Фуе (яп. 笛, дослівно, «флейта, дудка, свисток») — сімейство японських флейт. Фуе зазвичай мають високе звучання, їх виготовляють із бамбука. Найпопулярніша фуе — сякухаті.
Фуе | |
Країна походження | Японія |
---|---|
Класифікація Горнбостеля — Закса | 421 |
Фуе у Вікісховищі |
При виконанні музики на фуе отвори у флейті закривають не подушечками пальців, а фалангами.
Історія
Предок фуе — китайська свиріль [ru]». У V столітті флейти з'явилися в Японії, поширилися в період Нара.
[ru] секти Фуке незабаром стали використовувати фуе для [ru]. Сучасні фуе можуть бути як сольним, так і оркестровим інструментом.
Класифікація
Фуе діляться на дві великі групи — поперечні і поздовжні. У поперечних отвір для губ розміщений збоку, а на поздовжніх — на кінці.
Сінобуе
Сінобуе (яп. 篠笛, флейта з сази), також такебуе (яп. 竹笛, бамбукова флейта) — поперечна флейта з високим тембром. Використовується в японському оркестрі хаясі (яп. 囃子) і під час виконання нагаута. Сякухаті — важливий інструмент у музичному супроводі постановок театрів но і кабукі. На сякухаті виконують синтоїстську музику кагура і просто народні пісні. Є два стилі виконання: ута (яп. 歌, пісенний) і хаясі (яп. 囃子, фестивальний). Флейта для виконання в стилі ута настроюється на західну нотну шкалу і може грати соло. Хаясі-сінобуе не настроюється, створює високий немелодійний звук.
Сякухаті
Назва інструмента означає «один шяку і вісім сунів» і позначає його стандарту довжину — 54,5 см. Існує понад два десятки різновидів інструмента. Найпоширенішим з них є звичайна сякухаті, що має 5 отворів.
Діапазон сякухаті починається ре першої октави, п'ять отворів на інструменті забезпечують гру у пентатонічному звукоряді. Проте використання специфічних технік, що мають назву кері або мері, сутність яких полягає у зміні кута вдування повітря, дозволяє змінювати висоту звуку в межах одного тону і більше.
Хоттіку
Хоттіку (яп. 法竹, буквально «бамбук дхарми») — фуе з бамбукового кореня. Після обробки на товстому кінці прикореневого стебла залишаються кільця. Та ж частина бамбука використовується для виготовлення сякухаті, але хоттіку не лакується, і отвір для губ залишається необробленим. Хоттіку іноді називають «дзінасі нобекан», «без дзі (яп. 磁, особлива паста з глини і лаку), в одну трубку (на відміну від сякухаті, хоттіку цільна)».
У хоттіку чотири отвори для пальців зверху і один знизу (для великого пальця). Діапазон звучання становить принаймні дві октави. Хоттіку може бути будь-якої довжини, що довший інструмент — то нижчий його тембр. Зазвичай (не завжди) хоттіку довша від сякухаті і майже завжди товстіша.
Техніка гри на хоттіку аналогічна грі на сякухаті, хоча звук хоттіку не такий чистий і рівний. Кут утагуті (яп. 歌口, дослівно «отвір для співу»), тобто, отвору для губ, у хоттіку ближче до 90°, але вибір кута залежить також від розміру бамбука. Кут утагуті і відсутність лаку надають звуку хоттіку грубий і придихальний тембр. Хоттіку використовують у [ru], «медитації подихом». Грати в жанрі (яп. 本曲), винайденому послідовниками секти Фуке, може лише виконавець високого рівня майстерності. Оскільки хоттіку не настроюється, зазвичай вона виступає соло.
Хітірікі
Хітірікі (яп. 篳篥) — невеликий (не більше 20 см) бамбуковий духовий інструмент із подвійною тростиною. Хітірікі має співучий, однак дещо гугнявий, а у верхньому регістрі — різкий тембр. Тональний діапазон — одна октава.
Комабуе
Комабуе (яп. 高麗笛, флейта Корьо) — поперечна флейта з шістьма отворами для пальців, яка використовується в японській придворній музиці гагаку і . Виготовляється з бамбука. Має довжину близько 36 см, коротша від флейти рютекі. Виготовляє комабуе історично родина Ога.
Рютекі
Рютекі (яп. 龍笛, рю:текі, «драконова флейта») — бамбукова поперечна флейта довжиною біля 40 см і діаметром 1,3 см, з сімома отворами. Використовується в гагаку. Звучання рютекі зображує драконів, що літають у небесному світлі (його зображає сьо), за якими спостерігають люди (хітірікі). Рютекі — одна з трьох флейт, на яких грають гагаку. Тембр рютекі нижчий, ніж у комабуе, але вищий, ніж у кагурабуе. У XX столітті рютекі, як і сямісен, почали використовувати в сучасній музиці.
Рютеки під час виконання тримають горизонтально.
Нокан
Нокан (яп. 能管, но:кан, дослівно «трубка театру но») — японська поперечна флейта, яку використовують для акомпанування виставам театрів но і кабукі. Її створили актор театру но (яп. 観阿弥 清次) і його син, Дзеамі Мотокійо (яп. 世阿弥 元清), в XIV столітті, коли вони реформували но, увівши в нього традиційні танці (яп. 田楽, «музика рисового поля») і саругаку (яп. 猿楽, «мавпяча музика»).
Для виготовлення нокана використовуються склеєні і перев'язані вишневою корою тріски копченого бамбука сусудаке (яп. 煤竹). При цьому поверхня бамбукового стовбура опиняється всередині, що покращує звук. Довжина нокана близько 39,1 см, середня ширина — 1,7 см. У нокані просвердлюють 7 отворів для пальців.
У нокані є «горло» (яп. 喉, нодо), отвір шириною 2-3 мм. Завдяки нодо, нокан може видавати фальцетний звук (ефект Вентурі). Також конструкція передбачає вміщення в особливий отвір овального свинцевого мундштука, обгорнутого папером.
Діапазон нокана — більш як дві октави. Висота звуку змінюється від флейти до флейти, оскільки нокани виготовляють вручну.
Кагурабуе
Найдовша з фуе, близько 45,5 см завдовжки. Використовується в жанрі .
Примітки
- Malm, William P. Traditional Japanese Music and Musical Instruments. 1959. Rev. ed. Otowa: Kodansha International, 2000.
- Tagliaferro, Linda. «Music and Nature in a Japanese Flute.» New York Times, 10 May 1998 retrieved 6 July 2008
- Tagliaferro, Linda. «Music and Nature in a Japanese Flute». New York Times, 10 May 1998, retrieved 6 July 2008
- [en], et al. «Japan.» Grove Music Online. Oxford Music Online. http://www.oxfordmusiconline.com/subscriber/article/grove/music/43335pg5
- Marett, A. Musica Asiatica Vol. 5 Published by CUP Archive, p.210
Література
- Berger D. P. The Nohkan: Its Construction and Music : ( )[англ.]. — Ethnomusicology. — University of Illinois Press, 1965. — Vol. 9, № 3. — С. 221—239.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fue yap 笛 doslivno flejta dudka svistok simejstvo yaponskih flejt Fue zazvichaj mayut visoke zvuchannya yih vigotovlyayut iz bambuka Najpopulyarnisha fue syakuhati Fue Krayina pohodzhennya Yaponiya Klasifikaciya Gornbostelya Zaksa421 Fue u Vikishovishi Pri vikonanni muziki na fue otvori u flejti zakrivayut ne podushechkami palciv a falangami IstoriyaPredok fue kitajska sviril ru U V stolitti flejti z yavilisya v Yaponiyi poshirilisya v period Nara ru sekti Fuke nezabarom stali vikoristovuvati fue dlya ru Suchasni fue mozhut buti yak solnim tak i orkestrovim instrumentom KlasifikaciyaFue dilyatsya na dvi veliki grupi poperechni i pozdovzhni U poperechnih otvir dlya gub rozmishenij zboku a na pozdovzhnih na kinci Sinobue Sinobue Sinobue yap 篠笛 flejta z sazi takozh takebue yap 竹笛 bambukova flejta poperechna flejta z visokim tembrom Vikoristovuyetsya v yaponskomu orkestri hayasi yap 囃子 i pid chas vikonannya nagauta Syakuhati vazhlivij instrument u muzichnomu suprovodi postanovok teatriv no i kabuki Na syakuhati vikonuyut sintoyistsku muziku kagura i prosto narodni pisni Ye dva stili vikonannya uta yap 歌 pisennij i hayasi yap 囃子 festivalnij Flejta dlya vikonannya v stili uta nastroyuyetsya na zahidnu notnu shkalu i mozhe grati solo Hayasi sinobue ne nastroyuyetsya stvoryuye visokij nemelodijnij zvuk Syakuhati Dokladnishe Syakuhati Nazva instrumenta oznachaye odin shyaku i visim suniv i poznachaye jogo standartu dovzhinu 54 5 sm Isnuye ponad dva desyatki riznovidiv instrumenta Najposhirenishim z nih ye zvichajna syakuhati sho maye 5 otvoriv Diapazon syakuhati pochinayetsya re pershoyi oktavi p yat otvoriv na instrumenti zabezpechuyut gru u pentatonichnomu zvukoryadi Prote vikoristannya specifichnih tehnik sho mayut nazvu keri abo meri sutnist yakih polyagaye u zmini kuta vduvannya povitrya dozvolyaye zminyuvati visotu zvuku v mezhah odnogo tonu i bilshe Hottiku Neobroblenij otvir dlya gub Hottiku yap 法竹 bukvalno bambuk dharmi fue z bambukovogo korenya Pislya obrobki na tovstomu kinci prikorenevogo stebla zalishayutsya kilcya Ta zh chastina bambuka vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya syakuhati ale hottiku ne lakuyetsya i otvir dlya gub zalishayetsya neobroblenim Hottiku inodi nazivayut dzinasi nobekan bez dzi yap 磁 osobliva pasta z glini i laku v odnu trubku na vidminu vid syakuhati hottiku cilna U hottiku chotiri otvori dlya palciv zverhu i odin znizu dlya velikogo palcya Diapazon zvuchannya stanovit prinajmni dvi oktavi Hottiku mozhe buti bud yakoyi dovzhini sho dovshij instrument to nizhchij jogo tembr Zazvichaj ne zavzhdi hottiku dovsha vid syakuhati i majzhe zavzhdi tovstisha Tehnika gri na hottiku analogichna gri na syakuhati hocha zvuk hottiku ne takij chistij i rivnij Kut utaguti yap 歌口 doslivno otvir dlya spivu tobto otvoru dlya gub u hottiku blizhche do 90 ale vibir kuta zalezhit takozh vid rozmiru bambuka Kut utaguti i vidsutnist laku nadayut zvuku hottiku grubij i pridihalnij tembr Hottiku vikoristovuyut u ru meditaciyi podihom Grati v zhanri yap 本曲 vinajdenomu poslidovnikami sekti Fuke mozhe lishe vikonavec visokogo rivnya majsternosti Oskilki hottiku ne nastroyuyetsya zazvichaj vona vistupaye solo Hitiriki Dokladnishe Hitiriki Hitiriki yap 篳篥 nevelikij ne bilshe 20 sm bambukovij duhovij instrument iz podvijnoyu trostinoyu Hitiriki maye spivuchij odnak desho gugnyavij a u verhnomu registri rizkij tembr Tonalnij diapazon odna oktava Komabue Komabue yap 高麗笛 flejta Koro poperechna flejta z shistma otvorami dlya palciv yaka vikoristovuyetsya v yaponskij pridvornij muzici gagaku i Vigotovlyayetsya z bambuka Maye dovzhinu blizko 36 sm korotsha vid flejti ryuteki Vigotovlyaye komabue istorichno rodina Oga Ryuteki Ryuteki Ryuteki yap 龍笛 ryu teki drakonova flejta bambukova poperechna flejta dovzhinoyu bilya 40 sm i diametrom 1 3 sm z simoma otvorami Vikoristovuyetsya v gagaku Zvuchannya ryuteki zobrazhuye drakoniv sho litayut u nebesnomu svitli jogo zobrazhaye so za yakimi sposterigayut lyudi hitiriki Ryuteki odna z troh flejt na yakih grayut gagaku Tembr ryuteki nizhchij nizh u komabue ale vishij nizh u kagurabue U XX stolitti ryuteki yak i syamisen pochali vikoristovuvati v suchasnij muzici Ryuteki pid chas vikonannya trimayut gorizontalno Nokan Lakovanij nokan Nokan yap 能管 no kan doslivno trubka teatru no yaponska poperechna flejta yaku vikoristovuyut dlya akompanuvannya vistavam teatriv no i kabuki Yiyi stvorili aktor teatru no yap 観阿弥 清次 i jogo sin Dzeami Motokijo yap 世阿弥 元清 v XIV stolitti koli voni reformuvali no uvivshi v nogo tradicijni tanci yap 田楽 muzika risovogo polya i sarugaku yap 猿楽 mavpyacha muzika Dlya vigotovlennya nokana vikoristovuyutsya skleyeni i perev yazani vishnevoyu koroyu triski kopchenogo bambuka susudake yap 煤竹 Pri comu poverhnya bambukovogo stovbura opinyayetsya vseredini sho pokrashuye zvuk Dovzhina nokana blizko 39 1 sm serednya shirina 1 7 sm U nokani prosverdlyuyut 7 otvoriv dlya palciv U nokani ye gorlo yap 喉 nodo otvir shirinoyu 2 3 mm Zavdyaki nodo nokan mozhe vidavati falcetnij zvuk efekt Venturi Takozh konstrukciya peredbachaye vmishennya v osoblivij otvir ovalnogo svincevogo mundshtuka obgornutogo paperom Diapazon nokana bilsh yak dvi oktavi Visota zvuku zminyuyetsya vid flejti do flejti oskilki nokani vigotovlyayut vruchnu Kagurabue Najdovsha z fue blizko 45 5 sm zavdovzhki Vikoristovuyetsya v zhanri PrimitkiMalm William P Traditional Japanese Music and Musical Instruments 1959 Rev ed Otowa Kodansha International 2000 Tagliaferro Linda Music and Nature in a Japanese Flute New York Times 10 May 1998 retrieved 6 July 2008 Tagliaferro Linda Music and Nature in a Japanese Flute New York Times 10 May 1998 retrieved 6 July 2008 en et al Japan Grove Music Online Oxford Music Online http www oxfordmusiconline com subscriber article grove music 43335pg5 Marett A Musica Asiatica Vol 5 Published by CUP Archive ISBN 0 521 34071 3 p 210LiteraturaBerger D P The Nohkan Its Construction and Music angl Ethnomusicology University of Illinois Press 1965 Vol 9 3 S 221 239