Фрідріх Ліпманн (нім. Friedrich Lippmann; 6 жовтня 1838, Прага — 2 жовтня 1903, Берлін) — німецько-австрійський історик мистецтва, директор Гравюрного кабінету в Берліні.
Фрідріх Ліпманн | |
---|---|
нім. Friedrich Lippmann | |
Народився | 6 жовтня 1838[1][2] Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[2] |
Помер | 2 жовтня 1903[1][2](64 роки) Берлін, Німецька імперія |
Країна | Долитавщина |
Діяльність | мистецтвознавець, колекціонер, музеєзнавець |
Посада | d |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
Фрідріх Ліпманн у Вікісховищі |
Біографія
Народився у Празі в родині заможного фабриканта. У дитинстві та юності не цікавився заняттями своїх однолітків, багато часу проводив з батьком та хворою старшою сестрою, супроводжував батька під час подорожей до Італії, де й пробудився його інтерес до мистецтва. Захоплювався спортом, був чудовим фехтувальником, велосипедистом, альпіністом, також займався греблею та кінним спортом.
У Празі закінчив гімназію та поступив на правничий факультет Празького університету. Оскільки в той час предмету «історія мистецтва» ще не викладали в університеті, Ліпманн збагачував свої знання в цій царині під час поїздок до Франції та Англії. Багато працював у Королівській бібліотеці та в Альбретіні у Відні. Згодом захопився колекціонуванням творів мистецтва.
1867 року вступив до товариства австрійських музеїв. 1876 року одержав пропозицію очолити Гравюрний кабінет у Берліні. На посаді директора зміг розширити колекцію гравюр і малюнків Дюрера, яка тепер не поступається збірці в Альбретіні.
Неперевершеними залишаються його публікації про малюнки Дюрера (7 томів), про ілюстрації Боттічеллі до «Божественної комедії», а також праці про Рембрандта.
Відомий історик мистецтва Макс Фрідлендер працював волонтером у Гравюрного кабінету в Берліні в той час, коли Ліпманн був там директором.
Праці
- mit , (Hrsg.): Zeichnungen von Albrecht Dürer in Nachbildungen (Lichtdruckfaksimile). G. Grotesche Verlagsbuchhandlung Berlin, 1883—1929, (Groß-Folio).
- Bd. 1: (F. Lippmann, 1883) Abteilung I—IV (Sammlung Kupferstichkabinett Berlin, Sammlung William Mitchell, John Malcolm of Poltalloch, Frederick Locker)
- Bd. 2: (F. Lippmann, 1888) Abteilung V—XXII (Sammlungen in Bremen, Braunschweig, Coburg, Weimar, Hamburg, Graz, London, Prag, Düsseldorf, Berlin, Budapest, Bamberg, Frankfurt, München, Dresden und Darmstadt)
- Bd. 3: (F. Lippmann, 1894) Abteilung XIII—XXV (Sammlungen der Museen in London und Paris)
- Bd. 4: (F. Lippmann, 1896) Abteilung XXVI–XLVIII (Sammlungen in Chantilly, Paris, Schloss Windsor, Oxford, Chatsworth, Warwick, London, Turin, Wien, Prag, Erlangen, Karlsruhe und Berlin)
- Bd. 5: (J. Meder, 1905) Abteilung XLIX (Sammlung in der Albertina in Wien) (nach Lippmanns Tod erschienen)
- Bd. 6: (F. Winkler, 1927) Abteilung VI (Lehrjahre und Reisen) (nach Lippmanns Tod erschienen)
- Bd. 7: (F. Winkler, 1929) Abteilung VII (Nürnberger Jahre und Reisen) (nach Lippmanns Tod erschienen)
- mit Cornelis Hofstede de Groot (Hrsg.): Zeichnungen von Rembrandt Harmensz van Rijn In den Original-Farben nachgebildet durch Emrik & Binger in Haarlem. Erste Folge: Lieferung I—IV. 200 Zeichnungen in 4 Mappen (Leinwand), nummeriert von 1–200. Jede Mappe umfasst 50 Zeichnungen. Die Erstauflage erschien in Berlin in 1888—1892. Die zweite, unveränderte Auflage ist herausgegeben unter der Leitung von C. Hofstede de Groot und wurde nur in 75 Exemplaren gedruckt.
- Der Kupferstich. W. Spemann, Berlin 1893.
- (Hrsg.): Lucas Cranach — Sammlung von Nachbildungen seiner vorzüglichsten Holzschnitte und seiner Stiche, G. Grote´sche Verlagsbuchhandlung, Berlin 1895 (Онлайн [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Sorensen, Lee, ed. «Lippmann, Friedrich .» Dictionary of Art Historians. Accessed 13 Feb 2019 http://www.arthistorians.info/ [ 12 травня 2020 у Wayback Machine.] lippmannf
- Royal Academy of Arts: Friedrich Lippmann (1838—1903) RA Collection: People and Organisations Accessed 13 Feb 2019 https://www.royalacademy.org.uk/art-artists/name/friedrich-lippmann [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Література
- Wilhelm Bode: Friedrich Lippmann, Direktor des Berliner Kupferstichkabinetts, gestorben am 2. Oktober 1903. In: Kunstchronik Nr. 5 vom 20. November 1903.
- Metzler Kunsthistoriker Lexikon. Zweihundert Porträts deutschsprachiger Autoren aus vier Jahrhunderten Metzler, Stuttgart 1999, S. 242—244.
- Lippmann, Friedrich. In: Lexikon deutsch-jüdischer Autoren. Band 16: Lewi–Mehr. Hrsg. vom Archiv Bibliographia Judaica. Saur, München 2008, , S. 80–83.
- Lippmann, Friedrich. In: Susanne Blumesberger, Michael Doppelhofer, Gabriele Mauthe: Handbuch österreichischer Autorinnen und Autoren jüdischer Herkunft 18. bis 20. Jahrhundert. Band 2: J–R. Hrsg. von der Österreichischen Nationalbibliothek. Saur, München 2002, , S. 838f.
Посилання
- Friedrich Lippmann [ 3 травня 2020 у Wayback Machine.] im Dictionary of Art Historians
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih Lipmann nim Friedrich Lippmann 6 zhovtnya 1838 Praga 2 zhovtnya 1903 Berlin nimecko avstrijskij istorik mistectva direktor Gravyurnogo kabinetu v Berlini Fridrih Lipmannnim Friedrich LippmannNarodivsya6 zhovtnya 1838 1838 10 06 1 2 Praga Bogemske korolivstvo Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 2 Pomer2 zhovtnya 1903 1903 10 02 1 2 64 roki Berlin Nimecka imperiyaKrayina DolitavshinaDiyalnistmistectvoznavec kolekcioner muzeyeznavecPosadadBatkodBrati sestrid Fridrih Lipmann u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Prazi v rodini zamozhnogo fabrikanta U ditinstvi ta yunosti ne cikavivsya zanyattyami svoyih odnolitkiv bagato chasu provodiv z batkom ta hvoroyu starshoyu sestroyu suprovodzhuvav batka pid chas podorozhej do Italiyi de j probudivsya jogo interes do mistectva Zahoplyuvavsya sportom buv chudovim fehtuvalnikom velosipedistom alpinistom takozh zajmavsya grebleyu ta kinnim sportom U Prazi zakinchiv gimnaziyu ta postupiv na pravnichij fakultet Prazkogo universitetu Oskilki v toj chas predmetu istoriya mistectva she ne vikladali v universiteti Lipmann zbagachuvav svoyi znannya v cij carini pid chas poyizdok do Franciyi ta Angliyi Bagato pracyuvav u Korolivskij biblioteci ta v Albretini u Vidni Zgodom zahopivsya kolekcionuvannyam tvoriv mistectva 1867 roku vstupiv do tovaristva avstrijskih muzeyiv 1876 roku oderzhav propoziciyu ocholiti Gravyurnij kabinet u Berlini Na posadi direktora zmig rozshiriti kolekciyu gravyur i malyunkiv Dyurera yaka teper ne postupayetsya zbirci v Albretini Neperevershenimi zalishayutsya jogo publikaciyi pro malyunki Dyurera 7 tomiv pro ilyustraciyi Bottichelli do Bozhestvennoyi komediyi a takozh praci pro Rembrandta Vidomij istorik mistectva Maks Fridlender pracyuvav volonterom u Gravyurnogo kabinetu v Berlini v toj chas koli Lipmann buv tam direktorom PraciFridrih Lipmann Malyunki Albrehta Dyurera 7 tomiv mit Hrsg Zeichnungen von Albrecht Durer in Nachbildungen Lichtdruckfaksimile G Grotesche Verlagsbuchhandlung Berlin 1883 1929 Gross Folio Bd 1 F Lippmann 1883 Abteilung I IV Sammlung Kupferstichkabinett Berlin Sammlung William Mitchell John Malcolm of Poltalloch Frederick Locker Bd 2 F Lippmann 1888 Abteilung V XXII Sammlungen in Bremen Braunschweig Coburg Weimar Hamburg Graz London Prag Dusseldorf Berlin Budapest Bamberg Frankfurt Munchen Dresden und Darmstadt Bd 3 F Lippmann 1894 Abteilung XIII XXV Sammlungen der Museen in London und Paris Bd 4 F Lippmann 1896 Abteilung XXVI XLVIII Sammlungen in Chantilly Paris Schloss Windsor Oxford Chatsworth Warwick London Turin Wien Prag Erlangen Karlsruhe und Berlin Bd 5 J Meder 1905 Abteilung XLIX Sammlung in der Albertina in Wien nach Lippmanns Tod erschienen Bd 6 F Winkler 1927 Abteilung VI Lehrjahre und Reisen nach Lippmanns Tod erschienen Bd 7 F Winkler 1929 Abteilung VII Nurnberger Jahre und Reisen nach Lippmanns Tod erschienen mit Cornelis Hofstede de Groot Hrsg Zeichnungen von Rembrandt Harmensz van Rijn In den Original Farben nachgebildet durch Emrik amp Binger in Haarlem Erste Folge Lieferung I IV 200 Zeichnungen in 4 Mappen Leinwand nummeriert von 1 200 Jede Mappe umfasst 50 Zeichnungen Die Erstauflage erschien in Berlin in 1888 1892 Die zweite unveranderte Auflage ist herausgegeben unter der Leitung von C Hofstede de Groot und wurde nur in 75 Exemplaren gedruckt Der Kupferstich W Spemann Berlin 1893 Hrsg Lucas Cranach Sammlung von Nachbildungen seiner vorzuglichsten Holzschnitte und seiner Stiche G Grote sche Verlagsbuchhandlung Berlin 1895 Onlajn 9 lipnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Sorensen Lee ed Lippmann Friedrich Dictionary of Art Historians Accessed 13 Feb 2019 http www arthistorians info 12 travnya 2020 u Wayback Machine lippmannf Royal Academy of Arts Friedrich Lippmann 1838 1903 RA Collection People and Organisations Accessed 13 Feb 2019 https www royalacademy org uk art artists name friedrich lippmann 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine LiteraturaWilhelm Bode Friedrich Lippmann Direktor des Berliner Kupferstichkabinetts gestorben am 2 Oktober 1903 In Kunstchronik Nr 5 vom 20 November 1903 Metzler Kunsthistoriker Lexikon Zweihundert Portrats deutschsprachiger Autoren aus vier Jahrhunderten Metzler Stuttgart 1999 S 242 244 Lippmann Friedrich In Lexikon deutsch judischer Autoren Band 16 Lewi Mehr Hrsg vom Archiv Bibliographia Judaica Saur Munchen 2008 ISBN 978 3 598 22696 0 S 80 83 Lippmann Friedrich In Susanne Blumesberger Michael Doppelhofer Gabriele Mauthe Handbuch osterreichischer Autorinnen und Autoren judischer Herkunft 18 bis 20 Jahrhundert Band 2 J R Hrsg von der Osterreichischen Nationalbibliothek Saur Munchen 2002 ISBN 3 598 11545 8 S 838f PosilannyaFriedrich Lippmann 3 travnya 2020 u Wayback Machine im Dictionary of Art Historians