Франсуа́за Ізабе́лла Луї́за Марі́я Орлеа́нська (фр. Françoise Isabelle Louise Marie d'Orléans), ( 25 грудня 1902 — 25 лютого 1953) — французька принцеса з Орлеанського дому, донька герцога де Гіза Жана Орлеанського та принцеси Ізабелли Орлеанської, дружина принца Грецького та Данського Христофора.
Франсуаза Орлеанська | |
---|---|
фр. Françoise d'Orléans | |
Світлина Франсуази Орлеанської близько 1922 року | |
Ім'я при народженні | Франсуаза Ізабелла Луїза Марія |
Псевдо | Франсуаза Грецька та Данська |
Народилася | 25 грудня 1902 Париж, Франція |
Померла | 25 лютого 1953 (50 років) Париж, Франція |
Поховання | Татої, Афіни, Греція |
Країна | Франція |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | французька |
Суспільний стан | Член королівської родини |
Титул | принцеса Грецька та Данська |
Конфесія | католицтво |
Рід | Орлеанський дім, Глюксбурги |
Батько | Жан Орлеанський |
Мати | Ізабелла Орлеанська |
Брати, сестри | d, Анна Орлеанська і d |
У шлюбі з | Христофор Грецький |
Діти | Михайло |
|
Біографія
Дитинство та юність
Народилась на Різдво 1902 року у Парижі в часи президентства Еміля Лубе. Стала другою дитиною та другою донькою в родині герцога де Гіза Жана Орлеанського та його дружини Ізабелли Орлеанської. Мала старшу сестру Ізабеллу. Згодом сімейство поповнилося донькою Анною та сином Генріхом. Мешкали у шато Ле-Нувіон-ан-Тьєраша, де вели звичайне сільське життя.
У 1909 році родина переїхала до Марокко, де оселилася під прізвищем Орліак у портовому місті Лараш, придбавши землі в цьому районі. До закінчення будівництва садиби у 1918 році, жили у типових глиняних будиночках, як і місцевий люд. У разі відсутності батьків, Франсуаза разом із сестрами та братом стежили за плантаціями та будинком. У вільний час принцеса із задоволенням каталася на конях і стала прекрасною наїзницею. Влітку сімейство зазвичй навідувало родичів у Франції.
На початку Першої світової війни Франсуаза із матір'ю та сестрами залишалася у Парижі, працюючи медсестрою Червоного Хреста. Їхній замок Рандан був перетворений на військовий шпиталь. Згодом вони повернулися до Марокко, однак більшість слуг втекла, і матір з доньками власноруч займалися сільськогосподарчими роботами.
У 1921 році відбулася зустріч принцеси із королем сербів, хорватів та словенців Александром Карагеоргієвичем, який шукав собі дружину, однак їхній союз не відбувся.
У вересні 1925 року, на весіллі Мафальди Савойської з Філіпом Гессенським, Франсуаза познайомилася із грецьким принцом Христофором, який за два роки за цього втратив дружину. У березні 1926 її батько став наступним претендентом на французький трон після смерті Філіпа Орлеанського та вирішив переїхати до Бельгії, де вели активну діяльність численні французькі монархічні організації. Втім, Франсуаза та її мати часто поверталися до марокканського будинку, де жили по півроку.
Шлюб
Невдовзі у дівчини зав'язалися романтичні відносини із принцом Христофором. Наречений був старшим за неї, невисоким та лисим, однак полюбляв дарувати принцесі коштовні подарунки. Молоді люди мали різну релігію, і про їхні стосунки знала лише тітка Франсуази, Єлена Орлеанська. Коли пара вирішила одружитися, саме релігія стала основною перепоною: принцеса була католичкою, а принц сповідував грецьке православ'я. Ватикан довго виступав проти, велися жорсткі переговори між сторонами. Нарешті Святий престол дав дозвіл на шлюб.
У віці 26 років Франсуаза побралася із 40-річним принцом Греції та Данії Христофором. Весілля відбулося 10 лютого 1929 у каплиці палацу Палермо.
Молодята оселилися на віллі Анастасія у Римі. Вони вели багатий образ життя, не виконуючи ніяких представницьких обов'язків. Їх часто навідували представники італійської аристократії, включаючи членів королівської сім'ї та герцогів Аостських. Однак, скоро почалися фінансові проблеми: відповідальний за фінансовий стан втік із грошима. Подружжя стало менш марнотратним, переселившись до готелю Ексельсіор у Римі. Не маючи ніяких джерел доходу, принцеса почала позичати гроші у батька. Одним із її захоплень стало зніматися в рекламі, що викликало великий скандал у колі її знайомих і рідні. Незважаючи на фінансові труднощі, подружжя продовжувало брати участь у сімейних подіях.
За десять років після весілля народився єдиний син пари, Михайло (нар. 1939) — письменник, морганатично одружений з грецькою художницею Мариною Карелла, має двох доньок.
У січні 1940 року Христофор пішов з життя.
Останні роки
Після смерті Христофора Франсуаза продала віллу Анастасія та коштовності, що дісталися чоловікові від матері, та оселилася із сином у Греції. Втім, король Георг II порадив жінці знайти більш безпечний притулок через війну, що насувалася. Франсуаза повернулася до Марокко, де жила у Лараші із матір'ю та сім'єю сестри Ізабелли. Згодом до них приєднався і брат із родиною.
Принцеса стала цікавитися становищем Франції у Другій світовій війні. Більшість членів сім'ї підтримували Філіпа Петена, в той час як Франсуаза віддавала перевагу Шарлю де Голлю, який, за її словами, міг вивести країну з війни. Розбіжності з приводу політики змусили жінку переселитися до Танжеру, однак за кілька місяців вона примирилася з матір'ю та родичами і повернулася додому.
Восени 1944 року Франсуаза з сином переїхали до Малаги, де оселилися в готелі Мірамар. Проживання в Іспанії не було легким для принцеси, але вона отримала гроші від продажу власності чоловіка в Римі та Палермо. У 1948 році вирішила виїхати до Парижу, де жила у будинку сестри Ізабелли та її другого чоловіка. У їхній резиденції Франсуаза не бажала нікого бачити та рідко залишала свої кімнати. Зрештою у неї почалася депресія. Померла 25 лютого 1953 в Парижі. Була похована на Королівському цвинтарі Татої в Афінах.
Нагороди
- Орден Зіркового хреста (Австро-Угорщина);
- Орден Святої Єлизавети (Королівство Баварія);
- Королівський династичний орден Святих Ольги та Софії (Грецьке королівство).
Титули
- 25 грудня 1902—28 березня 1926 — Її Королівська Високість Принцеса Франсуаза Орлеанська;
- 28 березня 1926—10 лютого 1929 — Її Королівська Високість Принцеса Франсуаза Французька;
- 10 лютого 1929—25 лютого 1953 — Її Королівська Високість Принцеса Греції та Данії Франсуаза.
Генеалогія
Фердинанд Філіп Орлеанський | Олена Мекленбург-Шверінська | Франсуа Орлеанський | Франсішка Бразильська | Фердинанд Філіп Орлеанський | Олена Мекленбург-Шверінська | Антуан Орлеанський | Луїза Фернанда Іспанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роберт Орлеанський | Франсуаза Орлеанська | Луї-Філіп Паризький | Марія Ізабелла Орлеанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жан Орлеанський | Ізабелла Орлеанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франсуаза | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Стаття «Резиденції Орлеанського дому: Замок Нувіон в Тіраше» від 22 червня 2012 [1] [ 2020-01-27 у Wayback Machine.]
- Цвинтар Татої [2] (англ.)
Посилання
- Орлеанській дім (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Франсуази Орлеанської (англ.)
- Генеалогія Христофора Грецького (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua za Izabe lla Luyi za Mari ya Orlea nska fr Francoise Isabelle Louise Marie d Orleans 25 grudnya 1902 25 lyutogo 1953 francuzka princesa z Orleanskogo domu donka gercoga de Giza Zhana Orleanskogo ta princesi Izabelli Orleanskoyi druzhina princa Greckogo ta Danskogo Hristofora Fransuaza Orleanskafr Francoise d OrleansSvitlina Fransuazi Orleanskoyi blizko 1922 rokuIm ya pri narodzhenniFransuaza Izabella Luyiza MariyaPsevdoFransuaza Grecka ta DanskaNarodilasya25 grudnya 1902 1902 12 25 Parizh FranciyaPomerla25 lyutogo 1953 1953 02 25 50 rokiv Parizh FranciyaPohovannyaTatoyi Afini GreciyaKrayina FranciyaDiyalnistaristokratkaZnannya movfrancuzkaSuspilnij stanChlen korolivskoyi rodiniTitulprincesa Grecka ta DanskaKonfesiyakatolictvoRidOrleanskij dim GlyuksburgiBatkoZhan OrleanskijMatiIzabella OrleanskaBrati sestrid Anna Orleanska i dU shlyubi zHristofor GreckijDitiMihajlo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Narodilas na Rizdvo 1902 roku u Parizhi v chasi prezidentstva Emilya Lube Stala drugoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v rodini gercoga de Giza Zhana Orleanskogo ta jogo druzhini Izabelli Orleanskoyi Mala starshu sestru Izabellu Zgodom simejstvo popovnilosya donkoyu Annoyu ta sinom Genrihom Meshkali u shato Le Nuvion an Tyerasha de veli zvichajne silske zhittya Svitlina v yunosti U 1909 roci rodina pereyihala do Marokko de oselilasya pid prizvishem Orliak u portovomu misti Larash pridbavshi zemli v comu rajoni Do zakinchennya budivnictva sadibi u 1918 roci zhili u tipovih glinyanih budinochkah yak i miscevij lyud U razi vidsutnosti batkiv Fransuaza razom iz sestrami ta bratom stezhili za plantaciyami ta budinkom U vilnij chas princesa iz zadovolennyam katalasya na konyah i stala prekrasnoyu nayizniceyu Vlitku simejstvo zazvichj naviduvalo rodichiv u Franciyi Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Fransuaza iz matir yu ta sestrami zalishalasya u Parizhi pracyuyuchi medsestroyu Chervonogo Hresta Yihnij zamok Randan buv peretvorenij na vijskovij shpital Zgodom voni povernulisya do Marokko odnak bilshist slug vtekla i matir z donkami vlasnoruch zajmalisya silskogospodarchimi robotami U 1921 roci vidbulasya zustrich princesi iz korolem serbiv horvativ ta slovenciv Aleksandrom Karageorgiyevichem yakij shukav sobi druzhinu odnak yihnij soyuz ne vidbuvsya U veresni 1925 roku na vesilli Mafaldi Savojskoyi z Filipom Gessenskim Fransuaza poznajomilasya iz greckim princom Hristoforom yakij za dva roki za cogo vtrativ druzhinu U berezni 1926 yiyi batko stav nastupnim pretendentom na francuzkij tron pislya smerti Filipa Orleanskogo ta virishiv pereyihati do Belgiyi de veli aktivnu diyalnist chislenni francuzki monarhichni organizaciyi Vtim Fransuaza ta yiyi mati chasto povertalisya do marokkanskogo budinku de zhili po pivroku Shlyub Portret princa Hristofora pezlya Filipa de Laslo 1919 Nevdovzi u divchini zav yazalisya romantichni vidnosini iz princom Hristoforom Narechenij buv starshim za neyi nevisokim ta lisim odnak polyublyav daruvati princesi koshtovni podarunki Molodi lyudi mali riznu religiyu i pro yihni stosunki znala lishe titka Fransuazi Yelena Orleanska Koli para virishila odruzhitisya same religiya stala osnovnoyu pereponoyu princesa bula katolichkoyu a princ spoviduvav grecke pravoslav ya Vatikan dovgo vistupav proti velisya zhorstki peregovori mizh storonami Nareshti Svyatij prestol dav dozvil na shlyub U vici 26 rokiv Fransuaza pobralasya iz 40 richnim princom Greciyi ta Daniyi Hristoforom Vesillya vidbulosya 10 lyutogo 1929 u kaplici palacu Palermo Molodyata oselilisya na villi Anastasiya u Rimi Voni veli bagatij obraz zhittya ne vikonuyuchi niyakih predstavnickih obov yazkiv Yih chasto naviduvali predstavniki italijskoyi aristokratiyi vklyuchayuchi chleniv korolivskoyi sim yi ta gercogiv Aostskih Odnak skoro pochalisya finansovi problemi vidpovidalnij za finansovij stan vtik iz groshima Podruzhzhya stalo mensh marnotratnim pereselivshis do gotelyu Ekselsior u Rimi Ne mayuchi niyakih dzherel dohodu princesa pochala pozichati groshi u batka Odnim iz yiyi zahoplen stalo znimatisya v reklami sho viklikalo velikij skandal u koli yiyi znajomih i ridni Nezvazhayuchi na finansovi trudnoshi podruzhzhya prodovzhuvalo brati uchast u simejnih podiyah Za desyat rokiv pislya vesillya narodivsya yedinij sin pari Mihajlo nar 1939 pismennik morganatichno odruzhenij z greckoyu hudozhniceyu Marinoyu Karella maye dvoh donok U sichni 1940 roku Hristofor pishov z zhittya Ostanni roki Svitlina Fransuazi Pislya smerti Hristofora Fransuaza prodala villu Anastasiya ta koshtovnosti sho distalisya cholovikovi vid materi ta oselilasya iz sinom u Greciyi Vtim korol Georg II poradiv zhinci znajti bilsh bezpechnij pritulok cherez vijnu sho nasuvalasya Fransuaza povernulasya do Marokko de zhila u Larashi iz matir yu ta sim yeyu sestri Izabelli Zgodom do nih priyednavsya i brat iz rodinoyu Princesa stala cikavitisya stanovishem Franciyi u Drugij svitovij vijni Bilshist chleniv sim yi pidtrimuvali Filipa Petena v toj chas yak Fransuaza viddavala perevagu Sharlyu de Gollyu yakij za yiyi slovami mig vivesti krayinu z vijni Rozbizhnosti z privodu politiki zmusili zhinku pereselitisya do Tanzheru odnak za kilka misyaciv vona primirilasya z matir yu ta rodichami i povernulasya dodomu Voseni 1944 roku Fransuaza z sinom pereyihali do Malagi de oselilisya v goteli Miramar Prozhivannya v Ispaniyi ne bulo legkim dlya princesi ale vona otrimala groshi vid prodazhu vlasnosti cholovika v Rimi ta Palermo U 1948 roci virishila viyihati do Parizhu de zhila u budinku sestri Izabelli ta yiyi drugogo cholovika U yihnij rezidenciyi Fransuaza ne bazhala nikogo bachiti ta ridko zalishala svoyi kimnati Zreshtoyu u neyi pochalasya depresiya Pomerla 25 lyutogo 1953 v Parizhi Bula pohovana na Korolivskomu cvintari Tatoyi v Afinah NagorodiOrden Zirkovogo hresta Avstro Ugorshina Orden Svyatoyi Yelizaveti Korolivstvo Bavariya Korolivskij dinastichnij orden Svyatih Olgi ta Sofiyi Grecke korolivstvo Tituli25 grudnya 1902 28 bereznya 1926 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Fransuaza Orleanska 28 bereznya 1926 10 lyutogo 1929 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Fransuaza Francuzka 10 lyutogo 1929 25 lyutogo 1953 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Greciyi ta Daniyi Fransuaza GenealogiyaFerdinand Filip Orleanskij Olena Meklenburg Shverinska Fransua Orleanskij Fransishka Brazilska Ferdinand Filip Orleanskij Olena Meklenburg Shverinska Antuan Orleanskij Luyiza Fernanda Ispanska Robert Orleanskij Fransuaza Orleanska Luyi Filip Parizkij Mariya Izabella Orleanska Zhan Orleanskij Izabella Orleanska Fransuaza PrimitkiStattya Rezidenciyi Orleanskogo domu Zamok Nuvion v Tirashe vid 22 chervnya 2012 1 2020 01 27 u Wayback Machine Cvintar Tatoyi 2 angl PosilannyaOrleanskij dim angl Profil na Geni com angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Fransuazi Orleanskoyi angl Genealogiya Hristofora Greckogo angl