Фрідріх I (нім. Friedrich I.), ( 6 листопада 1754 — 30 жовтня 1816) — герцог Вюртембергу у 1797—1803 роках під іменем Фрідріх II, курфюрст Вюртембергу у 1803—1805 роках, король Вюртембергу у 1805—1816 роках. Син попереднього герцога Вюртембергу Фрідріха II Ойгена та принцеси Фредеріки Бранденбург-Шведтської. Генерал-майор прусської армії. Генерал-губернатор Східної Фінляндії у 1782—1787 роках.
Фрідріх I | |
---|---|
нім. Friedrich I. | |
Портрет Фрідріха пензля Георга Фрідріха Ерхардта | |
1-й король Вюртембергу | |
Початок правління: | 25 грудня 1805 |
Кінець правління: | 30 жовтня 1816 |
Коронація: | 1 січня 1806 |
| |
Попередник: | не було |
Наступник: | Вільгельм I |
| |
Дата народження: | 6 листопада 1754 |
Місце народження: | Тшеб'ятув |
Дата смерті: | 30 жовтня 1816 (61 рік) |
Місце смерті: | Штутгарт[1] |
Поховання | Людвігсбурзька резиденція |
Дружина: | 1) Августа Кароліна Брауншвейг-Вольфенбюттельська 2) Шарлотта Великобританська |
Діти: | Вільгельм, Катерина, Софія, Пауль |
Династія: | Вюртемберзький дім |
Батько: | Фрідріх II Ойген |
Мати: | Фредеріка Бранденбург-Шведтська |
Нагороди: | |
Фрідріх I у Вікісховищі |
Території Вюртембергу за його правління були збільшені вдвічі.
На його честь названі міста Фрідріхсгафен та Бад-Фрідріхсгалль.
Біографія
Народився 6 листопада 1754 року у Трептові ан дер Рега. Став первістком в родині вюртемберзького принца Фрідріха Ойгена та йго дружини Фредеріки Бранденбург-Шведтської, з'явившись на світ за рік після їхнього весілля. Мав молодших братів: Людвіга, Ойгена Фрідріха, Вільгельма, Фердинанда, Карла, Александра, Генріха, та сестер: Софію Доротею, Фредеріку й Єлизавету.
У 1763—1769 роках сімейство мешкало у Трептові, після чого перебралося до графства Монбельяр. Зимовою резиденцією стало шато де Монбельяр, літньою — палац в Етюпі. Вюртембергом в той час правив старший брат Фрідріха Ойгена — Карл Ойген.
Принц виховувався в протестантському дусі. Від 1769 року навчався в Лозанні. У червні 1774 році вступив до лав прусського війська в чині оберста. У 1780 році став генералом кінноти.
У віці 25 років узяв шлюб із 15-річною принцесою Брауншвейг-Вольфенбюттеля Августою. Весілля пройшло 15 жовтня 1780 у Брауншвейзі. У подружжя народилося четверо дітей:
- Вільгельм (1781—1864) — наступний король Вюртемберга у 1816—1864 роках, був тричі одруженим, мав п'ятеро дітей;
- Катерина (1783—1835) — дружина короля Вестфалії Жерома Бонапарта, мала трьох дітей;
- Софія (1783—1784) — прожила 10 місяців;
- Пауль (1785—1852) — генерал-лейтенант російської армії, був одружений із принцесою Шарлоттою Саксен-Гільдбурггаузенською, мав п'ятеро дітей.
У 1781 році вийшов у відставку в чині генерал-майора. Наступного року супроводжував сестру Софію Доротею із чоловіком до Росії, де своєю впевненістю справив враження на Катерину II. Імператриця дарувала йому посаду генерал-губернатора Східної Фінляндії із резиденцією у Виборзі. Августа приєдналася до чоловіка. Шлюб однак не був щасливим.
Під час візиту до Санкт-Петербургу у грудні 1786 року дружина попросила захисту у імператриці, посилаючись на бісексуальність Фрідріха та його жорстоке поводження із нею. Катерина II надала жінці прихисток і наказала родичу залишити Росію. Августа померла за два роки. Тоді ж принц продав свою резиденцію Монрепо Людвігу фон Ніколаї.
Мешкав під Лозанною та в Боденхаймі. У 1790 році оселився у Людвігсбурзі, і, не зважаючи не незадоволення дядька Карла Ойгена, який в той час ще був правлячим герцогом, почав знайомитись з державними справами. У 1795 році став полковником 3-го Драгунського полку кайзерівської армії і перебував в цьому чині до 1809 року.
У травні 1795 року його батько наслідував брату на герцогському престолі, а наприкінці грудня 1797 сам пішов з життя. Фрідріх став правлячим герцогом. Перед цим він одружився вдруге із британською принцесою Шарлоттою, донькою короля Георга III. Весілля відбулося 18 травня 1797 у Сент-Джеймському палаці Лондона. У подружжя народилася єдина донька, яка померла після народження.
Фрідріх вважався властолюбним, холеричним та рішучим політиком. Перші роки його правління були відзначені запеклими конфліктами зі станами, які мали значні законні права в герцогстві.
В Людвігсбурзькому палаці багато кімнат були реконструйовані в стилі ампір.
У 1799 році активно брав участь у війні другої коаліції на боці Австрії. У 1800 році французька армія захопила Вюртемберг. Герцогське подружжя утекло до Відня і змогло повернутися лише у травні 1801 року, коли французи пішли. Згодом Фрідріх почав політику примирення з Францією. У 1801 році він віддав французам графство Монбельяр, а 20 травня 1802 уклав Паризький договор, в якому гарантувалася територіальна цілісність герцогства та компенсації за втрачені землі. Так, герцог отримав натомість Монбельяру Елльванген у 1803, низку церковних володінь та дев'ять міст. У лютому того ж року отримав титул принца-курфюрста.
Коли у 1805 році знову вибухнула війна між Австрією та Францією, спочатку намагався залишатися принаймні нейтральним, але Наполеон наніс йому раптовий візит 2 жовтня 1805 у Людвігсбурзі, і монархи мали чотиригодинну нараду з закритими дверима. В обмін на надання допомоги Бонапарту, Фрідріх отримав від останнього дозвіл на підвищення статусу Вюртемберга до королівства. Коронувався у Штутгарті 1 січня 1806 року. 12 липня королівство Вюртемберг приєдналося до Рейнської Конфедерації. Король мав виставити контингент у 12 000 вояків під французькі прапори. Окрім іншого, це принесло йому землі низки імперських князів та графів, у тому числі Гогенлое, Вальдбурга, Турн-унд-Таксісів, Лімбурга.
Військам Вюртемберга довелося битися 1806 року проти Пруссії, 1809 року проти Австрії і повстанського Форарльберга. Ціною за це став Мергентхайм і райони, залишені Баварією у Верхній Швабії та Франконії. Остаточні кордони королівства були підтверджені Віденським миром (14.10.1809), Комп'єнським договором (24.4.1810) і Державним договором з Баварією (18.5.1810): Вюртемберг збільшився більш ніж удвічі. Для встановлення внутрішньої єдності країни слугувала жорстка адміністрація за французькою моделлю. За дуже короткий час вдалося створити добре керовану державу з ефективно працюючими інститутами влади. Була скасована таємна рада, країна розділена за географічними критеріями, ліквідоване самоврядування, проведений розподіл правосуддя й адміністрації, встановлена єдність закону та рівні права віросповідання, реорганізована шкільна система. Люди, втім, були незадоволені високими податками, поліцейськими вказівками різного характеру та діяльністю цілої системи шпигунів.
Підтримка Франції технічно зробила Фрідріха ворогом Великої Британії, однак родинний зв'язок із Георгом III дав йому змогу виступати посередником між Британією та континентальними державами.
Контингент Вюртемберга числом 15000 вояків брав участь у Російській кампанії Наполеона у 1812 році. Повернулося з них кілька сотень.
У Битві народів брав участь на боці французів. 2 листопада 1813 року, в рамках Фульдського договору, перейшов на бік німецьких країн. Брав участь у Віденському конгресі, де його статус короля було підтверджено. Також за Вюртембергом були офіційно закріплені територіальні надбання, отримані під час володарювання Наполеона. Це було зумовлене тим, що Австрія була більше зацікавлена в союзі із середніми німецькими державами, такими як Вюртемберг, ніж в підтвердженні своєї традиційної ролі захисника дрібних суверенів старої імперії.
1 вересня 1815 році Вюртемберг увійшов до Німецької конфедерації, хоча Фрідріх пішов на це неохоче, оскільки даний крок обмежував його суверенитет. 11 листопада того ж року представив Конституцію, яка, однак, була відхилена ландтагом, після чого почалася боротьба за «старий добрий закон» імперських часів. Фрідріху через загальні хвилювання довелося поступитися, і він уповноважив барона фон Вангенхайма бути посередником. Це дозволило розколоти опозицію, втім, її опір посилився. Переговори безрезультатно затягнулися, коли 30 жовтня 1816 року Фрідріх раптово помер у Штутгарті.
Був похований у замковій кірсі Людвігсбургу.
Нагороди
- Великий магістр ордену Вюртемберзької корони (Королівство Вюртемберг);
- Великий магістр ордену «За військові заслуги» (Королівство Вюртемберг);
- Великий хрест ордену Почесного легіону (Франція);
- Орден Білого Орла;
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія);
- Орден Слона (Данія).
Генеалогія
Фрідріх Карл Вюртемберг-Вінненталь | Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбахська | Ансельм Франц Турн-унд-Таксіс | Марія Людовіка з Лобковіц | Філіп Вільгельм | Йоганна Шарлотта Ангальт-Дессау | Фрідріх-Вільгельм I | Софія Доротея Ганноверська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Александр | Марія Августа Турн-унд-Таксіс | Фрідріх Вільгельм Бранденбург-Шведтський | Софія Доротея Прусська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх II Ойген | Фредеріка Бранденбург-Шведтська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118703218 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Constantin von Wurzbach: Württemberg, Friedrich Wilhelm Karl König. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 58. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1889, стор. 240 [1] [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Фрідріх Вюртемберзький [2] [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Robert Uhland: Friedrich I.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, , стор. 596–598 [3] [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- Paul Friedrich von Stälin: Friedrich I. (König von Württemberg). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, стор. 56–60. [4] [Архівовано 7 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Замкова кірха Людвігсбургу [5] [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Eberhard Fritz: Schloss Ludwigsburg als Sommerresidenz. Friedrich von Württemberg und seine Hofhaltung im frühen 19. Jahrhundert. In: Ludwigsburger Geschichtsblätter 58/2004. стор. 189–236.
- Jürgen Hagel: Cannstatt und seine Geschichte. Hrsg. vom Verein Pro Alt-Cannstatt. Silberburg, Tübingen 2002.
- Ina Ulrike Paul: Württemberg 1797—1816/19. Quellen und Studien zur Entstehung des modernen württembergischen Staates (= Quellen zu den Reformen in den Rheinbundstaaten Bd. 7). München 2005.
- Paul Sauer: Der schwäbische Zar. Friedrich — Württembergs erster König. Stuttgart 1984.
Посилання
- Вюртемберзький дім [ 27 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха I [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih I nim Friedrich I 6 listopada 1754 30 zhovtnya 1816 gercog Vyurtembergu u 1797 1803 rokah pid imenem Fridrih II kurfyurst Vyurtembergu u 1803 1805 rokah korol Vyurtembergu u 1805 1816 rokah Sin poperednogo gercoga Vyurtembergu Fridriha II Ojgena ta princesi Frederiki Brandenburg Shvedtskoyi General major prusskoyi armiyi General gubernator Shidnoyi Finlyandiyi u 1782 1787 rokah Fridrih Inim Friedrich I Fridrih IPortret Fridriha penzlya Georga Fridriha Erhardta1 j korol VyurtemberguPochatok pravlinnya 25 grudnya 1805Kinec pravlinnya 30 zhovtnya 1816Koronaciya 1 sichnya 1806Poperednik ne buloNastupnik Vilgelm IData narodzhennya 6 listopada 1754 1754 11 06 Misce narodzhennya Tsheb yatuvData smerti 30 zhovtnya 1816 1816 10 30 61 rik Misce smerti Shtutgart 1 Pohovannya Lyudvigsburzka rezidenciyaDruzhina 1 Avgusta Karolina Braunshvejg Volfenbyuttelska 2 Sharlotta VelikobritanskaDiti Vilgelm Katerina Sofiya PaulDinastiya Vyurtemberzkij dimBatko Fridrih II OjgenMati Frederika Brandenburg ShvedtskaNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaFridrih I u Vikishovishi Teritoriyi Vyurtembergu za jogo pravlinnya buli zbilsheni vdvichi Na jogo chest nazvani mista Fridrihsgafen ta Bad Fridrihsgall BiografiyaNarodivsya 6 listopada 1754 roku u Treptovi an der Rega Stav pervistkom v rodini vyurtemberzkogo princa Fridriha Ojgena ta jgo druzhini Frederiki Brandenburg Shvedtskoyi z yavivshis na svit za rik pislya yihnogo vesillya Mav molodshih brativ Lyudviga Ojgena Fridriha Vilgelma Ferdinanda Karla Aleksandra Genriha ta sester Sofiyu Doroteyu Frederiku j Yelizavetu U 1763 1769 rokah simejstvo meshkalo u Treptovi pislya chogo perebralosya do grafstva Monbelyar Zimovoyu rezidenciyeyu stalo shato de Monbelyar litnoyu palac v Etyupi Vyurtembergom v toj chas praviv starshij brat Fridriha Ojgena Karl Ojgen Princ vihovuvavsya v protestantskomu dusi Vid 1769 roku navchavsya v Lozanni U chervni 1774 roci vstupiv do lav prusskogo vijska v chini obersta U 1780 roci stav generalom kinnoti U vici 25 rokiv uzyav shlyub iz 15 richnoyu princesoyu Braunshvejg Volfenbyuttelya Avgustoyu Vesillya projshlo 15 zhovtnya 1780 u Braunshvejzi U podruzhzhya narodilosya chetvero ditej Vilgelm 1781 1864 nastupnij korol Vyurtemberga u 1816 1864 rokah buv trichi odruzhenim mav p yatero ditej Katerina 1783 1835 druzhina korolya Vestfaliyi Zheroma Bonaparta mala troh ditej Sofiya 1783 1784 prozhila 10 misyaciv Paul 1785 1852 general lejtenant rosijskoyi armiyi buv odruzhenij iz princesoyu Sharlottoyu Saksen Gildburggauzenskoyu mav p yatero ditej U 1781 roci vijshov u vidstavku v chini general majora Nastupnogo roku suprovodzhuvav sestru Sofiyu Doroteyu iz cholovikom do Rosiyi de svoyeyu vpevnenistyu spraviv vrazhennya na Katerinu II Imperatricya daruvala jomu posadu general gubernatora Shidnoyi Finlyandiyi iz rezidenciyeyu u Viborzi Avgusta priyednalasya do cholovika Shlyub odnak ne buv shaslivim Pid chas vizitu do Sankt Peterburgu u grudni 1786 roku druzhina poprosila zahistu u imperatrici posilayuchis na biseksualnist Fridriha ta jogo zhorstoke povodzhennya iz neyu Katerina II nadala zhinci prihistok i nakazala rodichu zalishiti Rosiyu Avgusta pomerla za dva roki Todi zh princ prodav svoyu rezidenciyu Monrepo Lyudvigu fon Nikolayi Portret princesi Sharlotti penzlya Tomasa Gejnsboro 1782 Korolivska kolekciya Meshkav pid Lozannoyu ta v Bodenhajmi U 1790 roci oselivsya u Lyudvigsburzi i ne zvazhayuchi ne nezadovolennya dyadka Karla Ojgena yakij v toj chas she buv pravlyachim gercogom pochav znajomitis z derzhavnimi spravami U 1795 roci stav polkovnikom 3 go Dragunskogo polku kajzerivskoyi armiyi i perebuvav v comu chini do 1809 roku U travni 1795 roku jogo batko nasliduvav bratu na gercogskomu prestoli a naprikinci grudnya 1797 sam pishov z zhittya Fridrih stav pravlyachim gercogom Pered cim vin odruzhivsya vdruge iz britanskoyu princesoyu Sharlottoyu donkoyu korolya Georga III Vesillya vidbulosya 18 travnya 1797 u Sent Dzhejmskomu palaci Londona U podruzhzhya narodilasya yedina donka yaka pomerla pislya narodzhennya Fridrih vvazhavsya vlastolyubnim holerichnim ta rishuchim politikom Pershi roki jogo pravlinnya buli vidznacheni zapeklimi konfliktami zi stanami yaki mali znachni zakonni prava v gercogstvi V Lyudvigsburzkomu palaci bagato kimnat buli rekonstrujovani v stili ampir U 1799 roci aktivno brav uchast u vijni drugoyi koaliciyi na boci Avstriyi U 1800 roci francuzka armiya zahopila Vyurtemberg Gercogske podruzhzhya uteklo do Vidnya i zmoglo povernutisya lishe u travni 1801 roku koli francuzi pishli Zgodom Fridrih pochav politiku primirennya z Franciyeyu U 1801 roci vin viddav francuzam grafstvo Monbelyar a 20 travnya 1802 uklav Parizkij dogovor v yakomu garantuvalasya teritorialna cilisnist gercogstva ta kompensaciyi za vtracheni zemli Tak gercog otrimav natomist Monbelyaru Ellvangen u 1803 nizku cerkovnih volodin ta dev yat mist U lyutomu togo zh roku otrimav titul princa kurfyursta Koli u 1805 roci znovu vibuhnula vijna mizh Avstriyeyu ta Franciyeyu spochatku namagavsya zalishatisya prinajmni nejtralnim ale Napoleon nanis jomu raptovij vizit 2 zhovtnya 1805 u Lyudvigsburzi i monarhi mali chotirigodinnu naradu z zakritimi dverima V obmin na nadannya dopomogi Bonapartu Fridrih otrimav vid ostannogo dozvil na pidvishennya statusu Vyurtemberga do korolivstva Koronuvavsya u Shtutgarti 1 sichnya 1806 roku 12 lipnya korolivstvo Vyurtemberg priyednalosya do Rejnskoyi Konfederaciyi Korol mav vistaviti kontingent u 12 000 voyakiv pid francuzki prapori Okrim inshogo ce prineslo jomu zemli nizki imperskih knyaziv ta grafiv u tomu chisli Gogenloe Valdburga Turn und Taksisiv Limburga Portret Fridriha penzlya Joganna Batista Zeyele 1806 Vijskam Vyurtemberga dovelosya bitisya 1806 roku proti Prussiyi 1809 roku proti Avstriyi i povstanskogo Forarlberga Cinoyu za ce stav Mergenthajm i rajoni zalisheni Bavariyeyu u Verhnij Shvabiyi ta Frankoniyi Ostatochni kordoni korolivstva buli pidtverdzheni Videnskim mirom 14 10 1809 Komp yenskim dogovorom 24 4 1810 i Derzhavnim dogovorom z Bavariyeyu 18 5 1810 Vyurtemberg zbilshivsya bilsh nizh udvichi Dlya vstanovlennya vnutrishnoyi yednosti krayini sluguvala zhorstka administraciya za francuzkoyu modellyu Za duzhe korotkij chas vdalosya stvoriti dobre kerovanu derzhavu z efektivno pracyuyuchimi institutami vladi Bula skasovana tayemna rada krayina rozdilena za geografichnimi kriteriyami likvidovane samovryaduvannya provedenij rozpodil pravosuddya j administraciyi vstanovlena yednist zakonu ta rivni prava virospovidannya reorganizovana shkilna sistema Lyudi vtim buli nezadovoleni visokimi podatkami policejskimi vkazivkami riznogo harakteru ta diyalnistyu ciloyi sistemi shpiguniv Pidtrimka Franciyi tehnichno zrobila Fridriha vorogom Velikoyi Britaniyi odnak rodinnij zv yazok iz Georgom III dav jomu zmogu vistupati poserednikom mizh Britaniyeyu ta kontinentalnimi derzhavami Kontingent Vyurtemberga chislom 15000 voyakiv brav uchast u Rosijskij kampaniyi Napoleona u 1812 roci Povernulosya z nih kilka soten U Bitvi narodiv brav uchast na boci francuziv 2 listopada 1813 roku v ramkah Fuldskogo dogovoru perejshov na bik nimeckih krayin Brav uchast u Videnskomu kongresi de jogo status korolya bulo pidtverdzheno Takozh za Vyurtembergom buli oficijno zakripleni teritorialni nadbannya otrimani pid chas volodaryuvannya Napoleona Ce bulo zumovlene tim sho Avstriya bula bilshe zacikavlena v soyuzi iz serednimi nimeckimi derzhavami takimi yak Vyurtemberg nizh v pidtverdzhenni svoyeyi tradicijnoyi roli zahisnika dribnih suvereniv staroyi imperiyi 1 veresnya 1815 roci Vyurtemberg uvijshov do Nimeckoyi konfederaciyi hocha Fridrih pishov na ce neohoche oskilki danij krok obmezhuvav jogo suverenitet 11 listopada togo zh roku predstaviv Konstituciyu yaka odnak bula vidhilena landtagom pislya chogo pochalasya borotba za starij dobrij zakon imperskih chasiv Fridrihu cherez zagalni hvilyuvannya dovelosya postupitisya i vin upovnovazhiv barona fon Vangenhajma buti poserednikom Ce dozvolilo rozkoloti opoziciyu vtim yiyi opir posilivsya Peregovori bezrezultatno zatyagnulisya koli 30 zhovtnya 1816 roku Fridrih raptovo pomer u Shtutgarti Buv pohovanij u zamkovij kirsi Lyudvigsburgu NagorodiVelikij magistr ordenu Vyurtemberzkoyi koroni Korolivstvo Vyurtemberg Velikij magistr ordenu Za vijskovi zaslugi Korolivstvo Vyurtemberg Velikij hrest ordenu Pochesnogo legionu Franciya Orden Bilogo Orla Orden Andriya Pervozvannogo Rosijska imperiya Orden Slona Daniya GenealogiyaFridrih Karl Vyurtemberg Vinnental Eleonora Yuliana Brandenburg Ansbahska Anselm Franc Turn und Taksis Mariya Lyudovika z Lobkovic Filip Vilgelm Joganna Sharlotta Angalt Dessau Fridrih Vilgelm I Sofiya Doroteya Gannoverska Karl Aleksandr Mariya Avgusta Turn und Taksis Fridrih Vilgelm Brandenburg Shvedtskij Sofiya Doroteya Prusska Fridrih II Ojgen Frederika Brandenburg Shvedtska Fridrih PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118703218 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Constantin von Wurzbach Wurttemberg Friedrich Wilhelm Karl Konig In Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich 58 Theil Kaiserlich konigliche Hof und Staatsdruckerei Wien 1889 stor 240 1 Arhivovano 19 bereznya 2022 u Wayback Machine nim Fridrih Vyurtemberzkij 2 3 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Robert Uhland Friedrich I In Neue Deutsche Biographie Band 5 Duncker amp Humblot Berlin 1961 ISBN 3 428 00186 9 stor 596 598 3 15 chervnya 2021 u Wayback Machine nim Paul Friedrich von Stalin Friedrich I Konig von Wurttemberg In Allgemeine Deutsche Biographie Band 8 Duncker amp Humblot Leipzig 1878 stor 56 60 4 Arhivovano 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Zamkova kirha Lyudvigsburgu 5 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl LiteraturaEberhard Fritz Schloss Ludwigsburg als Sommerresidenz Friedrich von Wurttemberg und seine Hofhaltung im fruhen 19 Jahrhundert In Ludwigsburger Geschichtsblatter 58 2004 stor 189 236 Jurgen Hagel Cannstatt und seine Geschichte Hrsg vom Verein Pro Alt Cannstatt Silberburg Tubingen 2002 ISBN 978 3 87407 529 9 Ina Ulrike Paul Wurttemberg 1797 1816 19 Quellen und Studien zur Entstehung des modernen wurttembergischen Staates Quellen zu den Reformen in den Rheinbundstaaten Bd 7 Munchen 2005 Paul Sauer Der schwabische Zar Friedrich Wurttembergs erster Konig Stuttgart 1984 PosilannyaVyurtemberzkij dim 27 listopada 2019 u Wayback Machine angl Profil na Geni com 28 listopada 2019 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 28 listopada 2019 u Wayback Machine angl Genealogiya Fridriha I 29 sichnya 2015 u Wayback Machine angl