Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Францішек Ско́врон (пол. Franciszek Skowron, 1856, Ценжковиці — 1929, Відень) — польський архітектор. Працював у Галичині та Буковині в різних напрямках історизму.
| Францішек Сковрон | |
|---|---|
| Народження | 1856 |
| Смерть | 1929 |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Країна (підданство) |  Австро-Угорщина Польська Республіка |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм |
 Францішек Сковрон у Вікісховищі | |
Біографія
Закінчив Віденську політехніку. Від 1880-х років перебував на службі у австрійському міністерстві внутрішніх справ. Від 1893 року — приват-доцент у Львівській політехніці, викладає історію архітектури. Разом з Юліаном Захаревичем здійснював загальне керівництво будівельними роботами при підготовці до Загальної крайової виставки, що відбувалась 1894 року у Львові. Співпрацював із Буковинським та Східногалицьким управліннями справедливості і спорудив за цей період понад 65 будинків судових установ. Член Політехнічного товариства у Львові у 1880—1882, 1883—1885 та 1892—1894 роках. Головний інженер будівельної виставки 1892 року у Львові. Підсумував свої міркування з приводу будівельної галузі в Галичині через призму виставки у книзі «Nasz przemysł budowlany na wystawie lwowskiej w r. 1892». Член журі конкурсу проектів перебудови Львівського університету (1913)
Роботи
- Ратуша в Ряшеві (1871, скульптури Петра Гарасимовича).
- Друге місце на конкурсі проєктів палацу мистецтв для Галицької крайової виставки у Львові. 1893 рік.
- Палац мистецтв у стилі неоренесансу для Загальної крайової виставки у Львові. Деталі плану та конструкції опрацювали Григорій Пежанський та Міхал Лужецький, скульптурне оздоблення Юліана Марковського та Антона Попеля. Збудований у 1894 році.
- Павільйон архітектури для Крайової виставки у стилі неокласицизму стилізований під грецький храм (спільно з Й. Круліковським). Інтер'єр розписаний Юліаном Крупським та Йосипом Баллою за ескізами Сковрона. Скульптурні прикраси виконані Антоном Попелем і Тадеушем Блотницьким. 1894 рік.
- Павільйон Яна Матейка на Крайовій виставці (Рацлавицька панорама). 1894 рік.
- Палац промисловості Крайової виставки площею бл. 6 тис. м² (спільно із Карлом Боубліком). Був прикладом модної стилізації народних мотивів. У цьому випадку стиль окреслюють як «Гуцульська сецесія».
- Неоромантичний житловий будинок Шидловських на нинішній площі Маланюка, 7 у Львові. Збудований 1897 року. Фасади прикрашено фресковими декоративними розписами ймовірно Фридерика Ляхнера.
- Збудував у Станиславові (нині Івано-Франківськ): приміщення окружного суду на вул. Білінського, 15, (1907—1912); будівлю скарбниці на вулиці 3 травня, 31 (1910).[]
- Ряд будинків судових установ. Найвідомішими є «Палаци справедливості» у Львові на вул. Баторія (нині Князя Романа), та у Чернівцях (1904-1906, нині Обласна державна адміністрація).
- Польський народний дім у Чернівцях на вул. Панській (нині Кобилянської, 36; 1906).
- Участь у проектуванні будівлі суду і дому «Сокола» в Ряшеві.
Галерея
-
![image]()
Палац архітектури. Львів, 1894 -
![image]()
Палац промисловості. Львів, 1894 -
![image]()
Палац мистецтв. Львів, 1894 -
![image]()
Польський Народний Дім в Чернівцях (початок XX ст.) -
![image]()
Колишній палац юстиції у Чернівцях
Примітки
- ANNO, Wiener Zeitung, 1930-01-08, Seite 17. anno.onb.ac.at. Процитовано 28 березня 2019.
- Z politechniki // Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego. — 1893. — № 23. — S. 282; Рудницький А. М. До історії архітектурної освіти в Західній Україні // Записки наукового товариства імені Шевченка. — Т. 227. — (CCXXVII), 1994. — С. 355.
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 95.
- Полянська І. Пам'ятні медалі рільничих та промислових виставок Східної Галичини (1875—1938) у колекції Львівського історичного музею // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XII. — Львів: Новий час, 2008. — С. 245.
- Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 166. — .
- Kronika bieżąca // Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego. — 1893. — № 3. — S. 32.
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 107. — ..
- Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 25 січня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.]
Джерела
- Бірюльов Ю. О. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — 1994. — № 2. — С. 8—9.
- Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — С. 423. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francishek Sko vron pol Franciszek Skowron 1856 Cenzhkovici 1929 Viden 1 polskij arhitektor Pracyuvav u Galichini ta Bukovini v riznih napryamkah istorizmu Francishek SkovronNarodzhennya1856 1856 CenzhkoviciSmert1929 1929 VidenPohovannyaRakovickij cvintarKrayina piddanstvo Avstro Ugorshina Polska RespublikaNavchannyaNacionalnij universitet Lvivska politehnika DiyalnistarhitektorPracya v mistahLvivArhitekturnij stilistorizm Francishek Skovron u VikishovishiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Francishek Zmist 1 Biografiya 2 Roboti 3 Galereya 4 Primitki 5 DzherelaBiografiyared Zakinchiv Vidensku politehniku Vid 1880 h rokiv perebuvav na sluzhbi u avstrijskomu ministerstvi vnutrishnih sprav Vid 1893 roku privat docent u Lvivskij politehnici vikladaye istoriyu arhitekturi 2 Razom z Yulianom Zaharevichem zdijsnyuvav zagalne kerivnictvo budivelnimi robotami pri pidgotovci do Zagalnoyi krajovoyi vistavki sho vidbuvalas 1894 roku u Lvovi Spivpracyuvav iz Bukovinskim ta Shidnogalickim upravlinnyami spravedlivosti i sporudiv za cej period ponad 65 budinkiv sudovih ustanov Chlen Politehnichnogo tovaristva u Lvovi u 1880 1882 1883 1885 ta 1892 1894 rokah 3 Golovnij inzhener budivelnoyi vistavki 1892 roku u Lvovi Pidsumuvav svoyi mirkuvannya z privodu budivelnoyi galuzi v Galichini cherez prizmu vistavki u knizi Nasz przemysl budowlany na wystawie lwowskiej w r 1892 4 Chlen zhuri konkursu proektiv perebudovi Lvivskogo universitetu 1913 5 Robotired Ratusha v Ryashevi 1871 skulpturi Petra Garasimovicha 6 Druge misce na konkursi proyektiv palacu mistectv dlya Galickoyi krajovoyi vistavki u Lvovi 1893 rik 7 Palac mistectv u stili neorenesansu dlya Zagalnoyi krajovoyi vistavki u Lvovi Detali planu ta konstrukciyi opracyuvali Grigorij Pezhanskij ta Mihal Luzheckij skulpturne ozdoblennya Yuliana Markovskogo ta Antona Popelya Zbudovanij u 1894 roci Paviljon arhitekturi dlya Krajovoyi vistavki u stili neoklasicizmu stilizovanij pid greckij hram spilno z J Krulikovskim Inter yer rozpisanij Yulianom Krupskim ta Josipom Balloyu za eskizami Skovrona Skulpturni prikrasi vikonani Antonom Popelem i Tadeushem Blotnickim 1894 rik Paviljon Yana Matejka na Krajovij vistavci Raclavicka panorama 1894 rik Palac promislovosti Krajovoyi vistavki plosheyu bl 6 tis m spilno iz Karlom Boublikom Buv prikladom modnoyi stilizaciyi narodnih motiviv U comu vipadku stil okreslyuyut yak Guculska secesiya Neoromantichnij zhitlovij budinok Shidlovskih na ninishnij ploshi Malanyuka 7 u Lvovi Zbudovanij 1897 roku Fasadi prikrasheno freskovimi dekorativnimi rozpisami jmovirno Friderika Lyahnera 8 Zbuduvav u Stanislavovi nini Ivano Frankivsk primishennya okruzhnogo sudu na vul Bilinskogo 15 1907 1912 budivlyu skarbnici na vulici 3 travnya 31 1910 dzherelo Ryad budinkiv sudovih ustanov Najvidomishimi ye Palaci spravedlivosti u Lvovi na vul Batoriya nini Knyazya Romana ta u Chernivcyah 1904 1906 nini Oblasna derzhavna administraciya 9 Polskij narodnij dim u Chernivcyah na vul Panskij nini Kobilyanskoyi 36 1906 Uchast u proektuvanni budivli sudu i domu Sokola v Ryashevi Galereyared nbsp Palac arhitekturi Lviv 1894 nbsp Palac promislovosti Lviv 1894 nbsp Palac mistectv Lviv 1894 nbsp Polskij Narodnij Dim v Chernivcyah pochatok XX st nbsp Kolishnij palac yusticiyi u ChernivcyahPrimitkired ANNO Wiener Zeitung 1930 01 08 Seite 17 anno onb ac at Procitovano 28 bereznya 2019 Z politechniki Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego 1893 23 S 282 Rudnickij A M Do istoriyi arhitekturnoyi osviti v Zahidnij Ukrayini Zapiski naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T 227 CCXXVII 1994 S 355 Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 95 Polyanska I Pam yatni medali rilnichih ta promislovih vistavok Shidnoyi Galichini 1875 1938 u kolekciyi Lvivskogo istorichnogo muzeyu Naukovi zapiski Lvivskij istorichnij muzej Vip XII Lviv Novij chas 2008 S 245 Rozstrzygniecie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie wyciag z protokolu Architekt 1913 5 6 S 69 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 166 ISBN 978 83 7543 009 7 Kronika biezaca Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego 1893 3 S 32 Biryulov Yu O Zaharevichi Tvorci stolichnogo Lvova Lviv Centr Yevropi 2010 S 107 ISBN 978 966 7022 86 0 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 25 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovano 2014 02 02 u Wayback Machine Dzherelared nbsp Portal Mistectvo Biryulov Yu O 100 littya arhitekturnogo spektaklyu Galicka brama 1994 2 S 8 9 Komar Z Trzecie miasto Galicji Krakow Miedzynarodowy Centrum Kultury 2008 S 423 ISBN 978 83 89273 52 9 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Francishek Skovron amp oldid 43921078