары. — М.:Книга по Требованию, 2011. — 133 с. — .
Примітки
- Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. —
- Бобров Е. А. А. С. Пушкинъ въ Казани. // Пушкин и его современники: Материалы и исследования — Комиссия для издания сочинений Пушкина при Отделении русского языка и словесности Императорской академии наук, 1905. — Т. 3. — С. 42.
- Бобров Е. А. А. С. Пушкинъ въ Казани. // Пушкин и его современники: Материалы и исследования — Комиссия для издания сочинений Пушкина при Отделении русского языка и словесности Императорской академии наук, 1905. — Т. 3. — С. 27, 40, 42.
- Ректоры Казанского университета. Офіційний сайт Казанського федерального університету. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 16.01.2021.
Посилання
- Карл Фукс (1776—1846) [Архівовано 1 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Офіційний портал мерії Казані.
- Карл Фукс в Казани [Архівовано 25 грудня 2008 у Wayback Machine.] // Сайт Казанського федерального університету.
- Виртуальный музей Карла Фукса // Сайт АНО «Німецький дім Республіки Татарстан».
- Фукс Карл Федорович[недоступне посилання з квітня 2019] // Вікі-проект «Енциклопедія Казані».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fuks Karl Fuks nim Karl Friedrich Fuchs 6 17 veresnya 1776 Gerborn Nassauske knyazivstvo 24 kvitnya 6 travnya 1846 nimeckij likar ta etnograf numizmat doslidnik fino ugorskih narodiv Nadvolzhya zokrema erzyan Karl Fuksnim Karl Friedrich FuchsNarodivsya6 17 veresnya 1776 abo 17 28 veresnya 1776 1 GerbornPomer24 kvitnya 6 travnya 1846 2 1 69 rokiv KazanKrayina Nimechchina Rosijska imperiyaDiyalnistbotanik likar numizmatAlma materGernbornska akademiya Gettingenskij universitetGaluzarheologiya etnografiya botanika medicinaZakladKazanskij imperatorskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor mediciniNaukovij kerivnikBlumenbah J F Lihtenberg G K Vidomi uchniLobachevskij M I Aksakov S T Simonov I M Panayev V I Aspiranti doktorantiQ16706120 Vidomij zavdyaki zasnovnik muzeyu Kazanskogo universitetu ta Kazanskogo zoobotanichnogo saduBatkoJohann Friedrich FuchsdU shlyubi zAlexandra Fuchsd 3 NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Karl Fuks u Vikishovishi Krim togo botanik ta arheolog Rektor Kazanskogo universitetu 4 1823 1827 Tatarstan Zmist 1 Zhittyepis 2 Praci 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepisred Narodivsya u bagatoditnij rodini bogoslova Jogana Fuksa Navchavsya u Gettingeni zakinchiv Marburzkij universitet 1800 zaverbuvavsya vijskovim likarem do armiyi Rosijskoyi imperiyi ale ne zatrimuyetsya na cij roboti ta virushaye u botanichni ekspediciyi na Povolzhya zokrema Tatarstan perevazhno u misti Kazan 1823 stav rektorom Kazanskogo universitetu pidgotuvavshi prekrasnu bazu vivchennya prirodnichih nauk dlya svogo nastupnika Mikoli Lobachevskogo Avtor zapisok pro erzyanski chuvaski marijski gromadi shidnoyi Yevropi Okremo pro erzyan Tatarstana vin napisav rozvidku dlya Zhurnalu Ministerstva vnutrishnih sprav 1839 Vazhlivu rol u fino ugroznavstvi posidaye jogo monografiya Zapiski o chuvashah i cheremisah 1834 Suchasna tatarska nauka vidnosyat profesora Fuksa do najbilshih vchenih sho profesijno pisali pro yih narod suspilstvo ta krayinu u XIX stolittya Zavdyaki literaturnomu salonu yakij organizuvala jogo druzhina Fuks stav dobrim znajomim finskogo vchenogo M Kastrena ta moskovskogo literatora Oleksandra Pushkina Pracired Prodromus florae Rossicae Cisuralensis do 1805 goda ros Zametki mediko topograficheskie Kazanskie Izvestiya 1812 5 9 14 19 i 22 Museum Orientale Fuchsianum Casani Kazan 1815 1817 sobranie otdelnyh tablic litografij v Kazani ros Kratkoe opisanie rossijskih monet nahodyashihsya v minc kabinete doktora i professora Fuksa Arhivovano 26 serpnya 2011 u Wayback Machine Kazan Universitetskaya tipografiya 1819 ros Kratkaya istoriya goroda Kazani Kazan 1822 Pervye otryvki v Kazanskih Izvestiyah 1817 67 68 i sl pereizdana v 1905 godu ros O politicheskom sostoyanii zolotogo promysla po hrebtu Uralskih gor Kazanskij Vestnik 1824 1 O boleznyah gornyh i zavodskih rabotnikov na Uralskih zavodah ros Ob Uralskih zolotosoderzhashih peskah Kazanskij Vestnik 1824 ros Uralskie lesa Kazanskij Vestnik 1824 ros O gorode Ekaterinburge Kazanskij Vestnik 1824 ros Poezdka iz Kazani v Nizhegorodskuyu guberniyu Kazanskij Vestnik 1828 ros Zamechaniya o holere svirepstvovavshej v gorode Kazani v techenie sentyabrya i oktyabrya mesyacev 1830 goda Kazanskij Vestnik 1830 aprel ros Puteshestvie po Bashkirskomu Uralu Kazanskij Vestnik 1832 kn VIII i IX ros Poezdki iz Kazani v Cheboksary pisma A A i K F Fuks Zavolzhskij Muravej 1834 t I i II Eta statya voshla vposledstvii v Zapiski o chuvashah i cheremisah A A Fuks ros Skazanie kazanskogo kupca L F Krupenikova o prebyvanii Pugachyova v Kazani Kazanskie Gubernskie Vedomosti 1843 51 Predvaritelno pomeshalos v vide otdelnyh statej v Kazanskih Izvestiyah za 1814 1815 goda i v Zavolzhskom Murave za 1834 god ros Poezdka iz Kazani k mordve Kazanskoj gubernii Zhurnal Ministerstva vnutrennih del 1839 10 ros Skazaniya starozhilov o prebyvanii Pugacheva v Kazani i o sostoyanii ee v to vremya Materialy dlya istorii Pugachevskogo bunta i istorii Kazani sobr K F Fuksom nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kazan tipografiya Gubernskogo pravleniya 1843 20 s ros Kazanskie tatary v statisticheskom i etnograficheskom otnosheniyah Sochinenie dejstvitelnogo statskogo sovetnika K Fuksa nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kazan Universitetskaya tipografiya 1844 131 s ros Kratkaya istoriya goroda Kazani Kazan 1905 Reprintnoe vosproizvedenie s prilozheniem Predisloviya N F Katanova k izdaniyu 1914 g Kazan 1991 210 s ros Kazanskie tatary M Kniga po Trebovaniyu 2011 133 s ISBN 978 5 458 14065 2 Primitkired a b Isaev Yu N Chuvashskaya enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 2 d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Bobrov E A A S Pushkin v Kazani Pushkin i ego sovremenniki Materialy i issledovaniya Komissiya dlya izdaniya sochinenij Pushkina pri Otdelenii russkogo yazyka i slovesnosti Imperatorskoj akademii nauk 1905 T 3 S 42 d Track Q4088746d Track Q23825849d Track Q23825719d Track Q23684039 Bobrov E A A S Pushkin v Kazani Pushkin i ego sovremenniki Materialy i issledovaniya Komissiya dlya izdaniya sochinenij Pushkina pri Otdelenii russkogo yazyka i slovesnosti Imperatorskoj akademii nauk 1905 T 3 S 27 40 42 d Track Q4088746d Track Q23825849d Track Q23825719d Track Q23684039 Rektory Kazanskogo universiteta Oficijnij sajt Kazanskogo federalnogo universitetu Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 16 01 2021 Posilannyared nbsp Portal Biografiyi Karl Fuks 1776 1846 Arhivovano 1 veresnya 2009 u Wayback Machine Oficijnij portal meriyi Kazani Karl Fuks v Kazani Arhivovano 25 grudnya 2008 u Wayback Machine Sajt Kazanskogo federalnogo universitetu Virtualnyj muzej Karla Fuksa Sajt ANO Nimeckij dim Respubliki Tatarstan Fuks Karl Fedorovich nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Viki proekt Enciklopediya Kazani Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karl Fuks amp oldid 43477935